Рішення

від 19.05.2020 по справі 195/1429/19

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1429/19

2/195/79/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

19.05.2020 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., за участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Папуга О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен» про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

1.Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог .

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен» про розірвання договору оренди земельної ділянки, про зобов`язання передати земельну ділянку, про стягнення заборгованості по несплаченій орендній платі.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4861 гектарів, кадастровий номер 1225482500:01:003:0565, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП № 111819, що розташована на території Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Зазначену земельну ділянку він передав в оренду Приватному підприємству Агрофірма Борисфен строком на 49 років згідно з Договором оренди землі від 14.04.2014 року (далі Договір), зареєстрований 30.04.2014 року номер запису про речове право: 5564586.

Відповідач на підставі пункту 11 Договору зобов`язався сплачувати йому щорічно не пізніше 01 грудня поточного року орендну плату.

Згідно пункту 9 Орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 3 250,14 грн. Фактично пункт 9 Договору має декларативний характер і не породжує взаємних прав та обов`язків сторін та зазначений в договорі на виконання вимог Указу Президента України № 92/2002 від 02.02.2002 року Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) , де визначено: Визнати одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово - економічного стану орендаря .

Згідно пункту 9.3. Договору розмір орендної плати складає:

- виплата у грошовій формі становить: 2 762,62 грн.;

- у натуральній формі становить: фуражне зерно - 2000 кг., соняшник - 120 кг., борошно - 50 кг., цукор - 50 кг., солома з доставкою - 3 тюки;

- відробіткова плата: оранка земельної ділянки особистого селянського господарства - 0,25 га.

Згідно пункту 12 Договору передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Зазначені умови Договору викладені таким чином, що поєднують грошову, натуральну та відробіткову форми орендної плати, що не суперечить ст. 22 Закону України Про оренду землі (чинного у 2014 році).

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі ( в редакції чинній на час укладення Договору) Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлені за згодою сторін у Договорі.

Відповідно до ст. 22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідачем за 2016, 2017, 2018 роки орендна плата в повному обсязі, згідно умов Договору, йому не виплачена. Заборгованість за два роки складає: 8 287,86 гривні, 6000 (кг) фуражного зерна, 360 (кг) соняшника, 150 (кг) борошна, 150 (кг) цукру.

Відповідно з боку відповідача (Орендаря) має місце систематична несплата орендної плати.

Згідно з положенням п. д ч. 1 ст. 141 Земельного Кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно пункту 38 Договору: Підставою розірвання Договору є: вимога однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором .

Відповідно у нього з відповідачем виник спір щодо сплати орендної плати по Договору, який шляхом переговорів не вирішується і тому, згідно положень статті 35 ЗУ Про оренду землі , пункту 38 Договору, він змушений звернутися до суду.

Короткий зміст відзиву на позов.

Представником відповідача надано відзив на позов, (а.с.21-23) відповідно якого - відповідач заперечує проти позову в повному об`ємі мотивуючи наступним, 14.04.2014 року між ОСОБА_2 та ПП Агрофірма Борисфен було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4861 гектарів, кадастровий номер 1225482500:01:003:0565, що розташована на території Вищетарасівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, строком на 49 років, який зареєстрований 30.04.2014 року номер запису про речове право: 5564586.

Вищевказаним Договором, згідно п.9 було встановлено орендну плату у розмірі 3%

від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка складала 3250,14 грн. Однак в

зв`язку з тим, що згідно п.9.1 Договору, Орендар зобов`язаний з нарахованої суми

орендної плати, утримати податок з доходу фізичних осіб, тому за вказаним Договором

сума орендної сплати яка фактично виплачувалась Орендодавцю становила 2 762,62 грн.

В період з 16.04.2014 по 22.04.2014 ПП «Агрофірма «Борисфен» , в рахунок орендної плати за Договором за період 2014-2032 рр. сплачено 50000 грн. особисто позивачу, відповідно до видаткових касових ордерів від 16.04.2014, видатковий касовий ордер від 18.04.2014, видатковий касовий ордер від 21.04.2014, видатковий касовий ордер від 22.04.2014. (а.с.25-28).

Станом на теперішній час, ПП Агрофірма Борисфен не має заборгованості з виплати орендної плати Позивачу, згідно Договору оренди землі від 14.04.2014 р. орендна плата виплачена позивачу по 2032 рік включно. Тому твердження Позивача, про те що з боку Відповідача має місце систематична несплата орендної плати не відповідає дійсності.

Після того, як представником відповідача було надано відзив та докази, якими він обгрунтовує свою позицію, після початку слухання справи по суті, представник позивача надав ще один видатковий касовий ордер від 06.05.2014 року, про виплату ОСОБА_3 50000 грн. як орендну плату за договором 14.04.2014 року (а.с.34), так як позивач надавав їй це право за довіренністю, що видана 16.04.2014 року ОСОБА_3 (а.с.37).

Аргументи учасників справи :

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги зазначені в позовній заяві, повністю та просить позов задовольнити. Щодо видаткового касового ордеру 06.05.2014 року, про виплату ОСОБА_3 50000 грн. як орендну плату за договором 14.04.2014 року , представник позивача просить суд не приймати до розгляду даний доказ, як не допустимий, так як він поданий до суду після початку розгляду справи по суті, у не встановлений законом чи судом строк, і представник позивача жодним чином не обґрунтував неможливість їх подання у встановлений строк, з причин, що не залежали від неї. Довіренність на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасована позивачем 04.09.2019 року.

Представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, в його задоволенні просить відмовити.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до копії Державного акту про право приватної власності на землю ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва площею 4,4861 га, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія та номер ІІІ- ДП №111819 виданого 30.11.2001 р., яка знаходиться на території Вищетарасівської сільської ради. ( а.с.6).

14.04.2014 р. між ним та приватним підприємством "Агрофірма"Борисфен"" було укладено договір оренди належної йому земельної ділянки строком на 49 років, (а.с.8-10) .

Даний договір зареєстрований 30.04.2014 року, номер запису про інше речове право 5564586 ( а.с.7).

Згідно пункту 9 Орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) щорічно у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 3 250,14 грн.

Відповідно копій видаткових касових ордерів: від 16.04.2014 року з каси ПП Агрофірма Борисфен видано 5525 грн. ОСОБА_2 , де зазначено, що це орендна плата за 2014-2016 роки (а.с.24)., від 18.04.2014 р. - 6090 грн. де зазначено що це орендна плата за 2017-2020 роки (а.с.25), 21.04.2014 р. видано 6600 грн., за 2021-2034 рр.(а.с.26) , та 6600 грн. за 2035-2063 рр.(а.с.27), 22.04.2014 р . - 25000 грн. - орендна плата за 2014-2063 рр.

2. Мотивувальна частина

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що даний позов належить задоволенню з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права .

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю являється власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4861 га, Державний акт на право приватної власності на землю серія та номер ІІІ- ДП № 111819 виданий 30.11.2001 р., яка знаходиться на території Вищетарасівської сільської ради.

Зазначену земельну ділянку позивач передав в оренду Приватному підприємству Агрофірма Борисфен строком на 49 років згідно з Договором оренди землі від 14.04.2014 року .

Відповідно до пунктів 9, 11 Договору оренди землі, що укладені між сторонами, орендна плата вноситься орендарем в грошовій, натуральній та відробітковій формі за домовленістю сторін у строк до 01 грудня поточного року.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, вказав, що орендна плата була виплачена позивачу наперед з 16.04.2014 по 22.04.2014 року, сам договір підписано 14.04.2014 року, державна реєстрація договору проведена 30.04.2014 року.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі (далі - Закон).

Відповідно до статті 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За положеннями частини першої статті 24 Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із частиною першою статті 210 ЦК України та частиною першою статті 20 Закону договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого він відповідно до статті 18 Закону набирає чинності.

Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16.

Пунктом 43 договору оренди землі, укладеного ПП «Агрофірма «Борисфен» з позивачем, передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, обов`язок орендаря щодо сплати орендної плати та право орендодавця на її отримання виникло після проведення державної реєстрації договорів оренди землі.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт систематичної несплати ПП «Агрофірма «Борисфен» орендної плати за спірним договором, проте відповідачем на спростування вказаного не доведено факту виконання ним зобов`язань за договорами оренди землі в частині внесення орендної плати за період з 2016 до 2018 року включно. Грошову суму, що отримав позивач, не можна вважати орендною платою за землю, оскільки її було сплачено до державної реєстрації вказаного договору, тобто за нечинним договором оренди землі, за відсутності обов`язку відповідача сплачувати орендну плату та права позивача на її отримання.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 зазначеного Закону ).

Стаття 141 ЗК України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, такою підставою відповідно до пункту д частини першої цієї статті є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до положень частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, аналіз вказаних норм свідчить про те, що несплата орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, але така несплата має бути систематичною.

Відповідно, судом встановлено, що ПП «Агрофірма «Борисфен» систематично, з 2016 по 2018 рік включно, не сплачувало орендну плату позивачу за користування землею, істотно порушуючи умови укладеного договору оренди землі, отже даний позов слід задовольнити.

Разом з тим, в частині стягнення з відповідача невиплаченої орендної плати, суд вважає за необхідне задовольнити позов тільки в частині стягнення грошового еквіваленту орендної плати, так як це передбачено умовами договору оренди п.9-9.3. В частині стягнення і натуральної орендної плати відмовити.

Щодо допустимості доказів.

Суд не може брати до уваги докази представника відповідача подані з порушенням порядку, встановленого законом, виходячи з наступного: дана цивільна справа розглядалася в порядку спрощеного провадження. Відповідно до початку розгляду справи по суті, 03.10.2019 року , представником відповідача було надано відзив на позов та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову. Будь яких заяв, клопотань, про неможливість подання доказу у встановлений законом строк представник відповідача суду не надавав. Копію та оригінал видаткового касового ордеру від 06.05.2014 року, про отримання представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 орендної плати в сумі 50000 грн. по договору оренди від 14.04.2014 року за 2015-2063 рр., та копію довіренності представник відповідача подав 11.11.2019 року, після початку слухання справи по суті.

Представником позивача було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи документу- оригіналу видаткового касового ордеру, так як виникли сумніви у строкі видачі даного документу, а саме чи було виготовлено даний документ саме 06.05.2014 року. В подальшому представник позивача відмовився від проведення даної експертизи у зв`язку з тим, що позивач не має можливості сплатити вартість даної експертизи ( 34665 грн. ).

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про недопустимість письмового доказу - видаткового касового ордеру виданого 06.05.2014 року, про отримання представником позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 орендної плати в сумі 50000 грн. по договору оренди від 14.04.2014 року за 2015-2063рр.(а.с.48).

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 9, 83, 229, 235, ч.2 ст.247, 258-259, 265 ,274-279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (прож. за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Агрофірма «Борисфен» (с.Вищетарасівка, вул. Центральна, 1 Дніпропетровської області) про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити частково.

Розірвати Договір оренди землі від 14.04.2014 року, зареєстрований 30.04.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстрація іншого речового права) номер запису про речове право: 5564586, укладений між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Агрофірма Борисфен , код ЄДРПОУ: 30791681, юридична адреса: вул. Центральна, 1, Вищетарасівка, Томаківського району Дніпропетровської області, поштовий індекс: 53563 та зобов`язати Приватне підприємство Агрофірма Борисфен повернути належну ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,4861 гектарів, кадастровий номер 1225482500:01:003:0565, у придатному для використання стані.

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Борисфен , на користь ОСОБА_2 заборгованість по несплаченій орендній платі, за зазначеним Договором оренди землі 8 287,86 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят сім грн. 86 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Стягнути з Приватного підприємства Агрофірма Борисфен , на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1536,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 25.05.2020 року.

Суддя: Л. А. Кондус