Ухвала

від 01.06.2020 по справі 922/3195/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/3195/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В.- головуючого, Мачульського Г.М., Кушнір І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 у справі

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави, в особі Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області до Обслуговуючого кооперативу гаражно-будівельний кооператив "Добробут", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Харківській області про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Покотилівська селищна ради Харківського району Харківської області звернулася 18.05.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2020, повний текст якої підписаний 29.04.2020 (колегія суддів: Шутенко І. А. , Геза Т. Д. Мартюхіна Н. О.)

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І. В.

Згідно з частиною 3 статті 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши матеріали касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020).

Пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

З огляду на те, що у касаційній скарзі не зазначено жодної з передбачених абзацом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху як такої, що оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржник має зазначити передбачену (передбачені) статтею 287 цього Кодексу підставу (підстави) подання цієї скарги.

Частиною 3 статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків саме у вигляді незазначення передбачених вищенаведеними вимогами закону підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не визначений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення.

Також, перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України .

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" , ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 762, 00 грн.

Як вбачається із змісту касаційної скарги та тексту судових рішень, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з 2 позовними вимогами немайнового характеру: 1. про: внесення зміни до п. 5 договору оренди землі від 29.10.2010 та 2. внесення зміни до п. 9 договору оренди землі від 29.10.2010.

Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 7 048 грн = (1 762 грн х 2) * 200 % та надати суду оригінал документу про сплату судового збору у вказаному розмірі.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях з 01.01.2020:

Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 )

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував, докази сплати судового збору не надав.

Водночас, до касаційної скарги додано клопотання, в якому заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги, оскільки скаржник є бюджетною організацією та у нього відсутні кошти для оплати судового збору.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов.

Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору, заявником не наведено, а наведені в клопотанні обставини не узгоджуються з положенням цієї статті Закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine), № 24402/02, § 27, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" ( Ashingdane v. The United Kingdom , § 57, 28.05.1985).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland), №28249/95, § 60 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду належні докази сплати судового збору у розмірі 7 048,00 грн , на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Покотилівській селищній раді Харківського району Харківської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області залишити без руху до 30.06.2020.

3. Встановити Покотилівській селищній раді Харківського району Харківської області строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

4. Встановити Покотилівській селищній раді Харківського району Харківської області надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

5. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

6. Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи надавати суду в електронному виді на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір