УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 686/1593/18
Провадження № 22-ц/4820/6/20
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Спірідонової Т.В.
секретар судового засідання Кошельник В.М.
з участю : прокурорів, представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/1593/18 за апеляційними скаргами заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року у складі судді Карплюка О.І. по цивільній справі за позовом заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд
в с т а н о в и в :
В січні 2018 року заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, діючи в інтересах Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 576414 від 18 січня 2007 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010774300054.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначав, що 18 липня 2017 року військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017240310000099 за фактом неналежного виконання службових обов`язків службовими особами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, що призвело до вибуття з користування земель Міністерства оборони України земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_1 , площею 41,9 га, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України. Військовий прокурор зазначав, що 23 грудня 1975 Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині Хмельницького району, правонаступником якої є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький, на підставі рішення Виконавчого комітету Хмельницької ради депутатів трудящих від 23 грудня 1975 № 277-в видано акт на право користування землею, згідно якого в постійне користування було відведено 2487,6 га земель. Серед зазначених земель загальною площею 619,1968 га землі Міністерства оборони, які входять до військового містечка № НОМЕР_1 Хмельницького гарнізону (військовий полігон). Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації №471/06-р від 12.05.2006 припинено право користування земельною ділянкою Міністерства оборони України площею 286,79 га із земельної ділянки загальною площею 2487,6 га на території Хмельницького району.
За актом приймання-передачі від 16.05.2006 здійснено передачу земельної ділянки Міністерства оборони України (військове містечко 65) загальною площею 286,76 га із земельної ділянки площею 2487,6 га, яка знаходиться на території Копистинської сільської ради, до земель резервного фонду Копистинської сільської ради в тому числі і землі площею 2,0002 га, кадастровий номер 6825083300:11:001:0130, які є частиною військового полігону, розташованого в межах військового містечка № 65 Хмельницького гарнізону, змінено цільове призначення використання земельної ділянки з «земель оборони» на «для ведення особистого селянського господарства».
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_1 , а її право на зазначену земельну ділянку посвідчується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯБ № 576414 від 18.01.2007, оскільки закріплені за військовими частинами землі є державною власністю, земельна ділянка належала Міністерству Оборони України на праві оперативного управління, а Хмельницька районна державна адміністрація не мала права приймати рішення про передачу таких земель в загальне користування, тому виданий в подальшому Державний акт на право власності на земельну ділянку, який на даний час є чинним, має бути визнаний судом недійсним.
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Заступник військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Військовий прокурор зазначає, що судом першої інстанції зроблено неправомірний висновок про те, що в позові слід відмовити, з підстав не оскарження прокурором розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 1350/06-р від 15 грудня 2006, яке стало підставою для видачі державного акта ОСОБА_1 , оскільки звернувшись до суду з позовом про визнання державного акту недійсним, військова прокуратура скористалася способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права. Крім того розпорядження не є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування, а є актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою дію шляхом виконання, а відтак не може визнаватися судом недійсним. Крім того, саме через порушення судом норм процесуального права по справі не було проведено судову земельно-технічну експертизу і учасникам справи не було надано можливості з`ясувати, з яких підстав матеріали було повернуто без виконання, КЕВ м. Хмельницького подало до суду повторне клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, проте 7 листопада 2018 року судом безпідставно відмовлено в задоволенні даного клопотання. Військовий прокурор посилається, що судом не було встановлено дійсні обставини справи, не забезпечено повний та всебічний розгляд справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення суду. Окрім того, судом порушено вимоги ст. ст. 280, 281 ЦПК України, оскільки суд не постановив ухвалу про проведення заочного рішення справи та не повідомив учасників судового розгляду про проведення заочного розгляду справи, про це стало відомо лише під час ознайомлення з рішенням суду. Також апелянт зазначає, що зміст рішення суду не відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України, оскільки в описовій частині не зазначено стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача, заяви, клопотання, про зупинення та поновлення провадження у справі; в мотивувальній частині не зазначено докази на які посилаються сторони, не зазначено чому вони відхилені судом та мотиви їх відхилення, відсутня мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
КЕВ м. Хмельницького також не погодилося з заочним рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, посилається на невірне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невмотивованість рішення суду, апелянт зазначає, що судом не встановлено дійсні обставини справи, зокрема не встановлено чи дійсно спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:11:001:0130 розташована в межах військового містечка № 65 Хмельницького гарнізону, чи входить зазначена земельна ділянка в межі земельної ділянки площею 286,79 га щодо якої Хмельницькою районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 471/06-р від 12.05.2006 і без встановлення зазначених обставин неможливо прийняти законне та обґрунтоване рішення. Однак всупереч запереченням та заявленим клопотанням представника КЕВ м. Хмельницький та представника Міністерства оборони України, суд без винесення відповідних ухвал закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення суду.
Обидва апелянти, з врахуванням доводів викладених в апеляційних скаргах просили, скасувати заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Так судом встановлено, що виконавчим комітетом Хмельницької районної Ради депутатів трудящих 23 грудня 1975 року Хмельницькій квартирно-експлуатаційній частині району (далі КЕЧ Хмельницького району) видано акт на право користування землею, за яким у постійне користування було відведено 2487,6 га землі.
20 жовтня 2005 року Хмельницька РДА звернулася до начальника КЕЧ Хмельницького району з проханням вирішити питання виготовлення документації, пов`язаної із вилученням земельної ділянки і передачею її у землі запасу Копистинської сільради, а саме частини земель полігону в/ч НОМЕР_2 (лист № 36/02-1577/05). У листі зазначено, що ця частина полігону не використовувалася за призначенням 15 років; основну її частину становлять яри; передача земельної ділянки не впливає на стан бойової підготовки в/ч НОМЕР_2 ; використання земельної ділянки планується для потреб народного господарства.
28 жовтня 2005 року КЕЧ району Хмельницького району звернулася до начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління з проханням порушити клопотання перед командувачем військами Західного оперативного командування про вилучення зі складу земель оборони до земель запасу Копистинської сільради земельних ділянок військового містечка 65 (військового полігону «Хмельницький») Хмельницького гарнізону у Хмельницькому районі загальною площею 286,7884 га (лист № 1420). У листі зазначено, що використання ділянки під багатоповерхову забудову або під індивідуальне будівництво житла для військовослужбовців не передбачається у зв`язку з будівництвом житла в інших військових містечках; земельні ділянки планується використати в народному господарстві для вирощування сільськогосподарської продукції.
Рішенням Міністра оборони України від 17 березня 2006 року № 2688/з затверджено протокол № 16 засідання постійно діючої комісії Міністерства оборони України стосовно передачі земельної ділянки площею 286,79 га військового містечка 65 до земель запасу за умови виділення 50 % земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям гарнізону.
Листом від 7 квітня 2006 року позивач звернувся до Хмельницької РДА із проханням розглянути пропозицію Міністра оборони України та надати згоду на виділення земель під індивідуальне житлове будівництво військовослужбовцям гарнізону.
За результатами розгляду листа Хмельницька РДА погодила виділення земельної ділянки площею 140 га для індивідуального житлового будівництва після передачі земельної ділянки площею 286 га (колишній полігон) у державну власність (резервний фонд) відповідно до законодавства України (лист КЕЧ Хмельницького району від 13 квітня 2006 року№ 36/05-646/06).
6 травня 2006 року, посилаючись на рішення Міністра оборони України від 17 березня 2006 року № 2688/з, звернувся до Хмельницької РДА із проханням вилучити із користування КЕЧ Хмельницького району земельну ділянку площею 286,7884 га, розташовану на землях Копистинської сільради між полями ОСОБА_2 та містом Хмельницький, за умови виділення 50 % земель під індивідуальне будівництво військовослужбовцям.
Розпорядженням Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р припинено право користування земельною ділянкою Міністерства оборони України площею 286,79 га із складу земельної ділянки площею 2487,6 га на території Хмельницького району у зв`язку із добровільною відмовою.
Згідно з актом приймання-передачі від 16 травня 2006 року зі складу земельної ділянки площею 2487,6 га здійснено передачу земельної ділянки Міністерства оборони України (військове містечко 65) загальною площею 286,79 га, розташованої на території Копистинської сільради, до земель резервного фонду Копистинської сільради.
Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації № 1350/06-р від 15 грудня 2006 року ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 6825083300:06:019:0092 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із земель земельної ділянки площею 286,79 га, право на користування якою Міністерством оборони України було припинено розпорядженням Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р у зв`язку із добровільною відмовою користувача.
На підставі даного рішення ОСОБА_1 18 січня 2007 року Хмельницькою РДА було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:06:019:0092, серії ЯБ №576414.
В послідуючому кадастровий номер земельної ділянки 6825083300:06:019:0092, яка на праві власності належить ОСОБА_1 , було змінено на кадастровий номер 6825083300:11:001:0130.
За висновком судової земельно-технічної експертизи земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:11:001:0130, передана у власність ОСОБА_1 , повністю накладається на земельну ділянку, площею 286,79 га, що була вилучена з користування Міністерства оборони України розпорядженням Хмельницької РДА № 471/06-р від 12.05.2006 року.
Розпорядження Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р про припинення права користування земельною ділянкою Міністерством Оборони України площею 286,79 га із складу земельної ділянки площею 2487,6 га на території Хмельницького району у зв`язку із добровільною відмовою користувача було оскаржено в судовому порядку військовою прокуратурою та КЕВ м. Хмельницький в господарській справі № 924/1025/14.
Справа розглядалась неодноразово.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року в господарській справі № 924/1025/14, залишеним без змін Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року, в позові КЕВ м. Хмельницький про скасування розпорядження Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р про припинення права користування земельною ділянкою Міністерством оборони України площею 286,79 га із складу земельної ділянки площею 2487,6 га на території Хмельницького району у зв`язку із добровільною відмовою користувача відмовлено.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, висновком судової земельно-технічної експертизи, судовими рішеннями в господарській справі № 924/1025/14.
Суд першої інстанції відмовляючи в позові в даній цивільній справі дійшов висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки позивачем не оспорюється розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 1350/06-р від 15 грудня 2006 року про передачу у власність ОСОБА_1 спірної земельну ділянку, на підставі якого було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:06:019:0092.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна.
У частині першійстатті 125 Земельного кодексу України(в редакції, чинній на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку) передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно частини першоїстатті 126 Земельного кодексу України(в редакції, чинній на момент видачі державного акту на право власності на земельну ділянку) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Належними відповідачами у справах про визнання недійсними актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку.
Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першоїстатті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положеньстатті 152 Земельного кодексу Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до роз`яснень, викладених у абзаці 2 пункту 2Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.
Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, ефективним та окремим способом захисту та поновлення порушених прав у судовому порядку.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 360/1118/16-ц, від 10 жовтня 2018 року по справі № 362/884/16-ц, від 24 квітня 2019 року по справі № 362/884/16-ц.
Отже за таких обставин висновок суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі відповідачу земельної ділянки у власність) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться в тому числі у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 117 Земельного кодексу України (в редакції на час передачі відповідачу земельної ділянки у власність) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Отже за нормами Земельного кодексу України земельна ділянка може бути передана у власність чи користування громадянина лише після її вилучення в попереднього власника чи користувача.
Як встановлено судом розпорядженням Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р право користування Міністерства Оборони України спірною земельною ділянкою, яка передана у власність ОСОБА_1 із земель земельної ділянки площею 286,79 га, було припинено у зв`язку із добровільною відмовою користувача.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2017 року, постановою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року по господарській справі № 924/1025/14 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький, за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України м. Київ, Міністерство оборони України м. Київ, Військова частина НОМЕР_3 м. Хмельницький проскасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №471/06-р від 12.05.2006 року в задоволенні даного позову було відмолено.
При цьому судами з посиланням в судових рішеннях на Статтю 1 Першого протоколуЄвропейської конвенції з прав людини, Положеннямист. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, від 24 червня 003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства», від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 286,79 га, з земель якої було виділено земельну ділянку у власність ОСОБА_1 і право постійного користування якою має намір відновити позивач,розподілена між фізичними та юридичними особами, які володіють та користуються нею на відповідних правових підставах, та їх права та інтереси може бути порушено внаслідок скасування розпорядження, задоволення позову з формальних підстав матиме наслідком втручання у право на майно і вказане втручання зумовить порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на останнього, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу.
Також судами зазначено, що Квартирно-експлуатаційна частина Хмельницького району листом № 1420 від 28.10.2005 ініціювала перед вищестоящим військовим керівництвом вилучення спірної земельної ділянки, Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області винесла оскаржуване розпорядження на підставі: - клопотання та поданих матеріалів Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу Західного територіального квартирно-експлуатаційного відділу управління Міністерства оборони України від 06.05.2006 №878; - листа від 30.03.2006 №303/23/1/376/848Західного територіального квартирно-експлуатаційного управлінняМіністерства оборони України; - протоколу засіданняпостійно діючої комісії Міноборони України,затвердженого рішенням Міністра оборони України від 17.03.2006 №2688/з.; - рішення (дозвіл) на відчуження земельної ділянки площею 286,79 військового містечка № НОМЕР_1 надав Міністр оборони України.
За викладених обставин, суд в господарській справі № 924/1025/14 дійшов висновків, що перекладання на третіх осіб наслідків всіх вищенаведених дій та бездіяльності вказаних органів державної військової та цивільної влади, правоохоронних органів та задоволення позову з формальних підстав матиме наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на вказаних третіх осіб, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу.
У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки судом в господарській судовій справі № 924/1025/14 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області м. Хмельницький, за участютретіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Кабінет Міністрів України м. Київ, Міністерство оборони України м. Київ, Військова частина НОМЕР_3 проскасування розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №471/06-р від 12.05.2006 року не встановлено достатніх підстав для скасування даного розпорядження в такому позові було відмовлено, то вказане розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації станом на грудень 2006 року - на час передачі земельної ділянки у власність відповідача та на даний час є чинним і ніким не скасованим.
Отже, з врахуванням цієї обставини, слід дійти висновку, що право користування спірною земельною ділянкою Міністерства Оборони України припинилось з 16 травня 2006 року після передачі на підставі акту приймання-передачі зі складу земельної ділянки площею 2487,6 га Міністерства оборони України (військове містечко 65) земельної ділянки, загальною площею 286,79 га, розташованої на території Копистинської сільради, до земель резервного фонду Копистинської сільради, а відтак земельна ділянка, передана відповідачу, на час передачі перебувала в державній власності земель резервного фонду Копистинської сільради і Хмельницька районна державна адміністрація в межах своїх повноважень, передбачених законом, правомірно передала у власність відповідачу спірну земельну ділянку, яка на той час була вилучена з користування Міністерства Оборони України.
З цих підстав доводи позовної заяви та апеляційних скарги, що спірна земельна ділянка на час передачі відповідачу перебувала в користуванні Міністерства оборони України і не була вільною слід відхилити, як такі, що не відповідають обставинам справи, а в позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційні скарги заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький задовольнити частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 7 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В позові заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до ОСОБА_1 про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 29 травня 2020 року.
Судді А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова
Л.М. Грох
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2020 |
Оприлюднено | 13.09.2022 |
Номер документу | 89536243 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Костенко А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні