Ухвала

від 01.06.2020 по справі 904/2797/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01.06.2020м. ДніпроСправа № 904/2797/20

Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали

за позовом Садівничого товариства "Лісок", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

про скасування рішення

С У Т Ь С П О Р У:

Садівниче товариство "Лісок" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить скасувати рішення комісії АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" оформлене протоколом №8/12 від 21.04.2020, з розгляду акту про порушення №006901 від 30.03.2020 про нарахування 179 582,34 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).

Оскільки, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (скасування рішення), то позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. У той же час позивачем не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, що є порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, до позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що відповідно по п. 1.9. статуту товариства позивач є неприбутковим, не здійснює комерційну або фінансово-господарську діяльність з метою отримання прибутку, тому позбавлене можливості сплатити судовий збір.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов`язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для звільнення від такої сплати.

Більше того, наведеними вище правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Однак, позивач не довів його приналежність до кола суб`єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано жодних доказів, які б об`єктивно підтверджували неможливість оплати позивачем судового збору.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема викладена в постановах від 01.04.2020 по справі №910/5257/19, від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 22.04.2020 по справі №910/11025/20.

Щодо неприбутковості Садівничого товариства "Лісок".

Відповідно до статті 5 Статуту товариства, затвердженого загальними зборами (протокол №1 від 29.09.2016) майно і кошти товариства надходять з таких джерел: внески членів товариства; добровільні надходження від фізичних та юридичних осіб; іншіджерела, не заборонені чинним законодавством України. Доходи товариства використовуються виключно для фінансування видатків на утримання товариства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених цим Статутом. Забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед членів товариства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Таким чином, те, що товариство є неприбутковим, не здійснює комерційну або іншу фінансово-господарську діяльність не свідчить про неможливість сплати судового збору.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. В задоволенні клопотання Садівничого товариства "Лісок" про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Садівничому товариству "Лісок" протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2 102,00 грн. та порядку.

4. Роз`яснити Садівничому товариству "Лісок", що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 01.06.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Євстигнеєва