Постанова

від 29.05.2020 по справі 807/197/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2020 року

Київ

справа №807/197/17

адміністративне провадження №К/9901/13582/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Ранет" до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов,

за касаційною скаргою Фермерського господарства "Ранет" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року (головуючий суддя Луцович М.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді Іщук Л.П., Обрізко І.М.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У березні 2017 року Фермерське господарство "Ранет" (далі - ФГ "Ранет") звернулося з адміністративним позовом до Ужгородського районного відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області (далі - Ужгородський районний відділ ДВС), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.08.2018 остаточно просило: визнати неправомірними дії з відкриття виконавчого провадження № 53342445, скасувати постанови: від 06.02.2017 про відкриття виконавчого провадження, від 06.02.2017 про арешт майна боржника, від 17.02.2017 про арешт коштів боржника, стягнути з відповідача суму стягнутого виконавчого збору у розмірі 86581,49 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій у ВП № 53342445 допустив грубі порушення прав позивача як боржника у виконавчому провадженні та вимог Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII), а саме: відкрив виконавче провадження за заявою стягувача в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, хоча виконавчий документ стосується безспірного стягнення коштів на користь іншої юридичної особи - ПАТ "КБ "Хрещатик"; не довів до відома позивача жодної з оскаржуваних постанов у визначені законом строки, зокрема постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.02.2017 отримана позивачем лише 03.03.2017, тобто майже через місяць після її винесення; не врахував, що виконавчий документ є незаконним і виданий нотаріусом всупереч статтям 87, 88, 89 Закону України "Про нотаріат"; оскаржувані постанови не завірені печаткою органу ДВС і не містять інформації про сплату стягувачем авансового внеску у розмірі 2% суми, що підлягає стягненню, яка складає 17316,29 грн; сума боргу до стягнення, вказана у постанові про відкриття виконавчого провадження, не є співмірною сумі, визначеній у виконавчому документі.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.

4. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що питання правомірності виконавчого напису нотаріуса, який підлягав примусовому виконанню, не є предметом цього спору. Водночас державний виконавець при вчиненні виконавчих дій у спірному виконавчому провадженні діяв з дотриманням норм Закону №1404-VIII.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

5. У касаційній скарзі ФГ "Ранет" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким задовольнити позов.

6. Посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій підпункту 6 частини четвертої статті 4, абзацу третього частини п?ятої статті 13, підпункту 1 частини першої і абзацу першого частини другої статті 26 Закону №1404-VIII, внаслідок чого суди дійшли помилкового висновку про дотримання процедури відкриття виконавчого провадження та вчинення подальших виконавчих дій. Уважає, що з огляду на дату надходження до відповідача оригіналу виконавчого документа (06.02.2017), останній не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження та був зобов?язаний повернути виконавчий документ без виконання, адже стягувач сплатив авансовий внесок у меншому розмірі, ніж визначено законом.

7. У відзиві на касаційну скаргу Ужгородський районний відділ ДВС вважає доводи позивача необґрунтованими та просить залишити судові рішення без змін.

8. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

9. 16.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про стягнення з ФГ "Ранет" на користь ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" заборгованості в розмірі 30658,74 доларів США та 71389,31 грн за кредитним договором від 31.07.2015 №03-ЮО-15КЛ.

10. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" подано до Ужгородського районного відділу ДВС заяву від 23.12.2016 №3/12175 про прийняття до виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 16.12.2016 за реєстр. №2777. До заяви додано оригінал платіжного доручення про сплату авансового внеску в сумі 16000,00 грн.

11. Постановою головного державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС від 06.02.2017 відкрито виконавче провадження ВП №53342445 з виконання виконавчого напису нотаріуса №2777 від 16.12.2016 та стягнуто з боржника - ФГ "Ранет" виконавчий збір у розмірі 86581,49 грн.

12. Іншою постановою від 06.02.2017 ВП №53342445 головний державний виконавець наклав арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів - 952396,36 грн.

13. Постановою головного державного виконавця від 17.02.2017 року ВП №53342445 накладено арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 952396,36 грн.

15. 15.03.2017 головним державним виконавцем на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження №53342445 у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Цією же постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (постанову про арешт майна боржника ВП №53342445 від 06.02.2017, постанову про арешт коштів боржника ВП №53342445 від 17.02.2017).

V. Позиція Верховного Суду

16. Частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Доводи касаційної скарги стосуються питання правомірності відкриття виконавчого провадження №53342445 з урахуванням суми сплаченого стягувачем авансового внеску, тому касаційному перегляду підлягають судові рішення у цій справі в межах наведених доводів позивача.

18. Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

19. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

20. В силу частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

21. В абзаці першому частини другої статті 26 Закону №1404-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

22. Відповідно до частини п?ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

23. Водночас, за приписами частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6); стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим (пункт 8).

24. Як установлено судами, заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" від 23.12.2016 №3/12175 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 16.12.2016 за реєстровим №2777, надіслано засобами поштового зв?язку на адресу Ужгородського районного відділу ДВС 27.12.2016, що підтверджується поштовим штемпелем на описі вкладення у цінний лист і конверті з цим поштовим відправленням (т.1 а.с.176, 177).

25. До заяви додано оригінал кредитного договору від 31.07.2015 №03-ЮО-15КЛ, оригінал виконавчого напису приватного нотаріуса від 16.12.2016 за реєстровим №2777, витяг з ЄДР щодо ПАТ "КБ "Хрещатик", копію рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.06.2016 №913, копію довіреності представника ПАТ "КБ "Хрещатик", а також оригінал платіжного доручення від 22.12.2016 №22_196098 про сплату авансового внеску в розмірі 16000 грн.

26. Зазначені кошти надійшли на рахунок відповідача з обліку авансових внесків 22.12.2016, що підтверджується розпорядженням державного виконавця від 14.03.2017 №53342445, затвердженим начальником відділу ДВС, про повернення авансового внеску стягувачу (т.1 а.с.109).

27. У статті 8 Закону України від 25.12.2015 №928-VIII "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено, що з 1 грудня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1600 грн.

28. За вказаних обставин та з урахуванням суми, яка підлягала стягненню за виконавчим документом, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про сплату стягувачем авансового внеску у належному розмірі, який становив 10 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на час подання заяви про примусове виконання рішення.

29. Суди правильно виходили з того, що аргументи позивача щодо необхідності обчислення суми авансового внеску станом на дату відкриття виконавчого провадження не ґрунтуються на положеннях абзацу першого частини другої статті 26 Закону №1404-VIII, якими передбачено надання квитанції про сплату авансового внеску разом із заявою про примусове виконання рішення, що вказує на проведення розрахунку суми авансового внеску саме на час подання відповідної заяви до органу ДВС.

30. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для повернення виконавчого документа стягувачу та правомірність відкриття спірного виконавчого провадження.

31. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Ранет" залишити без задоволення.

2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська