Рішення

від 28.05.2020 по справі 120/822/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 травня 2020 р. Справа № 120/822/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Бершадської місцевої прокуратури до Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом до Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області у якому просив:

- зобов`язати Ободівську сільську раду Тростянецького району Вінницької області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на землю, на якій знаходиться Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації речового права на землю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , який перебуває на балансі Ободівської сільської ради, користується земельною ділянкою орієнтовною площею 1,5 га, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , с АДРЕСА_3 Тростянецького району Вінницької АДРЕСА_4 , яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади с. Ободівка, без оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Ободівська сільська рада є балансоутримувачем та власником майна Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , яка знаходиться за адресою: Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області.

На думку позивача, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування, формує ризики для нормального функціонування дошкільного навчального закладу та навчального процесу.

Крім того, орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання оформити належним чином право користування земельною ділянкою Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , відсутній, тому прокурор на підставі статті 131-1 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 53 КАС України звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави зі статусом позивача у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

16.03.2020 від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін ( у письмовому провадженні).

Даною ухвалою також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 та встановлено відповідачу та третій особі строк на подання відзиву та пояснень.

У встановлений судом строк, від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що відповідно до Закону України Про освіту , можливість отримати земельну ділянку на праві постійного користування мають як заклади освіти, які створенні на підставі вказаного Закону та і всі інші навчальні заклади, які були створенні до вступу ним в законну силу. Так, очевидною є передача в постійне користування закладам освіти тих земельних ділянок, на яких розташовані будівлі та споруди таких закладів. Очевидність зумовлена нерозривним зв`язком земельної ділянки та розміщеної на ній нерухомості. Заклади освіти не стають автоматично постійними землекористувачами та їм для отримання землі потрібно вчинити ряд дій, на сам перед звернутись із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до розпорядника цих земель. Так, рішенням 39 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради № 825-39/2019 від 27.02.2019 доручено сільському голові замовити та підписати договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки та розроблений проект подати на розгляд сесії сільської ради, однак на даний час проект не замовлено та не подано на розгляд сесії у зв`язку з відсутністю коштів. А тому, висновок позивача про протиправну бездіяльність засновника Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 є безпідставним.

Представником Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 ухвалу суду про відкриття провадження отримано 10.04.2020, відзив отриманий 22.04.2020, станом на день розгляду справи пояснень з приводу заявлених позовних вимог або неможливість подати такі з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти- дитячий садок №1 знаходиться за адресою вул. Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, зареєстрований 29.04.2020, вид діяльності 85.10 дошкільна освіта, заснований Ободівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області.

Рішенням Ободівської сільської ради 24 сесії 7 скликання № 475-24/2017 від 19.10.2017 затверджено Статут Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 .

відповідно до п. 1.4 Статуту закладу дошкільної освіти № 1, затвердженого рішенням 24 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради від 19.10.2017 № 475-24/2017, сільська рада є засновником вказаного закладу дошкільної освіти, яка здійснює фінансування дошкільного закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Відповідно до п. п. 1.8, 1.9 Статуту закладу дошкільної освіти № 1, головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, оздоровленні, вихованні та навчанні дітей, створення умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини, формування її життєвої компетенції тощо.

Діяльність дошкільного закладу направлена на реалізацію основних завдань дошкільної освіти: збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров`я дітей; формування їх особистості; розвиток творчих здібностей та нахилів; забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту.

Згідно до п. п. 7.1, 7.2, 7.3 Статуту закладу дошкільної освіти № 1 управління закладом здійснюється його засновником - сільською радою. Безпосереднє керівництво роботою закладу дошкільної освіти здійснює його директор, який здійснює свою діяльність на підставі посадової інструкції та призначається і звільняється з посади засновником.

Відповідно до п. п. 8.1,9.4 Статуту закладу дошкільної освіти № 1, майно дошкільного закладу належить його засновнику - сільській раді. Джерелом фінансування закладу дошкільної освіти є кошти: засновника; державного та місцевого бюджетів, батьків або осіб, які їх замінюють; добровільних пожертвувань і цільових внесків фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до довідки сільської ради від 27.12.2019 № 821 заклад дошкільної освіти № 1 користується земельною ділянкою орієнтовною площею 1,5 га, в тому числі: під будівлею дитячого садка - 0,0524 га, під сараєм - 0,0089 га, під вбиральнею - 0,0009 га, під двома ігровими майданчиками - 0,40 га, інша земельна ділянка для обслуговування будівель та споруд - 0,40 га, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади с. Ободівка Тростянецького району Вінницької області та на балансі сільської ради.

Рішенням 39 сесії 7 скликання Ободівської сільської ради від 27.02.2019 доручено сільському голові замовити та підписати договір на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,5 га, яка знаходиться по АДРЕСА_5 . Дружби, 17а, с. Ободівка та розроблений проект землеустрою подати на розгляд сесії сільської ради.

Однак, вищевказаний проект сільським головою не замовлено та сесією сільської ради не затверджувався, у зв`язку відсутністю коштів на рахунку сільської ради. Виконання робіт з розробки проекту землеустрою земельної ділянки планується після отримання відповідного фінансування.

Таким чином, на думку позивача, Ободівська сільська рада, будучи власником Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , а також суб`єктом, який виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, не виконала покладені на неї законодавством повноваження, а саме не вжила заходів щодо виділення коштів на виготовлення проекту землеустрою по відведенню зазначеної вище земельної ділянки та, як наслідок, не прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою, чим допустила протиправну бездіяльність.

Відтак, на день звернення керівника Бершадської місцевої прокуратури із цим позовом, правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , за адресою: вул. Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, Ободівської сільською радою належним чином оформлено не було.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а, від 5 листопада 2019 року у справі №804/4585/18.

В даному адміністративному позові керівник прокуратури стверджує, що Ободівська сільська рада не виконала покладені на неї повноваження з оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , за адресою: вул. Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, що зумовило виникнення загрози для нормального функціонування закладу та здійснення навчально-виховного процесу та може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей. При цьому, як зазначив заступник керівника прокуратури, орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання селищною радою своїх зобов`язань у спірних правовідносинах, відсутній.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

З цього приводу суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний позов поданий до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом з підстави як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти, серед іншого, належать земельні ділянки. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно п. а ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Як зазначено у ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Тобто, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 20 Закону України Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, власники і адміністрація навчально-виховних закладів та громадяни, які організують або здійснюють навчальні та виховні процеси, зобов`язані забезпечити для цього умови, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров`я, гігієнічне виховання відповідних груп населення та вивчення ними основ гігієни.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально - виховного процесу ДСанІІіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001, встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Пунктом 2.3 Державних санітарних правил передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об`єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Положеннями ч. 3 ст. 66 Закону України Про освіту передбачено, що сільські, селищні ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти на відповідній території, мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечувати їх діяльність і розвиток.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, формує ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчального процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушує інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів об`єднаних територіальних громад, серед іншого, належать видатки на загальноосвітні навчальні заклади.

Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про розгляд прогнозу місцевого бюджету, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , користується земельною ділянкою орієнтовною площею 1,5 га, за адресою: вул. Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області, яка знаходиться у комунальній власності Ободівської сільської ради.

Однак в порушення вимог земельного законодавства та положень Закону України Про освіту , правовстановлюючі документи на земельну ділянку, яку використовує Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , не оформлено, державну реєстрацію права постійного користування не проведено.

З огляду на наведене, вказані порушення свідчать про допущену бездіяльність з боку Ободівської сільської ради.

Отже, Ободівська сільська рада, являючись суб`єктом, який здійснює управління Комунальним закладом Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , відповідає за її матеріально - технічне забезпечення, виконує повноваження у земельній сфері щодо надання земельних ділянок у користування, здійснює контроль за додержанням земельного законодавства та законодавства, не виконала покладені на неї вищезазначеними нормами повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться садок, допускаючи протиправну бездіяльність.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у відповідача існує обов`язок вживати заходи для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Оскільки відповідачем не виділено кошти для розробки проекту землеустрою, дій щодо оформлення правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку не вживалось, суд вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши доводи позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

А тому судовий збір на користь позивача в даному випадку стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Ободівську сільську раду Тростянецького району Вінницької області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на землю на якій знаходиться Комунальний заклад Ободівський заклад дошкільної освіти - дитячий садок №1 , орієнтовною площею 1,5 га, за адресою: вул. Дружби, 17, с. Ободівка, Тростянецького району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Керівник Бершадської місцевої прокуратури в інтересах держави (вул. Шевченка, 4, м. Бершадь, Бершадський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Ободівська сільська рада Тростянецького району Вінницької області (вул. Ватутіна, 8, с. Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04331107)

Рішення в повному обсязі складено: 28.05.2020 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна