Рішення

від 25.05.2020 по справі 922/3863/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3863/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Волевському Л.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонакорд Бау" (61081, м. Харків, вул. Резервна, 2, кв. 2) про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова за участю представників:

позивача - Цуварев О.Ф, довіреність №948/0/45-19 від 20.12.2019

відповідача - Чопенко О.І., адвокат, посвідчення №928 від 31.05.2000, ордер №534 від 26.12.19

третьої особи - Цуварев О.Ф, довіреність №08-21/4294/2-19 від 19.12.2019

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонакорд Бау" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 27.12.2019 об 11:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.12.2019 зазначено, що клопотання позивача про залучення третьої особи буде розглянуто в наступному підготовчому засіданні та на підставі п.3 ч.2. ст.183 ГПК України підготовче засідання відкладено на 21.01.2020 на 12:00.

17.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 1167) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

21.01.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення (вх. № 1384), які досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 29.02.20 та підготовче засідання відкладено на 11.02.2020 на 09:45.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Харківську міську раду.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2020 підготовче засідання відкладено на 25.02.2020 на 10:30 відповідно до п. 3. ч.2 ст.183 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/3863/19 до судового розгляду по суті на 11.03.2020 на 14:00.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2020 до 14:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2020 відкладено розгляд справи по суті на 07.04.2020 на 11:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2020 клопотання позивача задоволено, розгляд справи відкладено на 27.04.2020 на 12:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.04.2020 клопотання позивача та відповідача задоволено та розгляд справи по суті відкладено на 14.05.2020 на 10:30.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2020 розгляд справи по суті відкладено на 25.05.2020 на 12:30.

25.05.2020 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про долучення копії листа (вх. № 11618), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання 25.05.2020 з`явився, заявлений позов підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання 25.05.2020 з`явився, проти позову заперечив повністю з підстав, викладених у відзиві на позов, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання 25.05.2020 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Судом досліджено оригінали документів, копії яких містяться у матеріалах справи.

З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 25.05.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, господарським судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нонакорд Бау» є замовником будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1 7 по пров. Лопатинському, 17 в м. Харків.

Зазначений об`єкт введено в експлуатацію за декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 22.08.2018 № ХК 141182341528, відомості про що розміщені на офіційному веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України в розділі реєстр дозвільних документів на період подання позову до суду.

З урахуванням наведеного, звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначив, що враховуючи положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нонакорд Бау» , як замовника поширюються дії Закону № 3038 щодо взяття пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова та обов`язкового укладення договору щодо цього обов`язку.

Однак, на дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкта відповідач не виконав покладеного на нього законодавством обов`язку щодо укладення договору про пайову участь і не звернувся до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради із заявою з приводу укладення такого договору.

Тобто, позивачем наголошено, що у порушення вимог частин 3, 5, 8 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідач не звернувся до позивача до введення об`єкта в експлуатацію із зверненням про укладення договору про пайову участь із додаванням до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками, тому позивачем здійснено розрахунок величини пайової участі для відповідача у відповідності до 2 абзацу ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова» (надалі - Порядку № 983).

Позивач листом від 12.09.2018 за вих. № 1328/0/124-18 проінформував відповідача про необхідність звернення до виконавчих органів міської ради щодо укладення договору про пайову участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Розділом 5 Порядку № 983 урегульоване питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору.

На виконання положень розділу 5 Порядку іншим листом від 16.10.2019 № 1320/0/124-19 направлено до відповідача для розгляду та підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з розрахунком величини пайової участі, підготовленим у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 5.4. Порядку № 983.

Позивачем наголошено, що вищевказані дії позивача відповідають приписам, визначеним частинами 1 та 2 ст. 181 ГК України.

05.11.2019 позивачем через поштове відправлення отримана заява відповідача про згоду укласти договір, але на інших умовах.

Даною заявою відповідач просив позивача визначити розмір пайової участі виходячи з кошторисної вартості реконструкції, зазначеної в декларації про готовність до експлуатації об`єкта та змінити п.2.1.1 та п. 3.1 Договору.

Позивачем у позові вказано, що у порушення вимог ч. 4 ст. 181 ГК України відповідач, за наявності у нього заперечень щодо окремих умов договору, не склав протокол розбіжностей, не зробив про це застереження у договорі та не надіслав позивачу два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Крім того, відповідач жодним чином не обґрунтовував та не надав позивачу у відповідності до абзацу 1 частини 5 та частини 8 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» документи, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними документами та не підтвердив, що загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта, яку він запропонував для розрахунку своєї величини пайової участі, визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Додана відповідачем копія локального кошторису на будівельні роботи не відноситься до документів на підставі яких здійснюється належний розрахунок величини пайової участі.

Такими документами є зведений кошторисний розрахунок або експертна оцінка вартості будівельних робіт.

На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів його звернення, як замовника, до позивача щодо укладання договору про пайову участь на об`єкт будівництва, до введення такого об`єкту в експлуатацію, не укладення відповідачем договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів територіальної громади міста Харкова, а також те, що будівництво є завершеним, а реконструйований об`єкт є готовим до експлуатації, однак в порушення вимог законодавства відповідачем не взято участі у розвитку інфраструктури м. Харкова шляхом укладення відповідного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, в редакції підготовленій позивачем, яка містить всі істотні умови для договорів даного виду із розрахунком величини пайової участі, розрахованій у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується повністю, з наступних підстав.

На час розгляду справи відсутня правова вимога, яка викладена у ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , так як на теперішній час Законом України №132-ІХ від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон №132-ІХ), а саме ч.3 пункту 13 розділу 1, ця стаття виключена у повному обсязі.

Таким чином, відповідачем наголошено, що на теперішній час, відсутні будь-які законні підстави на виконання вимог вказаної вище статті, а посилання позивача на наявність цих вимог порушує закріплене Конституцією право на їх не виконання.

Позивачем не обґрунтовано у відповідності до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чому відповідача він рахує як замовник, а посилання позивача на те, що згідно з п. 1 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України №163 від 04.06.2014 (на теперішній час - Міністерство розвитку громад та Територій України) було затверджено ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , де, на думку позивача, п. 3.2 цього документу вказує, що до будівництва входить нове будівництво, реконструкція тощо, а згідно з положеннями п. 3.12 цих норм реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в встановленому порядку об`єкту будівництва. зазначене, не відповідає вимогам вищевказаного Закону, оскільки є підзаконним Актом, та таким, що має меншу юридичну силу.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідачем вказано про те, що підприємство відповідача не підпадає під термін "замовник", оскільки не виконувало саме будівництво у розумінні широкого загальновідомого тлумачення цього терміну, а також у відповідності до ст. 1 вищезазначеного Закону, бо не мали та не має наміру щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок). Тоді, як у власності відповідача перебуває квартира АДРЕСА_2 , загальною площею - 170.1 кв.м., у якій після її придбання 23.09.2005 (за ДКП № 4951 від зазначеної дати, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Олійник Л.М.) відповідачем було здійснено ремонтні роботи у її внутрішніх приміщеннях, не виходячи за її межі, про що посилається на технічний паспорт (т.с. І а.с. 77-82).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За змістом положень ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Разом із тим, ч. 1 ст. 648 ЦК України встановлено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 ГК України та статтею 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов такого договору. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов`язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акта органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом). Тобто, спонукання до укладення договору, визнання укладеним договору, можливе, зокрема, тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов`язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

За змістом пунктів 4 та 13 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, що має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому законодавством порядку відповідну заяву. Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

За змістом статей 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 4, 9 Закону "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

З аналізу частини першої статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вбачається, що законодавцем визначено поняття забудови території (частина земної поверхні) як діяльність юридичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та території, будівництво об`єктів.

Отже, для цілей зазначеного Закону реконструкція існуючої забудови нерозривно пов`язана із територією, як частиною земної поверхні, на якій мають проводитися певні роботи з реконструкції будівлі.

Частина четверта статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 затверджено Порядок пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова (із змінами внесеними Рішенням Харківської міської ради № 319 від 22.05.2013), яким, зокрема, передбачено механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Пунктом 1.5. Порядку передбачено, що пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

У відповідності до пункту 2.5. Порядку, замовник будівництва зобов`язаний не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Розділом 5 Порядку встановлено порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова у разі ухилення від укладання договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснив всі передбачені чинним законодавством дії, спрямовані на укладення договору, а саме, відповідно до п.5.1-5.3 Порядку, направив відповідачу повідомлення, а в подальшому, примірники договору для підписання.

Вказані листи, направлені позивачем, залишені відповідачем без погодження, а договір без підписання.

При цьому судом встановлено, що закінчений реконструкцією об`єкт - квартира № 7 АДРЕСА_3 пров АДРЕСА_4 - прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю "Нонакорд Бау" в експлуатацію, про що свідчить декларація про готовність до експлуатації об`єкта від 22.08.2018 № ХК 141182341528.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" у п. 22 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта та у п. 12 Акта про готовність об`єкта до експлуатації замовник зобов`язаний зазначити кошти пайової участі у розвитку інженерно-траснпортної та соціальної інфраструктури населеного пункту із зазначенням дати укладення договору та документів, що підтверджують сплату пайової участі в повному обсязі, а для замовників, які до плати пайової участі не залучаються, зазначається підстава для незалучення.

Таким чином, у п. 22 декларації про готовність до експлуатації об`єкта замовником повинні вказуватися лише ті правові підстави для незалучення замовників до пайової участі, яке наведені у ч. 4 ст. 40 Закону № 3038 та п. 1.7. Порядку або у відповідному рішення виконавчого комітету Харківської міської ради про надання пільг по пайовій участі.

У даному разі, до п. 22 декларації замовником внесено запис про те, що у зв`язку з реконструкцією приміщень без зміни зовнішньої конфігурації, та як наслідок відсутності намірів забудови земельної ділянки, зазначити інформацію щодо договору про пайову участь, відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не потрібно.

Такі твердження не відповідають приписам чинного законодавств, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Територія - частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

За змістом статей 2, 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , статей 4, 9 Закону «Про архітектурну діяльність» під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Тобто, реконструкція існуючої забудови та територій, на ряду з новим будівництвом об`єктів, визначається вказаним законодавчим положенням окремим видом забудови територій.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача та констатує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нонакорд Бау" в особі генерального директора ТОВ "Нонакорд Бау" ОСОБА_1 є замовником будівельних робіт на об`єкті будівництва - Реконструкції квартири АДРЕСА_2 , про що зазначено у самій декларації про готовність до експлуатації об`єкта (а.с. 35-36). Також, у зазначеній декларації ОСОБА_1 надано згоду на оброблення персональних даних та повідомлено, що йому відомо про те, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, встановлена відповідальність відповідно до закону.

Отже, реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач, який здійснив реконструкцію частини існуючої забудови, є замовником будівництва.

Таким чином, виходячи з тлумачення вказаних норм, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачений обов`язок замовника, який має намір щодо реконструкції існуючої забудови та територій укласти договір про участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури. Наведеним формулюванням "реконструкція існуючої забудови та територій" охоплюються правовідносини здійсненої відповідачем реконструкції, оскільки реконструкція будівлі або її частини передбачає реконструкцію земельної ділянки (території), на якій така будівля розташована.

При цьому, вичерпний перелік об`єктів, у разі будівництва яких замовник не залучається до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зазначено в ч. 4 ст.40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 1.7. Порядку, проте проведені відповідачем у спірних правовідносинах роботи до вищевказаного переліку не належать.

Таким чином, в силу положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач, як замовник об`єкта будівництва, був зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, однак від виконання цього обов`язку безпідставно ухилився, що обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі, в тому числі в судовому порядку.

Щодо розрахунку величини пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 цього Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань для житлових будинків не може перевищувати 4 відсотків кошторисної вартості будівництва об`єкта.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

На виконання даної норми, пунктом 6 рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 «Про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова» визнано, що у разі ненадання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта або якщо загальну кошторисну вартість будівництва об`єкта не визначено згідно з будівельними нормами, встановити такі нормативи одиниці створеної потужності, розраховані спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, на рівні:

- показників опосередкованої вартості спорудження житла для Харківської області, розрахованої на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для житлових будинків;

- опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд;

- опосередкованої вартості будинків садибного типу, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатацію - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків.

Для об`єктів, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт, кошторисна вартість будівництва об`єкта визначається на підставі експертної оцінки уповноваженої організації, що має право на її проведення, яка надається замовником разом із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Щодо належності Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради бути позивачем у даній справі та уповноваженим органом з яким необхідно у м. Харкові укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 1. ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання цих вимог рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, зі змінами згідно рішення від 22.05.2013 № 319, який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання на території м. Харкова.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Для укладення такого договору замовник зобов`язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у розумінні положень статті 4 ЦК України встановлено обов`язок певного кола суб`єктів - замовників будівництва - звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі.

На виконання умов Порядку, з урахуванням норм даного Закону, замовники, які здійснюють або здійснили будівництво зобов`язані укласти договір з виконавчим органом Харківської міської ради, а саме з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради, як це визначено вимогами Порядку.

Відповідно до п. 4.1.16. Положення про Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 (зі змінами та доповненнями) Департамент економіки та комунального майна в своїй діяльності підзвітний та підконтрольний Харківській міській раді, підпорядкований виконавчому комітету міської ради та є самостійним виконавчим органом міської ради та на нього покладені повноваження щодо виконання роботи з залучення замовників будівництва до пайової участі у розвитку інфраструктури при будівництві об`єктів на території міста.

Також, відповідно до п. 2.1 Положення про Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради Департамент є юридичною особою, має право, в межах своїх повноважень, укладати від свого імені угоди з юридичними та фізичними особами, набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у суді.

Відповідно до Порядку пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (п. 1.4 Порядку).

Для цього, відповідно до п.п. 2.1, 2.2. 2.5, 5.6, 5.7 Порядку замовник будівництва зобов`язаний звернутися саме до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з питань щодо укладення договору про пайову участь.

Таким чином, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради є належним позивачем у даній справі та уповноваженим органом, з яким необхідно у м. Харкові укладати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 904/3110/17.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Таким чином, факт невиконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова підтверджений матеріалами справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати з дня набрання чинності рішенням суду укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОНАКОРД БАУ» , в наступній редакції:

"ДОГОВІР №

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

м. Харків __

---

201_ р.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, іменований надалі Департамент , в особі заступника міського голови - директора Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Фатєєва Михайла Івановича, що діє на підставі Положення про Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання (із змінами) з однієї сторони, та з іншої сторони Товариство з обмеженою відповідальністю НОНАКОРД БАУ (код ЄДРПОУ 31151387), іменована надалі Замовник , на виконання Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 26.12.2018 № 983 (із змінами), уклали цей Договір про таке:

1. Предмет договору

1.1. Цей договір регулює взаємовідносини між сторонами щодо пайової участі Замовника у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури і м. Харкова при реконструкції квартири АДРЕСА_1 7 по пров. Лопатинському, 17 м. Харкові.

2.Обов`язки сторін

2.1. Замовник :

2.1.1. Здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок (ІВАN) - UА488999980314181921000020002, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - Казначейство України (ЕАП), одержувач - УК у м. Харкові) коштів у розмірі 79 790, 51 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сімсот дев`яносто гривень 51 копійка), згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова.

2.1.2. Сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом 10 календарних днів з дня укладання даного договору.

2.2. Департамент :

2.2.1. На запит Замовника надає лист про підтвердження факту повної сплати пайового внеску після остаточного розрахунку по укладеним договорам про пайову участь на підставі даних Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі невиконання або неналежного виконання Замовником обов`язків, передбачених п. 2.1. цього договору, Замовник сплачує до бюджету м. Харкова пеню в розмірі 0,2 відсотка за кожен день прострочення платежу, що нараховується на суму простроченої заборгованості.

3.2. Розмір несплачених коштів пайової участі Замовника також коригується відповідно до умов Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова на величину інших штрафних санкцій, пені тощо.

4. Час та дія договору

4.1. Договір набуває чинності з часу підписання сторонами або набрання чинності судового рішення щодо укладання цього Договору, та діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

5.Зміна та розірвання договору

5.1. Зміна та розірвання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або

Договором.

5.2. Сторона Договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати Договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за Договором.

5.3. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання Договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

5.4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) Договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

5.5. Якщо судовим рішенням Договір змінено або розірвано, Договір вважається

зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

6.Особливі умови

6.1. З питань, не передбачених цим Договором, сторони керуються чинним

законодавством України.

6.2. Умови Договору можуть бути змінені або доповнені тільки з письмової згоди сторін і оформляються додатковою угодою до Договору.

6.3. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) будь-якої із сторін цього Договору, права та обов`язки за цим Договором переходять до правонаступників.

6.4. У разі зміни замовника нерухомого майна, зазначеного в п. 1.1. Договору, права та обов`язки щодо виконання умов Договору переходять до нового замовника.

6.5. Спори, що виникають між сторонами при виконанні, розірванні, або припиненні Договору, вирішуються у судовому порядку.

6.6. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх обов`язків за Договором.

6.7. Цей Договір складений у 2-х примірниках, які мають силу оригіналу.

7. Адреса та реквізити сторін

Від Департаменту Від Замовника

Заступник міського голови - ТОВ НОНАКОРД БАУ

директор Департаменту економіки

---

та комунального майна 61081, м. Харків,

---

М.І. Фатєєв вул. Резервна, 2, кв.2

61003, м. Харків, м-н Конституції, 7 (код ЄДРПОУ 31151387)

(код ЄДРПОУ 39676984)

Додаток

до договору від

---

№

---

про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова

Розрахунок

величини пайової участі ТОВ НОНАКОРД БАУ при реконструкції квартири АДРЕСА_1 7 по пров. Лопатинському, 17 м. Харкові.

1. Коефіцієнт відповідно до розміру пайової участі 4% 0,04

2. Загальна площа об`єкту 170,1 кв.м.

3. Опосередкована вартість 1 кв.м. (п.6 Рішення та 5.4. Порядку) 11727,00 грн.

4. Загальна кошторисна вартість реконструкції об`єкта

(загальна площа х опос. вартість) 1 994 762,70 грн.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова

(коефіцієнт х загальна кошторисна вартість реконструкції об`єкта

на дату введення до експлуатації об`єкта) 79 790,51 грн."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нонакорд Бау" (61081, м. Харків, вул. Резервна, 2, кв. 2, код ЄДРПОУ 31151387) на користь Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 25610834) - 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "28" травня 2020 р.

Суддя Є.М. Жиляєв