Постанова

від 18.05.2020 по справі 140/2249/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2249/18 пров. № А/857/2192/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Волдінер Ф.А.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 11 год. 48 хв. 07 лютого 2019 року, повне судове рішення складено 15 лютого 2020 року, у справі №140/2249/18 за позовом Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

07.11.2018 Державне підприємство Луцький ремонтний завод Мотор (далі - Підприємство) звернулося в суд з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, просило визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.02.2018 року В1 №0001294809 - про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 204 554,64 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 602 277,33 грн.; В4 №0001324809 - про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період у розмірі 2 971 254,83 грн., Р №0001334809 - про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 62 521,20 грн. за основним платежем та 31 260,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності позивача. Суд першої інстанції вказав, що контролюючим органом не заперечується використання в господарській діяльності придбаного підприємством від безпосередніх контрагентів товару. Також зазначив, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що наслідками діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно штучне формування податкових зобов`язань, а отже надання податкової вимоги третім особам. Скаржник вказує, що перевіркою не встановлено економічних або інших причин (ділової мети) господарських операцій контрагентів позивача. Вважає, що встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті документальної позапланової перевірки, є правомірними.

Підприємство подало відзив на апеляційну скаргу вказавши, що контролюючим органом не заперечено використання у господарській діяльності придбаного позивачем від безпосередніх контрагентів товару, не ставиться під сумнів наявність первинних документів, необхідних для підтвердження здійснення господарських операцій, не зазначено про їх можливі недоліки, зустрічні звірки контрагентів не проводились, докази на підтвердження висновків акта перевірки не подані.

Судом апеляційної інстанції задоволено клопотання скаржника та замінено відповідача - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби правонаступником - Офісом великих платників податків ДПС.

В судовому засіданні 18.05.2020 представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд апеляційної інстанції відмовив, враховуючи необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, можливість розглянути справу за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, Державне підприємство Луцький ремонтний завод Мотор - державне комерційне підприємство авіаційної промисловості України, створене з метою ремонту військової авіаційної техніки за державним замовленням для потреб Міністерства оборони України, зарубіжних замовників, засноване на державній формі власності, включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83, відноситься до підприємств оборонно-промислового комплексу, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2014 №70-р, а також включено до складу Державного концерну Укроборонпром , згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221.

Види економічної діяльності Підприємства за КВЕД: 30.30 Виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устатковання (основний); 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 71.20 Технічні випробування та дослідження; 33.16 Ремонт і технічне обслуговування повітряних і космічних літальних апаратів.

Статутом Державне підприємство Луцький ремонтний завод Мотор , затвердженим Наказом Генерального директора ДК Укроборонпром від 14.01.2017 №16, закріплено, що підприємство утворено з метою одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності у сфері виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації військової техніки за державним замовленням, договорами, контрактами для потреб Збройних Сил України, інших вітчизняних та іноземних замовників, організації діяльності з розроблення і впровадження сучасних видів обладнання, створення потужностей для виробництва високотехнологічної авіаційної продукції, задоволення потреб населення у товарах народного споживання, продукції цивільного призначення, надання інших послуг.

Керуючись пп.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС від 12.12.2017 №72760/28-10-48-09-10, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, Наказом Офісу ВПП ДФС від 15.12.2017 №2580 наказано заступнику начальника управління - начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС організувати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП ЛРЗ Мотор (ЄДРПОУ 08029701) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Авіа-Комплект (ЄДРПОУ 32431152) за січень-листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970) за серпень 2016 року, січень 2017 року, ТОВ Геосат Плюс (ЄДРПОУ 24337508) за квітень 2016 року, ТОВ Компанія Промтехмаркет (ЄДРПОУ 39456765) за липень - вересень 2016 року, ПНВП Юпітер (ЄДРПОУ 31496931) за грудень 2015 року, ПП Антей (ЄДРПОУ 31535687) за травень, червень - грудень 2016 року, ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154) за квітень, червень, листопад 2016 року, ТОВ НТЦ Варіатор (ЄДРПОУ 38754652) за січень - лютий, квітень 2016 року, ТОВ ДЗСО (ЄДРПОУ 38923921) за березень 2016 року, ТОВ Інтер Авіа Інвест (ЄДРПОУ 34498030) за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ НВК ВК Система (ЄДРПОУ 35511869) за листопад 2016 року.

Відповідно до зазначеного Наказу у період з 27.12.2017 по 10.01.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства за результатами якої складено акт від 17.01.2018 №9/28-10-48-09-16/08029701, відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення Підприємством пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ - 9 001 449,25 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 на 8 284 554,64 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 62 521,20 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 3 614 647,03 грн. (включення до складу податкового кредиту ПДВ по підприємствах по яких надійшли акти перевірок та податкові інформації, які вказують на порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками, а саме: з ТОВ Авіа-Комплект (ЄДРПОУ 32431152) за січень - листопад 2016 року, грудень 2016 року - січень 2017 року, ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970) за серпень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, ТОВ Геосат Плюс (ЄДРПОУ 24337508) за квітень 2016 року, ТОВ Компанія Промтехмаркет (ЄДРПОУ 39456765) за липень - вересень 2016 року, ПНВП Юпітер (ЄДРПОУ 31496931) за грудень 2015 року, ПП Антей (ЄДРПОУ 31535687) за травень, червень - грудень 2016 року, ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154) за листопад 2016 року, ТОВ Інтер Авіа Інвест (ЄДРПОУ 34498030) за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ НВК ВК Система (ЄДРПОУ 35511869) за листопад 2016 року.

26.01.2018 Підприємство подало заперечення на акт перевірки, у відповідь на яке Офіс ВПП ДФС скерував лист від 12.02.2018 №6601/10/28-10-48-09-11 в якому зазначив, що перевіркою не встановлено наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) від досліджених операцій, крім того повідомлено про внесення змін до акта від 17.01.2018 №9/28-10-48-09-16/08029701, зокрема, висновок на сторінці 83 акта перевірки викладено у наступній редакції: Перевіркою встановлено порушення ДП Луцький ремонтний завод Мотор (ЄДРПОУ 08029701): пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму ПДВ - 9 001 449,25 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за період з 01.01.2016 по 31.01.2017 року на 7 204 554,64 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 62 521,20 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2 971 254,83 грн. (включення до складу податкового кредиту ПДВ по підприємствах по яких надійшли акти перевірок та податкові інформації, які вказують на порушення податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками, а саме: з ТОВ Авіа-Комплект (ЄДРПОУ 32431152) за січень - листопад 2016 року, грудень 2016 року - січень 2017 року, ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970) за серпень 2016 року, січень 2017 року, березень 2017 року, ТОВ Геосат Плюс (ЄДРПОУ 24337508) за квітень 2016 року, ТОВ Компанія Промтехмаркет (ЄДРПОУ 39456765) за липень - вересень 2016 року, ПНВП Юпітер (ЄДРПОУ 31496931) за грудень 2015 року, ПП Антей (ЄДРПОУ 31535687) за серпень, грудень 2016 року, ТОВ Імпера Груп (ЄДРПОУ 38677154) за листопад 2016 року, ТОВ Інтер Авіа Інвест (ЄДРПОУ 34498030) за вересень - жовтень 2016 року, ТОВ НВК ВК Система (ЄДРПОУ 35511869) за листопад 2016 року.

На підставі акта перевірки від 17.01.2018 №9/28-10-48-09-16/08029701 Офісом ВПП ДФС 13.02.2018 винесено податкові повідомлення рішення:

№00012994809 форми В1 , яким Підприємству визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 7204554,64 грн, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3602277,33 грн.;

№0001324809 форми В4 , яким зменшено розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду в розмірі 2971254,83 грн.;

№0001334809 форми Р про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 62521,20 грн. за основним платежем та 31260,6 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.185-187).

23.02.2018 Підприємство оскаржило вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 23.04.2018 №14126/6/99-99-11-01-02-25 податкові повідомлення рішення №00012994809 форми В1 , №0001324809 форми В4 та №0001334809 форми Р залишено без змін, а скаргу Підприємства без задоволення (т.1 а.с.200-206).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та висновками, викладеними у акті перевірки, вважаючи такі необґрунтованими, Підприємство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній у період, який перевірявся, (далі - ПК України) податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту а пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У статті 198 ПК України встановлено підстави за яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; визначено права і обов`язки платників податку в цій сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Так, відповідно до підпункту а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

З аналізу змісту акта перевірки від 17.01.2018 №9/28-10-48-09-16/08029701 судом першої інстанції встановлено, що виявлені у акті порушення вимог податкового законодавства зумовлені проведенням Підприємством операцій, на переконання контролюючого органу, без реального настання правових наслідків, лише з оформлення документів без реального руху ТМЦ від його контрагентів.

Так, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що у період, який перевірявся: ТОВ Геосат Плюс - придбавало товари у ТОВ ТАТІГРУП , щодо якого, в свою чергу, відсутня інформація про зберігання товарів, про транспортування, про власні або орендовані фонди; ТОВ Авіа-Комплект - перебувало у господарських відносинах з ТОВ Секора , ТОВ МК Комплект Трейд , ТОВ ПРОЕКТ СТРОЙ СЕРВИС , ТОВ СПЕЦРЕМПІДРЯД , з якими укладено договори, не опосередковані реальним виконанням операцій, а у операціях з придбання комплектуючих та запасних частин до авіаційних двигунів відбувається обрив ланцюга; ПНВП Юпітер - здійснювало фінансово-господарські операції з ТОВ ЯНІГА КЛАБ , які не мали і не могли мати юридичного змісту у зв`язку з відсутністю в останнього трудових ресурсів, власних основних засобів, складських приміщень, транспортного та торгівельного обладнання для здійснення фінансово-господарської діяльності, нереальності продажу ідентифікованого товару за номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних товарів; ТОВ Компанія Промтехмаркет - не могло фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддалення контрагентів один від одного, трудовитрат, встановлено обрив ланцюга проходження схеми кредиту, підміна групи товарів; ТОВ НВК ВК Система - встановлено обрив ланцюга постачання у господарських операціях з позивачем, підміна групи товарів; ТОВ Інтер Авіа Інвест - відсутній сам факт придбання товарів, транзитність операцій, не прослідковується ланцюг до виробника; ТОВ Імпера Груп - відсутній факт поставки товарів по ланцюгу постання від підприємств-постачальників, що в свою чергу призвело до відсутності об`єкту оподаткування ПДВ, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту; ПП Антей - розповсюдження сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачальників транзитної ланки, тобто платник ймовірно формує схемний податковий кредит реальному сектору економіки; ТОВ Промелектроніка - виданими сертифікатами відповідності не може підтверджувати, що продукція, яка постачалась ДП ЛРЗ Мотор , відповідає вимогам конкретного стандарту, крім того не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від операцій з ДП ЛРЗ Мотор , не можливо підтвердити постачання товарів контрагентами ТОВ Промелектроніка .

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок, що господарські операції позивача з вказаними контрагентами проведені без реального настання правових наслідків, лише з оформлення документів без реального руху ТМЦ, поза межами правового поля, з метою надання податкової вигоди позивачу.

Суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку таким аргументам скаржника, звертає увагу на наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996 від 16.07.1999 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, в редакції чинній в період, який перевірявся, згідно з пунктом 2.1 якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Перевірці підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання одержаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Формування фінансових показників, які враховуються при визначені оподатковуваного прибутку підприємства, а також податкового кредиту для цілей визначення суми податкових зобов`язань з ПДВ повинно здійснюватися тільки щодо фактичного здійснення господарських операцій, підтверджених належним чином оформленими первинними документами та іншими обліковими документами, складання яких для оформлення операцій певного виду передбачено правовими нормами. При цьому презюмується, що такі документи є достовірними, а зафіксована в них інформація розкриває справжній зміст господарської операції, свідчить про її економічну вигоду (виправданість, ризик). Якщо певна господарська операція не відбулася або її зміст інший, ніж той, стосовно якого складені документи, підстави для відтворення фінансових показників операції в податковому обліку відсутні (в разі якщо документи складені про людське око) або ж операція відтворюється відповідно до її дійсного змісту, що відповідає такому принципу превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Судом першої інстанції встановлено, що ДП Луцький РЗ Мотор на виконання замовлення командування Повітряних Сил Збройних Сил України з капітального ремонту авіаційних двигунів до літаків винищувачів Міг-29 та бомбардувальників Су-24, Су-27, Су-30 було укладено договори на поставку запасних частин та деталей до авіаційної техніки, а саме з: ТзОВ Авіа Комплект , ТзОВ Промелектроніка , ТОВ Геосат Плюс , ТОВ Компанія Промтехмаркет , ТОВ ПНВП Юпітер , ПП Антей , ТзОВ Імпера Груп , ТОВ Інтер Авіа Інвест , ТОВ НВК ВК Система .

На підтвердження реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами Підприємство долучило до матеріалів справи копії первинних документів, зокрема, договорів купівлі-продажу, поставки, карток складського обліку матеріалів Підприємства, актів приймання - передачі ТМЦ, видаткових накладних, експрес - накладних перевізника, товарно-транспортних накладних перевізника, сертифікатів якості, журналів обліку вантажів, які підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей позивачем, поставку таких, подальше використання в господарській діяльності придбаного Підприємством від безпосередніх контрагентів товару.

Надані позивачем документи містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг спірних операцій, не мають ознак дефектності, підтверджують зв`язок понесених витрат позивача по придбанню товару з господарською діяльністю.

В свою чергу, відповідачем не ставилися під сумнів обставини щодо достовірності представлених документів та не вказувалось на порушення позивачем порядку оформлення первинних документів та/чи підписання таких неуповноваженими особами.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутність належним чином оформленого сертифікату якості на товар у відповідності до вимог чинного законодавства України є порушенням прав споживача та за наявності скарги останнього може бути підставою для накладення фінансових санкцій на продавця такої продукції, однак вказана обставина не може братись до уваги як підстава для зняття податкового кредиту за операціями з поставки відповідного товару, оскільки не спростовує самого факту поставки.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за перевірений період надано податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Зазначені обставини давали право Підприємству включити ПДВ по спірних господарських операцій до складу податкового кредиту відповідного періоду та формувати витрати, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності.

Водночас, відсутність в контрагентів позивача виробничих потужностей, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, на що покликається контролюючий орган, не може бути самодостатнім підтвердженням нереальності господарських операцій, оскільки господарська діяльність може здійснюватися шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.

Окрім того, висновки про порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести наслідків невиконання своїми контрагентами вимог закону.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які вказують на обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 березня 2020 року (справа №640/22316/18), від 20 березня 2020 року справа №813/5407/15), від 10 квітня 2020 року (справа №440/1082/19).

Таким чином, висновки про можливе порушення податкового законодавства контрагентами позивача не можуть автоматично підтверджувати порушення податкового законодавства самим позивачем, а позивач як платник податку не повинен нести відповідальності за невиконання своїми контрагентами вимог закону.

Як вбачається з акта перевірки від 17.01.2018 №9/28-10-48-09-16/08029701 контролюючий орган використав інформацію наявну в автоматизованих інформаційних системах ДФС щодо господарської діяльності контрагентів позивача без аналізу первинних документів таких платників податків.

Водночас, доказів на підтвердження того, що позивач був обізнаний щодо неправомірної, на думку контролюючого органу, діяльності контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди, відповідачем не надано.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій суб`єкта у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом апеляційної інстанції також взято до уваги, що спірні господарські операції в судовому порядку недійсними не визнавались, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави, що дає підстави вважати, що такі мали реальний характер, тоді як підтвердження нереальності господарських операцій не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу представлені Підприємством первинні документи в своїй сукупності підтверджують підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, а також фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Зазначені обставини давали право Підприємству включити ПДВ по спірних господарських операцій до складу податкового кредиту відповідного періоду та формувати витрати, пов`язані зі здійсненням господарської діяльності.

За встановлених обставин, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності висновків контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з 01.01.2016 по 31.01.2017 на 7 204 554.64 грн., заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету в сумі 62 521,2 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 2 971 254,83 грн. по операціях з придбання товарів у ТОВ Авіа-Комплект , ТОВ Промелектроніка , ТОВ Геосат Плюс , ТОВ Компанія Промтехмаркет , ПНВП Юпітер , ПП Антей , ТОВ Імпера Груп , ТОВ Інтер Авіа Інвест , ТОВ НВК ВК Система .

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року Офісу великих платників податків ДПС відстрочено сплату 312 117 грн 05 коп. судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, доказів оплати такого скаржником не надано, тому такий слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань скаржника на користь Держави на рахунок Державної судової адміністрації України.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року у справі №140/2249/18 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС (місцезнаходження: вул.Дегтярівська, 11г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Держави на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 312 117 грн 05 коп. (триста дванадцять тисяч сто сімнадцять гривень п`ять копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 28.05.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України