Постанова

від 25.05.2020 по справі 759/3972/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 травня 2020 року

м. Київ

справа № 759/3972/18

провадження № 61-48899св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі : Київська міська рада, приватне акціонерне товариство Холдингова компанія Київміськбуд ,

представник приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд - Кулаков Віталій Вікторович,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_3 , Публічне акціонерне товариство СКТБ Комплекс , Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПрАТ ХК Київміськбуд ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , публічне акціонерне товариство СКТБ Комплекс (далі - ПАТ СКТБ Комплекс ), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради , про визнання договору оренди землі недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Київської міської ради від 20 вересня 2012 року №101/8385 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ ХК Київміськбуд по АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,50 га у короткострокову оренду строком на 3 роки для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями згідно з планом-схемою .

Рішенням Київської міської ради від 10 грудня 2014 року № 579/579 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ ХК Київміськбуд для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) та вирішено передати ПрАТ ХК Київміськбуд в короткострокову оренду строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108, для будівництва та експлуатації житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 із земель комунальної власності.

20 березня 2015 року між Київською міською радою і ПрАТ ХК Київміськбуд було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за № 53, за умовами якого Київська міська рада передала ПрАТ ХК Київміськбуд у володіння і користування земельну ділянку площею 0,4975 га по АДРЕСА_1 .

Вказувала, що цей договір укладений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки аналіз положень пункту 6-1 Прикінцевих положень та частини третьої статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності свідчить, що починаючи з 01 січня 2015 року законом заборонено передавати (надавати) земельні ділянки із земель комунальної власності у користування (оренду) фізичних та юридичних осіб для містобудівних потреб, якщо відсутні затверджені в установленому законом порядку план зонування або детальний план території, який не пройшов громадських слухань.

Разом з тим, відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 27 жовтня 2016 року № 055-16687 станом на момент складання листа план зонування або детальний план території в районі розташування земельної ділянки з кадастровим номером: 8000000000:75:225:0108 відсутні.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,4975 га, кадастровий номер: 80000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 , укладений 20 березня 2015 року між Київською міською радою і ПрАТ ХК Київміськбуд , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за №53.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 квітня 2018 року відкрито провадження у справі.

У вересні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову та просив заборонити ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або зробить неефективним захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки це дасть можливість ПрАТ ХК Київміськбуд почати будівництво житлового будинку на незаконно відведеній земельній ділянці, на підставі недійсного (незаконного) договору оренди земельної ділянки, а у разі визнання його недійсним, позивач буде вимушений ініціювати подання нового позову до суду з метою припинення незаконного будівництва та приведення земельної ділянки у становище, яке існувало до продовження дії оспорюваного правочину.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року у складі судді Величко Т. О. заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено.

Заборонено ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори на здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108, по АДРЕСА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щоміж сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у випадку здійснення відповідачем будівельних робіт на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ ХК Київміськбуд задоволено.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 12 вересня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову скасовано.

Відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем не надано суду належних і достатніх доказів, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду у цій справі. За таких обставин вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не можна визнати співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, судом установлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 22 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 липня 2018 року і постановою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року, заяву ОСББ Святошинський-2 про забезпечення позову задоволено та заборонено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у цій справі ПрАТ ХК Київміськбуд і будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 04 січня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У березні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд апеляційної інстанції не врахував, що позивач хоч і не є стороною оспорюваного правочину, однак є заінтересованою особою, права та інтереси якої порушені укладенням цього правочину, оскільки вона, як і інші мешканці будинку АДРЕСА_1 вже більше 15 років використовують спірну земельну ділянку як автомобільну стоянку. При цьому наявними у матеріалах справи доказами підтверджується існування реальної можливості та намірів вчинення зі сторони ПрАТ ХК Київміськбуд дій, спрямованих як на продовження строку оспорюваного договору оренди землі, так і на спробу забудови спірної земельної ділянки, що може призвести до ускладнення виконання рішення суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2019 року представник ПрАТ ХК Київміськбуд - Кулаков В. В. подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради, приватного акціонерного товариства Холдингова компанія Київміськбуд (далі - ПрАТ ХК Київміськбуд ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Левченко Ю. В., публічне акціонерне товариство СКТБ Комплекс (далі - ПАТ СКТБ Комплекс ), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради , в якому просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,4975 га, кадастровий номер: 80000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 , укладений 20 березня 2015 року між Київською міською радою і ПрАТ ХК Київміськбуд , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за №53.

У вересні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням вимог процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

У частинах першій, другій статті 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,4975 га, кадастровий номер: 80000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 , укладений 20 березня 2015 року між Київською міською радою і ПрАТ ХК Київміськбуд , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н. П. та зареєстрований у реєстрі за №53.

При цьому судом установлено, що позивач вказувала на порушення її прав та інтересів укладенням оспорюваного правочину, оскільки вона, як і інші мешканці будинку АДРЕСА_1 вже більше 15 років використовують спірну земельну ділянку як автомобільну стоянку.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_1 та її представником не надано суду належних і достатніх доказів того, що невжиття судом заходів забезпечення позову, а саме - заборона ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії із будівництва новобудови на спірній земельній ділянці, може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання недійсним оспорюваного правочину.

Крім того, не надано доказів того, що відмова у забезпеченні позову може ускладнити ефективний захист або поновлення охоронюваних законом прав або інтересів позивача, оскільки матеріали справи не містять доказів правомірності використання спірної земельної ділянки в якості автомобільної стоянки мешканцями будинку АДРЕСА_1 .

Також колегія суддів звертає увагу, що такий вид забезпечення позову як заборона ПрАТ ХК Київміськбуд та будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт , може привести до зупинення роботи підприємства, та спричинити шкоду третім особам, які не є сторонами по справі.

Окрім вказаного, судом установлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 22 травня 2018 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 липня 2018 року і постановою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року, заяву ОСББ Святошинський-2 про забезпечення позову задоволено та заборонено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у цій справі ПрАТ ХК Київміськбуд і будь-яким іншим особам, з якими укладено договори про здійснення будівельних робіт, вчиняти будь-які дії щодо проведення будівельних і вишукувальних робіт, а також дії з будівництва новобудови на земельній ділянці площею 0,4975 га, кадастровий номер: 8000000000:75:225:0108 по АДРЕСА_1 .

Таким чином, оскільки заявником не наведено достатніх підстав для застосування вказаних заходів забезпечення позову, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову є пропорційним заходом забезпечення позову, виходячи із змісту заявлених вимог, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції та відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законних і обґрунтованих судових рішень, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками судів попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян