Рішення

від 29.05.2020 по справі 826/15741/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 826/15741/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення №0027431406 від 29 травня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп (далі - позивач, товариство, ТОВ ІБК Будінвестгруп ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року №0027431406. В обґрунтування позову позивач зазначає, що після проведеної документальної позапланової перевірки товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA нерезидентом "Scandinavian & UK Machines АВ складено Акт перевірки від 08 травня 2018 року №593026-15-14-06-03/3864732, за висновками якого встановлені порушення ТОВ ІБК Будінвестгруп пункту 3.1 розрахунків при проведенні імпортних операцій, статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (тут та далі по тексту - Закон №185/94-ВР із змінами та доповненнями, чинний на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: несвоєчасне надходження товару в сумі 125 090,00 євро (еквівалент складає 4 053 023,70 грн.) за зазначеним контрактом.

Заперечення товариства на Акт від 08 травня 2018 року залишилися без задоволення та 29 травня 2018 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке отримано позивачем 17 вересня 2018 року.

Посилаючись на те, що з урахуванням положень статті 4 Закону №185/94-ВР відповідальність за перевищення терміну 90 (або 120) календарних днів з моменту здійснення авансового платежу встановлює розрахунок пені в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ саме на день виникнення заборгованості, а не включно до дати фактичної поставки товару, позивач стверджує, що відповідачем неправомірно та на власний розсуд збільшено межі відповідальності товариства, застосувавши фінансову санкцію за період з 22 квітня 2017 року по 12 березня 2018 року, при цьому, в Акті перевірки взагалі не зазначено моменту здійснення авансового платежу та не додано жодного документу на підтвердження дати його здійснення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2018 року, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

Відповідачем 29 листопада 2018 року подано відзив на позовну заяву та наявні документальні докази, в якому посилається, зокрема, на зміст ст.2 Закону №185/94-ВР в обґрунтування на характер правовідносин за зовнішньоекономічним імпортним контрактом Позивача від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA з нерезидентом "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія) а саме, згаданою статтею, як критерієм застосування встановлено 180 денний термін з моменту здійснення авансового платежу для імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки і такий термін визначено в календарних днях без обмежень чи винятків щодо вихідних, святкових або інших неробочих днів. Тому, вважають, що позивачем порушено вимоги статті 2 Закону №185/94-ВР, а ГУ ДФС у м. Києві правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 23 квітня 2018 року №7471 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ІБК Будінвестгруп з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016 з нерезидентом "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія), за результатами якої складено Акт №593/26-15-14-06-03/38964732 від 08 травня 2018 року та встановлені порушення статті 2 Закону №185/94-ВР, а саме: несвоєчасне надходження товару в сумі 125 090,00 євро (еквівалент 4 053 023,70 грн.) за контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA з нерезидентом "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія).

Як вбачається з Акту перевірки від 08 травня 2018 року, під час перевірки контролюючим органом використано надані позивачем копії імпортного контракту від 21 квітня 2016 року, виписки АТ Укрсиббанк з валютного рахунку ТОВ ІБК Будінвестгруп за контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA, митні декларації за контрактом від 21 квітня 2016 року, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 632,312, відповідно до яких встановлено порушення вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків за імпортним контрактом від 21 квітня 2016 року з нерезидентом "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія).

На підставі висновків Акту від 08 травня 2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року №0027431406 (форма С пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД) на загальну суму 1 185 004,00 грн.

Позиція відповідача ґрунтується на підставі таких обставин. ТОВ ІБК Будінвестгруп 21 квітня 2016 року укладено імпортний контракт з нерезидентом - компанією "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія) №21/04/2016UA на поставку нового мобільного бетонного заводу SUMAB K-60, на виконання умов якого позивачем здійснено передоплату на суму 80090,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням від 31 липня 2017 року №11.

Товар від нерезидента надійшов на суму 125 090,00 грн., що засвідчено митною декларацією від 12 березня 2018 року №126608.

Водночас, відповідно до попереднього акту перевірки від 28 квітня 2017 року №425/26-15-14-06-03/38964732 станом на 21 квітня 2017 року за товариством обліковується дебіторська заборгованість на загальну суму 45 000,00 євро (еквівалент складає 1 248 968,31 грн.), яка була погашена повністю 12 березня 2018 року.

За період з 22 квітня 2017 року по 02 травня 2018 року перевіркою розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA встановлено, що на виконання умов зазначеного контракту товариством перераховано валютні кошти нерезиденту в сумі 80 090,00 євро (еквівалент 2 434 447,20 грн.). Граничним терміном надходження товару на територію України визначено 27 січня 2018 року, а кількість днів прострочення складає 44 дні, а саме: з 28 січня 2017 року по 12 березня 2018 року.

Згідно з поданою до перевірки митною декларацією товар від нерезидента на адресу товариства надійшов 12 березня 2018 року на загальну суму 125 090,00 євро (еквівалент 4 053 023,70 грн.), тобто з порушенням законодавчо встановлених строків.

За результатами адміністративного оскарження та подання позивачем скарги щодо висновків Акту перевірки від 08 травня 2018 року, останні залишені без змін.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до положень статті 2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону №185/94-ВР Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з пунктом 1 постанови Правління НБУ від 07 червня 2016 року №342 Про врегулювання ситуації на грошовому та валютному ринках України , розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених у статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів (положення про застосування строку розрахунків 90 календарних днів діяло до 28 липня 2016 року включно), постановою Правління НБУ від 28 липня 2016 року №361, яка набрала чинності 29 липня 2016 року, внесено зміни в частині застосування строку розрахунків 120 календарних днів.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління НБУ від 14 вересня 2016 року №386 Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону №185/94-ВР, здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку щодо продовження термінів розрахунків за експортним контрактом від 21 квітня 2016 року № №21/04/2016UA з нерезидентом - компанією "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія) до перевірки не надавався, як і документ уповноваженого органу країни, що підтверджував би виникнення форс-мажорних обставин за вищезазначеним контрактом.

Отже, перевіркою своєчасності розрахунків при проведенні імпортних операцій відповідачем встановлені порушення товариством статті 2 Закону №185/94-ВР, оскільки граничний строк надходження товару становив 27 січня 2018 року.

Як зазначає відповідач, посадовою особою ТОВ ІБК Будінвестгруп надані пояснення від 15 березня 2018 року №8, з яких вбачається, що порушення виникло внаслідок недотримання нерезидентом умов контракту від 21 квітня 2016 року.

Таким чином, позивач визнає факт наявності порушення, проте вважає, що воно виникло не з його вини.

Відповідно до статті 4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У цьому зв`язку відповідачем надано суду розрахунок пені за імпортним контрактом від 21 квітня 2016 року №21/04/2016UA з нерезидентом - компанією "Scandinavian & UK Machines АВ (Сербія), сума за яким складає 1 185 004,57 грн., та який позивачем не оспорюється, заперечень в цій частині до суду не надходило.

Також відповідачем зазначається, що стаття 2 Закону №185/94-ВР не містить виключень стосовно вихідних, святкових або інших неробочих днів, а отже у термін 180 календарних днів враховуються усі дні поспіль після останнього дня, визначеного на випадок відстрочення виконання умов контракту.

При оцінці даного доводу суд керується зазначеними вище висновками про застосування положень договору та чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства щодо правового регулювання публічно-правових відносин.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу штрафу та пені, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9, статей 73, 74, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2018 року з урахуванням вимог частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з обґрунтувань позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наявних у матеріалах справи доказів, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп задоволенню не підлягає.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень лише при задоволенні позову.

Водночас, суд враховує, що, позиваючись до суду, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подачу позовної заяви, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з нього суму судового збору у розмірі 17 775,06 грн. одночасно з ухваленням рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0027431406 від 29 травня 2018 року - відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 17 775,06 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять тисяч 06 коп.) за наступними банківськими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва

Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897

Рахунок отримувача -

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача - 899998

Код класифікації доходів бюджету - 22030101

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ІБК Будінвестгруп , адреса: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 62-А, код ЄДРПОУ 38964732.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. 0444547005.

Суддя В.І. Келеберда