Ухвала

від 27.05.2020 по справі 903/858/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

27 травня 2020 року № 903/858/17

за позовом Підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтова компанія"

про визнання права власності на земельну ділянку та її витребування

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Торчинюк І.В.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

встановила : позивач - фізична особа-підприємець Зенченко Л.І. звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтова компанія" про визнання за ФОП Зенченко Л.І. права власності на земельну ділянку загальною площею 0,3828 га, розташовану в с. Рованці Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:04:001:0971 та витребування вказаної земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія".

Ухвалою суду від 10.11.2017 (суддя Шум. М.С.) позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.12.2017 справу №903/858/17 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.01.2018 клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області копії документів з реєстраційної справи Приватної виробнично-комерційної фірми "Алькор" (код ЄДРПОУ 30555770). Клопотання позивача про призначення судової експертизи задоволено, призначено по справі №903/858/17 судову експертизу, проведення якої доручено Волинському відділенню Львівського НДІСЕ.

Ухвалою суду від 31.10.2018 провадження у справі поновлено, призначено підготовче засідання.

22.11.2018 суддею ОСОБА_2 М.С. заявлено самовідвід щодо розгляду справи №903/858/17.

Ухвалою суду від 22.11.2018 самовідвід судді Шума М.С. задоволено.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2018 року справу № 903/858/17 розподілено судді Костюк С. В.

Ухвалою суду від 27.11.2018 суддею Костюк С.В. справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 26.12.2018 об 11:00 год.

Ухвалою суду від 26.12.2018 розгляд справи відкладено на 22.01.2019.

Ухвалою суду від 22.01.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 28.01.2019.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 28.01.2019 судове засідання по справі № 903/858/17, призначене на 28.01.2019, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Костюк С. В. у відрядженні.

Ухвалами суду від 30.01.2019, 22.02.2019 розгляд справи відкладався.

13.02.2020 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 та наданням можливості вступити у спадщину.

Ухвалою суду від 28.02.2019 провадження у справі зупинено до здійснення правонаступництва та залучення до участі у справі правонаступника фізичної особи - підприємця Зенченко Любові Іванівни.

Ухвалою суду від 10.03.2020 провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 23.03.2020.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Волинської області від 20.03.2020 проведено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Костюк С.В. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №903/858/17 розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 23.03.2020 справу за позовом фізичної особи-підприємця Зенченко Любові Іванівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтова компанія" про визнання права власності на земельну ділянку та її витребування прийнято до розгляду, визначено її розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 08.04.2020 об 11:00 год. Запропоновано відповідачу до 08.04.2020 подати суду додаткові пояснення по справі у разі їх наявності.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» , з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Враховуючи вказану постанову, а також з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, листом голови Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 рекомендовано встановити особливий режим роботи судів України.

На офіційному сайті Господарського суду Волинської області опубліковано оголошення про те, що справа №903/858/17, призначена до розгляду на 08.04.2020, враховуючи обмежувальні карантинні заходи, введені Господарським судом Волинської області, не відбудеться.

Ухвалою суду від 08.04.2020 повідомлено сторін, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою суду від 12.05.2020 справу призначено до розгляду на 27.05.2020 об 11:00 год.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (том 2, а.с. 140-144).

ОСОБА_3 подав заяву про зупинення провадження у справі, був обізнаний про наявність справи, міг про рух справи дізнатися з Єдиного державного реєстру судових рішень, проте будь які інші заяви, клопотання, докази спадкування, наявність у нього статусу фізичної особи-підприємця суду не надходили.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що підприємець Зенченко Л.І. звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтова компанія" про визнання за нею права власності на земельну ділянку загальною площею 0,3828 га, розташовану в с. Рованці Луцького району Волинської області, кадастровий номер 0722880700:04:001:0971 та витребування вказаної земельної ділянки від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтогазова компанія".

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13.02.2020 на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 та наданням можливості вступити у спадщину.

Ухвалою суду від 28.02.2019 задоволено клопотання ОСОБА_3 , провадження у справі зупинено до здійснення правонаступництва та залучення до участі у справі правонаступника підприємця Зенченко Любові Іванівни.

Згідно ч. 1 ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.

У відповідності до статті 178 ЦК України, об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України, законами України "Про нотаріат", Про "Міжнародне приватне право", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального і процесуального права.

Приписами статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

У п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено про те, що процесуальне правонаступництво фізичних осіб має свої особливості. Стосовно фізичних осіб - підприємців та учасників корпоративних відносин, що є сторонами у справах або третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, таке правонаступництво можливе за одночасної наявності двох умов: по-перше, коли відповідні правонаступники мають аналогічний правовий статус (зокрема, фізичних осіб - підприємців чи учасників корпоративних відносин), і, по-друге, існування даного статусу на момент вирішення господарським судом питання про процесуальне правонаступництво: сама лише можливість виникнення процесуального правонаступництва в майбутньому (наприклад, через передбачуване успадкування майна та виникнення у іншої особи в зв`язку з цим корпоративних прав) не може братися господарським судом до уваги.

Згідно частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом було правом спадкоємця й залежало виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, установленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №297/1241/18 від 28.02.2020.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Згідно листа Першої Луцької державної нотаріальної контори ГТУБ у Волинській області №18/01-16 від 09.01.2020, №79/01-16 від 21.01.2020 спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 . не заводилась (том 2, а.с. 97, 101).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру інформація щодо спадкової справи та виданого на її підставі свідоцтва про право на спадщину відсутня (том 2, а.с. 102).

05.02.2020 на адресу ОСОБА_3 Господарським судом Волинської області надіслано лист №903/858/17/772/20 від 05.02.2020 з вимогою надати інформацію щодо вступу в спадщину (том 2, а.с. 104).

Вказаний лист повернутий засобами поштового зв`язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (том 2, а.с. 110-111).

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (постанова Верховного Суду №149/34/16 від 16.01.2019).

Таким чином ОСОБА_3 було відомо про смерть ОСОБА_1 , він мав об`єктивну можливість завчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки судом задоволено його заяву про зупинення провадження у справі з метою вступу у спадщину, проте такою можливістю не скористався, доказів протилежного не подав.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Судом враховано свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та дотримано принцип пропорційності між застосованим заходом і переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Докази на підтвердження статусу підприємця Зенченко І.В. не подав.

Отже матеріалами справи не підтверджено можливості правонаступництва позивача.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, смерть позивача, відсутність заяв про залучення спадкоємця до участі у справі в якості позивача, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом підприємця Зенченко Любові Іванівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська нафтова компанія" про визнання права власності на земельну ділянку та її витребування закрити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 27.05.2020.

Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук