Постанова

від 26.05.2020 по справі 826/13792/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2020 року

Київ

справа №826/13792/16

адміністративне провадження №К/9901/30782/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/13792/16

за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Київводоканал", про визнання дій протиправними, визнання нечинним припису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київблагоустрій" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, прийняту 28 лютого 2017 року у складі судді Кузьменка В.А. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого Саприкіної І.В., суддів Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

в с т а н о в и в :

Гладка Т.А. звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до КМДА, Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП Київблагоустрій , третя особа: ПАТ Київводоканал про: визнання неправомірними дії Департаменту міського благоустрою щодо знесення приватного майна на приватній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1; визнання недійсним припису від 31 серпня 2016 року № 1612369.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис від 31 серпня 2016 року № 1612369, винесений провідним інспектором КП "Київблагоустрій". В іншій частині позову - відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 квітня 2008 року між ОСОБА_2 (Дарувальник) та позивачкою (обдаровувана) укладено Договір дарування, згідно якого дарувальник передає безоплатно у власність обдаровуваної належний йому об`єкт нерухомого майна - нежилу будівлю, розташовану у АДРЕСА_1 , загальною площею 118,60 кв.м.

На підставі Договору дарування від 08 квітня 2008 року вказаний об`єкт нерухомого майна 18 жовтня 2008 року зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна на праві власності за ОСОБА_1 (реєстровий номер № 8574-П, запис у реєстровій книзі № 159п-11).

В подальшому, на спірну будівлю виготовлено технічний паспорт, в якому зафіксовано основні фізичні характеристики та схематичний план будівлі. Будівля (кафе-павільйон) по АДРЕСА_1 прийнята в експлуатацію згідно Акта про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва № 234 від 19 жовтня 2004 року, про що міститься відмітка на технічному паспорті.

Крім того, згідно державних актів на право власності на земельні ділянки від 01 серпня 2005 року серії КБ №133641 та №133642, а також даними витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки, позивачка є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:76:022:0010 та 8000000000:76:022:0011 площею по 40 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, нежитлова будівля по АДРЕСА_1 прийнята в експлуатацію та зареєстрована на праві приватної власності за позивачкою як нерухоме майно.

31 серпня 2016 року провідним інспектором КП "Київблагоустрій", за порушення підпункту 20.1.1 Правил благоустрою міста Києва за адресою: АДРЕСА_1, винесено припис № 1612369, відповідно до якого власнику споруди ОСОБА_1 запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення споруди; в разі відсутності проектно-дозвільної документації вимагається демонтувати споруду власними силами протягом трьох днів та відновити благоустрій. Також у приписі вказано, що у разі невиконання припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Оскаржуваний припис прийнято у зв`язку із тим, що, на думку КП "Київблагоустрій", елемент благоустрою - кафе "Муракамі", що розташований по АДРЕСА_1 , є самовільно встановленою тимчасовою спорудою без дозвільної на те документації, а тому підлягає демонтажу.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги частково, зазначив, що нежитлова будівля по АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві власності, не є тимчасовою спорудою, що виключає можливість застосування до неї примусових заходів, передбачених Правилами благоустрою, у тому числі винесення припису та здійснення демонтажу.

У поданій касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Суд зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій по суті спору є необґрунтованими та передчасними, оскільки їх зроблено без дослідження усіх наявних у справі доказів, зокрема, належним чином не встановлено, чи належить будівля до тимчасових споруд, чи є нерухомістю.

Відповідно до статті 5 Закону України Про благоустрій населених пунктів управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Відповідно до підпункту 6.7 пункту 6 Положення про Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 94 від 27 січня 2011 року, Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25 грудня 2008 року (далі - Правила № 1051/1051), тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил № 1051/1051 передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київблагоустрій вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

На підставі аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями приймати рішення щодо демонтажу та здійснювати відповідний демонтаж виключно щодо об`єктів, які належать до тимчасових споруд у розумінні Правил № 1051/1051.

Натомість, нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. (Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV)

Таким чином, на відміну від нерухомого майна, переміщення якого неможливе без їх знецінення та зміни призначення, тимчасові споруди мають відмінності, зокрема, виготовляються з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи належить будівля, щодо якої прийнято рішення про її демонтаж, до тимчасових споруд у розумінні Правил № 1051/1051. Це має вирішальне значення для визначення питання щодо наявності повноважень у відповідача видавати оскаржений у цій справі припис.

Суд касаційної інстанції, відповідно до положень частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій повністю з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва, прийняту 28 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 12 квітня 2017 року у справі № 826/13792/16 скасувати повністю і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.А. Єзеров ,

Судді Верховного Суду