Ухвала

від 27.05.2020 по справі 640/9984/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

27 травня 2020 року м. Київ № 640/9984/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових вимог, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд, визнати протиправним нарахування відповідачем в період з 01.01.2017 по 24.04.2020 позивачу єдиного внеску та скасувати:

- вимогу прийняту ГУ ДФС у м. Києві від 06.12.2018 № Ф-245702-17 про сплату боргу платника єдиного внеску станом на 30.11.2018 на суму 15819,54 грн.;

- вимогу прийняту ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2019 № Ф-245702-17 про сплату боргу платника єдиного внеску станом на 30.04.2019 на суму 21030,90 грн.;

- вимогу прийняту ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2019 № Ф-245702-17 про сплату боргу платника єдиного внеску станом на 18.12.2019 на суму 2103090 грн.

26 травня 2020 року до суду представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом, зупинення стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу № Ф-245702-17У прийнятою 15.05.2019 ГУ ДПС у м. Києві, який знаходиться на виконанні у Деснянському районному ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції (виконавче провадження № 61128510 від 03.02.2020).

В обґрунтування заяви вказує на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, а захист цих прав ускладниться без вжиття відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.

Розглядаючи вказану заяву суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.05.2019 ГУ ДФС у м. Києві винесено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-245702-17, якою останню зобов`язано сплатити борг (недоїмку) у розмірі 21030,90 грн.

Сума, зазначена у вимозі, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на рахунки органу доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (пункт 3 вимоги).

У разі несплати суми боргу, зазначеної у пункті 1 вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України Про виконавче провадження (пункт 4 вимоги).

Так, державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. винесено 03.02.2020 постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61128510) з примусового виконання вимоги Ф-7245702-17 У від 15.05.2019, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 21030,90 грн. на користь ГУ ДПС у м. Києві, а також стягнення з позивача виконавчий збір у розмірі 2103,09 грн.

До того ж, державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ференець С.С. у виконавчому провадженні № 61128510 винесено 03.02.2020 постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.

При вирішенні заяви суд виходить з такого, що відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Згідно з ч. 5 ст. 25 Закон № 2464-VI вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

За наведеним визначенням у Законі України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.

Суд відмічає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного (них) рішення (нь) суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст.150 КАС України).

Закон України Про виконавче провадження також не містить механізму зупинення виконання оскаржуваного рішення до розгляду спору судом.

Суд зазначає, що відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-245702-17 У, зумовлює вжиття органами державної виконавчої служби заходів примусового стягнення та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом №1404-VIII. Вказане, у свою чергу, може негативно вплинути на майновий стан позивача, оскільки передбачає стягнення не лише суми недоїмки на підставі вимоги, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також можливий арешт майна боржника.

Крім того, у разі вирішення спору на користь позивача, для повернення помилково стягнутої суми недоїмки та виконавчого збору доведеться вживати додаткових заходів.

Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 151 КАС України. Так, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України).

Наведені обставини дають суду підстави для висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачки до ухвалення рішення в адміністративній справі внаслідок вчинення державним виконавцем виконавчих дій, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Також, слід звернути увагу на те, що задоволення заяви позивача в цій частині є співмірним заявленим позовним вимогам. В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Зазначене відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та завданням адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи предмет позову, характер спірних правовідносин, з метою забезпечення збалансованості інтересів обох сторін у справі, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, суд приходить висновку, що заява позивача підлягає задоволенню.

При цьому, за приписами ч. 1 ст. 4 Закон № 1404-VIII у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно вірність та повнота зазначення такої інформації є вимогою до форми ухвали в розумінні ст. 156 КАС України.

За змістом ч. 1 ст. 12 Закон № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі відповідно й стягувачем, не є суб`єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном у 3 роки.

Керуючись статтями 2, 150-154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 640/9984/20.

2. Зупинити стягнення за виконавчим документом - вимогою про сплату боргу № Ф-245702-17У прийнятою 15.05.2019 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, який знаходиться на виконанні у Деснянському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавче провадження № 61128510 від 03.02.2020).

Повне найменування сторін:

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );

Відповідач (боржник): Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда