Ухвала

від 28.05.2020 по справі 272/811/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 272/811/19

провадження № 61-8023ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Журавель В. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання відмови від прийняття спадщини недійсною, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки,

встановив:

14 травня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 направив до Верховного Суду указану вище касаційну скаргу.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ № 460-IX від 15 січня 2020 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.

Заявник заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги, посилаючись на скрутне майнове становище. Долучає довідку, видану комунальним некомерційним підприємством Центр первинної медико-санітарної допомоги Міністерства охорони здоров`я України про встановлення діагнозу ОСОБА_1 , та довідку про отримання ОСОБА_1 пенсії за віком за період із травня 2019 року до квітня 2020 року у загальному розмірі 25 986,60 грн.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Оскільки наведені доводи та надані докази не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України Про судовий збір , або надати інші документи на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру.

Розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 4 610, 40 грн (200 % * (768,40 грн * 3).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до УК у Печерському районі (Печерс. р-н) 22030102, код ЄДР: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; ККДБ: 22030102.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 квітня 2020 року залишити без руху.

Надати заявникові строк для усунення зазначених вище недоліків до 30 червня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Журавель