Постанова

від 28.05.2020 по справі 420/2309/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2309/19 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Турецької І. О.,

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі за позовом Громадської організації Автомобілісти м. Одеси і Одеської області до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2019 року Громадська організація Автомобілісти м. Одеси і Одеської області (далі - ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області ) звернулась до суду першої інстанції з позовом до виконавчого комітету Одеської міської ради (далі - виконком Одеської міської ради), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Про демонтаж тимчасових споруд від 28.03.2019 року № 125, в частині п. 3 Додатку переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу у Малиновському районі.

Зазначає, що спірна тимчасова споруда (диспетчерський пункт) розміщена на спеціально відведеній автостоянці, відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 року №5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції , експлуатується відповідно до договору КП Одестранспарксервіс та виконує свої обов`язки, сплачуючи до міського бюджету збір за місця для паркування транспортних засобів.

Підставою для задоволення заявлених вимог є, на думку представника ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області , процедурні порушення, допущені при прийнятті рішення.

Такими порушеннями, як він вважає, являються недотримання органом місцевого самоврядування приписів Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Перше порушення складається з того, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не повідомило позивача про проведення обстеження, не пропонувало надати пакет документів на підставі яких встановлено тимчасову споруду (диспетчерський пункт), а також не направило для ознайомлення акт обстеження.

Друге порушення зводиться до того, що акт обстеження тимчасової споруди від 05.03.2019 р. не містить інформацію про її власника, а також про присутніх представників власника споруди. Проте, на території автостоянки, в приміщення чергового приймальника постійно знаходиться черговий, є координати представника ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області , наявна копія договору, схема автостоянки. Понад те, складений на місці обстеження припис про демонтаж тимчасової споруду не був вручений уповноваженому представнику позивача.

Далі, представник позивача наголошує, що рішення, що є предметом оскарження, також прийнято з порушенням процедури, встановленою Законом України Про доступ до публічної інформації та Регламентом виконавчих органів Одеської міської ради.

Так, проект спірного рішення був опублікований на сайті Одеської міської ради 20.03.2019 р., а саме за 6 робочих днів до його прийняття, замість встановлених Законом України Про доступ до публічної інформації - 20 робочих днів.

Резюмуючи викладене, представник ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області вказує, що приймаючи 28.03.2018 р., через 14 робочих днів з моменту виявлення невиконання позивачем припису, виконком Одеської міської ради порушив вимоги щодо підготовки проектів рішень, визначених в Регламенті виконавчих органів Одеської міської ради та опублікування проектів рішень, визначених в Законі України Про доступ до публічної інформації .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року позов ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції вважав обґрунтованими доводи позивача, що Правила розміщення тимчасових споруд не можуть бути застосовані до суб`єктів господарювання, які їх не використовують для провадження підприємницької діяльності.

Суд відзначив, що позивач як неприбуткова організація для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами облаштував диспетчерський пункт/павільйон диспетчера та відповідно організовував, а також провадив діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка).

Суд указав, що тимчасова споруда позивача розміщена на спеціально відведеній автостоянці, а не на місцях для розташування тимчасової споруди, а тому Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не мало повноважень складати припис на її демонтаж, позаяк, остання, є обладнанням автостоянки.

Також суд встановив, що тимчасова споруда на спеціально відведеній автостоянці розміщена позивачем відповідно до встановленого порядку експлуатації місць для паркування та є приміщенням для чергового диспетчера і не містить товари чи продукцію для провадження підприємницької діяльності.

Є, на думку суду першої інстанції, обґрунтованими доводи представника ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області про допущені, органом місцевого самоврядування, порушення процедури прийняття припису та спірного рішення.

На підставі наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 28.03.2019 року № 125 Про демонтаж тимчасових споруд в частині п. 3 Додатку Переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу у Малиновському районі прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, тому воно є протиправним та підлягає скасуванню, відповідно.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради подало апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що розділ 15 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 р. унормовує, що підставою для прийняття виконкомом Одеської міської ради рішення про демонтаж тимчасової споруди є невиконання її власником вимоги (припису) про усунення порушень. Водночас, на його думку, позивач, не оскаржуючи припис щодо обов`язку демонтувати належну йому тимчасову споруду власними силами та за власний рахунок, оскаржує рішення виконкому, яке прийняте на підставі невиконаної вимоги.

Скаржник вказує на помилковість висновків суду першої інстанції про допущені процедурні порушення при прийнятті припису та оскаржуваного рішення.

До того ж, спростовуючи доводи суду першої інстанції, наголошує, що відсутність права у позивача здійснювати підприємницьку діяльність не свідчить, що орган місцевого самоврядування не мав права включати об`єкт у список на демонтаж протиправно розташованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Наполягає, що незаконна встановлена тимчасова споруда - диспетчерська, є потенційно небезпечним об`єктом благоустрою для життя та здоров`я громадян, адже розташована в пішохідній зоні.

Доводячи, що спірний об`єкт є тимчасовою спорудою, скаржник посилається на заяву ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради щодо повернення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в якій автор звернення зазначив, що дана споруда розміщена з метою отримання матеріальної вигоди.

Представник позивача, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Так, у даному відзиві представник позивача відтворює позицію, яка була викладена у позові та зазначає про обґрунтованість доводів суду першої інстанції, які стали підставою для скасування спірного рішення.

Виконавчий комітет Одеської міської ради, підтримуючи позицію апелянта, також скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу в якому зазначив, що спірний об`єкт вважається тимчасовою спорудою, яка була розміщена з порушенням вимог Правил розміщення тимчасових споруд.

Тому, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради правомірно звернулось до позивача з приписом про демонтаж протиправно розміщеної тимчасової споруди невиконання якого стало підставою для прийняття відповідачем спірного рішення.

У суді апеляційної інстанції представник Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради підтримав доводи, викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник виконкому Одеської міської ради, підтримуючи позицію скаржника вважав, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Представник ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області наполягала на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції та вважала, що відсутні підстави для задоволення апеляції.

Вислухавши пояснення учасників справи, суд апеляційної інстанції продовжив її розгляд у письмовому провадженні.

Фактичні обставини справи.

ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області є громадським об`єднанням зі статусом юридичної особи, діяльність якого направлена на сприяння захисту членів організації у сфері надання транспортних послуг, об`єднання самостійно охоронюваних стоянок власників особистого автотранспорту та, як наслідок, задоволення потреб членів громадської організації у послугах паркування транспортних засобів на автостоянках території м. Одеси.

Згідно з Додатком № 2 до рішення Одеської міської ради від 27.08.2014 р. № 5286-VI Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси (спеціально відведені стоянки), до переліку, зокрема, включені: стоянка в Київському районі, вул. Варненська (кінотеатр Москва ).

Упродовж 2016-2017 років між ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області та КП Одестранспарксервіс укладалися договори балансоутримання місць для паркування.

Відповідно до умов договору КП Одестранспарксервіс як Уповноважена особа надає ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області як Оператору право організовувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на місцях для паркування (спеціальна відведена автостоянка). Оператор, у свою чергу, здійснює обслуговування (експлуатацію) місць для паркування з метою надання послуг паркування та перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів.

Оператор зобов`язаний здійснювати облаштування місць для паркування дорожніми знаками, наносити розмітку відповідно до затвердженої схеми розміщення майданчика для паркування.

Відповідно до договору про безоплатну передачу № 1/16 від 28 квітня 2016 року, ТОВ Віст , безоплатно передало для досягнення мети, що зазначена в Статуті ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області майно (цільове пожертвування) у вигляді диспетчерського пункту 2000 х 2000.

За вказаним договором передача майна здійснюється за місцем дислокації автостоянки ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області : м. Одеса, вул. Варненська, 4-а, к-р Москва .

У матеріалах справи присутній географічний паспорт Тимчасового платного об`єкта зберігання транспортних засобів: АДРЕСА_1 . Варненська від вул. Терешкової до вул. Ген. Петрова, затверджений управлінням транспортного комплексу міста та узгоджений з головою райдержадміністрації, органами ДАІ та керівником служби, що займається організацією паркувальних місць та автостоянок міста, де передбачений павільйон диспетчера, а також паспорт об`єкту оренди комунальної власності - автостоянки (окремого індивідуально визначеного майна у вигляді твердого покриття), яка використовується для паркування автотранспорту за адресою: Малиновський район, вул. Варненська, кінотеатр Москва, виготовлений за замовленням позивача у 2010 р.

05.03.2019 р. Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради провело обстеження, належної ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області тимчасової споруди, яка знаходиться по вул. Варненській, на предмет її відповідності Правилам розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в місті Одесі.

За результатами обстеження тимчасової споруди був складений акт, де зазначено про відсутність паспорта прив`язки, а також договору на право тимчасового користування місцем під її розміщення, що свідчить про порушення п. 6.1 наведених Правил.

Того ж дня, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради винесло вимогу (припис) про проведення ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області демонтажу тимчасової споруди власними силами та за власний рахунок у строк до 08.03.2019 р. та попередило, що у разі її невиконання демонтаж буде здійснено Управлінням на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради.

У зв`язку невиконанням припису, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради виготовило проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про її демонтаж.

28.03.2019 р. виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 125 Про демонтаж тимчасових споруд , зокрема, в частині демонтажу тимчасової споруди по вул. Варненській, належній ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області .

05.04.2019 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради винесло припис № 001358, яким повідомило ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області про прийняте виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про демонтаж тимчасової споруди та про обов`язок власника її демонтувати в строк до 09.04.2019 року.

Відповідно до акту виконаних робіт з демонтажу від 09.04.2019 року, тимчасова споруда по вул. Варненській демонтована ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області власними силами.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, побудував свою позицію на тому, що розміщення тимчасової споруди (диспетчерський пункт) відбувалося на спеціально відведеній автостоянці та було узгоджено з відповідними службами, ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області не здійснює підприємницької діяльності, використовує спірну споруду з метою надання послуг щодо паркування транспортних засобів.

Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, не поділяючи таку позицію суду першої інстанції, вказує, що вона суперечить вимогам Законів України Про місцеве самоврядування , Про регулювання містобудівної діяльності , Про благоустрій населених пунктів , Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.

Колегія суддів вважає обґрунтованими дані доводи, з огляду на таке.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів врегульовано Законом України Про благоустрій населених пунктів .

Згідно статті 1 Закону України Про благоустрій населених пунктів благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Статтею 13 Закону України Про благоустрій населених пунктів передбачено, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

За приписом пункту 5 частини 1 статті 16 Закону України Про благоустрій населених пунктів на об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 10 Закону України Про благоустрій населених пунктів до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно із частинами 1, 2 статті 34 Закону України Про благоустрій населених пунктів Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюється порядок благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Правила розробляються для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Частинами 2, 4 статті 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244.

Згідно із пунктом 1.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3, 2.6, 2.7, 2.31 розділу Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності підставою для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС) є паспорт прив`язки ТС.

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.

До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П. І. Б., адреса, контактна інформація).

Підпунктом 7 пункту а частини 1 статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні унормовано, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно із пунктом 44 частини 1 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.

На об`єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.

Питання щодо благоустрою, в тому числі і щодо здійснення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд та порядку його проведення, відноситься до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

На підставі перелічених вище норм, Одеською міською радою, рішенням №3961 - VI від 09.10.2013 р., були затверджені Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради як виконавчий орган Одеської міської ради, складаючи вимогу (припис) про демонтаж незаконно встановленої тимчасової споруди діяло на підставі та в межах законодавства.

Варто відзначити, що наведена вимога, яка є актом індивідуальної дії та є обов`язковою для виконання, позивачем не оскаржена.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає правильним зауваження скаржника, що за таких обставин виконком Одеської міської ради повинен був прийняти спірне рішення, а інакше б це суперечило розділу 15 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.

Відповідно до пунктів 15.6, 15.7 Правил у разі невиконання або неналежного виконання власником (користувачем) ТС припису про усунення порушень, Уповноважений орган готує проект рішення виконавчого комітету Одеської міської ради про демонтаж таких ТС та виносить його на розгляд виконавчого комітету Одеської міської ради. У разі прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення про демонтаж ТС на підставі такого рішення Уповноважений орган власними силами або силами залучених на договірних засадах суб`єктів господарювання здійснює демонтаж протиправно розміщених ТС в порядку, встановленому цими Правилами.

Колегія суддів поділяє позицію скаржника про те, що у цьому спорі головним є питання самовільного розміщення ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області тимчасової споруди, а не питання щодо здійснення або нездійснення даним громадським об`єднанням підприємницької діяльності. Не можна вважати правильною позицію суду першої інстанції, що на встановлену, ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області , тимчасову споруду (диспетчерський пункт) не поширюються вимоги Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, виходячи з такого.

Передусім, Правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі регулюють упорядкування елементів міського середовища задля подолання проблем безсистемного, хаотичного розміщення та перенасиченості міського простору ТС та елементами торгівлі (п.1.3).

Учасниками справи не заперечується, що за своїми технічними характеристиками спірна тимчасова споруда (диспетчерський пункт) відповідає ознакам, що викладені в п.14 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, а саме: одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Далі, вона розміщена на об`єкті благоустрою, тобто на пішохідній доріжці. Доводи суду першої інстанції, що підставою для розміщення тимчасової споруди (диспетчерський пункт) на спеціально відведеній автостоянці, є географічний паспорт (схема) тимчасового платного об`єкту зберігання транспортних засобів, не може бути прийнятий до уваги, адже територія під місцями для паркування та ТС не відведена, відповідно до наведеного вище законодавства та перебуває у власності територіальної громади.

До того ж договори, на які посилається суд першої інстанції, що укладалися між ГО Автомобілісти м. Одеси і Одеської області та КП Одестранспарксервіс регулювали правовідносини організації та експлуатації місць для паркування та не торкалися питання розміщення ТС.

Не можна вважати правильними доводи суду першої інстанції про порушення виконкомом Одеської міської ради процедури прийняття рішення Про демонтаж тимчасових споруд від 28.03.2019 року № 125, в частині п. 3 Додатку переліку тимчасових споруд, що підлягають демонтажу у Малиновському районі.

По - перше, на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , адже даний законодавчий акт регулює відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Є очевидним, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не є органом держаного нагляду (контролю) та не наділене повноваженнями щодо перевірки здійснення суб`єктами господарювання відповідної діяльності.

Позаяк, на дані правовідносини не розповсюджується положення наведеного Закону, відсутні підстави вважати, що Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради зобов`язано було повідомляти позивача про проведення обстеження тимчасової споруди, заздалегідь повідомляти про підготовку та надання документів, на підставі яких встановлено тимчасову споруду.

По - друге, позивачем не оспорюється отримання припису та виконання зазначеної в ньому вимоги про демонтаж споруди, а саме: споруда була демонтована шляхом її переміщення в інше місце.

По - трете, недотримання Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради строків установлених в п.2.4.9 Регламенту виконавчих органів Одеської міської ради щодо передачі проекту спірного рішення до загального відділу Одеської міської ради, не порушує права позивача, оскільки регулює внутрішні організаційні питання органу місцевого самоврядування.

По - четверте, відсутній обов`язок органа місцевого самоврядування, відповідно до ч.3 ст.15 Закону України Про доступ до публічної інформації , оприлюднювати спірне рішення не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Такого висновку, суд апеляційної інстанції дійшов беручи до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену по справі №522/18588/17 про те, що оприлюднення правових актів індивідуальної дії не є необхідним.

Окрім того, в рішенні Верховного Суду від 20.06.2019 р. (справа №520/2198/16) зазначено, що саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підстава для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову. На думку суду апеляційної інстанції такою підставою є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 КАС України не передбачено.

Керуючись статтями: 308, 311, 317, 322, 325, 338 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Громадської організації Автомобілісти м. Одеси і Одеської області до виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 28.05.2020 року.