Постанова

від 27.05.2020 по справі 160/4610/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4610/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю:

представника позивача: Яковлєвої Н.Б.,

представника третьої особи: Камишникової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019, (суддя суду першої інстанції Юхно І.В.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі, повний текст рішення складений 10.10.2019, в адміністративній справі №160/4610/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Дніпровська міська рада про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал" звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення вимог, прийнятих судом просило:

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області протиправними в частині додання до змісту витягу від 12.06.2018 року (вих № 219/110618/03-07) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради примітки: "Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року";

- визнати протиправним і скасувати витяг від 12.06.2018 року (вих. №219/110618/03-07) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданого на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що позивач на час виникнення спірних відносин є користувачем земельної ділянки житлової та громадської забудови на договірних умовах та відповідно є платником орендної плати за землю. Для цілей податкового декларування, обчислення розміру та сплати орендної плати за землю за 2017 рік товариство отримало у відповідача витяг від 13.02.2017 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що склала 34715359,91 грн, при цьому застосована складова грошової оцінки Коефіцієнт Кф на рівні 2,0. У січні-лютому 2019 року контролюючим органом ДФС проведено перевірку позивача з питань повноти нарахування плати за землю за 2017 рік, за результатами якої встановлено заниження орендної плати за землю та винесено податкове повідомлення-рішення про збільшення позивачу грошового зобов`язання за цим платежем і застосовані штрафні (фінансові санкції). Позивач зазначає, що контролюючий орган дійшов висновку про допущені порушення на підставі витягу відповідача від 12.06.2018 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що склала 43394199,89 грн із визначенням складової грошової оцінки Коефіцієнт Кф на рівні 2,50. Водночас у цьому витязі відповідачем дописана примітка, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017. Вказуючи на те, що витяги з технічної документації формуються автоматично, позивач вважає внесення відповідачем зазначеної примітки, якою фактично встановлена зворотна дія у часі грошової оцінки земельної ділянки, протиправним та таким, що створило підстави для проведення перевірки контролюючим органом ДФС та винесення податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в частині додання до змісту витягу від 12.06.2018 року (вих № 219/110618/03-07) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради примітки: "Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року".

Визнано протиправним та скасовано витяг від 12.06.2018 року (вих.№219/110618/03-07) з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпропетровської міської ради, в частині додання до змісту витягу примітки: "Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року". В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпровська міська рада звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме під час укладання договору оренди землі у 2012 році позивачу було відомо, що коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 2,5, однак користуючись тим, що існує певний порядок внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, позивачем не були внесені відповідні відомості, внаслідок чого було занижено розмір орендної плати за землю. Відтак, на думку третьої особи, оскаржуваний витяг відповідача містить інформацію, що фактично відображає цільове використання земельної ділянки з тим самим коефіцієнтом (2,5), який застосовувався як на час укладення договору так і на теперішній час. На переконання заявника апеляційної скарги, відповідач у спірних відносинах діяв законно, оскільки жодним нормативно-правовим актом не заборонено зазначати у витягах період, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Також вказує, що контроль за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а тому суд першої інстанції прийняттям оскаржуваного судового рішення не міг втручатися в дискреційні повноваження державного органу.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Дніпровською міською радою (Орендодавцем) та ТОВ "Квартал" (Орендарем) укладено договір оренди землі від 22.10.2012 строком дії до 22.10.2027, за умовами якого товариство прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1923 га, що знаходиться за адресою: м . Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Героїв Сталінграда, 118-Д (після перейменування м . Дніпро, Шевченківський район, пр. Богдана Хмельницького, 118-Д) та зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпра за кодом 1210100000:02:162:0110 (далі - земельна ділянка). Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, код (УКЦВЗ) - 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Невід`ємною частиною договору, зокрема є витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відповідно до відомостей такого витягу від 04.10.2012 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 18924540,43 грн, коефіцієнт Кф - 2,50.

Розмір ставки орендної плати за земельну ділянку за 2017 рік становив 3% від суми її нормативної грошової оцінки.

З метою розрахунку орендної плати за землю, позивачем отримано від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області витяг від 13.02.2017 №18/100217/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому нормативна грошова оцінка визначена у розмірі 34715359,91 грн, з використанням Коефіцієнту Кф на рівні 2,0.

Відповідно до податкової декларації з плати за землю за 2017 рік (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 15.02.2017 року №9020108359 ТОВ "Квартал" задекларовано податкових зобов`язань за земельну ділянку у розмірі 1041460,80 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки, зазначеної у витязі від 13.02.2017 №18/100217/03-07.

За змістом наказу від 31.01.2019 №580 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області у зв`язку з ненаданням документального підтвердження Товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал" на запит контролюючого органу від 30.07.2018 призначено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань повноти нарахування плати за землю (орендної плати та/або земельного податку) за земельну ділянку за 2017 рік.

Як підтверджується відомостями з акту перевірки, контролюючим органом під час перевірки використані такі документи: договір оренди землі від 22.10.2012, податкова звітність підприємства, витяги від 13.02.2017 №18/100217/03-07, від 17.01.2018 №88/0/197-18, від 12.06.2018 №219/110618/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до витягу від 12.06.2018 №219/110618/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, така оцінка склала 43394199,89 грн, із визначенням складової Коефіцієнт Кф на рівні 2,50. Витяг виданий на запит Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради. У витязі міститься примітка, що грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 (а.с. 21).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16, п.286.1, п.286.2 ст. 286, п.289.1 ст. 289 Податкового кодексу України внаслідок заниження орендної плати за земельну ділянку за 2017 рік на суму 260365,20 грн, у зв`язку з чим контролюючим органом 11.03.2019 винесено податкове повідомлення-рішення №0007391404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - орендна плата з юридичних осіб, на загальну суму 325456,50 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 260365,20 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 65091,30 грн.

Не погоджуючись із сформованим відповідачем витягом від 12.06.2018 року №219/110618/03-07 з технічної документації в частині наявності примітки "Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року" позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з неправомірності дій відповідача при формуванні оскаржуваного витягу щодо додавання примітки про його зворотну дію з 01.01.2017, оскільки фактично складовий коефіцієнт Кф змінився з часу присвоєння коду відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель з 23.05.2018 року. Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що окрім примітки, оскаржуваний витяг містить достовірні відомості, тому відсутні підстави для його скасування в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За правилом п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 року №1378- далі Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

У відповідності до положень ст. 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі ст. 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Ст. 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з п.п. 4 п. 4 вказаного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, визначено, що нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), та визначено, що останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017 року.

З моменту набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 і до внесення до нього змін 27.03.2018 року наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884), який набув чинності 17.07.2018 року, у примітках додатку 1 до Порядку №489, було передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 року по справі №817/1814/17 зазначив, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв`язку із чим, підстави для визнання його нечинним та скасування відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17.

Водночас колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб`єкту чинним законодавством, а саме, повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що, оскаржуючи дії відповідача щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки примітки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

При цьому, у цій справі позивач порушення своїх прав та інтересів як суб`єкта плати за землю пов`язує з використанням контролюючим органом оскаржуваного витягу, який було покладено в основу висновків про порушення позивачем податкової дисципліни щодо нарахування та сплати орендної плати за землю та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Водночас, доведення правомірності використання контролюючим органом такого витягу може бути предметом судового розгляду у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахування наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про помилковість оскарженого рішення суду першої інстанції, який частково задовольнив адміністративний позов.

Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 в адміністративній справі №160/4610/19 скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Квартал" у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 27.05.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай