Рішення

від 25.05.2020 по справі 922/777/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. Справа № 922/777/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінструмент", м. Харків про стягнення 236 421, 93 грн. та виселення орендаря за участю представників сторін:

позивача - Мартинова А.М. (довіреність № 13454 від 24.12.2019);

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінструмент", м. Харків (далі за текстом - відповідач), в якій просить суд:

1) стягнути з відповідача 149352,31 грн. заборгованості з орендної плати та 87069,62 грн. пені;

2) виселити відповідача з займаних нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 площею 121,6 кв. м. в будівлі літ. "К-1"; 1-го поверху № 3 площею 114,5 кв. м. в будівлі літ. "Д-1"; 1-го поверху № 4, 5 площею 133,3 кв. м. в будівлі літ. "Е-1"; 1-го поверху № 15-:-17 площею 203,3 кв. м. в будівлі літ. "Ж-1"; 1-го поверху № 3-:-5 площею 34,5 кв. м. в будівлі літ. "О-1"; 1-го поверху № 6 площею 26,1 кв. м. в будівлі літ. "И-1" загальною площею 633,3 кв. м., що знаходяться за адресою: вул. Благовіщенська, 8 у м. Харкові та передати приміщення позивачу.

Позов обґрунтовано з посиланням на тривале неналежне виконання відповідачем умов договору оренди № 3006 від 20.07.2011 щодо своєчасного та повного внесення орендних платежів на рахунок орендодавця, а також невиконання інших умов цього договору.

Ухвалою господарського суду Харківської від 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі; дану справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.04.2020.

Протокольною ухвалою від 13.04.2020 підготовче судове засідання відкладено на 12.05.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської від 30.03.2020 строк проведення підготовчого засідання продовжено на 30 днів та відкладено розгляд справи на 27.04.2020.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у порядку та строки, встановлені ухвалою господарського суду Харківської від 17.03.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2020.

На судове засідання 25.05.2020 прибув представник позивача, який просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач на судове засідання 25.05.2020 свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття суд не повідомив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копії ухвал від 17.03.2020, від 13.04.2020 та від 12.05.2020 проте, зазначені ухвали повернулись на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 76-79, 83-86, 93-96).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 202 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 3006 від 20.07.2011 (а. с. 14-17), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1 площею 121,6 кв. м. в будівлі літ. "К-1"; 1-го поверху № 3 площею 114,5 кв. м. в будівлі літ. "Д-1"; 1-го поверху № 4, 5 площею 133,3 кв. м. в будівлі літ. "Е-1"; 1-го поверху № 15-:-17 площею 203,3 кв. м. в будівлі літ. "Ж-1"; 1-го поверху № 3-:-5 площею 34,5 кв. м. в будівлі літ. "О-1"; 1-го поверху № 6 площею 26,1 кв. м. в будівлі літ. "И-1" загальною площею 633,3 кв. м. (технічні паспорти КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації № 31791 (82788) від 22.02.2006, перевірені 21.02.2007), розташоване за адресою: вул. Карла Маркса, 8, літ. "К-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "И-1", "О-1" відображаються на балансі КП Жилкомсервіс .

Даний договір оренди укладено на підставі розпорядження управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 1222 від 29.06.2011 Про переукладення договору оренди № 2748 від 04.04.2003 на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 8, літ. "К-1", "Д-1", "Е-1", "Ж-1", "О-1", "И-1" (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що майно передається в оренду з метою використання: для здійснення виробничої діяльності суб`єкта малого підприємства.

Згідно з п. 3.1 договору, вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 733800 грн. (сімсот тридцять три тисячі вісімсот гривень) станом на 07.07.2011.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 208/07 від 03.10.2007. Базова орендна плата становить за серпень місяць 2011 р. - 3057,50 грн. (три тисячі п`ятдесят сім грн. 50 коп.) без урахування індексів інфляції за липень та серпень 2011. Ставка орендної плати становить 5% за рік.

Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Згідно з пунктом 2.3. договору, у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержано, згідно з актом приймання-передачі, в термін, що вказаний в листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 4.14 договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

За змістом п. 10.1 договору, він діє з 20.07.2011 до 20.07.2012.

Пунктом 10.5. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його стоку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

На виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 20.07.2011 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 18).

Однак, відповідач протягом дії договору не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного між сторонами договору, зокрема, за період з 20.07.2011 по 20.07.2019 останній має перед позивачем борг з орендної плати в сумі 149352,31 грн.

Також у зв`язку з прострочення відповідачем виконання зобов`язань зі сплати, позивачем нараховано йому пеню в сумі 87069,62 грн. за прострочення оплати кожного з щомісячних орендних платежів за загальний період прострочення з 20.07.2011 по 20.07.2019.

Строк дії договору оренди закінчився 20.07.2019.

Листом № 8049 від 16.08.2019 (а. с. 66-68) позивач повідомив відповідача про те, що він не надає свою згоду на пролонгацію договору оренди і просить вважати його розірваним у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. У листі наголошено, що протягом дії договору орендарем порушено його суттєві умови, а саме: сплата орендної плати несвоєчасно та не в повному обсязі, в результаті чого утворилась заборгованість, не надано договір страхування, копій декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; не проведено оцінку вартості приміщень, як це передбачено ст. 11 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Проте, відповідач після сплину строку дії договору орендованих приміщень позивачу за відповідним актом приймання-передачі не повернув, існуючу заборгованість з орендної плати та пеню також не сплатив.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати та пеню, а також виселити останнього з орендованих приміщень.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розглянувши матеріали справи, суд констатує, що станом на момент винесення даного судового рішення укладений між сторонами договір оренди № 3006 від 20.07.2011 припинив свою дію, оскільки листом № 8049 від 16.08.2019 позивач повідомив відповідача про те, що він не надає свою згоду на пролонгацію договору оренди і просить вважати його розірваним у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Разом з тим, факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з орендної плати за загальний період користування орендованим майном з 20.07.2011 по 20.07.2019 в сумі 149352,31 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується. Строк виконання відповідачем зобов`язань з її оплати є таким, що настав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення зазначеного боргу з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції можуть застосовуються у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.10 договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця та на користь міського бюджету відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення (включаючи день проплати).

Факт прострочення відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів в передбачений договором строк підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Зазначене надає позивачу право на нарахування пені за таке прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а. с. 23-65) останнім нараховано до стягнення з відповідача 87069,62 грн. пені за період прострочення певних орендних платежів які підлягали оплаті з 20.07.2011 по 20.07.2019. Розглянувши даний розрахунок суд визнає його правомірним та арифметично вірним.

За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в зазначені сумі також підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про повернення орендованого майна суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, укладений між сторонами договір оренди сплинув 20.07.2019. Листом № 8049 від 16.08.2019 (а. с. 66-68) позивач повідомив відповідача про те, що він не надає свою згоду на пролонгацію договору оренди і просить вважати його розірваним у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

З моменту сплину терміну дії цього договору відповідач не має правових підстав займати орендовані приміщення. Однак, відповідач в порядку, визначеному умовами договору (п. 2.3, 4.14) не звільнив орендоване приміщення та не передав його позивачу за актом приймання-передачі. Разом з тим, позивач в процесі розгляду даної справи стверджує, що відповідач і фактично не звільнив орендовані приміщення.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звільнення відповідачем орендованих приміщень, зокрема, складання відповідних актів приймання передачі в порядку визначеному п. п. 2.3., 4.14 договору, за якими відповідач передав, а позивач прийняв ці приміщення, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині виселення відповідача з орендованих приміщень.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 5648,33 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінструмент" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 8; код ЄДРПОУ 24666608) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412)

- на р/р UA 258201720355259003000033770, банк - Держказначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 14095412):

149352,31 грн. заборгованості з орендної плати

87069,62 грн. пені;

- на р/р UA 068201720344290002000033770, банк - Держказначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 14095412:

5648,33 грн. судового збору.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінструмент" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд. 8; код ЄДРПОУ 24666608) з займаних нежитлових приміщень 1-го поверху № 1 площею 121,6 кв. м. в будівлі літ. "К-1"; 1-го поверху № 3 площею 114,5 кв. м. в будівлі літ. "Д-1"; 1-го поверху № 4, 5 площею 133,3 кв. м. в будівлі літ. "Е-1"; 1-го поверху № 15-:-17 площею 203,3 кв. м. в будівлі літ. "Ж-1"; 1-го поверху № 3-:-5 площею 34,5 кв. м. в будівлі літ. "О-1"; 1-го поверху № 6 площею 26,1 кв. м. в будівлі літ. "И-1" загальною площею 633,3 кв. м., що знаходяться за адресою: вул. Благовіщенська, 8 у м. Харкові та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м-н. Конституції, 16, код ЄДРПОУ: 14095412).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "29" травня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак