Постанова

від 18.05.2020 по справі 813/3179/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 813/3179/16 пров. № А/857/486/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Качур Р.П.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 17 год. 09 хв. 19 листопада 2019 року, повне судове рішення складено 29 листопада 2019 року, у справі №813/3179/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр до Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

26.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.05.2016 №00002714.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 10.05.2016 №00002714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 39337 (тридцять дев`ять тисяч триста тридцять сім) гривень 67 (шістдесят сім) копійок та штрафну санкцію в розмірі 9834 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 41 (сорок одну) копійку. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Суд першої інстанції вказав, що господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Суд першої інстанції зазначив, що факти, відображені у вироках судів щодо керівників ПП Проект-інвест , ТОВ Агросмарт-70 та ТОВ Немо Етієне є підставою вважати господарські відносини з наведеними суб`єктами такими, що не відбулися. Щодо контрагентів позивача ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм , то суд першої інстанції зазначив, що було порушено кримінальні провадження щодо цих підприємств з попередньою правовою класифікацією вчинення правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.205 КК України, однак вироки у кримінальних справах щодо цих контрагентів позивача чи їх посадових осіб відсутні. В свою чергу, наданими документам позивачем спростовано висновок контролюючого органу щодо нереальності укладених позивачем операцій з ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм . Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм мали реальний характер.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що господарські операції повинні підтверджуватись належними первинними документами і лише такі документи можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. Скаржник вказує, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту документами первинного обліку покладається на платника покупця.

Товариство подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що сам факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його конрагентами, крім того норми податкового законодавства не визначають місцезнаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Від учасників справи надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні яких суд апеляційної інстанції відмовив, враховуючи необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, можливість розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України та статті 230 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, секретарем забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр зареєстровано як юридична особа 17.07.2000, взято на податковий облік в органах податкової служби, основний вид економічної діяльності КВЕД 77.32 - надання в оренду будівельних машин і устаткування.

На підставі ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 10.02.2016 про надання дозволу на проведення позапланової документальної перевірки, у зв`язку із досудовим розслідуванням матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016140000000013 від 18.01.2016 за попередньою правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 - ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, відповідно до Наказу ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області від 11.04.2016 №144, з 10.12.2015 по 16.12.2015 проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ВТФ Меркурій-Центр (код ЄДРПОУ 25554053) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП Проект-інвест (ЄДРПОУ 39051162), TOB ККМ-Схід (ТОВ Проект-інвест 1 (ЄДРПОУ 34559632), ТОВ Проект-інвест 2 (ЄДРПОУ 34605641), ТОВ Натура Ексім (ЄДРПОУ 39342038), ПП Ромо (ЄДРПОУ 30163150), ПП Ігор та Фабіо (ЄДРПОУ 37527713), ТОВ Інтеграл менеджмент (ЄДРПОУ 39376046), ТОВ Агрологістик (ЄДРПОУ 39376046), ТОВ Сантехніка та механізація (ЄДРПОУ 39211191), ТОВ Агросмарт-70 (ЄДРПОУ 39355230), ТОВ Стеко Інвест-79 (ЄДРПОУ 39619376), ТОВ Октавія-ЛТД (ЄДРПОУ 39643613), ТОВ Неаполітана-16 (ЄДРПОУ 39224127), ПП Прикарпаття Акцент (ЄДРПОУ 39440048), ТОВ Інтеграл логістик (ЄДРПОУ 39376093), ТОВ Немо Етієне (ЄДРПОУ 38821084), ПП Джанго Будсервіс (ЄДРПОУ 39693198), ПП Львівавторем (ЄДРПОУ 22343723), ТОВ БК Інстал Плюс (ЄДРПОУ 33805356), ТОВ Відпочинок в Карпатах (ЄДРПОУ 39413077), ТОВ Асфалті Тре Б.Н. (ЄДРПОУ 39401171), ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд (ЄДРПОУ 38627248), ПП Метінвест-80 (ЄДРПОУ 39604312), ТОВ Каскад Карпати-44 (ЄДРПОУ 39556715), ТОВ Винники-Зерно , ТОВ Яворівський комбікормовий завод , ТОВ Сокар Плюс , ПП Агро-фірма Убині , ТОВ Бастіон Тайм , TOB РЗ Консалтинг , ТОВ Будівельний центр Юпітер , ТОВ Будівельний центр Меркурій , за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки складено акт №75/22-04/25554053 від 22.04.2016, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення Товариством: п. 185.1 ст.185 п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 159 596 грн в т.ч. вересень 2014 року в сумі 16 665 грн, жовтень 2014 року в сумі 19 043 грн, листопад 2014 року в сумі 17 267 грн, грудень 2014 року в сумі 13 365 грн, лютий 2015 року в сумі 12 955 грн, березень 2015 року в сумі 11 750 грн, квітень 2015 року в сумі 11 749 грн, червень 2015 року в сумі 24 667 грн, липень 2015 року в сумі 17 688 грн, серпень 2015 року в сумі 9 900 жовтень 2015 року в сумі 4 547 грн.

27.04.2016 Товариство подало заперечення на акт від 22.04.2016 №75/22-04/25554053 у Личаківську ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області, за результатами розгляду якого 05.05.2016 Товариство повідомлено, що факти викладені у заперечені не спростовують висновки, викладені у акті перевірки та не впливають на винесення податкового повідомлення-рішення.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта Личаківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області 10.05.2016 винесено податкове повідомлення-рішення №00002714, яким збільшено Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 199 495,00 грн, у тому числі за основним платежем - 159 596 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 39 899 грн.

Рішенням Головного управління ДФС у Львівській області №3240/10/13-01-10-01-05 від 04.07.2016, прийнятим за результатами розгляду скарги Товариства на вказане податкове повідомлення-рішення, скаргу ТОВ ВТФ Меркурій-Центр залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.05.2016 №00002714 - без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення незаконними, таким, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, який перевірявся, (далі - ПК України) податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У статті 198 ПК України встановлено підстави за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Так, відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в редакції чинній в період, який перевірявся, згідно з пунктом 2.1 якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з актом № 75/22-04/25554053 від 22.04.2016 встановлені контролюючим органом порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ Агросмарт-70 , ПП Проект-інвест , ПП Агро-фірма Убині , ТОВ Бастіон Тайм .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №813/3179/16 задовольнив частково касаційну скаргу Товариства, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2017 року, якими відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення, скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалюючи зазначену постанову, Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що факти, відображені у вироках судів щодо керівників ПП Проект-інвест , ТОВ Агросмарт-70 та ТОВ Немо Етієне є підставою вважати господарські відносини з наведеними суб`єктами фіктивними.

Верховний Суд також вказав, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Водночас, щодо відносин позивача з ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №813/3179/16 вказав, що судам першої та апеляційної інстанції слід дослідити документальне підтвердження реальності господарських відносин позивача з такими, встановити стан розгляду кримінальних справ, вчинити інші дії для встановлення всіх фактичних обставин справи для правильного вирішення.

Так, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що підприємство ПП Агро-фірма Убині перебуває на обліку у Червоноградській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, стан платника платник податків за основним місцем обліку , основним видом діяльності є - оптова торгівля м`ясом та м`ясними продуктами.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області щодо ПП Агро-фірма Убині (код за ЄДРПОУ 35785599) порушено кримінальне провадження по справі від 29.05.2015 № ЄРДР 32015140000000115 за попередньою правовою класифікацією вчинення правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.

Підприємство ТОВ Бастіон Тайм (код за ЄДРПОУ 38370394) перебувало на обліку в Личаківській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, стан платника - невстановлено місце знаходження платника податків, основний вид діяльності оптова торгівля деревиною. Свідоцтво платника податку на додану вартість №200179098 від 12.06.2014 ІПН 383703913506 анульовано за рішенням контролюючого органу 23.11.2015 36 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням .

Слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області щодо ТОВ Бастіон Тайм (код за ЄДРПОУ 38370394) порушено кримінальне провадження по справі від 29.05.2015 № ЄРДР 32015140000000115 за попередньою правовою класифікацією вчинення правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212 КК України.

Відповідно до листа Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ГУ ДФС у Львівській області від 16.07.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016140000000013 щодо ТОВ Бастіон Тайм скеровано до суду з обвинувальним вироком, щодо ПП Агро-фірма Убині матеріали кримінального провадження скеровані в прокуратуру Львівської області для визначення підслідності.

Крім того, ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 25.09.2019 у справі №464/5560/16-к кримінальне провадження №32016140000000013 від 18.01.2016, про обвинувачення ОСОБА_1 (керівника ТОВ Бастіон Тайм та ПП Агро-фірма Убині ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України закрито на підставі п.4 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з набранням чинності Законом України Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес №101-ІХ від 18.09.2019.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу приписів частини 6 статті 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, та лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) чи вчинені вони цією особою, а тому сам факт відкриття кримінального провадження не може вважатися таким, що несе інформацію щодо предмета доказування (спростування реальності господарських операцій) та не може бути покладено в основу судового рішення.

Отже, належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним, тоді як вироки суду, щодо зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, в матеріалах справи відсутній.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено жодного прямого чи опосередкованого відношення Товариства до вказаних кримінальних проваджень, тоді як сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту позивачем. Зазначене не містить у собі встановлених обставин, які б підтверджували невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 22 січня 2020 року (справа №824/1042/18-а).

Слід зауважити, що Товариство на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ПП Агро-фірма Убині долучило до матеріалів справи: - договір купівлі-продажу від 10.04.2015 № 10042015/02; - видаткову накладну від 24.04.2015 № РН-4000004; - податкову накладну від 10.04.2015 № 5; - товарно-транспортну накладну від 24.04.2015 №004; - платіжне доручення, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2014 року-грудень 2015 року, картку ранку 631 за 2015 рік; картку ранку 3711 за 2015 рік.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ Бастіон Тайм долучено: - договір постачання від 24.04.2015 № СФ-0000023; - видаткові накладні від 24.04.2015 № РН-0000023, від 27.07.2015 № РН-0000087, від 28.07.2015 № РН-0000088; - податкові накладні від 24.04.2015 № 23, від 27.07.2015 № 87, від 28.07.2015 № 88; - товарно-транспортні накладні від 24.04.2015 № 23, від 27.07.2015 № 87, від 28.07.2015 № 88; - договір постачання від 25.08.2015 № 1-25/08; - видаткові накладні від 31.08.2015 № РН-0000093; - податкові накладні від 31.08.2015 № 93; - товарно-транспортні накладні від 31.08.2015 № 93; - договори про переуступку права вимоги від 09.02.2016 № 5/ПБ, від 09.11.2015 № 15/ПБ, від 23.12.2015 № 17/ПБ, від 23.12.2015 № 18/ПБ; - платіжні доручення, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за січень 2014 року - грудень 2015 року, картку ранку 3711 за 2015 рік.

Представлені Товариством первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем з вказаними контрагентами та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Правильність оформлення первинних документів відповідачем і матеріалами перевірки не заперечується.

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що в податковому обліку співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДФС відсутні розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ Виробничо-торгова фірма Меркурій-Центр та сумою податкового зобов`язання ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм .

Крім цього, ТОВ Бастіон Тайм укладено договори про переуступки прав вимоги боргу від Товариства, на виконання умов яких Товариство за отримані від ТОВ Бастіон Тайм товарно-матеріальні цінності здійснило оплату на користь нових кредиторів.

Аналіз вимог чинного законодавства та встановлених обставин у справі, враховуючи подані позивачем первинні документу, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що прямими доказами, в підтвердження реальності здійснення вищенаведених господарських операцій є надані позивачем первинні бухгалтерські документи, тоді як подані відповідачем докази не є прямими та в своїй сукупності не можуть вказувати на протиправність дій позивача при оподаткуванні господарських операцій і підтверджувати обізнаність позивача про можливе сумнівне ведення господарської діяльності його контрагентом.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Крім того, слід зазначити, що господарські операції, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави. Спірні господарські операції в судовому порядку недійсними не визнавались, що дає підстави вважати, що такі мали реальний характер.

Зазначене відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано, тоді як обґрунтування нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2016 № 00002714 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 39337,67 грн. та штрафну санкцію в розмірі 9834,41 грн. та задоволення позовних вимог ТОВ ВТФ Меркурій-Центр в цій частині.

Вірними, також, є висновки суду першої інстанції щодо спростування аргументів позивача як підстави протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з тим, що акт перевірки та саме податкове повідомлення-рішення мають ряд недоліків, а саме - відсутність у податковому повідомленні-рішення пункту та статті законодавчого акту, порушення якого було встановлено податковим органом; невідповідність номера акту перевірки, номеру, який зазначено в спірному податковому повідомленні-рішенні; фактичний період перевірки передував наказу на перевірку; невідповідність дати ухвали слідчого, оскільки в акті зазначено, що перевірка проводилась на підставі ухвали слідчого від 06.11.2015, при цьому кримінальне провадження зареєстровано лише 18.01.2016, оскільки листом від 29.06.2016 №6554/10/13-06-14-00 (т.2 а.с.212) Личаківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області повідомлено ТОВ ВТФ Меркурій-Центр про виправлення допущених описок в акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні.

Суд апеляційної інстанції враховує, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про скасування такого. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

Оскільки, відповідачем усунуто зазначені недоліки оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, такі не можуть слугувати підставою для його скасування.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині господарських операцій Товариства з контрагентами ПП Агро-фірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм , на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року Головному управлінню ДПС у Львівській області відстрочено сплату 2067 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, доказів оплати такого скаржником не надано, тому судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань скаржника на користь Держави на рахунок Державної судової адміністрації України.

Керуючись статтями 230, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі №813/3179/16 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: вул.Стрийська,35, м.Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) на користь Держави на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 2067 грн. (дві тисячі шістдесят сім гривень) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 27.05.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України