Постанова

від 27.05.2020 по справі 908/3258/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року Справа № 908/3258/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вільнянської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року (повний текст складено 14.02.2020) у справі №908/3258/19 (суддя Гладюк Ю.В.)

за позовом Виконавчого комітету Вільнянської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олтак"

про зобов`язання вчинити дії

Розпорядженням керівника апарату від 25 травня 2020 року у справі №908/3258/19 в зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Дужича С.П. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №908/3258/19 визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року у справі №908/3258/19 в позові Виконавчого комітету Вільнянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олтак" про зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Виконавчий комітет Вільнянської міської ради звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 березня 2020 року у справі №908/3258/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Вільнянської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року у справі №908/3258/19. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) апелянту копії відзиву та доданих до нього документів протягом 5 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Враховуючи введення в Україні з 12.03.2020 по 03.04.2020 карантину через спалах у світі короновірусу та необхідність забезпечення безпеки учасників справи, а також зважаючи на те, що явка представників сторін в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вільнянської міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року у справі №908/3258/19 в порядку письмового провадження без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 серпня 2015 року між виконавчим комітетом Вільнянської міської ради (замовник/позивач) та ТОВ "БК "Олтак" (підрядник/відповідач) був укладений договір підряду №0715 (далі - договір, а.с. 13-17), згідно умов якого замовник доручає, а підрядник в межах договірної ціни приймає на себе обов`язки на свій ризик власними або залученими силами, виконувати будівельні роботи, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі та оголовків житлового будинку по вул. Ціолковського, 6 в м. Вільнянськ Запорізької області" в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої договірної ціни робіт, вимог техніки безпеки і охорони праці. Замовник здійснює фінансування підрядника на будівництво об`єкту за рахунок власних коштів.

Згідно п. 2.1. договору підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає проектній документації, вимогам національних стандартів, будівельних норм і правил.

Підрядник приступає до виконання робіт за даним договором через 5 днів після отримання передоплати п.4.1. (п.4.3.). Строк виконання робіт: 60 робочих днів після початку виконання робіт зазначеного в п. 4.3. договору (п.5.1.).

Згідно п. 6.2.1. договору замовник має право, при наявності відхилень від якості, обсягів і ціни виконаних робіт проекту та обладнання, кошторису, будівельних норм і правил, видавати підряднику розпорядження про їх усунення, а при істотних порушеннях прийняти рішення про призупинення робіт. Згідно пунктів 6.2.2., 6.2.3., 6.2.6. договору замовник має право: вільного доступу в робочий час на будівельний майданчик для здійснення контролю за ходом виконання робіт; в будь-який час ознайомитися з порядком ведення журналу виконання робіт, при потребі, засвідчити кожний запис, викласти свої претензії щодо об`єктивності і повноти інформації, ходу виконання робіт; вимагати безоплатного виправлення підрядником недоліків у виконаних роботах.

Згідно п.7.3. договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт кошторису, державним будівельним нормам і правилам. У разі наявності відхилень замовник видає підряднику розпорядження про їх усунення. У разі порушень замовник може приймати рішення про призупинення робіт та відмовляє у підписанні акта здачі-прийому виконаних робіт. У цьому випадку підрядник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки у повному обсязі, понад сум штрафних санкцій.

Згідно п.6.3.2. договору підрядник зобов`язаний забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом ІІ цього договору. За п. 7.1. підрядник виконує роботи відповідно до вимог затвердженої проектно-кошторисної документації, національних стандартів, будівельних норм і правил, строків виконання робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці, письмових вказівок замовника.

В силу п.13.1. договору підрядник гарантує якість виконаних робіт згідно вимог державних будівельних норм. При виявленні у цей період недоліків, які обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих чинних норм та правил, проектної документації, усунення їх є обов`язком підрядника, за його рахунок. Включенню до дефектного акту підлягають недоліки, які виникли з вини підрядника. За недоліки, які обумовлені експлуатацією об`єкту з порушенням правил експлуатації, підрядник відповідальності не несе.

Згідно пунктів 11.1, 11.2 договору, останній набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх обов`язків відповідно до цього договору. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

22 липня 2019 року ТОВ "Настрой" видало довідку №31, де вказано, що спеціалістами ТОВ "Настрой" виконано візуальний огляд конструкцій покрівлі житлового будинку по вул. Ціолковського, 6 у м. Вільнянськ, Вільнянського району, Запорізької області. При обстеженні виявлено пошкодження покрівельного матеріалу (хвилясті волокнистоцементні листи) у вигляді тріщин. Виявлена монтажна піна між стиками листів по всій покрівлі. Також виявлено замочування риштування в місцях кріплення листів цвяхами. При монтажі покрівельного матеріалу порушена технологія монтажу покрівлі, а саме цвяхів для кріплення листів менше, ніж потрібно (менше чотирьох на один лист). У водостічних жолобах та лотках виявлено сміття, шматки цегли та шифера. Рівень придатності технічного стану окремих конструкцій та об`єкта в цілому для надійного та безпечного використання за призначенням визначають через сукупність їх відповідності нормативним вимогам з експлуатаційної придатності (механічний опір та стійкість, інші вимоги, визначені технічними зав данями на обстеження). Наразі категорія технічного стану визначена як непридатна до нормальної експлуатації. Для приведення конструкцій покрівлі до придатного до експлуатації стану необхідно замінити пошкоджені листи покрівлі, збільшити кількість цвяхів для кріплення листів, почистити жолоби від сміття та прибрати цеглу з листів покрівлі. До довідки подано фотознімки об`єкта. (а.с. 18-25).

04 вересня 2020 року Виконавчий комітет Вільнянської міської ради звернувся до ТОВ "Будівельна компанія "Олтак" з претензією №02-02-12/668, в якій вимагав усунути недоліки, виявлені ТОВ "Настрой" при перевірці якості виконання підрядником робіт згідно договору підряду № 07/15 на виконання робіт по об`єкту "Капітальний ремонт покрівлі та оголовків житлового будинку по вул. Ціолковського, 5 в м. Вільнянськ Запорізької області" від 07.08.2015 (а.с.26-28).

Враховуючи викладене та зважаючи, що вимоги про усунення недоліків ТОВ "Будівельна компанія "Олтак" виконані не були, виконавчий комітет Вільнянської міської ради звернувся до суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Олтак" вчинити дії, а саме: замінити пошкоджені листи покрівлі, збільшити кількість цвяхів для кріплення листів, почистити жолоби від сміття та прибрати цеглу з листів покрівлі, а також встановити зворотній клапан на фанову трубу (труба каналізації) на будинку №6 по вул. Ціолковського м. Вільнянськ.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно укладеного між сторонами договору від 07.08.2015 позивач є замовником, а відповідач виконавцем (підрядником) робіт, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі та оголовків житлового будинку по вул. Ціолковського, 6 у м. Вільнянськ Запорізької області".

Аналіз умов вищевказаного договору свідчить про те, що він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Так, згідно ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Слід зазначити, що згідно договору об`єктом будівництва є капітальний ремонт покрівлі та оголовків житлового будинку.

Як вбачається, позивач, в обґрунтування позову, на підтвердження обов`язку відповідача щодо виконання робіт (що є предметом позову), посилається на п.13.1. договору та норми діючого законодавства, які встановлюють обов`язковість виконання умов договору, а саме ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України та п.103 Постанови КМУ від 01.08.2005 №668.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно п.103 постанови КМУ від 01.08.05 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві", підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації (далі - гарантійний строк якості).

Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом (далі - гарантійний строк експлуатації).

Згідно п.13.1. договору підрядник гарантує якість виконаних робіт згідно вимог державних будівельних норм. При виявленні у цей період недоліків, які обумовлені виконанням робіт з порушенням діючих чинних норм та правил, проектної документації, усунення їх є обов`язком підрядника, за його рахунок. Включенню до дефектного акту підлягають недоліки, які виникли з вини підрядника. За недоліки, які обумовлені експлуатацією об`єкту з порушенням правил експлуатації, підрядник відповідальності не несе.

Вищевказані законодавчі та договірні умови безумовно свідчать про те, що укладений між сторонами договір має бути виконаний ними у повному обсязі з дотриманням всіх вимог, в тому числі щодо якості робіт, вказаних в договорі. Виявлені ж у період гарантійного строку невідповідності по якості робіт мають бути відновлені підрядником.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, для встановлення вищевказаних обставин, суду, крім наявності договору на виконання робіт, необхідно встановити: факт виконання робіт підрядником за завданням замовника; належним чином засвідчені виявлені недоліки робіт; виконання робіт на підставі договору, який покладено в основу позову; те, що саме дії відповідача призвели до недоліків у роботі.

Наявність укладеного між сторонами договору є документальним свідченням досягнення домовленостей між відповідачем та позивачем щодо виконання робіт, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкту: "Капітальний ремонт покрівлі та оголовків житлового будинку по вул. Ціолковського, 6 у. м. Вільнянськ Запорізької області". Однак факт реального виконання договору, а саме проведення робіт відповідачем на зазначеному у договорі об`єкті, належного документального підтвердження немає. Такими доказами мали би бути документи встановленої або довільної форми, зокрема: акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; інша проектно-кошторисна документація (дефектні акти, локальні кошториси), яка відображала б періоди виконаних робіт, їх обсяг, зміст, матеріали та витрати, понесені на їх придбання, тощо.

Окремо слід наголосити на відсутності саме належним чином складеного двостороннього акту прийому-передачі робіт, який був-би беззаперечним доказом виконання укладеного між сторонами договору.

Зокрема, за ч.4 ст.882 ЦКУ передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Також судом першої інстанції вірно не взято до уваги довідку ТОВ "Настрой", як доказ проведення робіт за укладеним між сторонами договором, оскільки це односторонній документ, складений не стороною договору та з якого, навіть не вбачається про здійснення огляду на замовлення позивача.

Таким чином, самі лише договір та довідка №31 ТОВ "Настрой" не є належними та достатніми доказами виконання робіт за договором та їх належних здачі/прийняття. Слід зазначити, що відсутність доказів фактичного проведення робіт в цілому, виключає можливість встановлення/дослідження виявлених у них недоліків. Тобто, наявні докази не дають можливості встановити зв`язок між обумовленими договором роботами, їх неналежним результатом та недоліками робіт.

Дані обставини вказують і на відсутність документального підтвердження того, що виявлені позивачем недоліки роботи виникли саме внаслідок неналежних дій відповідача. Зокрема, в разі наявності у позивача достатніх доказів виконання робіт по договору, для належного оформлення виявлених недоліків, останній мав би діяти в рамках відповідного законодавства.

Так, за частинами 1, 2 ст.853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі; замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно частин 3, 4 даної статті якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Дані норми свідчать про те, що не отримавши відповіді на претензію (виникнення спору щодо якості проведених робіт), позивач, як ініціатор питання усунення недоліків, міг провести відповідну експертизу. Не здійснивши цього, позивач позбавив себе в тому числі належних доказів для можливого подальшого судового вирішення цього питання (в разі незгоди відповідача з результатами експертизи). При цьому, наявний у справі лист ТОВ "Настрой" не може вважатися експертним висновком, оскільки відомостей щодо наявності у даного товариства ліцензії на здійснення експертної діяльності немає.

Доданий до апеляційної скарги експерний звіт про стан будівельних конструкцій покрівлі житлового будинку по вул. Ціолковського, 6 у м. Вільнянську, виконаний ТОВ "Настрой" на замовлення виконавчого комітету Вільнянської міської ради, колегією суддів до уваги не береться, оскільки останній виконаний 02.03.2020, тобто вже після винесення рішення у даній справі, тоді як у відповідності до вимог ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його винесення.

Також позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про недоліки в закінчених та прийнятих роботах та необхідність складання двостороннього дефектного акту.

Слід зазначити, що наведені в позовній заяві недоліки, допущені підрядником при виконанні робіт, були видимими та очевидними і могли бути виявлені під час належного прийняття робіт замовником. Крім того, про такі недоліки не було своєчасно заявлено підряднику, оскільки підрядні роботи були виконані ще у 2015 році, тоді як недоліки були виялені у 2019 році.

Як вже зазначалося вище, згідно п.7.3. договору замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт кошторису, державним будівельним нормам і правилам. У разі наявності відхилень замовник видає підряднику розпорядження про їх усунення. У разі порушень замовник може приймати рішення про призупинення робіт та відмовляє у підписанні акта здачі-прийому виконаних робіт. У цьому випадку підрядник зобов`язаний відшкодувати замовнику збитки у повному обсязі, понад сум штрафних санкцій.

Щодо доданих до апеляційної скарги копій кошторисного розрахунку об`єкта будівництва, довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт, то колегія суддів, не приймає відповідні документи як докази зі справи та не вдається до їх оцінки з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

При цьому, позивачем не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено наявності виняткового випадку, з якого вбачалося б, що неподання копій кошторисного розрахунку об`єкта будівництва, довідок про вартість виконаних робіт та актів приймання виконаних робіт до суду першої інстанції мало місце з причин, об`єктивно незалежних від позивача.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з даним позовом до суду Виконавчим комітетом Вільнянської міської ради не було надано доказів проведення робіт відповідачем на зазначеному у договорі об`єкті, а саме, акти прийому-передачі виконаних будівельних робіт; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; інша проектно-кошторисна документація (дефекті акти, локальні кошториси), яка відображала б періоди виконаних робіт, їх обсяг, зміст, матеріали та витрати, понесені на їх придбання.

Разом з тим, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що оскільки справа слухалась без участі його представника в зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання, зазначене, позбавило його можливості усунути виявлені судом першої інстанції в ході розгляду даної справи недоліки позовної заяви.

Однак, колегія суддів вважає дане твердження апелянта безпідставним та необґрунтованим, оскільки розгляд справи без участі представника позивача (тим більше за його клопотанням) не перешкоджає учасникам справи подавати всі можливі докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто, це право кожного учасника справи, яким позивач не скористався.

Відповідно до ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, враховуючи недостатність документального підтвердженя викладених у позові обставин, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вільнянської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 11 лютого 2020 року у справі №908/3258/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №908/3258/19 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.