Рішення

від 18.08.2020 по справі 910/4556/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.08.2020Справа № 910/4556/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ"

про стягнення 250 000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Остерський військовий лісгосп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" заборгованості у розмірі 250 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №349 від 08.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

05.05.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Враховуючи те, що позовна заява, з урахуванням усунених недоліків, відповідає вимогам, викладеним у ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.05.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4556/20, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

16.06.2020 на канцелярію суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості за договором поставки №349 від 08.10.2019, згідно із якою, відповідач частково оплатив заборгованість по договору №349 у розмірі 2000,00 грн відповідно до платіжного доручення №1603 від 02.04.2020.

03.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про пришвидшення розгляду справи.

11.08.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про оплату відповідачем заборгованості у розмірі 48 000,00 грн.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 12.05.2020, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала суду від 12.05.2020 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність адресата.

Отже, за змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Окрім того, судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 12.05.2020 на іншу адресу відповідача: 04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, 13, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0015471584009.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30.03.2020", яким доповнено розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами та доповненнями карантин установлено на всій території України до 31.08.2020.

В подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Суд зазначає, що учасниками справи не подано заяв, клопотань про продовження процесуальних строків у зв`язку з запровадженням карантину.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2019 між Державним підприємством "Остерський військовий лісгосп" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" (покупець, відповідач) укладений договір поставки №349 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити наступну продукцію (партію продукції): деревина дров`яна для промислового використання (сосна) l 2,0-4,0 м - 800,0 м3 за ціною 462,00 грн з ПДВ за 1 м3; деревина дров`яна для непромислового використання (сосна) l 1,0-1,9 м - 200,0 м3 за ціною -456,00 грн з ПДВ за 1 м3, а покупець прийняти вказану продукцію (партію продукції) і оплатити її на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна сума договору: 460800,00 гривень, втому числі ПДВ - 76800,00 грн.

Зміна ціни продукції повинна бути узгоджена двома сторонами, шляхом підписання Додаткової угоди до даного договору, яка є його невід`ємною частиною (п. 2.3. договору).

04.12.2019 між позивачем та відповідачем підписано Додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору поставки №349 від 08.10.2019 в частині вартості та обсягу поставки товару.

У пунктах 1 та 2 Додаткової угоди № 2 від 04.12.2019 сторони дійшли згоди, що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити наступну продукцію:

- деревина дров`яна для промислового використання (сосна) l 2,0-4,0 м - 500,0 м3 за ціною 462,00 грн. з ПДВ за 1 м3.

- деревина дров`яна для непромислового використання (сосна) l 1,0-1,9 м - 250,0 м3 за ціною 456,00 грн. з ПДВ за 1 м3.

Загальна вартість товару, що поставляється за цим договором орієнтовно складає: 805800,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 134 300,00.

Згідно з п. 3.1. договору, розрахунок за цим договором проводиться покупцем у безготівковій формі шляхом попередньої оплати - перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури за продукцію в розмірі 30% вартості продукції та відповідно решта 70% вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника до 30 грудня 2019 року.

За змістом пункту 4.1. договору, поставка продукції здійснюється автотранспортом постачальника після погодження часу і кількості продукції на адресу покупця: с. Морівськ, Козелецького району, Чернігівської області.

Відповідно до п.4.2. договору з кожною партією товару постачальник передає наступний пакет документів:

- видаткова накладна (оригінальний екземпляр у двох примірниках),

- постачальник зобов`язаний видати покупцю за першою подією податкову накладну, оформлену відповідно до податкового законодавства України. Оформлена постачальником податкова накладна повинна бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15-ти днів з виникнення податкових зобов`язань.

У відповідності до п.4.3. договору, прийом-передача продукції здійснюється на умовах франко-склад покупця у присутності повноваженого представника:

- по якості деревини товар відповідає вимогам чинних стандартів, а саме ТУ У 16.1-00994207-005:2018 Деревина дров`яна. Класифікація, облік, технічні вимоги .

Правила обміру та обліку - згідно ДСТУ 4020-2 та Додатку А до цих ТУ для визначення об`єму деревини використовують штабельний метод обміру згідно з ДСТУ 420-2.

-за кількістю у відповідності до товарно-транспортної накладної за підписами представників. В разі виявлення при прийомі продукції розходження по кількості між фактично наявним та зазначеним в товарно-транспортній накладній, складається Акт розбіжностей за підписами представників обох сторін в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін.

Зобов`язання покупця за цим договором вважається виконаним з дати зарахування грошових коштів за поставлену продукцію (партію продукції) на рахунок постачальника, відповідно до умов п.3.1. цього договору (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до 30.12.2019, а в частині проведення взаєморозрахунків, до моменту повного виконання сторонами всіх своїх зобов`язань за цим договором.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 450 024,57 грн, в підтвердження чого надав товарно-транспортні накладні №402224 від 09.10.2019, №402225 від 09.10.2019, №402226 від 09.10.2019, №402227 від 09.10.2019, №402228 від 09.10.2019, №402229 від 09.10.2019, №402230 від 09.10.2019, №402231 від 09.10.2019, №402232 від 09.10.2019, №402233 від 09.10.2019, №402234 від 09.10.2019, №402235 від 09.10.2019, №402236 від 09.10.2019, №402237 від 09.10.2019, №402238 від 09.10.2019, №402239 від 09.10.2019, №402240 від 09.10.2019, №402269 від 15.10.2019, №402268 від 15.10.2019, №402271 від 15.10.2019, №402272 від 15.10.2019, №402273 від 15.10.2019, №402274 від 15.10.2019, №402275 від 15.10.2019, №402276 від 15.10.2019, №402277 від 15.10.2019, №402278 від 15.10.2019, №402280 від 15.10.2019, №402281 від 15.10.2019, №550980 від 22.11.2019, №550981 від 22.11.2019, №550982 від 22.11.2019, №751892 від 22.11.2019, №751893 від 22.11.2019, № 402424 від 23.11.2019, №402423 від 22.11.2019, №402426 від 23.11.2019, №402425 від 22.11.2019, №751912 від 23.11.2019, №443204 від 28.11.2019, №443238 від 03.12.2019, №443239 від 03.12.2019, №443240 від 03.12.2019, №433075 від 04.12.2019, №443242 від 04.12.2019, №443243 від 04.12.2019, №443244 від 04.12.2019, №443245 від 04.12.2019, №443246 від 04.12.2019, №44324 від 04.12.2019, №751986 від 04.12.2019, №751988 від 04.12.2019, №751989 від 04.12.2019, №751990 від 04.12.2019, №751991 від 04.12.2019, №751992 від 05.12.2019, №751993 від 05.12.2019, №751996 від 05.12.2019, №751997 від 05.12.2019, №751998 від 05.12.2019, №433077 від 06.12.2019, №443266 від 06.12.2019, №443269 від 06.12.2019, №443270 від 06.12.2019, №752000 від 06.12.2019, №752001 від 06.12.2019, №752002 від 06.12.2019, №752003 від 06.12.2019, №752019 від 07.12.2019, №443308 від 12.12.2019, №402534 від 25.12.2019, №321625 від 25.12.2019, №402535 від 26.12.2019, №443368 від 26.12.2019, №752019 від 07.12.2019, №443368 від 12.12.2019, №443375 від 27.12.2019.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату у сумі 125 478,83 грн, у зв`язку з чим позивач направив відповідачу претензію за вих.№32 від 24.01.2020 про оплату заборгованості у розмірі 324 545,74 грн, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1704440151346.

В подальшому, відповідачем частково здійснено оплату у розмірі 24 545,74 грн за поставлену позивачем продукцію.

Позивач повторно направив претензію вих.№57 від 12.02.2020 на адресу відповідача про оплату заборгованості у розмірі 300 000,00 грн за поставлену продукцію на підставі договору №349 від 08.10.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1702400114465.

Як вбачається з пояснень позивача, після направлення претензії вих.№57 від 12.02.2020 відповідач частково оплатив поставлену продукцію у розмірі 50 000,00 грн.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 250 000,00 грн, на підтвердження чого позивач надав Акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2019 - 24.02.2020, який містить підписи уповноважених осіб та печатки сторін.

Листом за вих.№4 від 03.03.2020 відповідач просив позивача відстрочити заборгованість у розмірі 250 000,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором та здійснив поставку продукції на суму 450 024,57 грн, проте відповідач свої зобов`язання за договором з повної оплати за поставлену продукцію не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 250 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В підтвердження поставки відповідачу продукції на суму 450 024,57 грн позивач надав суду товарно-транспортні накладні №402224 від 09.10.2019, №402225 від 09.10.2019, №402226 від 09.10.2019, №402227 від 09.10.2019, №402228 від 09.10.2019, №402229 від 09.10.2019, №402230 від 09.10.2019, №402231 від 09.10.2019, №402232 від 09.10.2019, №402233 від 09.10.2019, №402234 від 09.10.2019, №402235 від 09.10.2019, №402236 від 09.10.2019, №402237 від 09.10.2019, №402238 від 09.10.2019, №402239 від 09.10.2019, №402240 від 09.10.2019, №402269 від 15.10.2019, №402268 від 15.10.2019, №402271 від 15.10.2019, №402272 від 15.10.2019, №402273 від 15.10.2019, №402274 від 15.10.2019, №402275 від 15.10.2019, №402276 від 15.10.2019, №402277 від 15.10.2019, №402278 від 15.10.2019, №402280 від 15.10.2019, №402281 від 15.10.2019, №550980 від 22.11.2019, №550981 від 22.11.2019, №550982 від 22.11.2019, №751892 від 22.11.2019, №751893 від 22.11.2019, №402424 від 23.11.2019, №402423 від 22.11.2019, №402426 від 23.11.2019, №402425 від 22.11.2019, №751912 від 23.11.2019, №443204 від 28.11.2019, №443238 від 03.12.2019, №443239 від 03.12.2019, №443240 від 03.12.2019, №433075 від 04.12.2019, №443242 від 04.12.2019, №443243 від 04.12.2019, №443244 від 04.12.2019, №443245 від 04.12.2019, №443246 від 04.12.2019, №44324 від 04.12.2019, №751986 від 04.12.2019, №751988 від 04.12.2019, №751989 від 04.12.2019, №751990 від 04.12.2019, №751991 від 04.12.2019, №751992 від 05.12.2019, №751993 від 05.12.2019, №751996 від 05.12.2019, №751997 від 05.12.2019, №751998 від 05.12.2019, №433077 від 06.12.2019, №443266 від 06.12.2019, №443269 від 06.12.2019, №443270 від 06.12.2019, №752000 від 06.12.2019, №752001 від 06.12.2019, №752002 від 06.12.2019, №752003 від 06.12.2019, №752019 від 07.12.2019, №443308 від 12.12.2019, №402534 від 25.12.2019, №321625 від 25.12.2019, №402535 від 26.12.2019, №443368 від 26.12.2019, №752019 від 07.12.2019, №443368 від 12.12.2019, №443375 від 27.12.2019.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленої позивачем продукції на суму 200 024,57 грн, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період 01.01.2019 - 24.02.2020, який підписаний з боку позивача та відповідача та містить печатки сторін.

Як зазначено позивачем та встановлено судом, в подальшому відповідачем після подачі позову до суду було частково погашено суму заборгованості:

- у сумі 2 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1603 від

02.04.2020;

- у сумі 48 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №10423 від

06.08.2020.

При цьому, як вбачається з платіжних доручень №1603 від 02.04.2020 та №10423 від 06.08.2020 в призначенні платежу вказано про оплату за дрова паливні згідно договору №290 від 05.08.2019 .

Однак, судом враховано пояснення позивача, які містяться в довідці № 342 від 09.06.2020 (подана до суду 16.06.2020), що в платіжному дорученні №1603 від 02.04.2020 в призначенні платежу помилково зазначений інший договір та проведений платіж зарахований в рахунок погашення боргу по договору № 349 від 08.10.2019.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи те, що сума у розмірі 50 000,00 грн сплачена відповідачем згідно із платіжними долученнями після подання позову до суду, суд закриває провадження у справі №910/4556/20 в частині позовних вимог про стягнення 50 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до звернення з позовом до суду, тягне за собою відмову в позові.

Враховуючи, що предмет спору в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн припинив своє існування після звернення позивача з цим позовом, то суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Надавши оцінку поданим позивачем доказам, з огляду на часткову оплату відповідачем заборгованості за поставлений товар, та враховуючи те, що відповідачем не надано жодних доказів в спростування обставини наведених у позові, суд вважає, що позивачем підтверджено факт поставки товару на суму 200 000,00 грн за товарно-транспортними накладними.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом пункту 3.1. договору розрахунок за цим договором проводиться покупцем у безготівковій формі шляхом попередньої оплати - перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок постачальника на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури за продукцію в розмірі 30% вартості продукції та відповідно решта 70% вартості продукції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника до 30 грудня 2019 року.

Доказів оплати заборгованості у сумі 200 000,00 грн відповідачем суду не надано.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів, з цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання за договором поставки у сумі 200 000,00 грн, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 200 000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи наведене, суд закриває провадження у справі №910/4556/20 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 50 000,00 грн, та задовольняє позовні вимоги Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" в частині стягнення боргу у сумі 200 000,00 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки на даний час позивачем не заявлено клопотання про повернення судового збору, то питання про повернення суми судового збору на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", наразі не вирішується судом.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/4556/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 50 000,00 грн.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПЕЛЛЕТ" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 36-Б, ідентифікаційний код 35000926) на користь Державного підприємства "Остерський військовий лісгосп" (17024, Чернігівська обл, Козелецького району, смт. Десна, вул. Гнідаша, 2, ідентифікаційний код 14304732) основний борг у сумі 200 000,00 грн та судовий збір 3000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Дата складення повного тексту рішення: 18.08.2020.

Суддя О.В. Гулевець