Рішення

від 15.05.2020 по справі 915/19/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.05.2020Справа № 915/19/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дімар Текс

до 1. Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія

Омега

2. Департаменту патрульної поліції

про стягнення 111.820,00 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

02.01.2020 до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дімар Текс про стягнення з Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега 79.983,57 грн страхового відшкодування, 2.500,00 грн витрат на проведення оцінки, 2.500,00 грн. витрат на евакуацію автомобіля; про стягнення з Департаменту патрульної поліції 26.836,47 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.09.2019 сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки Toyota Prius , д.н. НОМЕР_1 під керуванням лейтенанта поліції ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 , який належить позивачу, під керуванням Рябоволик О.Д. Внаслідок вказаної ДТП автомобілю позивача завдано пошкоджень та вартість матеріального збитку згідно звіту № 206-19 від 29.10.2019 склала 79.983,57 грн. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва № 490/8899/19 від 18.11.2019 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу марки Toyota Prius , д.н. НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ Акціонерна страхова компанія Омега згідно полісу АО/3873263 розмір страхового відшкодування становить за яким становить 100.000,00 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля згідно акту склала 106.820,04 грн. 08.11.2019 позивачем отримано від відповідача письмову відмову у виплаті страхового відшкодування. Оскільки відповідачем-1 не було здійснено виплату страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з останнього 79.983,57 грн страхового відшкодування, 2.500,00 грн витрат на проведення оцінки, 2.500,00 грн. витрат на евакуацію автомобіля та про стягнення з відповідача-2 26.836,47 грн різниці між фактичним розміром шкоди (106.820,04 грн) і страховою виплатою (79.983,57 грн).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області № 915/19/20 від 09.01.2019 зазначену позовну заяву за підсудністю направлено до Господарського суду міста Києва.

28.01.2020 до Господарського суду Миколаївської області надійшов відзив відповідача-1, відповідно до якого останній проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що отримав повідомлення позивача про настання страхового випадку 03.10.2019 по події що сталася 27.09.2019. Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик зобов`язаний направити свого представника на місце настання страхового випадку для визначення причин його настання та розміру збитків. В свою чергу відповідно до п. 33.3 ст. 33 названого Закону власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилось після ДТП до тих пір поки його не огляне призначений страховиком представник. Відповідач-1 для визначення розміру збитків, завданих автомобілю позивача замовив відповідний огляд та експертну оцінку у експерта СПД Берегового В.М., заявка № 608. Листом від 28.10.2019 СПД Береговий В.М. повідомив відповідача-1, що на 03.10.2019, а саме огляду автомобіля з метою виконання замовлення про визначення вартості матеріального збитку, автомобіль перебував у частково розукомплектованому стані, що відповідно до п. 8.5. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 підстави для розрахунку матеріального збитку відсутні. Отже, визначити відповідачем-1 вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля неможливо. відповідно до п. 37.1.3 ст. 37 вказаного Закону підставою для відмови виплати страхового відшкодування є невиконання особою, яка має право на отримання відшкодування своїх обов`язків, якщо це призвело до неможливості встановлення факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. У зв`язку з викладеним відповідачем-1 відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Зазначені матеріали отримано Господарським судом міста Києва 31.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 915/19/20 від 06.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

17.02.2020 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 відкрито провадження у справі № 915/19/20 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою суду було зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.02.2020 було направлено відповідачу-1 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054301158 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача-1.

Відповідач-1 ухвалу суду від 24.02.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 28.02.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103054301158.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 24.02.2020 було направлено відповідачу-2 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103054301166 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.01.2020 є місцезнаходженням відповідача-2.

Відповідач-2 ухвалу суду від 24.02.2020, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 02.03.2020, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103054301166, а отже відповідач-2 мав подати відзив на позов у строк до 17.03.2020.

06.02.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивач зазначає, що посилання відповідача-1 на п. 8.5 Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів як на підставу неможливості розрахувати матеріальний збиток, оскільки автомобіль був розукомплектований не відповідають дійсності. Так у п. 8.5 Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вказано, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено (тобто відремонтовано) повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження. Посилання відповідача на те, що ФОП Береговий В.М. оглядав пошкоджений автомобіль у місті Миколаєві не є правдивими, оскільки ФОП Береговий В.М. проживає у місті Київ і не міг оглядати ТЗ у місті Миколаєві. Згідно акту огляду ТЗ від 03.10.2019 автомобіль оглядав аварійний комісар Шацило М.С. Вказує на те, що ФОП Береговий В.М. не мав права робити оцінку, оскільки він повинен був оглядати пошкоджений автомобіль особисто.

20.02.2020 від відповідача-1 до суду надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач-1 наполягає на неможливості встановлення причин та обставин настання страхового випадку та розміру заподіяної шкоди з причин часткового проведення ремонту (в тому числі розібраним, що є одним із етапів проведення ремонту) на момент огляду транспортного засобу, а саме 03.10.2019 експертом на замовлення відповідача. У зв`язку із розібранням автомобіля неможливо було встановити висоту пошкоджень та відповідність їх пошкодженням, завданим транспортному засобу позивача. Вказане підтверджується актом огляду від 03.10.2019, який доданий до позовної заяви та фотографіями. На фотографіях видно заміну на транспортному засобі ричагу передньої підвіски (правого), окремо сфотографований знятий ричаг передньої підвіски (правий). Зазначає, що позивачем надано акт виконаних робіт № 20756 від 23.12.2019, але не надано доказів оплати вартості такого ремонту. Вказує на те, що наданий позивачем висновок викликає сумніви щодо їх правильності та не є належним доказом вартості матеріального збитку. Крім цього, висновок не містить ремонтної калькуляції, наслідком чого неможливо встановити з яких робіт та матеріалів складається сума, визначена у цьому висновку.

10.03.2020 від Моторного (транспортного) страхового бюро України до суду надійшла запитувана судом інформація щодо полісу № АО/3873263.

18.03.2020 від відповідача-2 до суду надійшов відзив (поданий до поштового відділення зв`язку 16.03.2020), відповідно до якого відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що цивільно-правову відповідальність особи, яка на правовій підставі керувала автомобілем Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 , застраховано Департаментом патрульної поліції згідно полісу АО/3873263 в ПАТ Акціонерна страхова компанія Омега на страхову суму 100.000,00 грн ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб. Заявлена позивачем загальна сума відшкодування 111.820,00 грн страхової виплати, обов`язок щодо сплати якої покладається на страховика за полісом АО/3873263. Однак позивач вимагає стягнути з Департаменту патрульної поліції різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у сумі 26.836,47 грн. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 (у справі № 755/18006/15-ц) в якій зазначено що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) (п. 73). При цьому ним не було надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження та обґрунтування заявленої вимоги. Більше того, ніяких страхових виплат від страховика ТОВ Дімар Текс на теперішній час не отримувало з підстав викладених в листі ПАТ Акціонерна страхова компанія Омега до позивача від 30.10.2019 за № 2011, а тому і визначити різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою не є можливим. Також звертає увагу на ті обставини, що відповідно до договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3873263 страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 100.000,00 грн. Загальна ціна позову становить 111.820,00 грн. В такому випадку різниця між фактичним розміром шкоди та можливою страховою виплатою становить 11.820,00 грн, а не заявлена позивачем сума - 26.836,47 грн.

24.03.2020 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій зазначає, що шкоду завдано працівником відповідача-2 під час виконання ним своїх трудових обов`язків, тому позивач належним чином обґрунтував свої вимоги, що узгоджується з положеннями ст. 1172 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення у даній справі прийнято з перевищенням встановленого зазначеною нормою строк, проте у розумний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2019 приблизно о 15 годині 15 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 , рухаючись в м. Миколаєві по вул. Садовій біля буд. 38, перед початком руху не впевнився в безпечності маневру, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, в результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 під керуванням Рябоволик О.Д. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків.

Постановою Центрального районного м. Миколаєва від 08.11.2019 у справі № 490/8899/19 ОСОБА_1 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у розмірі 340 грн в дохід бюджету.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Дімар Текс .

Згідно акту виконаних робіт № 0000020756 від 23.12.2019, складеного між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Автогранд Миколаїв (виконавець), вартість ремонту пошкодженого автомобіля Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 склала 106.820,04 грн.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, застрахована у Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3873263.

Відповідно до умов договору (полісу) № АО/3873263 страховик зобов`язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 .

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 100.000,00 грн. та франшиза становить - нуль грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 застрахована у Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/3873263, позивач звернувся до відповідача-1 із заявою № 5959 від 30.10.2019 про страхове відшкодування.

Відповідач-1 листом № 2011 від 30.10.2019 відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на ст. 37.1.3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зазначивши, що пошкоджений автомобіль 03.10.2019 під час огляду представником страховика був розібраний і це не дало змоги визначити характер та розмір матеріального збитку.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України Про страхування ). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України Про страхування ). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 Цивільного кодексу України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України Про страхування . До них п. 9 ч. 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Згідно з п. 33-1.1 ст. 31-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов`язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до п 33.3 ст. 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Згідно з п. 34.2 ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п. 37.1.3. ст. 37.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

В матеріалах справи наявний акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 03.10.2019, який складений за участю представника ПАТ Акціонерна страхова компанія Омега Шацило М.С. та представника ТОВ Дімар Текс Рябоволик О.Д.

Отже, не відповідають дійсності посилання відповідача-1 на те, що позивачем не був наданий на огляд відповідачу-1 пошкоджений транспортний засіб.

У вказаному вище акті зафіксовано характер пошкоджень Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 . Також у рядку пошкоджень, що не пов`язані з ДТП вказано деформацію лівих передніх дверей. Окрім цього зазначено, що на момент огляду 03.10.2019 автомобіль знаходився на СТО частково розібраний. У зв`язку з розкомплектуванням авто зафіксувати висоту пошкоджень не представилось можливим.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача-1 про неможливість визначити вартість матеріального збитку, що стало підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки в акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 03.10.2019, складеного за участю представника відповідача-1, наведено перелік пошкоджень.

Посилання відповідача-1 на те, що автомобіль перебував у розкомплектованому стані та у відповідності до п. 8.5 Методики відсутні підстави для розрахунку матеріального збитку не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

У п. 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003, вказано, що калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено (тобто відремонтовано) повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження.

Відповідачем-1 не подано доказів в підтвердження того, що автомобіль на момент його огляду був повністю або частково відремонтовано.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Стаття 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначає, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (ч. 2 ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні ).

Згідно ст. 12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, який підтверджує достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за програмою базової підготовки для самостійного проведення оцінки майна. Форми кваліфікаційних свідоцтв оцінювача встановлюються Фондом державного майна України.

Кваліфікаційне свідоцтво видається Фондом державного майна України спільно з навчальним закладом, на базі якого проводилася підготовка та складався кваліфікаційний іспит, на підставі відповідного рішення Екзаменаційної комісії.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні сертифікат суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб`єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб`єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб`єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України (стаття 19 Закону).

Матеріали справи свідчать, що на замовлення позивача оцінювачем ОСОБА_3 складено звіт № 206-19 від 29.10.2019, відповідно до якого матеріальний збиток завданий власникові автомобіля марки Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 , в результаті пошкодження при ДТП з урахуванням фізичного зносу складає 79.983,57 грн (з урахуванням ПДВ).

Звіт № 206-19 від 29.10.2019 здійснений оцінювачем ОСОБА_3 , який має достатній фаховий рівень оцінювача, який у встановленому законодавством порядку має відповідні свідоцтва та сертифікат.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України Про страхування страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

У випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування. У разі, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника ПДВ послуг з ремонту, заміщення, відтворення застрахованого об`єкта, які мають бути використані в процесі його ремонту, то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум ПДВ, які включаються до вартості й виділяються окремим рядком

З огляду на те, що позивачем доказів оплати здійснених ремонтних робіт пошкодженого автомобіля не подано, суд приходить до висновку, що слушними є посилання відповідача-1 на відсутність підстав для включення ПДВ до страхового відшкодування.

Згідно ст. 12.1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки, умовами полісу № АЕ/7480314 розмір франшизи не встановлено, тому страхове відшкодування, яке підлягає до сплаті відповідачем-1, не підлягає зменшенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування з відповідача-1 обґрунтовані та підлягають задоволенню частково в сумі 63.986,85 грн (79.983,57 грн - 20% ПДВ).

Частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Як вбачається з матеріалів справи транспортний засіб Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 , належить Департаменту патрульної поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Протиправна поведінка заподіювача шкоди встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля Toyota Prius, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який працював в Управлінні патрульної поліції в Миколаївській області (територіальний підрозділ Національної поліції України, який не є юридичною особою), що не спростовано відповідачами.

Також слід зазначити, що відповідачем-2 не заперечено ту обставину, що ОСОБА_1 заподіяно шкоду не під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Разом з цим, ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлює, що страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, в даному випадку обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 різниці між фактичним розміром шкоди, яка визначена на підставі акту виконаних робіт № 0000020756 від 23.12.2019 в розмірі 106.820,04 грн та оціненою шкодою згідно звіту № 206-19 від 29.10.2019 в розмірі 79.983,57 грн.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 шкоди в розмірі 26.836,47 грн (106.820,04 грн - 79.983,57 грн) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача-2 на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові № 755/18006/15-ц від 04.07.2018 не приймаються судом до уваги, оскільки вимоги пред`явлені у вказаній справі не є подібними до даної справи.

Відповідно до п. 34.3. ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Згідно з п. 34.4. ст. 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

З матеріалів справи вбачається, що звіт про оцінку № 206-19 від 29.10.2019, здійснений на замовлення позивача та сплачений останнім згідно квитанції № 0.0.1479841201.1 від 30.09.2019 в розмірі 2.500,00 грн.

Враховуючи те, що представник відповідача-1 був присутній при огляді пошкодженого транспортного засобу, проте останнім не було проведено розрахунок збитків, у зв`язку з чим розмір шкоди визначено оцінювачем на замовлення позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача-1 вартості проведеного дослідження в сумі 2.500,00 грн.

Статтею 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріали справи свідчать, що позивачем понесено витрати на евакуацію пошкодженого автомобіля в розмірі 2.500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 27.09.2019.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 2.500,00 грн. витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідачами не доведено факт того, що шкоду транспортному засобу Volkswagen Golf Variant , д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дімар Текс обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Омега (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17а, код ЄДРПОУ 21626809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дімар Текс (54038, м. Миколаїв, вул. Володарського, 2/6, код ЄДРПОУ 34234408) 63.986 (шістдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн 85 коп. страхового відшкодування, 2.500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на евакуацію пошкодженого автомобіля, 2.500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп. витрат на проведення оцінки, 1.185 (одна тисяча сто вісімдесят п`ять) грн 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дімар Текс (54038, м. Миколаїв, вул. Володарського, 2/6, код ЄДРПОУ 34234408) 26.836 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 47 коп. шкоди, 461 (чотириста шістдесят одна) грн 03 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова