Рішення

від 18.05.2020 по справі 260/884/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/884/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.,

сторони та інші учасники справи - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної авіаційної служби України до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 травня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 28 травня 2020 року.

Державна авіаційна служба України (далі - позивач, Державіаслужба), в особі представника Авдєєва В.С. звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1, ОСОБА_1 ), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі - відповідач 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" далі - третя особа, ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород"), якою просить: 1) Зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14 березня 2019 року № 139; 2) Зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва; 4) Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки , затверджених наказом від 05 травня 2018 року № 3-14 та скасувати їх; 5) Визнати протиправними дії Управління державної архітектурно -будівельної інспекції у Закарпатській області щодо видачі дозволів на початок виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати їх.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного обстеження при аеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлено об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження з Державіаслужбою за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , що є порушенням норм чинного законодавства. У зв`язку з чим Державіаслужбою України прийнято рішення про припинення будівництва за вищевказаною адресою. Однак, таке рішення Державіаслужби у добровільному порядку виконано не було. Тому, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, позивач вважає, що вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби. Недотримання порядку отримання погодження місця розташування об`єктів будівництва та визначення умов забудови на приаеродромній території призвело до затвердження Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а також законодавства у сфері безпеки цивільної авіації. Відтак, на переконання позивача, містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 19 березня 2019 року замінено неналежного відповідача 2 - Державну архітектурну-будівельну інспекцію України на належного - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (далі - відповідач 2). Вказаною ухвалою також залучено до участі в справі співвідповідача - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив" (далі - відповідач 4).

09 квітня 2020 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просить: 1) Зобов`язати ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 року № 139; 2) Зобов`язати ОСОБА_1 та Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив" знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) Визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ; 4) Визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом від 05 лютого 2018 року № 3-М та скасувати їх; 5) Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2019 року № ЗК112192911026 та скасувати його.

Представник відповідача -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що Державна авіаційна служба не надала доказів на підтвердження загрози зазначеної будівлі, яка побудова та введена в експлуатацію до подачі позову, безпеці польотів. Проведене обстеження приаеродромної території не свідчить, що надане, в установленому порядку право на виконання будівельних робіт, якимось чином впливає чим може в майбутньому вплинути на безпеку польотів, так як не надано географічних координат будівлі у взаємозв`язку з перешкодами, які перешкоджали безпеці польотів. Вимоги до інших відповідачів також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними до вимог до відповідача-1, так як всі їхні дії щодо видачі забудовнику містобудівних обмежень та умов, а також вжиття дій по введенню будівництва в експлуатацію, узгоджуються з нормами Закону України "Про архітектурну діяльність" та "Про регулювання містобудівної діяльності".

Позивач надав суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якому зазначив, що рішення Державіаслужби від 14 березня 2019 року № 139 винесено на підставі чинного законодавства, не оскаржене та не скасовано у встановленому порядку, а тому підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак 18 травня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача -1 в судове засідання не з`явився, однак 13 квітня 2020 року надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

04 травня 2020 року до суду від представника відповідача -2 (Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. В задоволенні позову просив відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 05 лютого 2018 року № 3-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво торгово-житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 .

18 жовтня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗК112192911026 щодо об`єкту будівництва - будівництво торгово-житлового комплексу за адресою АДРЕСА_3 область, м. Ужгород, вул. Радіщева - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Замовником відповідно до вказаного дозволу є Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив".

Судом встановлено, що 22 лютого 2019 року на адресу Державної авіаційної служби України надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України, затверджений в.о. директора ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" від 11.02.2019 року.

Відповідно до п. 3 вказаного акту при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням вимог Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування, без погодження Державіаслужби, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 - АДРЕСА_1 набережна АДРЕСА_4 н, забудовник ОСОБА_1 .

На підставі акту обстеження приаеродромної території аеродрому "Ужгород" від 11.02.2019 року № 01 Державною авіаційною службою України винесено рішення № 139 від 14 березня 2019 року про припинення будівництва (діяльності, передбаченої частиною другою статті 69 Повітряного кодексу України) на приаеродромній території. Вказаним рішенням Державна авіаційна служба України вимагала негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , що здійснюється ОСОБА_1 до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства. Окрім того, керівника або уповноважену особу, вищезазначеної юридичної особи зобов`язано невідкладно вжити заходів щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на при аеродромній території у відповідності до вимог п. 56, 57, 60 Положення про використання повітряного простору України та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженим наказом Мінінфраструктури України від 30.11.2012 року № 721.

Державна авіаційна служба листом від 04 квітня 2019 року № 4/258-19 звернулася до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради про надання копій містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, зокрема за адресою: АДРЕСА_3 .

Листом від 23 травня 2019 року № 119/01-13 Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради повідомило Державну авіаційну службу, що на момент надання містобудівних умов та обмежень експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження.

Також, 04 квітня 2019 року позивач звернувся з листом № 4/255-19 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про надання копій документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та/або засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, зокрема по об`єкту будівництва за адресою:Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Радіщева - Слов`янська набережна, АДРЕСА_2 .

Однак, зазначеними у зверненні адресатами витребувані документу надані не були.

Правові основи діяльності в галузі авіації встановлені Повітряним кодексом України № 3393-VI від 19.05.2011 року.

Відповідно до преамбули Повітряного кодексу України, державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.

Згідно п. 1 Положення про Державну авіаційну службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №520 від 08.10.2014 року, далі Положення 520) Державна авіаційна служба (Державіаслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

До основних завдань Державіаслужби, відповідно до п.п. 4 п. 3 Положення 520, відноситься здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації, нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування. Зазначене також кореспондується з нормами ст. 5 ПК України.

Спірні правовідносини в даній адміністративній справі виникли з приводу не погодження місця розташування об`єкта будівництва, діяльність якого може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, розташованого на приаеродромній території, з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою.

Визначення поняттю "приаеродромна територія" надано в п. 84 ст. 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

Пунктом 1.5 Порядку погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженого наказом Міністерство інфраструктури України № 721 від 30.11.2012 р. (далі Порядок № 721), встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

Порядок здійснення будівництва на приаеродромній території регламентується нормами ст. 69 Повітряного кодексу України. Так, згідно частин 1 та 2 цієї статті встановлено, що будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден. На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належать, в тому числі, будівництво.

Зазначене узгоджується також з п. 1.5 Порядку № 721, відповідно до якого на приаеродромних територіях встановлюються спеціальні вимоги до розташування об`єктів, а їх висотне положення контролюється, виходячи із умов безпеки маневрування, зльоту та посадки відповідно до чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2017 року № 954 затверджено Положення про використання повітряного простору (відповідно до норм якого позивач зобов`язав у рішенні № 139 від 14.03.2019 року ОСОБА_1 отримати погодження, далі - Положення № 954).

Так, нормами п. 56 Положення № 954 визначено, що місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).

Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.

До об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів та роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження, у розумінні п. 57 Положення № 954, віднесено наступні об`єкти будівництва та реконструкції: аеродроми, вертодроми, постійні злітно-посадкових майданчики; об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків; об`єкти заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів; повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення; об`єкти незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Відповідно до п. 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва, відтак, вимогами Положення 954 передбачений обов`язок фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості здійснювати погодження об`єктів будівництва та реконструкції у випадках, якщо такі відповідають встановленим критеріям.

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 721, погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі Заявки, яка реєструється в день її надходження (п. 2.3 Порядку № 721).

З приводу позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_1 виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 року № 139 та зобов`язання ОСОБА_1 та Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив"знести самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, рішенням Державіаслужби від 14.03.2019 року № 139 ОСОБА_1 зобов`язано негайно припинити будівництво за адресою: АДРЕСА_1 , а також невідкладно вжити заходи щодо погодження місця розташування та висоти об`єкта на приаеродромній території відповідно до вимог пунктів 56, 57, 60 Положення № 954 та у спосіб, передбачений Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на при аеродромних територіях та об`єктів діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Відповідно до ч. 10 ст. 69 Повітряного кодексу України, органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Отже, норми чинного законодавства встановлюють обов`язковість рішень Державіаслужби, що стосуються припинення будівництва, у разі недотримання законодавства у сфері авіаційної безпеки.

Разом з тим, необхідною умовою можливості виконання зазначеного рішення Державіаслужби є наявність такого об`єкта будівництва.

Визначення поняттю "об`єкт будівництва" надано в Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженому наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 45 від 16.05.2011 року, відповідно до якого таким є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17.02.2011 року (далі Закон - № 3038), забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. При цьому, проектування та будівництво об`єктів, відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3038, здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, початком здійснення будівельних робіт є отримання замовником вихідних даних, якими в розумінні положень Закону № 3038 є містобудівні умови та обмеження.

Як вже встановлено судом, наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 05 лютого 2018 року № 3-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Будівництво торгово-житлового комплексу за адресою АДРЕСА_3 .

18 жовтня 2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗК112192911026 щодо об`єкту будівництва - будівництво торгово-житлового комплексу за адресою АДРЕСА_3 область, м. Ужгород, вул. Радіщева - АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . Замовником відповідно до вказаного дозволу є Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив".

З огляду на зазначене, з метою прийняття рішення з приводу позовної вимоги про знесення самочинного будівництва суд повинен дослідити правову сутність такого поняття.

Так, самочинним будівництвом, в розумінні статті 376 Цивільного кодексу України, є житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Тобто необхідною умовою для визнання будівництва самочинним є, в першу чергу, наявність певного збудованого або такого, що перебуває в процесі будівництва, предмета матеріального світу.

Позивачем, з метою доведення факту здійснення будівництва за зазначеною адресою без погодження уповноваженого органу, долучено акт обстеження приаеродромної території. Разом з тим, суд не вважає такий акт належним та достатнім в розумінні норм КАС України доказом, оскільки жодних документальних підтверджень здійснення будівельних робіт за вказаною адресою такий не містить.

Доказами, відповідно до статті 72 КАС України, в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 73 частина 1 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 частина 1 КАС України).

Разом з тим, акт обстеження (окрім посилань на те, що при обстеженні приаеродромної території на предмет виявлення фактів будівництва з порушенням законодавчих вимог були здійснені виїзди на об`єкти будівництва, що ведуться без узгодження) жодних доказів на підтвердження факту здійснення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . не містить.

Рішення № 139 від 14 березня 2019 року прийнято виключно на підставі відомостей акту обстеження, складеного комісією за участю експлуатанта аеродрому.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 1 ст. 38 Закону № 3038 у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Таким чином, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, при цьому знесенню передує направлення забудовнику припису, надання можливості добровільного виконання припису та приведення об`єкту будівництва у відповідність до вимог законодавства та тільки в разі невиконання припису можливе звернення органів державного архітектурно-будівельного контролю з позовами про знесення самочинного об`єкту будівництва.

При цьому, тягар доказування наявності вказаних фактів та умов покладається на суб`єкта владних повноважень, що звертається до суду, а їх перевірка покладена на суд.

Суд зазначає, що за правилами, встановленими статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, позивач не дотримався вищезазначеної процесуальної норми та не довів належними та допустимими доказами обґрунтованість заявлених до ОСОБА_1 та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив" позовних вимог, відтак, суд констатує відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, суд враховує, що ЖБК "Парковий масив" звертався до Закарпатського обласного комунального підприємства"Міжнародний аеропорт Ужгород" із заявкою щодо погодження умов будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Закарпатська область, м. Радіщева, б/н, за результатами розгляду якої надано висновок № 51 від 26 грудня 2019 року щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромній території, відповідно до якого вказаний об`єкт будівництва не є перешкодою на приаеродромній території аеродрому Ужгород та не впливає на безпеку польотів згідно з першою групою критеріїв оцінки; об`єкт, що не є заввишки 45 і більше метрів, об`єкт, що не являється повітряною лінією електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність якого може призвести до погіршення видимості в районах аеродрому, який не створює загрози безпеці повітряного руху або перешкоджає роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що не є об`єктом заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею та не підлягає обов`язковому погодженню Державіаслужбою України.

Окрім того, відповідно до висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, об`єкт будівництва багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_5 . Радіщева , м. Ужгород, не впливатиме на польоти повітряних суден за встановленими правилами на аеродроми, обслуговування повітряного руху на яких здійснюється Украерорухом, та на роботу засобів зв`язку, навігації та спостереження, які належать Украероруху.

Отже, на момент розгляду даної адміністративної справи Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив" отримав погодження на вищевказаний об`єкт будівництва від експлуатанта аеродрому та провайдера аеронавігаційного обслуговування, а тому рішення №139 Державіаслужби в цій частині є виконаним.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язання вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 69 Повітряного кодексу України інформація про розміри приаеродромної території доводиться експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних органів місцевого самоврядування, на території здійснення повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи частково належить до приаеродромної території. Розмір приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та визначається авіаційними правилами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 69 Повітряного кодексу України для запобігання порушенню умов погодження, незаконному будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за станом приаеродромної території.

Згідно з ч. 6 ст. 69 Повітряного кодексу України експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного обслуговування за взаємною згодою та за згодою органів місцевого самоврядування мають право встановлювати на приаеродромній території та за її межами наземні засоби зв`язку, навігації та спостереження, світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі, користуватися правом доступу до такого обладнання.

Враховуючи вищенаведені положення, саме експлуатант аеродрому або постійного злітно-посадкового майданчика чи уповноважена ним особа мала надавати відповідним органам місцевого самоврядування інформацію про розміри при аеродромної території.

В той же час, як встановлено судом, ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород" повідомило Ужгородську міську раду про розміри приаеродромної території тільки 15 січня 2019 року, скерувавши листа № 27/01-15. Крім того, відповідно до листа Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 23 травня 2019 року № 119/01-13 на момент надавання містобудівних умов та умов експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які б візуалізували необхідні обмеження.

Таким чином, оскільки станом на момент видачі ОСОБА_1 містобудівних умов № 3-М від 05 лютого 2018 року до органу місцевого самоврядування не була доведена інформація про розміри приаеродромної території, суд приходить висновку про відсутність протиправної бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та відповідно про відсутність підстав для зобов`язання Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом від 05 лютого 2018 року № 3-М та їх скасування, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 3038 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно ч. 1 ст. 29 Закону № 3038 основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 3038 фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 Закону № 3038 містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Таким чином, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) є складовою частиною містобудівних умов та обмежень.

В той же час, як вже зазначалося судом, на момент видачі ОСОБА_1 оскаржених містобудівних умов та обмежень до відома органу місцевого самоврядування не було доведено інформацію про розміри приаеродромної території, тому суд не може самостійно робити припущення про те, що Управлінню містобудування та архітектури Ужгородської міської ради очевидно було відомо, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у межах приаеродромної території ЗОКП Міжнародний аеропорт Ужгород .

Відповідно до ч. 4 ст. 29 Закону № 3038 визначено підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, серед яких : 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно з ч. 8 ст. 29 Закону № 3037 скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Відповідно до ч.10 ст. 69 Повітряного кодексу України органи виконавчої влади, юридичні і фізичні особи незалежно від форм власності, які допустили порушення порядку діяльності зазначеної у ч. 2 ст. 69 Повітряного кодексу України, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність зазначену у ч. 2 цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Також п.3 ч.1 ст. 127 Повітряного кодексу України передбачено фінансову санкцію у вигляді штрафу за здійснення на приаеродромній території діяльності, визначеної ч. 2 ст. 69 цього Кодексу, без погодження з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації у розмірі від двох до п`яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Однак з аналізу вищевказаних норм суд дійшов висновку, що нормами чинного законодавства не передбачено скасування містобудівних умов і обмежень з підстав такого непогодження.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо видачі дозволу на початок виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2019 року № ЗК 11219211026 по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та його скасування.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону № 3038 зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

З вищенаведених норм випливає, що дозвіл на будівництво є чинним лише до завершення будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з ч.2 ст.37 Закону № 3038 дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону № 3038 підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу такого дозволу; 2) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; 3) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 4) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону № 3038 дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відтак, з урахуванням того, що підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є чітко регламентованими та перелік їх є обмеженим, у силу ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , який не визначає відсутність дозволу Державіаслужби для будівництва відповідного об`єкта як окрему підставу для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, суд вказує на відсутність в оскаржуваних діях Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Управління державного архітектурно-будівельного контролю) щодо видачі дозволу на початок виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2019 року № ЗК 112192911026 критерію протиправності.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій Виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо видачі дозволу на початок виконання будівельних робіт від 18 жовтня 2019 року № ЗК 112192911026 по об`єкту будівництва за адресою: АДРЕСА_6 Ужгород АДРЕСА_1 та його скасування не підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим суд, суд зазначає, що представником позивача не було надано до суду достатніх доказів та не було доведено перед судом їх переконливості, відтак за вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви Державної авіаційної служби України (м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 37536026) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (Управління державного архітектурно-будівельного контролю) (Закарпатська область, м. Ужгород, пл.. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ 04053699), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 4, код ЄДРПОУ 41284929), Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Парковий масив" (Закарпатська область, м. Ужгород, проспект Свободи, буд. 24, кв. 4, код ЄДРПОУ 42563638), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 37869775) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька