Рішення

від 20.08.2007 по справі 2-4435/07

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-4435/07

РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2007 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі:

головуючого - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Морозюк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне справу за позовом ОСОБА_1

ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Сектор у справах

громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського MB УМВС, про визнання

за дитиною права на житло в квартирі, співвласником якої є батько, визнання безпідставною

відмови у наданні згоди на зняття з реєстрації та реєстрацію місця проживання, -

встановив:

В квітні 2008 року в Рівненський міський звернувся ОСОБА_3 з позовом в інтересах дитини ОСОБА_4, ЗОлипня ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_1, третя особа СГІРФО Рівненського MB УМВС, про визнання за дитиною права на житло в квартирі АДРЕСА_1, співвласником якої є батько, визнання безпідставною відмови відповідачки у наданні згоди на зняття з реєстрації в квартирі АДРЕСА_2 та реєстрацію фактичного місця проживання.

В позовній заяві зазначали, що згідно рішення Рівненського міського суду від 26 березня 2004 року дитина залишена на вихованні батька /позивача/, завжди проживала та проживає разом із батьком за вищевказаною адресою, спір про місце проживання дитини між бувшим подружжям не виникав, відповідачка не цікавиться вихованням і утриманням дитини, не спілкується з дитиною. Проте дитина залишається зареєстрованою за місцем проживання відповідачки, котра на вимогу позивача не дає зголи на зняття дитини з реєстрації для проведення її реєстрації по місцю фактичного проживання, чим порушує інтереси дитини, позивача та вимоги чинного законодавства, ст.. 160 СК України, ст..ст6, 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні .

Заперечень відповідачки на позовну заяву не надійшло.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, додатково пояснив, що є співвласником квартири АДРЕСА_3, де спочатку 2004 року разом з ним і його батьками постійно проживає малолітня донька ОСОБА_4, яка за рішенням суду знаходиться на його вихованні та повному утриманні. Вважає за доцільне розглянути справу без участі належним чином повідомленої відповідачки, яка неодноразово ухиляється від явки до суду, нехтує інтересами дитини. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка, будучи у встановленому порядку судовою повісткою повідомленою про судовий розгляд справи, в судове засідання повторно не з'явилась, причину неявки суду не повідомила. Вважається за доцільне за згодою позивача розглянути справу без участі відповідачки на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Згідно повідомлень від 12.05.2008 року та 14.07.2008 року, третя особа просить розглянути справу без участі їх представника в судовому засіданні.

Дослідивши пояснення сторони позивача, надані в справі докази, в тому числі покази свідка ОСОБА_5, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Сукупністю досліджених в справі доказів, які суд вважає достовірними належними в справі доказами, саме свідоцтвом про народження дитини, свідоцтвом про розірвання шлюбу, довідкою ЖКП Західне , свідоцтвом про право власності на житло, повідомленням ВГІРФО Рівненського MB УМВС, показаннями свідка ОСОБА_5 в суді, стверджується, що згідно рішення Рівненського міського суду в справі №2-5273/04 від 26.03.2004 року шлюб між сторонами розірваний, неповнолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

залишена на вихованні батька, яка фактично протягом більше чотирьох років, спочатку 2004 року, постійно безвиїзно проживає разом із батьком, позивачем в справі, який є співвласником квартири АДРЕСА_3, що знаходиться в спільній сумісній власності позивача, батьків, сестри та дитини сестри, які погоджують проживання дитини своїми діями, визнають її право на житло.

Відповідності до положень ст.160 СК України, місце проживання дитини визначається за згодою батьків, і воно було визначене при вирішенні справи про розірвання шлюбу між сторонами за згодою відповідачки, яка погодилась на залишення дитини на вихованні батька.

Згідно положень ст..29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла дев'яти років, є місце проживання її батьків або одного із них.

Відповідно до положень Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , місцем проживання визначається, як таке, де фізична особа проживає понад шість місяців на рік.

Згідно положень ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання полягає у внесенні відповідних відомостей до паспортного документу і до реєстраційного обліку відповідного державного органу із зазначенням житла особи, про зміні якого фізична особа зобов'язана письмово повідомити відповідний орган реєстрації.

Оцінюючи встановлені на підставі доказів обставини у відповідності до вимог чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що неповнолітня дитина правомірно, як член сім ї, протягом більше чотирьох років проживає з батьком за місцем його проживання та відповідної реєстрації, набула право на житло в квартирі АДРЕСА_4, співвласником якої є батько ОСОБА_3, визнання такого права за дитиною ніким не оспорювалось, не суперечить чинному законодавству, не порушує інтересів інших осіб, та ґрунтується на положеннях ст.64 ЖК України.

Відповідачка в порушення вимог чинного законодавства, при зміні фактичного місця проживання дитиною за добровільною згодою батьків та на підставі рішення суду від 26.03. 2004 року, не повідомила про це реєстраційний орган в письмовому вигляді, її відмова на пропозицію позивача від повідомлення СГІРФО про фактичне місце проживання дитини з батьком є неправомірною, такою що порушує чинне законодавство, інтереси дитини і позивача.

У відповідності до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а способом захисту цивільного права та інтересу, у відповідності до ст.16 ЦК України, може бути визнання права. Згідно положень ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, в тому числі, справедливість, добросовісність і розумність.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 вважаються доведеними, обгрунтованими, такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, ст.64 ЖК України, Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 292, 294 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право на житло в квартирі АДРЕСА_5, як члена сім ї співвласника, батька ОСОБА_6.

Визнати безпідставною відмову ОСОБА_1 в наданні згоди на зняття з реєстрації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в квартирі АДРЕСА_6 та реєстрацію дитини по місцю фактичного проживання з батьком.

Зобов'язати СГІРФО Рівненського MB УМВС зняти з реєстрації ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в квартирі АДРЕСА_7

в м. Рівне та зареєструвати її місце проживання з батьком ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_5.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з моменту одержання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням в двадцятиденнии після подачі заяви строк апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк встановлений для подання цієї заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга подана не була у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.