Рішення

від 27.05.2020 по справі 923/292/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/292/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пласт-Бокс Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів

про стягнення 59 186,46 грн,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

25.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Пласт-Бокс Україна звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів про стягнення 59 186,46 грн, з яких 47 686,40 грн основної заборгованості, 9 086,52 грн пені, 1 477 грн річних, 936,54 грн інфляційних та компенсації сплаченого судового збору у сумі 2 102 грн.

У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:

- 07.02.2014 між сторонами був укладений договір поставки № 4609, за умовами якого він зобов`язаний був передати у власність Відповідача майно в кількості відповідно до заявок Відповідача,

- на виконання умов договору він поставив товар за видатковою накладною № 4352 від 18.03.2019 на суму 65 692,80 грн,

- у свою чергу Відповідач здійснив оплату не в повному обсязі, а тому утворилась заборгованість у сумі 47 686,40 грн,

-у зв`язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов`язання Позивачем нарахована пеня, річні та інфляційні у вказаних сумах.

У відповіді на відзив Позивач також зазначив, що:

- Відповідачу було надано повний пакет документів, які передбачені умовами договору, включаючи документи, котрі підтверджують якість товару;

- Відповідачем не направлялося жодних повідомлень щодо невідповідності товару його якості;

- він не отримував виклику свого представника для участі у прийманні неякісного товару;

- гарантійними листами від 24.05.2019 та 08.11.2019 Відповідачем було підтверджено суму боргу і не зазначено, що товар мав будь-які недоліки.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача в дохід державного бюджету штраф за ненадання копії відзиву на позов .

Дії та аргументи Відповідача

У поданому до суду відзиві на позов Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши, що Позивач не надав документи, які підтверджують якість товару, як це передбачено договором, товар мав недоліки з якості, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 27.03.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою сторонам установлені строки для подачі процесуальних заяв.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що сторонами дотримані вимоги частин 2 та 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою та відзивом на позов, а тому письмові докази, подані сторонами прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

07.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бласт-Бокс Україна , як Постачальником, та Публічним акціонерним товариством Новокаховський завод плавлених сирів , як Покупцем, був укладений договір поставки № 4609. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Публічного акціонерного товариства Новокаховський завод плавлених сирів є Товариство з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів .

Основними умовами Договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- В порядку та на умовах даного Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця належне йому на праві власності майно (надалі - товар), в кількості відповідно до заявок Покупця, а Покупець зобов`язується на умовах даного договору прийняти та оплатити товар за цінами, зазначеними у відповідних видаткових накладних (пункт 1.1.),

- Товар вважатиметься поставленим Покупцю при умові, що: уповноважені представники Сторін підписали видаткові накладні, якими підтверджується факт отримання товару Покупцем; Постачальник надав Покупцю всі документи, передбачені цим договором; Постачальник поставив товар Покупцю у повній відповідності до умов Договору (пункт 1.5),

- Покупець зобов`язаний сплатити вартість поставленого Товару на рахунок Постачальника … протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання партії Товару, у разі виконання Постачальником п. 1.5 цього Договору (пункт 5.1),

- За прострочення поставки або недопоставку узгодженої кількості товару, або поставку неякісного товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого або неякісного товару (пункт 8.1.),

- За прострочення оплати згідно п. 5.1 цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 8.1)

Відповідно до видаткової накладної № 4352 від 18.03.2019 Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 65 692,80 грн, вказавши у видатковій накладній, що поставка здійснюється на підставі договору № 4609 від 07.02.2014.

У зв`язку з наявною заборгованістю станом на 12.04.2019 Позивач надіслав Відповідачу Претензію за вих. № 289 та зажадав сплати заборгованості.

У свою чергу 24.05.2019 Відповідач на адресу Позивача направив гарантійний лист щодо оплати заборгованості із графіком її погашення. Також 08.11.2019 листом № 5006 Відповідач повідомив Позивача про намір продовжувати співпрацю, але у зв`язку зі скрутним фінансовим положенням та неможливістю сплатити заборгованість одним платежем просив погодити новий графік погашення заборгованості.

За обліковими даними Позивача Відповідачем станом на час розгляду справи в суді вартість товару сплачена не в повному обсязі, а саме утворилась заборгованість у сумі 47 686,40 грн.

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій Позивачем нараховані 9 086,52 грн пені за період з 02.04.2019 по 01.10.2019, 1 477 грн річних за період з 02.04.2019 по 12.03.2020 та 936,54 грн інфляційних за період з 02.04.2019 по 29.02.2020.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При визначені правової природи договору суд враховує його умови, права та обов`язки сторін, а також предмет.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на підставі вказаного договору (правочину), з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.

Зокрема, згідно з приписами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поряд з цим, за частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж. Так, відповідно до частини 1 статті 692 того ж Кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором не встановлений інший строк оплати.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов`язань, за якими: Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Підсумовуючи наведені правові положення, суд зазначає, що за договором поставки покупець зобов`язаний сплатити вартість отриманого товару у встановлений договором строк.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманого товару у сумі 47 686,40 грн у встановлений договором строк, порушив взяте на себе зобов`язання та не довів зворотного.

При цьому посилання Відповідача недоліки товару у зв`язку з неналежною його якістю судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Так, статтею 688 ЦК України передбачений обов`язок покупця повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 708 ЦК передбачено право покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, а саме вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; або відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Умовами договору № 4609 від 07.02.2014 передбачено наступне:

- Підтвердженням якості з боку Постачальника є сертифікати відповідності, посвідчення якості та інші документи, видані компетентними органами та виробниками товару, які Постачальник зобов`язаний передати Покупцю в момент поставки товару (пункт 2.2);

- При виявленні невідповідності товару за кількістю або якістю Покупець в триденний строк з моменту виявлення невідповідності письмово (по факсу) повідомляє про це Постачальника та цим же повідомленням обов`язково викликає представника Постачальника для участі в прийманні. Уповноважений представник Постачальника зобов`язаний прибути до Покупця для підписання рекламаційного акту протягом двох календарних днів з моменту направлення повідомлення. Якщо уповноважений представник Постачальника не прибуде до Покупця та/або не направить повідомлення про участь свого представника в прийманні товару за кількістю або якістю у зазначений в цьому пункті строк, Покупець складає акт самостійно. Складений акт є достатнім доказом, підтверджуючим виявлені невідповідності (пункт 6.3).

У даному випадку, як вказувалось вище, на виконання умов укладеного між сторонами договору, Позивач 18.03.2019 здійснив поставку Відповідачу товару на загальну суму 65 692,80 грн, який останнім було прийнято без будь-яких зауважень. Більше того, подальше листування між сторонами, а саме гарантійний лист щодо оплати заборгованості із графіком її погашення, а також лист № 5006 від 08.11.2019 щодо наміру продовжувати співпрацю свідчить про відсутність з боку Відповідача зауважень до якості товару.

Зазначення ж у відзиві на позовну заяву про повідомлення Позивача у телефонному режимі про зауваження та про направлення акту про виявлені недоліки не є належним доказом невиконання Позивачем умов договору щодо якості Товару, оскільки не відповідає пункту 6.3. договору, яким передбачено порядок повідомлення при виявленні невідповідності товару по якості.

З огляду на викладене, Відповідачем не доведено існування будь-яких зауважень з його боку до документів, що підтверджують якість товару та до самої якості товару.

Щодо відповідальності за невиконання зобов`язань

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення пені у сумі 9 086,52 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3).

Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності; нарахування пені, випадки її нарахування та розмір повинні бути передбачені договором; можливий строк нарахування пені встановлений у шість місяців.

У даному випадку умовами пункту 8.2 договору сторонами обумовлено сплату Відповідачем пені у розмірі 0,5% від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, а тому нарахування Позивачем пені у сумі 9 086,52 грн за відповідним розрахунком є правомірним.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення річних у сумі 1 477 грн та інфляційних у сумі 936,54 грн, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів та договірних умов, сплатити Позивачу інфляційні та річні.

Водночас, при розрахунку інфляційних Позивачем допущена помилка, у зв`язку з чим правильним є нарахування за розрахунком:

- 52 686,40 грн (заборгованість у період з 02.04.2019 по 09.02.2020) х 1,02 (сукупний індекс інфляції у цей період) = 1 053,72 грн,

- 47 686,40 грн (заборгованість у період з 10.02.2020 по 29.02.2020) х 0,997 (сукупний індекс інфляції у цей період) = - 143,06 грн,

а всього: 1 053,72 грн - 143,06 грн = 910,66 грн.

При розрахунку річних Позивачем допущена помилка, у зв`язку з чим правильним є нарахування за розрахунком:

- 52 686,40 грн (заборгованість у період з 02.04.2019 по 31.12.2019) х 3% х 274 (днів) : 365 : 100 = 1 186,53 грн,

- 52 686,40 грн (заборгованість у період з 01.01.20209 по 09.02.2020) х 3% х 40 (днів) : 366 : 100 = 172,74 грн,

- 47 686,40 грн (заборгованість у період з 10.02.2020 по 12.03.2020) х 3% х 32 (днів) : 366 : 100 = 125,07 грн,

а всього: 1 186,53 грн + 172,74 + 125,07 грн = 1 484,34 грн

Проте, враховуючи, що Позивачем заявлено до стягнення лише 1 477 грн інфляційних та відсутність у суду права на збільшення заявленої до стягнення суми, стягненню підлягають інфляційні у сумі 1 477 грн.

Отже, за вказаних правових положень та розрахунків Позивач зобов`язаний сплатити Відповідачу 910,66 грн інфляційних та 1 477 грн річних.

Щодо стягнення штрафу у зв`язку з ненаданням копії відзиву на позов

02.04.2020 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким серед іншого внесено зміни до ГПК України, а саме розділ X Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), … процесуальні строки щодо … подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину… .

Таким чином строки для подання відзиву та відповіді на відзив, встановлені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 27.03.2020, продовжуються на строк дії карантину, а отже фактично Відповідачем не було порушено строку, встановленого судом та до нього не може бути застосований штраф на підставі пункту 4 частини 1 статті 135 ГПК України.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 47 686,40 грн основної заборгованості, 9 086,52 грн пені, 1 477 грн річних та 910,66 грн інфляційних у добровільному порядку, доведеністю Позивачем власних вимог, неспростування їх Відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Натомість позовні вимоги про стягнення 25,88 грн інфляційних задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжних доручень № 46 від 10.01.2020 та № 602 від 17.03.2020 у сумі 2 102 грн, які у відповідності до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2 100,95 грн.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новокаховський завод плавлених сирів (74989, м. Таврійськ, вул. Промислова, 2; ідентифікаційний код 00447623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Пласт-Бокс Україна (14014, м. Чернігів, вул. Ушинського, 14; ідентифікаційний код 32946550) - 47 686,40 грн основної заборгованості, 9 086,52 грн пені, 1 477 грн річних, 910,66 грн інфляційних та 2 100,95 грн компенсації по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін