Рішення

від 26.05.2020 по справі 552/774/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/774/20

Провадження № 2/552/534/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.05.2020 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Горошко О.О.

за участю представника позивача Ткаченко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика про визнання договору недійсним та зобов`язання повернути кошти, посилаючись на те, що 05.04.2016 року між сторонами укладено договір № 002409, за умовами якого відповідач надає позивачу кошти в сумі 30 000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати щомісячні платежі. Позивач сплатила гарантій платіж та щомісячні платежі на суму 30 016 грн., але відповідачем умови договору виконані не були. Вважає, що при укладенні договору відповідач ввів її в оману. При звернені до відповідача з проханням про повернення коштів, останній відмовився повернути гроші. Тому позивач просила суд визнати недійсним договір, що укладений між ТОВ Фінансовий дім Позика та позивачем від 05.04.2016 року № 002409 стягнути з відповідача на її користь кошти в розмірі 30 016 грн. , моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та судові витрати

Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

У судовому засіданні представник позивача Ткаченко С.В. позовні вимогипідтримала пославшись на викладені в позовній заяві обставини, просила позов задовольнити, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 800 грн.

Відповідач ТОВ Фінансовий Дім Позика у судове засідання свогопредставника не направив, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома. Відзив на позовну заяву відповідно до норм ст. 178 ЦПК України не надав, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надходило.

Відповідно до довідки від 14.05.2020 року на офіційному веб-сайті Київського районного суду м. Полтави розміщено оголошення про виклик ТОВ Фінансовий Дім Позика в судове засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Отже, відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, що в судове засідання не з`явились, з ухваленням заочного рішення.

Суд, засдухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 квітня 2016 року між позивачем та ТОВ Фінансовий Дім Позика укладено договір № 002409, за умовами якого позивач задля отримання позики мала сплатити гарантійні платежі в сумі 2 250 грн. на підтвердження своєї платоспроможності, а у подальшому повинна була сплачувати щомісячні платежі в сумі 320 грн.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного вище договору предметом та метою даного Договору є об`єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України.

Згідно п. 2.4 Договору до обов`язків Управителя (ТОВ Фінансовий дім Позика ) належить серед іншого, формування простого товариства; організовувати та проводити заходи (збори) по визначенню сторони (партнера), якому надається позика згідно Регламенту; надати позику, розмір якої визначено в Додатку № 2 до цього Договору та забезпечити передачу у власність позики Партнеру згідно Регламенту.

Партнер зобов`язаний, серед іншого, одноразово сплатити платіж, який є сумою погоджених сторонами витрат, пов`язаних з передачею у власність позики, розмір яких складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору; одноразово сплатити гарантійний платіж, який підлягає сплаті в момент підписання цього Договору, і є сумою погоджених сторонами витрат, пов`язаних зі створенням та функціонуванням простого товариства, розмір якого складає відсоток від розміру позики, що зазначений у Додатку № 2 до цього Договору. (п.2.5 ст. 2 договору)

Згідно п 2.1 Регламенту спільної діяльності, що є додатками № 1 до договору № 004790, позика - це сума грошових коштів, що передається відповідно до умов цього Регламенту на користь Партнера (позивача), якому надіслано лист-повідомлення на отримання позики, з урахуванням усіх необхідних податків і зазначається у Додатку № 2 до Договору. Розмір позики дорівнює розміру внеску Партнера.

Згідно п. 4.1, п. 4.5 Регламенту, кожного місяця Управитель організовує проведення заходів (зборів) з метою визначення Партнера, якому надається позика. Про дату, місце і час проведення зборів Управитель повідомляє Партнера письмовою поштою. Дані збори відбуваються відкрито для всіх Партнерів ОСОБА_2. Позика буде надана тим Партнерам, які матимуть найбільшу кількість внесених (сплачених) платежів. Якщо кількість платежів співпадатиме у двох і більше Партнерів, то перевагу матиме той Партнер, який раніше уклав Договір. Якщо дата укладення Договору співпадає, то перевагу має той Партнер, внесок якого більший. Якщо дата укладення Договору та розмір сплаченого внеску співпадає, то питання надання позики вирішується на зборах простого ОСОБА_2. Рішення приймається простою більшістю голосів, шляхом прямого голосування, присутніх на зборах Партнерів.

Таким чином, на виконання умов договорів 05 квітня 2016 року через ПАТ СБЕРБАНК на банківський рахунок ТОВ Фінансовий Дім Позика позивач сплатила гарантійний платіж у розмірі 2 250 грн.

Крім того, на протязі трьох років, позивач сплачувала щомісячні платежі, а саме за 2016 рік сплачено окрім гарантійного платежу на суму 2 250 грн., сплачені платежі на суму 7 970 грн.; за 2017 рік сплачені платежі на суму 16 260 грн.; за 2018 рік сплачені платежі на суму 3 516,83 грн., а всього 29 996 грн. 83 коп.

Позивач не отримавши позики у розмірі 30 000 грн., неодноразово зверталась на адресу відповідача щодо повернення сплачених коштів, проте їй відмовлено.

Починаючи з 05 квітня 2016 року по день звернення з цим позовом до суду позивачу позику не надано, на усні та письмові претензії, в тому числі про повернення сплачених грошових коштів, що фактично є сплатою майже 100 % суми позики, яку вона мала намір отримати від ТОВ Фінансовий Дім Позика залишено без реагування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції видає ліцензії для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ Фінансовий дім Позика , будучи юридичною особою, яка не є фінансовою установою, шляхом поширення рекламної інформації, яка є неповною та такою, що вводить в оману внаслідок замовчування окремих фактів, відповідач уклав з позивачем договори, предметом яких є об`єднання зусиль та вкладених коштів сторін, спрямованих на отримання позики позивачем, як партнером, шляхом створення простого товариства у відповідності до глави 77 ЦК України.

Попри поширення вищезазначеної неправдивої інформації щодо природи надання відповідачем договірних послуг, аналіз спірних договорів, названих відповідачем договорами простого товариства, не містить ознак спільної діяльності для досягнення спільної мети сторін договорів, поділу єдиного процесу діяльності на функціонально пов`язані між собою складові (окремих операцій) та розподілу їх між учасниками, відсутнє управління (самоуправління) діяльністю та настання спільних кінцевих результатів учасників товариства, терміну дії та виконання спірних договорів. При цьому відповідач, не маючи відповідної цивільно-правової дієздатності на надання фінансових послуг, в тому числі з надання позики, оскільки не є фінансовою установою та не отримував ліцензії на надання фінансових послуг, фактично поширив в рекламних оголошення неправдиву інформацію щодо надання грошових позик, уклавши з позивачем договори простого товариства, умови яких не відповідають положенням цивільного законодавства про спільну діяльність, що є введенням в оману позивача.

Полтавським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зобов`язано ТОВ Фінансовий дім Позика привести поширювану рекламну інформацію у відповідність до вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та повідомити територіальне відділення про вчинення відповідних дій з наданням копій макетів рекламної інформації, а в разі припинення розміщення в друкованих засобах масової інформації вищевказаної реклами повідомити, з якого часу поширення відомостей припинено. Дані відомості є загальнодоступними та розміщені на інтернетресурсі Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ( amc.gov.ua.).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

За положенням ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України, істотне значення має природа правочину, права та обовязки сторін, такі властивості і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Внутрішня воля потерпілого на вчинення правочину відповідає його зовнішньому волевиявленню, однак її формування відбувається не вільно, а під впливом обману з боку інших осіб. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до вчинення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки сторони, повідомлення нею про будь-які обставини, яких насправді нема (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів на право власності на продавану річ, на право вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, що можуть перешкодити укладенню правочину. Суб`єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним нема.

Відповідно до ст.ст. 229, 233 ЦК України правочин, здійснений під впливом помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представником однієї сторони з іншою стороною або внаслідок збігу тяжких обставин (кабальний правочин), є оспорюваним та може бути визнаний судом недійсним. Заявлені вимоги можуть бути задоволені, якщо доведені факти обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою стороною або збіг тяжких для сторони обставин і наявність їх безпосереднього звязку із волевиявленням сторони вчинити правочин на вкрай невигідних для неї умовах.

Крім цього, згідно положення ч.1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Разом з цим, враховуючи недійсність договору № 002409 від 05 квітня 2016 року як правочу, вчиненого під впливом обману, наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплачених та документально підтверджених грошових коштів за 2016 рік - 10 220 грн.; за 2017 рік - 16 260 грн. та 2018 рік - 3 516, 83 грн.

Згідно з вимогами 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Крім того, відповідно до вимог діючого законодавства спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України Про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до висновку, згідно з вимогами ст.611 ЦК України відшкодування моральної шкоди в разі невиконання зобов`язання допускається, якщо такі наслідки передбачені законом або договором, а тому вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними.

Приймаючи до уваги те, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір за дві позовні вимоги у розмірі 1681 грн. 60 коп., тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1681 грн. 60 коп.

Також з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн., які сплачені згідно квитанцій від 25 травня 2020 року.

Керуючись ст. ст. 10, 12,81,141, 263- 265, 282 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати договір № 002409 від 05 квітня 2016 року, укладений між

ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 25 856 грн. 83 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2 481 грн. 60 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансовий Дім Позика , місце знаходження: м. Полтава, вул. Баленка,12, кв. 38 , ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38276766).

Головуючий Ж.В. Кузіна

Повний текст судового рішення виготовлений 28 травня 2020 року