Ухвала

від 27.05.2020 по справі 910/4556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/4556/20

Суддя Господарського суду міста Києва Гулевець О.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп"

про забезпечення позову

у справі №910/4556/20

за позовом Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" (17024, Чернігівська обл, Козелецького району, смт. Десна, вул. Гнідаша, 2, ідентифікаційний код 14304732)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-Б, ідентифікаційний код 35000926)

про стягнення 250 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" про стягнення заборгованості 250 000,00 грн

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №349 від 08.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

05.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Враховуючи те, що позовна заява, з урахуванням усунених недоліків, відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарський суд м. Києва від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.05.2020 Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" подав заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ".

Розглянувши заяву Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У заяві про вжиття заходів до забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача.

Заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову, необхідного для забезпечення ефективного захисту.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- імовірності ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту (поновлення) прав та інтересів позивача в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач повідомив про напружене матеріальне становище у відповідності до листа ТОВ "ЕКОПЕЛЛЕТ" № 4 від 03.03.2020. За доводами заявника; з 10.03.2020 відповідач не виходить на зв`язок з позивачем, проте здійснив часткову оплату у розмірі 2000,00 грн.

Однак, заява Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" не містить будь-яких обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Заявник не надав суду належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати та довести необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Аналогічна позиція наведене у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №923/826/19.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із змісту позовних вимог, ціна позову, з яким позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості є 250 000,00 грн.

Отже, суд оцінивши відповідність та співвідношення права та інтересів, які заявник просить захистити, заходи забезпечення позову та предмет позову, а також враховуючи, що заявник просить накласти арешт на все майно та кошти відповідача, вартість якого в сукупності перевищує ціну позову, з яким позивач звернувся до суду, суд дійшов висновку про не співмірність між заходами забезпечення позову та розміром заборгованості відповідача перед заявником.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 27.05.2020.

Суддя О.В. Гулевець