Рішення

від 29.05.2020 по справі 911/575/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/575/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокорпорація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Прод-Лідер

про стягнення 122729,28грн

Суддя С.І. Чонгова

Представники сторін не викликались

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокорпорація звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Євро-Прод-Лідер про стягнення 122729,28грн у т.ч.:

- 105 000,00грн - основна заборгованість;

-14 424,99грн - пеня за період з 11.09.2019 по 03.03.2020;

- 1508,79грн - 3 % річних за період з 11.09.2019 по 03.03.2020;

- 1 795,50грн інфляційних втрат за період з 11.09.2019 по 03.03.2020;

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки №13/05 від 19.07.2019 в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Прод-Лідер у своєму відзиві просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі через недоведеність всіх обставин справи.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання.

06.05.2020 позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог до 105042,63грн та просить суд стягнути з відповідача 86000,00грн - основної заборгованості; 1997,15грн 3 % річних за період з 11.09.2019 по 04.05.2020; 14933,94грн пені за період з 11.09.2019 по 11.03.2020; 2111,54грн інфляційних втрат за період з 11.09.2019 по 26.03.2020.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокорпорація (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Васильків -Млин (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Євро-Прод-Лідер )(покупець) було укладено договір поставки №13/05 (далі - договір).

За умовами договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити й прийняти від постачальника пшеницю (надалі іменовану - товар) насипом відповідно до умов дійсного договору (п.1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору кількість товару визначається згідно даних, зазначених у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору ціна товару за дійсним договором за 1 метричну тонну в заліковій вазі визначається згідно даних, зазначених у видаткових накладних. Загальна вартість Товару визначається видатковими накладними.

Постачальник зобов`язується передати Товар на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачено до...) : Київська обл., м. Васильків. Умови поставки визначаються й розуміються у відповідності з "Інкотермс" 2010 р. за винятком положень, пов`язаних з міжнародним перевезенням (п.5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору, товар, зазначений у п. 1.1. цього Договору, повинен бути доставлений на умовах, вказаних у п. 5.1. Товар вважається поставленим відповідно до умов Договору в момент приймання Покупцем Товару.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника у строк до 14-ти банківських днів з моменту отримання Товару, в іншому випадку постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Згідно з 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання, і діє до повного виконання умов.

Будь-які доповнення й зміни до цього договору повинні бути оформлені письмово у вигляді додатків договору й підписані уповноваженими представниками сторін (п.9.2 договору).

У п. 9.4 зазначено, що у випадку реорганізації будь-якої з Сторін, всі права та обов`язки по цьому Договору переходять до їх правонаступників, про що Сторони письмово інформують одна одну протягом 10 (десяти) днів з моменту реєстрації таких змін у відповідних органах/установах.

Позивачем було поставлено відповідачу товар на суму у розмірі 987 486,00грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями та квитанцією про реєстрацію податкової накладної / розрахунку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вказує, що відповідач частково сплатив за поставлений товар за договором у розмірі 882 486,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких міститься в матеріалах справи.

Крім того, позивач зазначає, що станом на 04.03.2020 заборгованість відповідача з оплати за поставлений товар становить 105 000,00грн, яку просить стягнути з відповідача.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов`язань з оплати за поставлений товар, а також застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч., ч. 1 та 2 ст. 692 ЦК України на покупця покладено обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем зменшено суму основної заборгованості, оскільки відповідачем після подачі позову здійснено оплату у сумі 19000,00грн, що підтверджується платіжними дорученнями №244 від 27.03.2020 та №316 від 17.04.2020.

Відповідач також у своєму відзиві на позовну заяву вказує про сплату 19000,00грн.

Отже, на день розгляду справи сума боргу складає 86000,00грн.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача у даній справі щодо стягнення заборгованості у розмірі 86 000,00грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 14933,94грн за період з 11.09.2019 по 11.03.2020

В силу ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язан розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком суду розмір пені складає 14940,31грн, однак відповідно до ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому суд розглядає розрахунок пені позивача у розмірі 14933,94грн, який підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1997,15грн за період з 11.09.2019 по 04.05.2020 та інфляційних втрат у розмірі 2111,54грн за період з 11.09.2019 по 26.03.2020.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, суд вважає його арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування відсотків, інфляційних втрат та пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Нормами наведеної статті не встановлено обов`язку суду про зазначення відповідних нарахувань, а є лише правом суду.

Приписи вказаної статті не дають суду права за власною ініціативою нараховувати на свій вибір або відсотки або пеню, таким правом наділений саме позивач. Однак, позивач просить нарахувати у рішенні одночасно 3%, інфляційні втрати та пеню, що не відповідає положенням ч. 10 ст. 238 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд встановити в рішенні зазначений у ч. 10 ст. 238 ГПК України механізм нарахування, в тому числі, і по відношенню до стягуваної суми інфляційних втрат.

Проте, інфляційні втрати за своєю сутністю до відсотків не належать, з огляду на що суд не вважає за можливе застосувати механізм нарахування, визначений ч. 10 ст. 238 ГПК України, до інфляційних втрат.

Тому суд вважає вимогу позивача про зазначення у рішенні суду про нарахування пені, процентів річних та інфляційних до моменту виконання рішення необґрунтованою та залишає її без задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12250,00грн.

Стосовно вказаних вимог, суд зазначає про наступне.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, копію платіжного доручення №353 від 28.02.2020 на суму 4900,00грн; копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27.02.2020; копію замовлення на надання правової (правничої) допомоги згідно з договором № 3/2020 від 27 лютого 2020 року; копію рахунку за правничу (правову) допомогу № 1/2020-3/2020 від 28 лютого 2020 року; копію акта приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27 лютого 2020 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

27.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокорпорація (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Норов було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 (далі - договір).

Згідно з пп. б) п. 1.1. договору клієнт замовляє, а Бюро приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання Клієнту правової (правничої) допомоги на території України та у Європейському суді з прав людини,, в той час як Клієнт зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надану правову (правничу) допомогу.

Правова (правнича) допомога - сукупність адвокатських послуг, які надаються Бюро в особі адвоката Засновника та/або адвокатів, залучених на договірних засадах (надалі - адвокат), включаючи, але не обмежуючись: представництво інтересів Клієнта у будь-яких органах державної влади, в тому числі, але не виключно, у будь-яких судах в Україні, в тому числі, але не виключно, у Господарському суді міста Києва, Верховному Суді, Конституційному Суді України, Вищій раді правосуддя. Європейському суді з прав людини та в судових установа.х в інших державах, у Міністерстві юстиції України та його територіальних органах, перед державними та приватними виконавцями, перед юридичними і фізичними особами, у тому числі нерезидентами, з питань захисту законних прав і інтересів Клієнта пов`язаних з правовими питаннями, оскарження неправомірних дій органів державного управління по відношенню до Клієнта з питань представництва під час судового розгляді' справ, у яких Клієнт виступає позивачем, відповідачем або третьою особою або в якості іншого учасника судового розгляду. При цьому адвокат наділяється всіма правами, наданими законодавством заявникові, позивачеві, відповідачеві, третій особі, іншому учаснику судового розгляду, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, стяіувачеві у виконавчому провадженні, боржникові у виконавчому провадженні, фізичній особі, у тому числі правом подавати та/або підписувати позовні заяви, скарга, клопотання, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, апеляційні скарги, касаційні скарги, позовні заяви, письмові пояснення, доповнення, знайомитися з матеріалами справи, робігга з них виписки, знімати копії, представляти докази, приймати участь у досліджені доказів, заявляти клопотання, відводи, давати усні й письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань і доказів інших учасників судового процесу, передавати справу в третейський суд, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, змінювати предмет позову, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення суду, подавати виконавчі листи, судові накази й інші виконавчі документи до виконання державним чи приватним виконавцям, отримувати від державних органів, підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, юридичних та фізичних осіб будь-які документи, в тому числі, але не виключно, накази, розпорядження, повідомлення, вимога, скарга, запити, виконавчі листи, копії оформляти в державних органах будь-які довідки та дозволи, подавати, передавати та підписувати від імені Клієнта заяви, скарги, клопотання та будь-які документи, сплачувати судовий збір, державне мито, відправляти на отримувати від імені Клієнта листи, цінні листи з описом вкладень, рекомендовані листи, будь-яку кореспонденцію, а також користуватися всіма іншими правами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 2.1 договору сторони досягли згоди, що вартість послуг становить 3500 гривень за годину.

27.02.2020 сторонами було підписано акт приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27 лютого 2020 року, відповідно до якого сторони погодили, що згідно з пунктом 2.1. договору вартість послуг виконавця становить 12250,00 грн.

Позивач сплатив адвокату 4900,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №353 від 28.02.2020, копія якого піститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання юридичних послуг, то суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України.

Відповідач не надав доказів щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу.

Суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з відповідача позивачу у розмірі 12250,00грн.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРО-ПРОД- ЛІДЕР (08602, Київська обл., місто Васильків, вул. Комінтерна, буд. 75; ідентифікаційний код 42992268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОКОРПОРАЦІЯ (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, літера А; ідентифікаційний код 40087684) 86000,00грн основної заборгованості, 14933,94грн пені, 1997,15грн 3% річних, 2111,54грн інфляційних втрат, 12250,00грн витрат на правничу допомогу, а також 2102,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 29.05.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова