Постанова

від 18.09.2020 по справі 911/575/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2020 р. Справа№ 911/575/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Прод-Лідер", м. Васильків, Київська обл.

на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020

у справі №911/575/20 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорпорація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Прод-Лідер", м. Васильків, Київська обл.

про стягнення 122 729,28 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокорпорація" (далі - позивач, ТОВ "Агрокорпорація") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Прод-Лідер" (далі - відповідач, ТОВ "Євро-Прод-Лідер") про стягнення заборгованості у розмір 105042,63 грн (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) з яких: 86000,00 грн основної заборгованості, 1997,15 грн 3 % річних, 14933,94 грн пені та 2111,54 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідачем порушено умови Договору поставки №13/05 від 19.07.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі №911/575/20 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Євро-Прод-Лідер" на користь ТОВ "Агрокорпорація" 86 000,00 грн основної заборгованості, 14 933,94 грн пені, 1 997,15 грн 3% річних, 2 111,54 грн інфляційних втрат, 12 250,00 грн витрат на правничу допомогу, а також 2 102,00 грн витрат на оплату судового збору.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, за поставлений позивачем товар у строк, визначений договором не розрахувався, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 105042,63 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Євро-Прод-Лідер" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 скасувати в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням суду першої інстанції є необґрунтованим в частині стягнення з відповідача 12 250, 00 грн витрат на послуги адвоката, оскільки позивачем належним чином не доведено суму, склад та співмірність таких витрат. За твердженням відповідача, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката саме розмірі 12 250,00 грн, разом з тим в матеріалах справи наявні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на послуги адвоката у розмірі 4900,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №353 від 28.02.2020. Вказані обставини, за твердженням відповідача, були залишені місцевим господарським судом поза увагою.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №911/575/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020 поновлено ТОВ "Євро-Прод-Лідер" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі №911/575/20 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євро-Прод-Лідер" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2019 у справі №911/575/20, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

29.07.2020 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Агрокорпорація" зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, прийнятим в результаті повного та всебічного дослідження обставин справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Також позивачем зазначено, що докази на підтвердження обсягу наданої правничої допомоги та вартості цієї допомоги наявні в матеріалах справи, а тому покладенню на відповідача підлягала вся вартість правничої допомоги: вартість, яка була сплачена та вартість, яка підлягала сплаті позивачем Адвокатському бюро "Норов" відповідно до договору та акту, що узгоджується з вимогами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

19.07.2019 між ТОВ "Агрокорпорація" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Васильків - Млин" (правонаступником якого є ТОВ "Євро-Прод-Лідер") (покупець) було укладено договір поставки №13/05 (далі - договір).

За умовами договору, постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується оплатити й прийняти від постачальника пшеницю (надалі іменовану - товар) насипом відповідно до умов дійсного договору (п.1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору кількість товару визначається згідно даних, зазначених у видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 договору ціна товару за дійсним договором за 1 метричну тонну в заліковій вазі визначається згідно даних, зазначених у видаткових накладних. Загальна вартість товару визначається видатковими накладними.

Постачальник зобов`язується передати товар на умовах СРТ (фрахт/перевезення оплачено до): Київська обл., м. Васильків. Умови поставки визначаються й розуміються у відповідності з "Інкотермс" 2010 за винятком положень, пов`язаних з міжнародним перевезенням (п.5.1 договору).

Згідно з п. 5.2 договору, товар, зазначений у п. 1.1. цього Договору, повинен бути доставлений на умовах, вказаних у п. 5.1. Товар вважається поставленим відповідно до умов договору в момент приймання покупцем товару.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар в українських гривнях шляхом банківського переведення на розрахунковий рахунок постачальника у строк до 14-ти банківських днів з моменту отримання товару, в іншому випадку постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Згідно з 9.1 договору цей договір набуває чинності з дати підписання, і діє до повного виконання умов.

Будь-які доповнення й зміни до цього договору повинні бути оформлені письмово у вигляді додатків договору й підписані уповноваженими представниками сторін (п.9.2 договору).

У п. 9.4 зазначено, що у випадку реорганізації будь-якої з сторін, всі права та обов`язки по цьому договору переходять до їх правонаступників, про що сторони письмово інформують одна одну протягом 10 (десяти) днів з моменту реєстрації таких змін у відповідних органах/установах.

Позивачем було поставлено відповідачу товар на суму у розмірі 987 486,00 грн, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, податковими накладними, довіреностями та квитанцією про реєстрацію податкової накладної, копії яких містяться в матеріалах справи.

Позивач вказує, що відповідач частково оплатив поставлений товар (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог) за договором у розмірі 901 486,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких міститься в матеріалах справи.

Спір у справі виник внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати поставленого позивачем товару у визначений договором строк, внаслідок чого останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як убачається з матеріалів справи, позивач свій обов`язок щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, однак відповідач, всупереч п. 6.1. договору, за поставлений позивачем товар у строк, погоджений між сторонами оплатив частково, на суму 901 486, 00 грн, внаслідок чого у ТОВ "Євро-Прод-Лідер" виникла заборгованість у розмірі 86 000,00 грн.

Відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, поставлений позивачем товар у строк, визначений договором не оплатив, у зв`язку з чим заборгованість ТОВ "Євро-Прод-Лідер" перед ТОВ "Агрокорпорація" складає 86 000, 00 грн.

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується поставка останнім товару на адресу відповідача належним чином та в повному обсязі, та строк виконання зобов`язання відповідача з оплати товару є таким, що настав, а отже позовні вимоги про стягнення з останнього суми заборгованості у розмірі 86 000,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 14933,94 грн за період з 11.09.2019 по 11.03.2020 колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

В силу ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язується сплатити постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, що діє на дату такого прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці правильності здійсненого судом першої інстанції розрахунку пені, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що арифметично правильним є сума пені у розмірі 14940,31 грн, однак відповідно до ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а тому є правильним висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача пені у розмірі 14933,94 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1997,15 грн за період з 11.09.2019 по 04.05.2020 та інфляційних втрат у розмірі 2111,54 грн за період з 11.09.2019 по 26.03.2020, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично правильним та нормативно обґрунтованим, відтак вимоги про стягнення з відповідача 3% у розмірі 1997,15 грн за період з 11.09.2019 по 04.05.2020 та інфляційних втрат у розмірі 2111,54 грн за період з 11.09.2019 по 26.03.2020 підлягають задоволенню.

Щодо доводів апелянта в частині відсутності доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на послуги адвоката саме розмірі 12 250,00 грн, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи на підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, копію платіжного доручення №353 від 28.02.2020 на суму 4900,00грн; копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27.02.2020; копію замовлення на надання правової (правничої) допомоги згідно з договором № 3/2020 від 27.02.2020; копію рахунку за правничу (правову) допомогу № 1/2020-3/2020 від 28.02.2020; копію акта приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27.02.2020.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

27.02.2020 між ТОВ "Агрокорпорація" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Норов" (бюро) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 (далі - договір).

Згідно з пп. б) п. 1.1. договору клієнт замовляє, а бюро приймає на себе зобов`язання з якісного і своєчасного надання клієнту правової (правничої) допомоги на території України та у Європейському суді з прав людини, в той час як клієнт зобов`язується приймати та своєчасно оплачувати належним чином надану правову (правничу) допомогу.

Правова (правнича) допомога - сукупність адвокатських послуг, які надаються Бюро в особі адвоката Засновника та/або адвокатів, залучених на договірних засадах (надалі - адвокат), включаючи, але не обмежуючись: представництво інтересів Клієнта у будь-яких органах державної влади, в тому числі, але не виключно, у будь-яких судах в Україні, в тому числі, але не виключно, у Господарському суді міста Києва, Верховному Суді, Конституційному Суді України, Вищій раді правосуддя. Європейському суді з прав людини та в судових установах в інших державах, у Міністерстві юстиції України та його територіальних органах, перед державними та приватними виконавцями, перед юридичними і фізичними особами, у тому числі нерезидентами, з питань захисту законних прав і інтересів Клієнта пов`язаних з правовими питаннями, оскарження неправомірних дій органів державного управління по відношенню до Клієнта з питань представництва під час судового розгляді справ, у яких Клієнт виступає позивачем, відповідачем або третьою особою або в якості іншого учасника судового розгляду. При цьому адвокат наділяється всіма правами, наданими законодавством заявникові, позивачеві, відповідачеві, третій особі, іншому учаснику судового розгляду, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, стягувачу у виконавчому провадженні, боржникові у виконавчому провадженні, фізичній особі, у тому числі правом подавати та/або підписувати позовні заяви, скарга, клопотання, відзиви, відповіді на відзив, заперечення, апеляційні скарги, касаційні скарги, позовні заяви, письмові пояснення, доповнення, знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії, представляти докази, приймати участь у досліджені доказів, заявляти клопотання, відводи, давати усні й письмові пояснення суду, заперечувати проти клопотань і доказів інших учасників судового процесу, передавати справу в третейський суд, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, змінювати предмет позову, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення суду, подавати виконавчі листи, судові накази й інші виконавчі документи до виконання державним чи приватним виконавцям, отримувати від державних органів, підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, юридичних та фізичних осіб будь-які документи, в тому числі, але не виключно, накази, розпорядження, повідомлення, вимога, скарга, запити, виконавчі листи, копії оформляти в державних органах будь-які довідки та дозволи, подавати, передавати та підписувати від імені Клієнта заяви, скарги, клопотання та будь-які документи, сплачувати судовий збір, державне мито, відправляти на отримувати від імені Клієнта листи, цінні листи з описом вкладень, рекомендовані листи, будь-яку кореспонденцію, а також користуватися всіма іншими правами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 2.1 договору сторони досягли згоди, що вартість послуг становить 3500 гривень за годину.

27.02.2020 сторонами було підписано акт приймання наданих послуг відповідно до договору про надання правової (правничої) допомоги № 3/2020 від 27.02.2020, відповідно до якого сторони погодили, що згідно з пунктом 2.1. договору вартість послуг виконавця становить 12250,00 грн.

Позивач сплатив адвокату 4900,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №353 від 28.02.2020, копія якого міститься в матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів .

Із матеріалів справи убачається, що позивачем належним чином доведено обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, а тому місцевим господарським судом обґрунтовано покладено на відповідача обов`язок з відшкодування позивачу вартості правничої допомоги у розмірі 12 250, 00 грн. незважаючи на часткову оплату позивачем вказаних вимог.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з ТОВ "Євро-Прод-Лідер" на користь ТОВ "Агрокорпорація" 86 000,00 грн основної заборгованості, 14 933,94 грн пені, 1 997,15 грн 3% річних, 2 111,54 грн інфляційних втрат та 12 250,00 грн витрат на правничу допомогу.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі №911/575/20 про задоволення позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Прод-Лідер" на рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі №911/575/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.05.2020 у справі №911/575/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/575/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир