Постанова

від 25.05.2020 по справі 760/15255/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 760/15255/15-ц

провадження №22-ц/824/477/2020

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г., за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року /суддя Козленко Г.О./

у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку Надра до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Арком про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості з відповідачів за кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року в сумі 230 659,02 дол. США та 1 157 270,03 грн.

Заочним рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ТОВ Арком на користь ПАТ КБ Надра заборгованість за кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року в розмірі 230 659,02 дол. США та 1 157 270,03 грн; стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ТОВ Арком на користь держави судовий збір в розмірі 3654,00грн. /а.с. 36-39/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не застосовано строку позовної давності. Вказував, що банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 12.08.2015 р., в той час як позовна давність для стягнення несплачених щомісячних платежів за період з 10.04.2008 р. по 11.08.2012 р. спливла. Вказував також, що включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону. Розгляд справи проводився заочно, ОСОБА_1 був позбавлений можливості подати до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності. Крім того, він також був позбавлений можливості заявити у справі клопотання про призначення судової економічної експертизи для визначення чи вірно розраховано суму заборгованості за кредитним договором, а тому, вказане призвело до неправильного вирішення справи судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась з клопотанням на адресу суду про відкладення розгляду справи, мотивуючи клопотання продовженням дії карантину та продажем права вимоги за кредитним договором.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання, з огляду на те, що перегляд рішення суду першої інстанції здійснюється з урахуванням обставин, діючих на момент ухвалення рішення, продаж права вимоги, в разі заявлення про це заінтересованою стороною у справі, є підставою для заміни сторони на будь-якій стадії процесу, зокрема і виконанні рішення суду.

Окрім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV -2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів , установлено, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території, зокрема м. Києва, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS - CoV-2.

Послаблення протиепідемічних заходів застосовується та припиняється на території регіону на підставі рішення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке приймається з урахуванням оцінки епідемічної ситуації та наявності у регіоні ознак для послаблення протиепідемічних заходів, визначених цією постановою.

Так, у м. Києві з 25.05.2020 р. послаблено протиепідемічні заходи, дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; перевезення пасажирів метрополітенами.

Таким чином, з урахуванням вище викладеного, зважаючи на те, що справа у провадженні апеляційного суду, з урахуванням проведення експертизи, перебуває значний проміжок часу, сторони повідомлені про розгляд апеляційної скарги, у клопотанні про відкладення розгляду справи відмовлено, а неявка сторін відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 26.03.2008 року між ВАТ Комерційний банк Надра , правонаступником якого є позивач та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №257/П/99/2008-840, за умовами якого відповідачу було надано в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 147 320 дол. США під 12, 89% річних.

Відповідно до п.3.3.1, 3.3.3 договору відповідач зобов`язався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 1754,41 дол. США.

Відповідач умови договору виконує неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 06.08.2015 року утворилася заборгованість у розмірі 230 659,02 дол. США, з яких: 142 046,19 дол. США - непогашеного кредиту; 88612,83 дол. США несплачених відсотків.

Відповідно до п.5.1 Кредитного договору у разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, визначеного п. 1.2 цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням.

Пунктом 5.2 Кредитного договору у випадку прострочення виконання зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п 3.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

В забезпечення виконання Кредитного договору № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року, 26 березня 2008 року між ВАТ Комерційний банк Надра , правонаступником якого є позивач та ТОВ Арком було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого ТОВ Арком зобов`язувалась у разі порушення виконання зобов`язань

ОСОБА_1 погасити заборгованість за Кредитним договором.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору, невнесення визначених договором платежів , йому нарахована пеня в розмірі 839 561,71 гр. та штраф у розмірі 317 708, 32 грн.

Задовольняючи позовні вимоги. суд першої інстанції вірно керувався вимогами ст. 610 ЦК України про те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); ст. 611 ЦК України про те, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки; ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України про те, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; ст.ст. 553, 554 ЦК України якою встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель, відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Однак, розгляд справи в суді першої інстанції проводився заочно, питання строку позовної давності не досліджувалось в суді першої інстанції як і правильність нарахувань та суми заборгованості.

Досліджуючи дані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла наступних висновків.

20.08.2018 р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд заочного рішення, обґрунтовуючи її і тим, що позивачем пропущено строк позовної давності в частині стягнення заборгованості за щомісячними платежами, включивши таку заборгованість у суму позовних вимог. Аналогічно позивачем пропущено строк позовної давності і в частині стягнення пені.

14.12.2018 р. судом першої інстанції відмовлено у перегляді заочного рішення.

Звертаючись з апеляційною скарго, представник апелянта також звернувся з заявою про застосування строку позовної давності та задля визначення заборгованості з урахуванням пропущеного строку просив призначити у справі судову економічну експертизу.

20.03.2019 р. Київським апеляційним судом було призначено у справі судову економічну експертизу.

06.06.2019 р. КНІСЕ повернуто справу до апеляційного суду з неможливістю надання висновку у зв`язку з ненаданням сторонами додаткових документів для проведення експертизи.

Після надання сторонами додаткових доказів, 02.09.2019 р. апеляційним судом призначено у справі експертизу.

На виконання експертизи, КНІСЕ надано висновок від 16.01.2020 р. №26050/19-71/2544/2545/2546/20-71.

Експертом встановлено, що наданий ПАТ КБ Надра розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року станом на 06.08.2015 р. відповідає умовам Кредитного договору № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором, в частині розрахунку заборгованості по сплаті кредиту (основний борг) та відсотків за користування кредитними коштами. Документально підтвердити суму пені, розраховану Банком за прострочення сплати мінімального платежу станом на 06.08.2015 р. в сумі 839 561,71 грн., згідно Кредитного договору № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року, не видається за можливе.

Згідно розрахунку пені, наданого до позовної заяви, його було проведено у відповідності до умов Кредитного договору, але у валюті кредиту (дол. США), і лише на дату подання позову загальна сума пені, нарахована за період з 06.08.2014 р. по 05.08.2015 р. (включно), помножувалась на встановлений НБУ курс долара США по відношенню до гривні станом на 06.08.2015 р. що викривило підсумкову суму. Пеня за вимогою в іноземній валюті повинна нараховуватись у національній валюті з використанням курсу НБУ при визначенні розміру пені на час її виникнення, а не на день кінцевого розрахунку.

З урахуванням вищезазначеного, документально підтвердити суму пені, розраховану Банком за прострочення сплати мінімального платежу станом на 06.08.2015 р. в сумі 839 561,71 грн., згідно Кредитного договору № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року, не видається за можливе.

Також встановлено, що в розрахунку Банку та в тексті позовної заяви від 07.08.2015 р. відсутні дані стосовно того, яке саме зобов`язання із зазначених в умовах Кредитного договору не виконано Позичальником, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, а дані відображені в матеріалах справи неоднозначно, то вирішити питання, чи відповідає наданий ПАТ КБ Надра розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року умовам Кредитного договору № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року в частині нарахування штрафних санкцій за порушення кредитного договору , не видається за можливе.

Також експертом за результатами дослідження, яке проводилось виключно розрахунковим способом, встановлено розмір заборгованості по сплаті кредиту (основний борг) розрахунково складає 142 046, 19 дол. США та розмір заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами розрахунково складає 63 589, 20 дол. США.

Розрахувати суму пені за прострочення сплати мінімального платежу та суму штрафних санкцій за порушення кредитного договору не видається за можливе.

Окрім того, колегія суддів наголошує на тому, що позивач скористався правом на вимогу 01.04.2014 р. у відповідності до ст. 1050 ЦК України, достроково припинивши зобов`язання по кредитному договору, звернувшись з позовом до суду.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК).

За ст. 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом ст.ст. 256, 267 ЦК України, суд може відмовити в позові через сплив без поважних причин строку звернення до суду лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог і спливу строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог. Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Таким чином, з урахуванням висновку експерта, колегія суддів дійшла висновку про стягнення заборгованості з відповідачів за Кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року що складається з заборгованості по тілу кредиту 142 046, 19 дол. США та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами що складає 63 589, 20 дол. США з урахуванням припинення права нараховувати відсотки з 01.04.2014 р.

Заборгованість у загальному розмірі становить 203 635, 39 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

За розгляд справи в суді першої інстанції сума судового збору, що підлягає стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь держави залишається незмінною - 3 654,00 грн. враховуючи суму стягнення та гранично визначену максимальну ставку судового збору станом на 2015 рік.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року - задовольнити.

Заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року - скасувати.

Позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства комерційного банку Надра до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю Арком про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / та Товариства з обмеженою відповідальністю Арком /ЄДРПОУ 31483257/ на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Надра /код ЄДРПОУ 20025456/ заборгованість за Кредитним договором № 257/П/99/2008-840 від 26.03.2008 року що складається з заборгованості по тілу кредиту 142 046, 19 дол. США та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами що складає 63 589, 20 дол. США і становить у загальному розмірі 203 635, 39 /двісті три тисячі шістсот тридцять п`ять доларів США тридцять дев`ять центів/ доларів США.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 /реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 / та Товариства з обмеженою відповідальністю Арком /ЄДРПОУ 31483257/ на користь держави судовий збір в розмірі 3654,00 грн. по 1827 грн. з кожного.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: