Рішення

від 11.03.2020 по справі 911/1630/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Справа № 911/1630/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Любомська А. І. (паспорт серії НОМЕР_1 НОМЕР_2 , виданий Володарським РВ ГУ МВС України у Київській області від 15.05.1998 р.), Поляк В. С. (довіреність від 12.09.2018 р., зареєстрована в реєстрі за № 3252);

від відповідача: Романішін Є. В. (адвокат - договір б/н від 02.07.2017 р. про надання послуг адвоката; ордер серії КС № 203295 від 02.07.2017 р.);

від третьої особи: Романішін Є. В. (адвокат - договір б/н від 02.07.2017 р. про надання послуг адвоката; ордер серії КС № 203296 від 02.07.2017 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , с. Логвин, Володарський район

до Приватного підприємства „Аграрне» , с. Логвин, Володарський район

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , с. Логвин, Володарський район

про стягнення 29 269, 30 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась в Господарський суд Київської області із позовом до ПП „Аграрне» про стягнення 25 500, 16 грн вартості належної частки майна підприємства, пропорційної 40 % частці у статутному капіталі ПП „Аграрне» , стягнення 2 958, 02 грн інфляційних збитків, 811, 12 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставною та неправомірною відмовою відповідача виконати рішення загальних зборів підприємства (протокол від 27.03.2015 № 1/2015) щодо виплати позивачу, учаснику підприємства, що вийшов, вартості належної частки майна підприємства, пропорційної частці у статутному капіталі підприємства, за 2014 рік.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.08.2017 р. (суддя Карпечкін Т. П.) у справі № 911/1630/17 за позовом ОСОБА_1 до ПП „Аграрне» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 про стягнення 29 269, 30 грн вирішено відмовити у задоволенні позову повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. рішення господарського суду Київської області від 09.08.2017 р. у справі № 911/1630/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2018 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 09.08.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. у справі № 911/1630/17, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 09.08.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 р. у справі № 911/1630/17, Верховний Суд у своїй постанові від 15.05.2018 р. зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не з?ясували наявність правових підстав для визнання статутного фонду Підприємства розподіленим на частки між двома учасниками у зв?язку з включенням до складу засновників Підприємства Третьої особи. Так, суди не встановили наявність відповідного правочину щодо відчуження Третій особі частки (її частини) у статутному фонді Підприємства, належної іншому учаснику Підприємства, з урахуванням встановлених судами обставин відсутності внесення Позивачкою її вкладу до моменту виходу з Підприємства.

За відсутністю встановлення зазначених обставин, на думку Суду, будь-які висновки судів попередніх інстанцій щодо правових наслідків подання Позивачкою заяви про вихід з Підприємства, а також наявності чи відсутності у неї права вимагати у зв`язку з цим виплати їй Підприємством певних грошових коштів є передчасними.

Разом з тим Суд також вважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності здійснення Позивачкою внеску до статутного фонду Підприємства. Суд вважає обґрунтованими доводи Позивачки про те, що суди при вирішенні спору безпідставно виходили лише з відомостей щодо руху коштів на поточному банківському рахунку підприємства.

З мотивувальних частин оскаржуваних судових рішень вбачається, що спір вирішений судами першої та апеляційної інстанцій на підставі з`ясування лише обставин відсутності перерахування Позивачкою коштів на рахунки Підприємства. Проте суди залишили поза увагою, що відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про підприємства в Україні" джерелами формування майна підприємства могли бути, зокрема, як грошові, так і матеріальні внески засновників.

Водночас Суд враховує, що з`ясувавши наявність у Підприємства майна станом на 31 грудня 2014 року, суди не встановили на підставі відповідних наданих учасниками справи доказів обставин первинного формування майна Підприємства на момент його створення чи у подальшому з інших джерел, аніж приватна власність Позивачки.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору суд першої інстанції не дотримався вимог статей 4 3 , 4 7 , 43, 84 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення суду першої інстанції) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Суд апеляційної інстанції під час перегляду справи наведені порушення не виправив.

Під час нового розгляду справи судам слід врахувати викладене та на підставі належних доказів встановити наявність чи відсутність обставин формування майна Підприємства за рахунок грошових чи матеріальних внесків Позивачки чи з інших джерел.

За наслідками належного встановлення обставин наявності чи відсутності сплати Позивачкою свого внеску до Підприємства судам необхідно з`ясувати правові наслідки її виходу з Підприємства.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/1630/17 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2018 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/1630/17 за позовом ОСОБА_1 до ПП „Аграрне» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 про стягнення 29 269, 30 грн, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 05.09.2018 р.

03.09.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив № 80 від 03.09.2018 р. на позовну заяву, що долучений судом до матеріалів справи.

05.09.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 05.09.2018 р. про забезпечення позову, у якій він просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що знаходиться в селах Логвин та Рубченки Володарського району Київської області та належить на праві приватної власності ПП „Аграрне» , та кошти у розмірі ціни позову, які обліковуються на розрахунковому рахунку ПП „Аграрне» .

05.09.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 05.09.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи, та заява б/н від 05.09.2018 р. про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25 500 160, 00 грн вартості належної частки майна підприємства, пропорційної 40 % частці у статутному капіталі ПП „Аграрне» , 9 752 559, 20 грн інфляційних збитків, 2 297 110, 00 грн 3 % річних.

05.09.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 05.09.2018 р. про призначення судової економічної експертизи, у якому він просить суд призначити у справі судову економічну експертизу справедливої (ринкової) вартості активів ПП „Аграрне» .

05.09.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 19.09.2018 р.

Заява б/н від 05.09.2018 р. позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

19.09.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 19.09.2018 р. про забезпечення позову, у якій він просив суд вжити заходів по забезпеченню позову шляхом заборони відповідачу вносити та подавати на державну реєстрацію державному реєстратору Володарської районної державної адміністрації зміни до установчих документів ПП „Аграрне» , та клопотання б/н від 19.09.2018 р. про приєднання до матеріалів господарської справи доказів в рахунок обгрунтування пояснення по справі із доданими документами, що долучені судом до матеріалів справи.

19.09.2018 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 27.09.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2018 р. відмовлено у задоволенні заяви б/н від 05.09.2018 р. позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовлено у задоволенні заяви б/н від 19.09.2018 р. позивача - ОСОБА_1 про забезпечення позову.

27.09.2018 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача та третьої особи надійшло клопотання б/н від 26.09.2018 р. про призначення експертизи, у якому він просив суд призначити у справі судову технічну експертизу документа.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2018 р. призначено у справі судову технічну експертизу документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, надіслано матеріали справи № 911/1630/17 у розпорядження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та зупинено провадження у справі № 911/1630/17 до завершення судової технічної експертизи документа та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/1630/17.

13.12.2018 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 24098/18-33 від 12.12.2018 р., у якому експерт повідомляє суд про те, що призначена експертиза може бути виконана у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості, та просить суд надати дозвіл на застосування методу вологого копіювання при проведенні призначеної експертизи, із доданими до нього клопотанням експерта, у якому просить суд надати додаткові матеріали та документи, необхідні для проведення експертизи, рахунком на оплату експертизи та матеріалами справи № 911/1630/17.

14.12.2018 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 24097/18-34 від 10.12.2018 р., у якому експерт повідомляє суд про те, що призначена експертиза може бути виконана у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості, із доданими до нього клопотанням експерта, у якому просить суд надати додаткові матеріали та документи, необхідні для проведення експертизи, та надати дозвіл суду на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах, рахунком на оплату експертизи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2018 р. поновлено провадження у справі № 911/1630/17 і призначено її розгляд у підготовчому засіданні за участю представників учасників справи на 16.01.2019 р. Також даною ухвалою суду зобов?язано учасників справи виконати вимоги експерта та надати відповідні докази та матеріали.

15.01.2019 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання № 29 від 16.01.2019 р., у якому він просить суд провести підготовче засідання без його участі, та пояснення № 28 від 15.01.2019 р. по суті справи з урахуванням ухвали суду від 26.12.2018 р. та клопотання експерта, що долучені судом до матеріалів справи.

16.01.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача та третьої особи надійшло клопотання б/н від 16.01.2019 р., у якому повідомляє суд про те, що ПП „Аграрне» та третя особа надають дозвіл на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах.

16.01.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.01.2019 р. Також даною ухвалою суду витребувано у Відділу державної реєстрації Володарської державної районної адміністрації оригінали матеріалів реєстраційної справи щодо Приватного підприємства „Аграрне» .

30.01.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від Володарської державної районної адміністрації на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 05-10/243 від 29.01.2019 р. із доданими до нього оригіналами матеріалів реєстраційної справи щодо Приватного підприємства „Аграрне» .

30.01.2019 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.02.2019 р.

04.02.2019 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н б/д із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.02.2019 р. клопотання № 24098/18-33 від 12.12.2018 р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо надання дозволу на застосування методу вологого копіювання при вирішенні четвертого питання призначеної судом експертизи задоволено; надано дозвіл Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на застосування методу вологого копіювання при вирішенні наступного питання при проведенні призначеної судом експертизи і визначеного в ухвалі суду від 27.09.2018 р.: „У якій послідовності виконувались реквізити свідоцтва б/н б/д, виданого ПСП „Аграрне» в особі засновника Любомської А. І. на користь ОСОБА_3 А ОСОБА_4 на підтвердження того, що вона є засновником ПСП „Аграрне» та повністю внесла свій внесок у грошовій формі в сумі 500, 00 грн до статутного капіталу підприємства, що складає частку у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ПСП „Аграрне» , а саме текст, печатка ПСП „Аграрне» , підпис Любомської А. І.?» ; клопотання № 24097/18-34 судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Гріненко Ж. Г. щодо надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих документах при проведенні призначеної судом експертизи задоволено; надано дозвіл Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх наданих (досліджуваному та порівняльних) документах; надіслано матеріали справи № 911/1630/17 у розпорядження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено провадження у справі № 911/1630/17 до завершення судової технічної експертизи документа та отримання господарським судом Київської області відповідного експертного висновку та матеріалів справи № 911/1630/17.

12.12.2019 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист № 24097/24098/18-34/27698-27712/19-34 від 15.10.2018 р. із доданими до нього висновком експертів № 24097/24098/18-34/27698-27712/19-34 від 15.10.2019 р. за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та матеріалами справи № 911/1630/17.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2019 р. поновлено провадження у справі № 911/3064/17 і призначено її розгляд у підготовчому засіданні за участю представників учасників справи на 15.01.2020 р.

15.01.2020 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача та третьої особи надійшли письмові пояснення б/н б/д з врахуванням висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 24097/24098/18-34/27698-27712/19-34 від 15.10.2019 р. за результатами проведення судово-технічної експертизи документів, що долучені судом до матеріалів справи.

15.01.2020 р. у підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 29.01.2020 р.

29.01.2020 р. у підготовчому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки суд дійшов висновку, що з урахуванням наявності у матеріалах справи висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 24097/24098/18-34/27698-27712/19-34 від 15.10.2019 р. за результатами проведення судово-технічної експертизи документів та інших доказів не є необхідним за таких обставин проведення судової економічної експертизи і вирішення такого питання не має значення для вирішення спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.01.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 12.02.2020 р.

12.02.2020 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення (додаткове) б/н від 12.02.2020 р. по суті справи, що долучено судом до матеріалів справи.

12.02.2020 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 04.03.2020 р.

04.03.2020 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11.03.2020 р.

11.03.2020 р. у судовому засіданні позивач та представник позивача надали усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача та третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.02.1999 року Володарською районною державною адміністрацією Київської області було зареєстровано за реєстраційним № 7 Приватне сільськогосподарське підприємство „Аграрне» (код ЄДРПОУ 30161127), засновником якого була позивач - ОСОБА_1 .

20.09.2005 року державним реєстратором Володарської районної державної адміністрації Київської області було внесено зміни до державного реєстру за номером запису 13351050001000111, відповідно до яких змінено організаційно-правову форму та найменування підприємства на Приватне підприємство „Аграрне» ; до складу засновників включено ОСОБА_2 та зареєстровано нову редакцію статуту підприємства.

Пунктами 1.2. та 1.15. статуту підприємства визначено склад підприємства та статутний фонд в розмірі 500 грн, який розподілено пропорційно: 300 грн (60%) належить ОСОБА_2 ; 200 грн (40%) належить ОСОБА_1 .

27.11.2014 р. позивачем - ОСОБА_1 було складено та підписано заяву, якою повідомлено підприємство про свій вихід зі складу учасників (засновників) та бажання отримати належну їй частку. Справжність підпису позивача на вказаній заяві було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун А. А. та зареєстровано в реєстрі за № 3533.

Заява позивача про вихід зі складу учасників (засновників) була одержана Підприємством (відповідачем) 05.12.2014 року, що підтверджується „Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення» № 0930000913445.

27.03.2015 року на загальних зборах учасників (засновників) Приватного підприємства „Аграрне» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/2015 загальних зборів учасників (засновників) Приватного підприємства „Аграрне» , яким вирішено, крім іншого:

- заяву ОСОБА_1 від 27.11.2014 року, що завірена приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун А.А., про вихід ОСОБА_1 з складу ПП „Аграрне» задовольнити;

- здійснити виплату грошових коштів ОСОБА_1 вартості частини майна ПП „Аграрне» пропорційно частці внесеній до статутного фонду ПП „Аграрне» . Провести виплату після затвердження звіту за 2014 рік, в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_1 зі складу засновників.

Державна реєстрація змін до складу засновників та змін до статуту ПП „Аграрне» , пов`язаних з виходом позивача - ОСОБА_1 зі складу засновників, була проведена 30 березня 2015 року.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 25 500 160, 00 грн вартості належної частки майна підприємства, пропорційної 40 % частці у статутному капіталі ПП „Аграрне» , 9 752 559, 20 грн інфляційних збитків, 2 297 110, 00 грн 3 % річних.

З приводу вказаних позовних вимог позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання корпоративних відносин здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про господарські товариства» , іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами товариства.

Згідно з ст. 113 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

2. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ст. 148 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

2. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

3. Спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 54 Закону України „Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із статуту ПП „Аграрне» , затвердженого рішенням засновника ПП „Аграрне» № 3 від 19.09.2005 р., та зареєстрованого державним реєстратором Володарської районної державної адміністрації Киїської області від 20.09.2005 р., у вказаному статуті відсутні будь-які положення, що регулюються питання виходу засновників (учасників) із підприємства та виплати йому вартості частині майна підприємства, пропорційної його частці у статутному капіталі підприємства.

Як було зазначено вище та встановлено судом у процесі розгляду справи, 27.11.2014 р. позивачем - ОСОБА_1 було складено та підписано заяву, якою повідомлено підприємство про свій вихід зі складу учасників (засновників) та бажання отримати належну їй частку, справжність підпису позивача на якій було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун А. А. та зареєстровано в реєстрі за № 3533, і яка була отримана відповідачем 05.12.2014 р., і після цього 27.03.2015 року на загальних зборах учасників (засновників) Приватного підприємства „Аграрне» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 1/2015 загальних зборів учасників (засновників) Приватного підприємства „Аграрне» , яким вирішено, крім іншого:

- заяву ОСОБА_1 від 27.11.2014 року, що завірена приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дерун А.А., про вихід ОСОБА_1 з складу ПП „Аграрне» задовольнити;

- здійснити виплату грошових коштів ОСОБА_1 вартості частини майна ПП „Аграрне» пропорційно частці внесеній до статутного фонду ПП „Аграрне» . Провести виплату після затвердження звіту за 2014 рік, в строк до 12 місяців з дня виходу ОСОБА_1 зі складу засновників.

Пунктами 4.12.-4.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що під час вирішення спорів, пов`язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України „Про господарські товариства» учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

4.13. Чинним законодавством не передбачено можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє. Отже, зазначена учасником у заяві про вихід з товариства відсутність майнових претензій до товариства не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

4.14. Під час розгляду спорів про стягнення вартості частини майна ТОВ та розміру частини прибутку господарські суди повинні мати на увазі, що вартість майна та розмір частини прибутку товариства, що належать до виплати учаснику, який вийшов, обчислюються на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства.

4.15. Судам слід враховувати, що у разі виходу учасника з товариства чинне законодавство не передбачає настання у товариства обов`язку здійснити виплату такому учаснику вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, у строки, коротші, ніж встановлені статтею 54 Закону України „Про господарські товариства» . Водночас обов`язок товариства щодо розрахунків при виході з нього учасника виникає на підставі відповідного припису закону та не пов`язаний з наявністю або відсутністю вимоги про здійснення виплати.

4.16. Відкликання заяви про вихід після її отримання товариством допускається лише за згодою самого товариства та у разі, якщо відповідні зміни у складі учасників товариства не пройшли державної реєстрації.

4.17. Якщо товариство не вчиняє дій у зв`язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства має право звернутися до господарського суду з позовом про зобов`язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв`язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону України „Про господарські товариства» .

4.18. Під час вирішення спорів, пов`язаних з виходом учасників повних товариств та виплатою вартості їх часток, господарським судам слід керуватися положеннями статті 130 ЦК України.

Право вкладника командитного товариства вийти з товариства після закінчення фінансового року та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором (меморандумом), закріплено у пункті 6 частини другої статті 137 ЦК України та пункті "є" частини першої статті 79 Закону України „Про господарські товариства» . Водночас законодавством не передбачено права вкладників командитного товариства на отримання у разі виходу з товариства частини майна товариства, пропорційної розміру їх частки у складеному капіталі товариства.

4.19. Під час вирішення спорів щодо розрахунків з учасником, який вийшов (виключений) з товариства, господарським судам слід враховувати, що вартість частини майна товариства, що належить до виплати такому учаснику, повинна визначатися виходячи з вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов`язань товариства.

4.20. Учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов`язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

У разі виходу (виключення) учасника зі складу ТОВ або ТДВ, якщо до цих товариств вносилося майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), вартість частини майна товариства, що належить до сплати учаснику, відповідно до статті 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» підлягає обов`язковій оцінці суб`єктом оціночної діяльності. Така оцінка є обов`язковою і в тих випадках, коли учасником ТОВ або ТДВ є юридична особа, яка повністю заснована на державній власності.

4.21. З моменту виходу учасника з ТОВ або ТДВ з виплатою належної йому частини вартості майна у товариства настає обов`язок сплатити суму в строки, визначені статтею 54 Закону України „Про господарські товариства» , невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема визначені статтею 625 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували реальне, фактичне та повне наповнення і внесення ним свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» .

Доказ, наданий позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження виконання ним у повному обсязі свого обов`язку щодо внесення свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» , а саме лист № 151-2-7-00/419 від 10.07.2015 р. АТ „Райффайзен Банк Аваль» , не є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем у повному обсязі свого обов`язку щодо внесення свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» , оскільки такий доказ спростовується довідкою № 47 від 10.08.2015 р. ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» , листом №Д1-0-0-0/56/2952 від 28.03.2016 р. ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» , довідкою № 129 від 25.09.2015 р. ПАТ „Креді Агріколь Банк» , довідкою № 80222-150-01 від 16.09.2015 р. ПАТ „Альфа-Банк» , листом № 81-15-9/4984 від 25.07.2017 р. АТ „Райффайзен Банк Аваль» , листом № 81-15-9/5240 від 02.08.2017 р. АТ „Райффайзен Банк Аваль» , матеріалами реєтраційної справи щодо ПП „Аграрне» , довідка № 74 від 21.07.2015 р. ПП „Аграрне» , виписками з банківських рахунків відповідача від 17.08.2018 р., відкритих у ПАТ „Райффайзен Банк Аваль» , наявними у матеріалах справи.

Доказ, наданий позивачем у процесі розгляду справи, на підтвердження виконання ним у повному обсязі свого обов`язку щодо внесення свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» , а саме свідоцтво б/н б/д, видане і підписане засновником ПСП „Аграрне» ОСОБА_3 А ОСОБА_4 , про те, що ОСОБА_1 є засновником Приватного сільськогосподарського підприємства „Аграрне» та повністю внесла свій внесок у грошовій формі в сумі 500, 00 грн до статутного капіталу підприємства, що складає частку у розмірі 100 % статутного капіталу Приватного сільськогосподарського підприємства „Аграрне» , не є належним доказом, що підтверджує виконання позивачем у повному обсязі свого обов`язку щодо внесення свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» , виходячи із наступного.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що згідно з Висновком експертів № 24097/24098/18-34/27698-27712/19-34 за результатами проведення судово-технічної експертизи, складеним 15.10.2019 р. та проведеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, у тому числі: 8. Підпис від імені ОСОБА_3 Алли Іванівни та текст на свідоцтві б/н б/д, виданому ПСП „Аграрне» в особі засновника Любомської А. І. на користь ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона є засновником ПСП „Аграрне» та повністю внесла свій внесок у грошовій формі в сумі 500, 00 грн до статутного капіталу підприємства, що складає частку у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ПСП „Аграрне» виконаний після 20.09.2005; 9. Підпис від імені Любомської Алли Іванівни та текст на свідоцтві б/н б/д, виданому ПСП „Аграрне» в особі засновника Любомської А.І. на користь ОСОБА_1 на підтвердження того, що вона є засновником ПСП „Аграрне» та повністю внесла свій внесок у грошовій формі в сумі 500, 00 грн до статутного капіталу підприємства, що складає частку у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ПСП „Аграрне» виконаний після жовтня 2015 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваного підпису у документі не представляється можливим із причини малої кількості зразків порівняння зі трихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваному підписі, а тому у суду виникає сумнів у достовірності свідоцтва б/н б/д, виданого і підписаного засновником ПСП „Аграрне» Любомською А. І., оскільки підпис останньої на вказаному документі був виконаний після жовтня 2015 р., тобто після зміни організаційної форми і найменування підприємства з Приватного сільськогосподарського підприємства „Аграрне» на Приватне підприємство „Аграрне» у відповідності до рішення № 3 від 19.09.2005 р. засновника ПСП „Аграрне» , що виключає складення після 20.09.2005 р. і підписання будь-яких документів від імені Приватного сільськогосподарського підприємства „Аграрне» із проставленням печатки такого підприємства, а тому такий доказ не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що як було встановлено судом у процесу розгляду справи, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували реальне, фактичне та повне наповнення і внесення ним свого вкладу (внеску) до статутного капіталу Приватного підприємства „Аграрне» (ПСП „Аграрне» ), а тому у позивача відсутні будь-які правові підстави вимагати від відповідача за наслідками виходу із складу учасників підприємства - виплату вартості частини майна відповідача, пропорційної його частці у статутному капіталі підприємства, а тому відповідно позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 25 500 160, 00 грн вартості належної частки майна підприємства, пропорційної 40 % частці у статутному капіталі ПП „Аграрне» , 9 752 559, 20 грн інфляційних збитків, 2 297 110, 00 грн 3 % річних, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

30 квітня 2020 р.