Постанова

від 27.05.2020 по справі 394/181/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 травня 2020 року

м. Київ

справа № 394/181/17

провадження № 61-40952св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , Фермерське господарство Щастя 2015 ,

тертя особа - Державний реєстратор Новоархангельської селищної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року у складі судді Партоліної І. П. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів: Черненко В. В., Авраменко Т. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_2 , Фермерського господарства Щастя 2015 (далі - ФГ Щастя 2015 ), третя особа - державний реєстратор Новоархангельської селищної ради, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації та про визнання договору оренди землі поновленим.

В обґрунтування позову зазначив, що між ним та Новоархангельською районною державною адміністрацією в Кіровоградській області 21 листопада 2008 року укладено договір оренди землі, який зареєстрований 12 грудня 2008 року за № 040837600016 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру (далі - ДП Центр ДЗК ), загальною площею 30,16 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області на термін 5 років.

На даний час він є фактичним користувачем земельної ділянки.

17 квітня 2013 року позивачем одержано лист № 4425/05/1813 від Головного управління державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області про те, що термін дії договору від 21 листопада 2008 року спливає 27 жовтня 2013 року, (хоча договір зареєстровано в грудні 2008 року) повідомлено про можливість, відповідно до частини другої статті 33 Закону України Про оренду землі , скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

26 червня 2013 року позивач у відповідності до статті 33 Закону України Про оренду землі звернувся до відповідача з листом-повідомленням, який було зареєстровано відповідачем 04 липня 2013 року. До листа-повідомлення було додано копію договору оренди землі, і паспорту та ідентифікаційного коду, проект додаткової угоди, копію витягу про присвоєння кадастрового номеру, копію витягу про грошову оцінку землі, оригінал довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів, інших загальнообов`язкових платежів.

05 червня 2013 року позивачем одержано лист від 31 липня 2013 року за № 9472/05/05-07 про відмову в поновленні договору оренди землі.

Вказані дії відповідача були оскаржені до Кіровоградського окружного адміністративного суду та постановою від 24 вересня 2013 року в справі № 811/2680/13-а визнані протиправним та зобов`язано вчинити певні дії.

09 вересня 2013 року листом за № 1472/02/1813 Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області повідомило позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі загальною площею 30,16 га, розташованої на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Вказану відмову було оскаржено до Кіровоградського окружного адміністративного суду та постановою від 13 листопада 2013 року в справі № 811/3287/13-а визнано протиправною відмову Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області у поновленні договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року, зареєстрованого 12 грудня 2008 року за № 040837600016, загальною площею 30,16 га строком на 5 років за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області надану листом від 09 вересня 2013 року № 1472/02/1813.

Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області видало наказ від 27 травня 2014 року № 11-228/14-14-СІ про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки кадастровий № 040837600016, загальною площею 30,16 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, на підставі якого було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів у Кіровоградській області.

Позивав вказував на те, що зазначені вище рішення суду підтверджують факт порушення зі сторони відповідачів його переважного права, що передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі , на поновлення договору оренди земельної ділянки площею 30,16 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської| сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Також позивач зазначав, що укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів у Кіровоградській області тієї самої земельної ділянки вважає оспорюваним, оскільки він порушує його переважне право оренди в розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі , оспорюваний договір пройшов державну реєстрацію.

Просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області щодо земельної ділянки кадастровий № 3523682200:02:000:9006, загальною площею 30,161 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області; скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, який внесений 06 червня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 5926737 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з рішенням від 06 червня 2014 року № 13608118 на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області щодо земельної ділянки загальною площею 30,161 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області; визнати поновленим договір оренди землі, зареєстрований 12 грудня 2008 року за № 040837600016 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК , загальною площею 30,16 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_1 та Новоархангельською районною державною адміністрацією в Кіровоградській області 21 листопада 2008 року, на тих самих умовах, які передбачені договором зі встановленою орендною платою у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області щодо земельної ділянки кадастровий № 3523682200:02:000:9006, загальною площею 30,161 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, який внесений 06 червня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 5926737 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з рішенням від 06 червня 2014 року № 13608118 на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області щодо земельної ділянки загальною площею 30,161 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області. Визнано поновленим договір оренди землі, зареєстрований 12 грудня 2008 року за № 040837600016 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК , загальною площею 30,16 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_1 та Новоархангельською районною державною адміністрацією в Кіровоградській області 21 листопада 2008 року, на тих самих умовах, які передбачені договором зі встановленою орендною платою у грошовій формі в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Стягнуто із Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн. Стягнуто із ФГ Щастя 2015 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки орендар у встановлений договором та законом строк надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, належно виконував обов`язки за умовами договору, тобто повністю дотримався процедури поновлення договору, встановленого статтею 33 Закону України Про оренду землі , відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору оренди земельної ділянки визнана судовими рішеннями протиправною (як наявність заперечення щодо поновлення договору оренди), тому відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року - без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погодилась з висновками суду першої інстанції та виходила із того, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У липні 2018 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року у справі № 394/181/17, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- не звернули уваги на те, що у постановах Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року в справі № 811/2680/13-а та від 13 листопада 2013 року в справі № 811/3287/13-а не було встановлено факту порушення зі сторони відповідачів переважного права позивача, визначеного статтею 33 Закону України Про оренду землі , на поновлення договору оренди спірної земельної ділянки 21 листопада 2008 року, а також на те, що копії указаних постанов суду, які додані до матеріалів справи, не є належними, допустимими та достовірними доказами відповідно до вимог статті 76-80 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);

- безпідставно задовольнили позов посилаючись на статтю 33 Закону України Про оренду землі ;

- не врахували, що у справі знаходиться лише копія договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року;

- проігнорували те, що в матеріалах справи відсутні докази, які були предметом оцінки у процесі розгляду цієї справи, а саме: лист - повідомлення позивача від 26 червня 2013 року, підтвердження направлення листа-повідомлення та його отримання, проект додаткової угоди до договору оренди землі, копія витягу про грошову оцінку землі та інші;

- не звернули уваги на те, що договір оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі ;

- не врахували те, що визнання (як юридичного факту) договору оренди землі поновленим, суперечить вимогам статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частинам восьмій і одинадцятій статті 33 Закону України Про оренду землі ;

- не надали належну оцінку тому, що об`єктом договору оренди землі від 21 листопада 2008 року була земельна ділянка загальною площею 30,16 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, тоді як за оспорюваним договором оренди відповідачу надано в оренду земельну ділянку загальною площею 30,1610 га, кадастровий номер № 3523682200:02:000:9006, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, яка також знаходиться на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

У жовтні 2018 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшли відзиви ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (за підписом представника ОСОБА_6) на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в яких заявники просили касаційну скаргу відхилити, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Разом з тим, у жовтні 2018 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшов ще один відзив Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , але вже за підписом представника ОСОБА_5 , в якому заявник вказував на незаконність оскаржуваних судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та наявність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наведені в ній доводи.

У листопаді 2018 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшло заперечення ОСОБА_1 на відзив Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (за підписом представника ОСОБА_5), в якому заявник вказує на те, що обставини викладені у відзиві не відповідають дійсності та наявним у справі доказам, тому він не має бути прийнятий до уваги судом касаційної інстанції.

Просить касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити, оскаржувані судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 30 липня 2018 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року в справі № 394/181/17 передано на розгляд судді-доповідачу Антоненко Н. О.

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , витребувано матеріали справи № 394/181/17 із Новоархангельського районного суду Кіровоградської області , надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У вересні 2019 року матеріали справи № 394/181/17 надійшли до Верховного Суду.

На підставі подання судді-доповідача Антоненко Н. О. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року призначено повторний автоматичний розподіл касаційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 15 квітня 2020 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та матеріали справи № 394/181/17 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-ІХ).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку за правилами ЦПК України, в редакції чинній на час її подання, тобто до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України (в редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судамипопередніх інстанцій встановлено, що 21 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та Новоархангельською районною державною адміністрацією в Кіровоградській області укладено договір оренди землі, зареєстрований 12 грудня 2008 року за № 040837600016 у Новоархангельському відділі Кіровоградської регіональної філії ДП Центру ДЗК , загальною площею 30,16 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області на термін 5 років.

Пунктом 8 договору оренди від 21 листопада 2008 року передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

17 квітня 2013 року на адресу позивача направлено лист Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області № 4435/05/1813, у якому вказано, що термін дії договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року спливає 27 жовтня 2013 року. Також позивача повідомлено про необхідність замовити розроблення технічної документації із землеустрою та провести нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

До закінчення строку дії договору оренди - 26 червня 2013 року ОСОБА_1 направив на адресу Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області лист-повідомлення з проханням поновити договір оренди від 21 листопада 2008 року до якого додав копію вищезазначеного договору оренди землі від 21 листопада 2008 року, копію паспорту та ідентифікаційного коду, проект додаткової угоди до договору оренди, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та довідку про відсутність заборгованості по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів).

Цей лист-повідомлення з додатками отриманий адресатом 03 липня 2013 року.

31 липня 2013 року листом Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області за № 9472/05/05-07 повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно з пунктом 3.5. наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2011 року № 536, наявність агрохімічного паспорту поля земельної ділянки є обов`язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законом, а тому відсутні підстави для задоволення заяви. При цьому позивачеві запропоновано не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, повторно звернутись із відповідним листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі, а також подати всі необхідні документи передбачені земельним законодавством.

09 вересня 2013 року листом за № 1472/02/1813 Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області повідомило позивача про заперечення у поновленні договору оренди землі загальною площею 30,16 га, розташованої на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року в справі № 811/2680/13-а задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області щодо направлення ОСОБА_1 листа-повідомлення від 31 липня 2013 року № 9472/05/05-07 про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки з огляду на неподання ОСОБА_1 агрохімічного паспорта поля та технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Зобов`язано Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області повторно розглянути лист-повідомлення ОСОБА_1 від 26 червня 2013 року щодо поновлення договору оренди землі від 21 листопада 2008 року та вчинити дії, передбачені статті 33 Закону України Про оренду землі .

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року в справі № 811/3287/13-а задоволено в повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області про визнання протиправними дій. Визнано протиправною відмову Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області у поновленні договору оренди земельної ділянки від 21 листопада 2008 року, зареєстрованого 12 грудня 2008 року за № 040837600016, загальною площею 30,16 га строком на 5 років за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області надану позивачу листом від 09 вересня 2013 року № 1472/02/1813.

Отже, відмова відповідача Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору оренди земельної ділянки визнана судовими рішеннями протиправною.

Також судами встановлено, у 2014 році між ОСОБА_2 та Головним управлінням Держземагенства в Кіровоградській області укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий № 3523682200:02:000:9006, загальною площею 30,161 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Речове право щодо оренди вказаної земельної ділянки внесено 06 червня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області за № 5926737 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з рішенням від 06 червня 2014 року № 13608118 на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів в Кіровоградській області щодо земельної ділянки загальною площею 30,161 га земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

Заочним рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року в справі № 394/881/15-ц цивільний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано поновленим договір оренди землі, зареєстрований 12 грудня 2008 року за № 040837600016, загальною площею 30,16 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Копенкуватської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_1 та Новоархангельською районною державною адміністрацією Кіровоградській області 21 листопада 2008 року, на тих самих умовах, які передбачені договором зі встановленою орендною платою у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області від 20 червня 2017 року заочне рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 04 березня 2016 року в справі № 394/881/15-ц скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено з підстав того, що судом першої інстанції не вирішено питання про залучення усіх належних осіб, без участі яких вирішення справи є неможливим, при цьому обґрунтованість позовних вимог не перевірялась.

Звертаючись до суду із позовом у цій справі ОСОБА_1 вказував на те, що укладений між ОСОБА_2 та Головним управлінням Державного агентства земельних ресурсів у Кіровоградській області договір оренди земельної ділянки загальною площею 30,161 га, кадастровий № 3523682200:02:000:9006, порушує його переважне право оренди в розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі .

Нормативно-правове обґрунтування

Спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на час виниклих правовідносин) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем та орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.

Таким чином, тільки за відсутності обґрунтованих заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендодавця про намір укласти новий договір оренди з новим орендарем, переважне право діючого орендаря, передбачене статтею 33 Закону України Про оренду землі , буде порушеним, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря має підстави вважатися недобросовісною.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно виходив із того, що оскільки орендар у встановлений договором та законом строк надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатися переважним правом щодо укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, належно виконував обов`язки за умовами договору, тобто повністю дотримався процедури поновлення договору, встановленого статтею 33 Закону України Про оренду землі , а відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні договору оренди земельної ділянки визнана судовими рішеннями протиправною (як наявність заперечення щодо поновлення договору оренди), тому відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі договір оренди вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Доводи касаційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які були предметом оцінки судів у процесі розгляду цієї справи, а саме: лист - повідомлення позивача від 26 червня 2013 року, підтвердження направлення листа-повідомлення та його отримання, проект додаткової угоди до договору оренди землі, копія витягу про грошову оцінку землі та інші, є безпідставними, оскільки зазначені докази є в матеріалах справи ( т.1. а. с. 173-181).

Аргументи заявника касаційної скарги про те, що позивач подав до суду лише копії доказів, якими мотивував свій позов, а не їх оригінали, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони були предметом розгляду апеляційного суду у цій справі та їм надана належна правова оцінка.

Зокрема апеляційний суд правильно виходив із того, що відповідно до статті 64 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання доказів - 11 березня 2017 року) письмовими доказами є будь-які документи, акти довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що місять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази як правило подаються в оригіналі, якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Отже, оскільки у процесі розгляду справи сторони не подали заяв або клопотань про витребування оригіналів письмових доказів, наданих позивачем, то у розмінні статті 64 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час подання доказів - 11 березня 2017 року), суд обґрунтовано прийняв їх, як належні.

Посилання у касаційній скарзі на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту порушеного права, а саме поновлення договору оренди землі, Верховний Суд відхиляє з огляду на наступне.

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. За результатами розгляду цієї вимоги суд першої інстанції правомірно відновив порушене право позивача.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній станом на дату подання касаційної скарги).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України , заява № 63566/00).

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії , §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Хірвісаарі проти Фінляндії , заява № 49684/99).

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, що можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак В. В. Яремко