Постанова

від 19.05.2020 по справі 910/22630/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/22630/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Мачульського Г. М., Могила С. К.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

за участю представників:

позивача - Горба С. А.,

відповідача 1 - не з`явилися,

відповідача 2 - не з`явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - не з`явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 (суддя Пінчук В. І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 (Буравльов С. І. - доповідач, судді Мартюк А. І., Зубець Л. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрутарія"

до 1) Одеської митниці ДФС,

2) Державної казначейської служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг",

про стягнення шкоди у сумі 2 476 000,00 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутарія" (далі - ТОВ "Фрутарія") звернулося з позовом до Одеської митниці ДФС і Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України шкоди у сумі 2 476 000,00 грн, заподіяної внаслідок неправомірної поведінки Одеської митниці ДФС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неправомірною бездіяльністю Одеської митниці ДФС, зокрема нерозмитненням свіжого часнику, заявленого до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 18.11.2016 № 500060001/2016/012427, неналежним зберіганням свіжого часнику, вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16, позивачеві було завдано шкоди у сумі 2 476 000,00 грн.

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2018 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (далі - ТОВ "Толк Консалтинг") як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів.

Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі № 910/22630/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018, позов ТОВ "Фрутарія" задоволено повністю.

2.2. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2018 судові рішення у справі № 910/22630/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки поданим Одеською митницею ДФС доказам - звітам із незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна - часнику, призначеного для громадського харчування, складених Tовариством з обмеженою відповідальністю "Актив Інвестментс" (далі - ТОВ "Актив Інвестментс"), і в оскаржуваних судових рішеннях послалися лише на звіт про незалежну оцінку, складений Tовариством з обмеженою відповідальністю "Нотаріус" (далі - ТОВ "Нотаріус") , не навівши причин, з яких суд першої інстанції не врахував доказів незалежної оцінки майна, наданих відповідачем.

Поза увагою судів залишилися обставини, що стосувалися вартості товару (а отже і суми можливої шкоди). Суди не перевірили доводів відповідача про те, що згідно з митною декларацією від 20.11.2016 № 500060001/2016/012427 (додаткова декларація до попередньої митної декларації) позивач заявив фактурну вартість товарів у сумі 21 250,00 доларів США, вага нетто товарів - 25 000 кг, тобто 0,85 доларів США за кг (або у національній валюті - 22,14 грн за кг), а відповідно до звіту про незалежну оцінку, складеного TOB "Нотаріус" на замовлення ТОВ "Фрутарія", - 99,04 грн за 1 кг (2 476 000,00 грн), - тобто значно більше, ніж згідно з митною декларацією.

Не надали попередні судові інстанції оцінки доводам скаржника (і пов`язаним із ними доказам) стосовно того, що приймаючи товар від митниці на зберігання, ТОВ "Толк Консалтинг" не висловила і не зазначила у відповідних документах будь-яких зауважень стосовно якості такого товару.

Суди не перевірили чи вжив позивач усіх залежних від нього заходів для відвернення шкоди або зменшення її розміру. Також суди повинні були розглянути питання про залучення Київської міської митниці ДФС до участі у справі № 910/22630/17.

2.3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі № 910/22630/17, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019, позов ТОВ "Фрутарія" задоволено.

Судові рішення аргументовано тим, що позивачеві заподіяно шкоди внаслідок псування товару через протиправну бездіяльність Одеської митниці ДФС, зокрема прийняття необґрунтованого рішення про вилучення спірного товару, зберігання його із порушенням температурного режиму у складських приміщеннях, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, що призвело до знищення товару. Апеляційний господарський суд також зазначив, що поданий відповідачем звіт із незалежної оцінки ринкової вартості втраченого часнику, призначеного для громадського харчування, у кількості 20 376,50 кг, складений ТОВ "Актів Інвестментс", на суму 753 931,00 грн суперечить іншим доказам, поданим відповідачем, зокрема висновкам, викладеним в акті прийому-передачі від 02.12.2016, де відповідач навів іншу суму - 1 564 222,62 грн. Водночас висновок про ринкову вартість, зазначену у доказах, поданих позивачем, - 2 476 000,00 грн відповідає відомостям щодо ринкової вартості часнику станом на 01.12.2016, коли позивач мав намір реалізувати свіжий часник на території України.

3. Фактичні обставини справи, встановлені судами

3.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 10.09.2016 між ТОВ "Фрутарія" і фірмою "Star Team Investments L.." укладено зовнішньоекономічний контракт № 1009/16-03.

Згідно з митною декларацією від 18.11.2016 № 500060001/2016/012408 товар, який постачався за цим контрактом, надійшов до Одеської митниці ДФС.

3.2. 18.11.2016, після надходження товару до Одеського морського торгового порту, уповноважена особа позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетра-брок" для митного оформлення вантажу подало до митного органу декларацію від 20.11.2016 № 500060001/2016/012427. Відповідно до цієї декларації і поданих разом із нею документів поставлений товар - часник у кількості 25 000 пакунків призначений для громадського харчування, загальна вартість часнику становить 21 250,00 доларів США.

Одеська митниця ДФС вилучила товар і призупинила митне оформлення вантажу у зв`язку із перевіркою інформації щодо можливого порушення чинного законодавства України під час імпорту товару: свіжий білий часник у кількості 2 500 мішків (bags), загальною вагою брутто 25 000 кг, загальною вартістю 60 375 доларів США.

3.3. 20.11.2016 Одеська митниця ДФС направила позивачеві електронне повідомлення, в якому поінформувала про необхідність пред`явлення товарів, заявлених у митній декларації № 500060001/2016/012427, для митного огляду, у зв`язку із формуванням автоматизованою системою аналізу та управління ризиками форми митного контролю, код 4МК 202-1, проведення часткового митного огляду з розкриттям до 20 % пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, мета перевірки - встановлення відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації.

3.4. 21.11.2016 Київська міська митниця ДФС склала протокол порушення митних правил № 0770/10000/16, згідно з яким установлено наявність у діях керівника ТОВ "Фрутарія" ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України, під час митного оформлення товарів згідно з митною декларацією № 500060001/2016/012427.

3.5. 30.11.2016 заступник начальника управління - начальник відділу технічних систем митного контрою управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури митниці ДФС склав службову записку, адресовану в.о. начальника Одеської митниці ДФС, із пропозицією прийняти рішення щодо визначення складського приміщення ТОВ "Толк Консалтинг", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9, ураховуючи властивості товару та відсутність місця для розміщення майна та інших складських приміщень (товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0770/10000/16).

3.6. 02.12.2016 головний державний інспектор відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці ДФС, який діяв на підставі доручення на проведення вилучення предметів згідно з митною декларацією від 21.11.2016 № 3603/7/26-70-20-01, здійснив вилучення товару - часнику, призначеного для громадського харчування. Виробник - "JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD", країна виробника - CN, у кількості 2 498 місць, 24 980 кг, про що складено протокол про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16. Товар у контейнері МNBU0304250 мали доставити і розмістити на складі ТОВ "Толк Консалтинг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9.

3.7. 02.12.2016 управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Одеської митниці ДФС і ТОВ "Толк Консалтинг" склали акт прийому-передачі товару - часнику, призначеного для громадського харчування. Виробник - "JINING HAIJIANG TRADING CO., LTD", країна виробника - CN, у сітках по 10 кг, загальною вагою 24 980 кг, для розміщення на складі ТОВ "Толк Консалтинг" згідно з договором відповідального зберігання від 02.03.2016 № 54 як такого, що був затриманий у справі про порушення митних правил № 0770/10000/16 21.11.2016 за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська , 9 (за умовами зберігання при температурі +2 С° - +3 С°).

3.8. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.03.2017 у справі № 3-952/17 (№ 760/21396/16-п), залишеною без змін постановою Апеляційного суду міста Києва, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 МК України (протокол про порушення митних правил від 21.11.2016 № 0770/10000/16), закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Безпосередні предмети правопорушення, які вилучені відповідно до протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16 та розміщені на складі ТОВ "Толк Консалтінг" за адресою: м. Одеса, вул. Новомосковська, 9, зобов`язано повернути ОСОБА_1 .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 815/2881/17 позов ТОВ "Фрутарія" задоволено частково; визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, зокрема нерозмитнення свіжого часнику, заявленого до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 18.11.2016 № 500060001/2016/012427, із зазначенням фактурної вартості товарів у сумі 21 250,00 доларів США (2 500 пакунків) у строки, передбачені МК України; визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС за фактом неналежного зберігання свіжого часнику, вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16, у складських приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується ТОВ "Толк Консалтинг".

За змістом зазначеної постанови встановлено, що часник, вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил № 0770/10000/16, зберігався на території установи, яка не має дозволу на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігався неналежним чином, зокрема не на митному складі, а у третіх осіб, які не уповноважені на таке зберігання згідно з чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку від 18.04.2017 № УТЭ-816, фотозвіту встановлено, що часник зберігався на складі ТОВ "Толк Консалтинг" у замороженому вигляді, частково проріс і зіпсувався.

3.9. На підтвердження суми завданої внаслідок протиправної бездіяльності Одеської митниці ДФС шкоди позивач надав звіт про незалежну оцінку, складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Нотаріус" Гириком Максимом Анатолійовичем, рецензований оцінювачем-рецензентом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертне бюро Шашкова" Осіповою О. М. Згідно з висновком установлено, що станом на 01.12.2016 (дата складання Київською міською митницею ДФС протоколу № 0557/1000/16 про порушення митних правил, на підставі якого було вилучено товар позивача) ринкова вартість об`єкта оцінки - свіжого білого китайського часнику у кількості 25 000 кг - становила 2 476 000,00 грн.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/22630/17, Одеська митниця ДФС звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

4.2. Скаржник акцентує, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог зроблені без виконання вказівок, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.12.2018, та без установлення обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Не досліджено тієї обставини, що приймаючи товар від митниці на зберігання, ТОВ "Толк Консалтинг" (третя особа у справі № 910/22630/17), не висловила і не зазначила у відповідних документах будь-яких зауважень стосовно якості такого товару, водночас за змістом статті 239 МК України відповідальність за втрату або пошкодження товарів, що зберігаються, несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані їм органами доходів і зборів на зберігання. Крім того, не розглянуто належним чином і питання про залучення ТОВ "Толк Консалтинг" до участі у справі як відповідача (а не як третьої особи).

Не розглянуто також і питання про залучення Київської міської митниці ДФС до участі у справі у належному процесуальному статусі.

Скаржник стверджує, що визначена судами попередніх інстанцій сума збитків - 2 476 000,00 грн не відповідає відомостям про вартість товарів, наведеним у поданих позивачем до митниці документах, достовірність яких підтверджена у судових рішеннях. Крім того, суди не надали правової оцінки відсутності достатніх і допустимих доказів наявності шкоди, факт заподіяння якої був би встановлений згідно з висновком товарознавчої експертизи.

Також суди не надали належної оцінки тому, що строки видачі товару позивачеві значною мірою залежали від дій самого позивача, у тому числі від додержання ним строків подання до митниці митної декларації.

5. Доводи інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фрутарія" вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/22630/17.

6. Розгляд клопотань учасників судового процесу

6.1. До Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "Фрутарія" про заміну сторони правонаступником, згідно з яким товариство просить замінити Одеську митницю ДФС на Одеську митницю Держмитслужби у зв`язку із реорганізацією територіальних органів Державної фіскальної служби України. В обґрунтування поданого клопотання заявник наголошує, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби України за переліком згідно з додатком 2. За змістом додатку 2 Одеська митниця ДФС реорганізується та приєднується до Одеської митниці Держмитслужби. Відповідно до пункту 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України територіальні органи Державної фіскальної служби України, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р погоджено пропозицію Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою України покладених на неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, із реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи. Отже, на теперішній час функції і повноваження Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, здійснює Державна митна служба України.

Проте колегія суддів вважає, що зазначене клопотання скаржника необхідно залишити без задоволення як передчасне з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Згідно з частинами 1, 5 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до абзацу 1 пункту 12 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок від 20.10.2011), орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється.

Разом із тим в абзаці 1 пункту 7 Порядку від 20.10.2011 визначено, що майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

Отже, системний аналіз положень статті 104 ЦК України, статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і пунктів 7, 12 Порядку від 20.10.2011 свідчить, що реорганізація Одеської митниці ДФС шляхом її приєднання до Одеської митниці Держмитслужби вважатиметься такою, що відбулася, із дати державної реєстрації змін до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої здійснюється приєднання, натомість перехід майнових прав та обов`язків реорганізованого (приєднаного) органу виконавчої влади до його правонаступника має підтверджуватися передавальним актом, затвердженим у встановленому порядку.

Крім того, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р, на Державну митну службу України покладені лише деякі повноваження в частині реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

З огляду на те, що наразі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань немає відповідних відомостей і заявник не надав належних і допустимих доказів, зокрема передавального акта, як на підтвердження завершення реорганізації Одеської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39441717) шляхом її приєднання до Одеської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43333459), так і щодо державної реєстрації припинення Одеської митниці ДФС як юридичної особи, що переконливо свідчить про недоведеність повного правонаступництва Одеської митниці Держмитслужби стосовно прав та обов`язків Одеської митниці ДФС, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не є достатньою підставою для здійснення процесуального правонаступництва, у зв`язку з чим дійшла висновку про відмову у задоволенні передчасного клопотання про заміну Одеської митниці ДФС у цій справі її правонаступником.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

7.2. Згідно зі статтею 300 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи, відшкодовується на підставі статті 1174 цього Кодексу.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17.

7.4. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2017 у справі № 815/2881/17 позов ТОВ "Фрутарія" задоволено частково; визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, зокрема нерозмитнення свіжого часнику, заявленого до митного контролю та оформлення за митною декларацією від 18.11.2016 № 500060001/2016/012427, із зазначенням фактурної вартості товарів у сумі 21 250,00 доларів США (2 500 пакунків) у строки, передбачені МК України; визнано противоправною бездіяльність Одеської митниці ДФС за фактом неналежного зберігання свіжого часнику, вилученого Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16, у складських приміщеннях, розташованих за адресою: м. Одеса вул. Новомосковська, 9, якими користується ТОВ "Толк Консалтинг".

За змістом зазначеної постанови встановлено, що часник, вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16, зберігався на території установи, яка не має дозволу на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігався неналежним чином, зокрема не на митному складі, а у третіх осіб, не уповноважених на таке зберігання згідно з чинним законодавством. Відповідно до експертного висновку від 18.04.2017 № УТЭ-816, фотозвіту встановлено, що часник зберігався на складі ТОВ "Толк Консалтинг" у замороженому вигляді, частково проріс і зіпсувався.

Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Факт неправомірності дій Одеської митниці ДФС на час розгляду спору про відшкодування шкоди у справі № 910/22630/17 уже встановлений згідно із судовим рішенням, яке набрало законної сили, і в цій частині таке рішення має преюдиційне значення для вирішення спору у справі № 910/22630/17.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява N 29979/04) було сформульовано висновки відповідно до яких Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП], заява N 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови", заява N 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі", заява N 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Leias v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovaandPine v. theCzechRepublic), n. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

7.5. Передаючи справу № 910/22630/17 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд зазначив, що під час розгляду цієї справи суд мав з`ясувати обставини, пов`язані із наявністю трьох елементів складу цивільного правопорушення, а за наявності збитків - також і точну суму таких збитків, оскільки саме від цих обставин залежить як ціна позову, так і правильність її визначення позивачем.

Зокрема, Верховний Суд акцентував, що суди не надали належної оцінки поданим Одеською митницею ДФС доказам - звітам із незалежної оцінки ринкової вартості втраченого від нестачі майна - часнику, призначеного для громадського харчування, складених ТОВ "Актив Інвестментс", і в оскаржуваних судових рішеннях послалися лише на звіт про незалежну оцінку, складений ТОВ "Нотаріус".

Переглядаючи повторно справу № 910/22630/17, суд апеляційної інстанції надав оцінку звітам, поданим позивачем і відповідачем. Так, суд вказав на те, що поданий відповідачем звіт з незалежної оцінки ринкової вартості втраченого часнику, призначеного для громадського харчування у кількості 20376,50 кг, складений ТОВ "Актів Інвестментс", на суму 753 931,00 грн суперечить іншим доказам, які подані відповідачем, зокрема актові прийому-передачі від 02.12.2016, де відповідачем вказана інша сума - 1564222,62 грн. В той час як, висновок про ринкову вартість, яка зазначена у доказах, поданих позивачем, у розмірі 2 476 000,00 грн відповідає відомостям ринкової вартості часнику станом на 01.12.2016 , коли позивач мав намір реалізувати свіжий часник на території України. Однак через протиправну бездіяльність Одеської митниці ДФС свіжий часник не був своєчасно розмитнений, зберігався з порушенням температурного режиму, на складських приміщеннях, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, що призвело до його знищення.

Таким чином, суди попередніх інстанцій фактично встановили вартість втраченого часнику, яка підлягає відшкодування внаслідок бездіяльності Одеської митниці ДФС.

7.6. Щодо доводів скаржника про те, що відповідальність за збереження товару несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються ці товари, передані органами доходів і зборів, тобто ТОВ "Толк Консалтинг", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини 4 статті 239 Митного кодексу України товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі органу доходів і зборів, за рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов`язки, можуть передаватися органами доходів і зборів на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі органу доходів і зборів.

Згідно з частиною 5 цієї статті органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними. У випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, таку відповідальність несе адміністрація підприємств, на складах яких розміщуються товари, передані органами доходів і зборів цим підприємствам на зберігання.

Як установлено під час розгляду справи № 815/2881/17, часник, вилучений Одеською митницею ДФС на підставі протоколу про порушення митних правил від 02.12.2016 № 0770/10000/16, зберігався на території установи, яка не має дозволу на провадження діяльності митного складу, тобто такий товар зберігався неналежним чином.

Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи обставини справи № 910/22630/17 та оцінюючи надані сторонами докази, дійшли висновку, що шкода завдана позивачу спричинена саме неправомірною бездіяльністю Одеської митниці ДФС, що встановлено рішенням суду у іншій справі № 815/2881/17.

7.7. Стосовно тверджень скаржника про те, що судами не розглянуто питання про залучення Київської міської митниці ДФС до участі у справі, Верховний суд вказує на таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тобто, за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Оскільки скаржник не наводить доводів які б вказували на те, що позивач подавав клопотання про залучення Київської митниці ДФС як співвідповідача, суд першої інстанції був позбавлений можливості здійснювати таку процесуальну дію на власний розсуд.

7.8. Оскільки умови, передбачені статтею 1173 ЦК України для притягнення Одеської митниці ДФС до відповідальності у виді стягнення шкоди судами на підставі наявних у матеріалах справи доказів досліджено та фактично встановлено, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що під час розгляду справи № 910/22630/17 судами допущено порушення які вказували б на неналежний розгляд справи чи про не встановлення обставин, які є суттєвими для можливості ухвалення відповідних рішень. Таким чином, інші доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не вказують на невиконання вказівок Верховного Суду які б вплинули на правильність розгляду справи.

За таких обставин, враховуючи, що суди дослідили наявні у справі докази, здійснили оцінку правовідносин, які виникли між сторонами, з урахуванням норм матеріального і процесуального права та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/22630/17 немає.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

8.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

8.2. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу у редакції Закону України від 18.12.2019 № 390-IX суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.3. Беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому підстав для скасування Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/22630/17 немає.

8.4. Ураховуючи наведене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову належить залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

9. Розподіл судових витрат

9.1. Оскільки підстав для скасування рішення і постанови у справі та задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 у справі № 910/22630/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

С. К. Могил