Ухвала

від 28.05.2020 по справі 910/7313/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

28.05.2020Справа № 910/7313/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 25А; ідентифікаційний код: 40738451)

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_2 )

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_4 )

про визнання недійсними правочинів та рішень, визначення розміру статутного капіталу та часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 , в якому позивач просить суд:

- визнати недійсним правочин з відчуження прав власності на частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", що оформлений актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020;

- визнати недійсним правочин з відчуження права власності на частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", що оформлений актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 07.05.2020;

- визнати недійсними всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 08.05.2020 оформлені Рішенням № 7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (про звільнення з посади директора ОСОБА_1 та про призначення на посаду директора ОСОБА_3 );

- визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" таким чином:

- розмір частки учасника ОСОБА_1 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 500 (п`ятсот) гривень 00 коп., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо"

- розмір частки учасника ОСОБА_6 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 500 (п`ятсот) гривень 00 коп., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо".

Як про це вказує позивач 05.05.2020 державним реєстратором Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Василенком В.І. було проведено реєстраційну дію № 10741050001061551, якою було змінено склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", а саме, виключено із складу учасників товариства ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Замість вказаних осіб до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" було включено ОСОБА_2 .

Підставою вказаної реєстраційної дії був акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020, справжність підписів позивача, третьої особи та відповідача-2 на якому засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В.

Однак, позивач вказує, що він не підписував вказаний акт приймання-передачі частки і приватний нотаріус Майдибура О.В. не посвідчувала справжність підпису позивача на такому акті.

Відтак, оскільки, позивач не підписував акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020 та відповідно не мав жодного волевиявлення на відчуження своєї частки у статутному капіталі товариства, вказаний правочин, що оформлений актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020, підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 203 і 215 ЦК України.

Відповідно, подальший правочин, що був вчинений та рішення, що були прийняти підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 24.06.2020. Також задоволено клопотання позивача та витребувано докази у справі.

Разом з позовною заявою позивачем 28.05.2020 було подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд заборонити державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (ідентифікаційний код: 40738451) в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

Подана заява мотивована тим, що 05.05.2020 державним реєстратором Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Василенком Владиславом Івановичем було проведено реєстраційну дію № 10741050001061551, якою було змінено склад учасників відповідача-1, а саме, виключено зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Замість вказаних осіб до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" було включено ОСОБА_2

Підставою вказаної реєстраційної дії був акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020, справжність підписів позивача, третьої особи та відповідача-2 на якому засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В.

Водночас, заявник вказує, що він не підписував вказаний акт приймання-передачі частки і приватний нотаріус Майдибура О.В. не посвідчувала справжність підпису позивача на такому акті.

Разом з тим, заявник зазначає, що згідно із відповіддю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Майдибурою О.В. від 21.05.2020 № 472/01-16, 23.04.2020 ОСОБА_1 до неї не звертався за вчиненням нотаріальних дій, нотаріальні дії щодо засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 на акті приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" 23.04.2020 вона не здійснювала.

Так, на переконання заявника акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020 є підробленим, та за допомогою такого підробленого документа фактично було відчуджено частки ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо".

В подальшому 08.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Тетяною Олексіївною було проведено реєстраційну дію № 10741070002061551, якою було змінено склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", а саме: виключено зі складу учасників ОСОБА_2 , та замість нього до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" було включено ОСОБА_3

13.05.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новицькою Т.О. було проведено реєстраційну дію № 10741070003061551, якою було змінено керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 .

Таким чином, заявник вказує, що викладене свідчить про те, що у під час розгляду даної справи в суді можуть бути проведені інші реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається із змісту поданої заяви, спірні відносини виникли між заявником як учасником товариства, самим товариством та фізичними особами, у зв`язку з неправомірними діями, як про це вказує заявник, зокрема, щодо відчудження часток у статутному капіталі товариства на підставі підробленого акту приймання-передачі та в подальшому зміни керівника юридичної особи.

При тому, суд зазначає, що посилаючись на наведені вище обставини, ОСОБА_1 й звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_6 , в якому позивач просить суд: визнати недійсним правочин з відчуження прав власності на частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", що оформлений актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 23.04.2020; визнати недійсним правочин з відчуження права власності на частку у розмірі 100% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо", що оформлений актом приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 07.05.2020; визнати недійсними всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" від 08.05.2020 оформлені Рішенням № 7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (про звільнення з посади директора ОСОБА_1 та про призначення на посаду директора ОСОБА_3 ); визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., а часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" таким чином: розмір частки учасника ОСОБА_1 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 500 (п`ятсот) гривень 00 коп., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" та розмір частки учасника ОСОБА_6 у грошовому виразі номінальною вартістю становить 500 (п`ятсот) гривень 00 коп., що складає 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо".

Так, на переконання суду, особа яка протиправно заволоділа частками заявника та інших учасників товариства може здійснити дії по наступному відчуженню частки(ок) в статутному капіталі товариства, чи зміні керівника, або ж й місцезнаходження товариства та ініціювати наступні реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі, доказом чого є та обставина, що вже двічі ініційовані такі реєстраційні дії/записи в Єдиному державному реєстрі зокрема: станом на 07.05.2020 та 12.05.2020. Копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.05.2020 за № 1006673583 та № 1006673611 були додані до позовної заяви.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Перший протокол/Конвенція) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно із ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заявлених заходів з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Разом з тим, суд вказує, що вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача станом на час вирішення спору в суді, виключить можливе порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також, надасть можливість реального виконання рішення суду та уникнення труднощів при його виконанні у випадку задоволення даного позову.

За таких обставин, суд вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підтверджена належними та допустимими засобами доказування, у зв`язку з чим вказана заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

2. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, визначеним Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти/здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом відносно/щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (ідентифікаційний код: 40738451) в тому числі, але не виключно, реєстрацію, внесення змін до установчих документів, перереєстрацію, реорганізацію будь-яким шляхом, реєстрацію припинення діяльності, реєстрацію будь-яким чином скасування існуючої редакції статуту, проводити передачу реєстраційної справи товариства, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема, але не виключно, про зміну складу та часток засновників товариства, розміру статутного капіталу, виключення учасників товариства, зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства, зміну органів управління товариства, зміну місцезнаходження товариства.

3. Дана ухвала набирає законної сили з 28.05.2020, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 28.05.2023.

4. Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ).

5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Біо" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 25А; ідентифікаційний код: 40738451).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 28.05.2020.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов