Постанова

від 29.05.2020 по справі 644/5503/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року

м. Харків

справа № 644/5503/17

провадження № 22-з/818/171/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Хорошевського О.М.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Харківського апеляційного суду від 2 листопада 2018 року,

У С Т А Н О В И В:

Четвертого вересня 2017 року ОСОБА_1 й ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки (надалі ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки ) про визнання дій незаконними, зобов`язання вчинення певних дій, визнання недійсними частини умов договору та стягнення надмірно сплачених коштів (т.1 а.с. 1-15).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 8 червня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано дії ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки по нарахуванню ОСОБА_1 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки здійснити перерахунок ОСОБА_1 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року. ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2. 8., 2. 9. договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного між нею та ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж , визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 127 грн 35 коп. відмовлено. Визнано дії ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки по нарахуванню ОСОБА_2 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки здійснити перерахунок ОСОБА_2 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року. ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2.8., 2.9. договору № 90-ВП від 03 серпня 2010 року, укладеного між нею та ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж , визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 152 грн 10 коп. відмовлено. Стягнуто з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір по 352 грн 40 коп. з кожної (т.1 а.с. 234-242).

Постановою Харківського апеляційного суду від 2 листопада 2018 року апеляційна скарга ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки залишена без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року залишене без змін (т.2 а.с. 47-57).

Двадцять першого листопада 2018 року ОСОБА_1 й ОСОБА_2 подали заяву про ухвалення додаткового рішення у справі (т.2 а.с. 70-71).

Заява мотивована тим, що при ухваленні Харківським апеляційним судом постанови від 02.11.2018 не було вирішене питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу на користь позивачів по 2000 грн на кожну. Відповідна заява про розподіл судових витрат була подана разом із відзивом на апеляційну скаргу, тобто у встановлений законодавством строк, але розглянута судом не була.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 5 грудня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено (т.2 а.с. 83-84).

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 й ОСОБА_2 не подавали апеляційну скаргу у зв`язку з відмовою у відшкодуванні їм витрат на правову допомогу, і така скарга судом апеляційної інстанції не розглядалася. Судом апеляційної інстанції була розглянута лише апеляційна скарга ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки , яка залишена без задоволення. Під час перегляду рішення суду від 08.06.2018 за апеляційною скаргою відповідача надано правову оцінку доказам, які були подані суду першої інстанції, що повно та чітко відображено в тексті постанови Харківського апеляційного суду від 02.11.2018. При ухваленні судом рішення вирішено питання щодо всіх заявлених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимог, рішення суду містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом розгляду позову. Тому прийнята Харківським апеляційним судом постанова від 02.11.2018 не містить недоліків, є повною та в повній мірі відповідає змісту розглянутої справи.

Постановою Верховного Суду від 01.04.2020 ухвала Харківського апеляційного суду від 5 грудня 2018 року скасована, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що в ухвалі від 05.12.2018 Харківський апеляційний суд не врахував положень ст. ст. 141, 270, 382 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України). Посилавшись на те, що позивачі не оскаржили в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги доводів позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.Тому дійшов передчасного висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи заяви позивачів від 21.11.2018 про ухвалення доадтокового рішення, апеляційний суд уважає, що заяву належить задовольнити з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 8 червня 2018 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволений частково. Визнано дії ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки по нарахуванню ОСОБА_1 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_1 , плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки здійснити перерахунок ОСОБА_1 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_1 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року. ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2. 8., 2. 9. договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного між нею та ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж , визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 127 грн 35 коп. відмовлено. Визнано дії ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки по нарахуванню ОСОБА_2 , яка проживає в квартирі АДРЕСА_2 , плати з утримання вказаного будинку та прибудинкової території в період з липня 2014 року по жовтень 2017 року та нарахування боргу з липня 2014 року по жовтень 2017 року незаконними. Зобов`язано Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки здійснити перерахунок ОСОБА_2 оплати за утримання будинку і прибудинкової території квартири АДРЕСА_2 за період з липня 2014 року по жовтень 2017 року відповідно до договору № 31-ВП від 01 серпня 2009 року, укладеного з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж та рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 47 від 06 лютого 2013 року. ОСОБА_2 у задоволенні позову про визнання недійсними пунктів 2.8., 2.9. договору № 90-ВП від 03 серпня 2010 року, укладеного між нею та ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Авантаж , визнанні незаконними дій про відмову в проведенні перерахунку за неякісні послуги надані ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки у період з 15 грудня 2015 року по 31 січня 2016 року, та зобов`язання здійснити перерахунок на суму 152 грн 10 коп. відмовлено. Стягнуто з ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір по 352 грн 40 коп. з кожної (т.1 а.с. 234-242).

Тринадцятого липня 2018 року ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки звернулося до суду із апеляційною скаргою, провадження за якою було відкрите ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 липня 2018 року (т.2 а.с. 3-6, 13). Зазначеною ухвалою сторонам було надано 15 днів з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Шіснадцятого серпня 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача та заяву про розподіл судових витрат. У заяві позивачі посилалися на те, що уклали з адвокатом Білоголовською Ларисою Анатоліївною договір № 07/08-01 від 07.08.2018 про надання правової допомоги. За умовами договору адвокат зобов`язалася провести аналіз апеляційної скарги ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки , підготувати на неї відзив і заяву про розплід судових витрат. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за умовами договору сплатили на користь ОСОБА_3 по 2000 грн кожна (т.2 а.с. 16, 25-32).

Постановою Харківського апеляційного суду від 2 листопада 2018 року апеляційна скарга ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки залишена без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 червня 2018 року залишене без змін (т.2 а.с. 47-57). В постанові суд не розглянув питання про розподіл судових витрат, викладене в заяві від 16.08.2018.

Тому 21.11.2018 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися із заявою про ухвалення додаткового рішення, у задоволенні якої ухвалою Харківського апеляційного суду від 05.12.2018 було відмовлено (т.2 а.с. 70-71,83-84).

Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходив з того, що ОСОБА_1 й ОСОБА_2 не подавали апеляційну скаргу у зв`язку з відмовою у відшкодуванні їм витрат на правову допомогу, і така скарга судом апеляційної інстанції не розглядалася. Судом апеляційної інстанції була розглянута лише апеляційна скарга ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки , яка залишена без задоволення. Під час перегляду рішення суду від 08.06.2018 за апеляційною скаргою відповідача надано правову оцінку доказам, які були подані суду першої інстанції, що повно та чітко відображено в тексті постанови Харківського апеляційного суду від 02.11.2018. При ухваленні судом рішення вирішено питання щодо всіх заявлених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вимог, рішення суду містить чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом розгляду позову. Тому прийнята Харківським апеляційним судом постанова від 02.11.2018 не містить недоліків, є повною та в повній мірі відповідає змісту розглянутої справи.

Зазначена ухвала Харківського апеляційного суду від 05.12.2018 була скасована постановою Верховного Суду від 01.04.2020 з підстав того, що апеляційний суд не врахував положень ст. ст. 141, 270, 382 ЦПК України, не прийняв до уваги доводи позивачів у їх відзиві на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, вони просили відшкодувати їм витрати на правничу допомогу, понесені на складання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності, що діє у цивільному процесі, знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Також Велика Палата Верховного Суду в указаній вище додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 надали укладений між ними та адвокатом Білоголовською Л.А. договір № 07/08-01 від 07 серпня 2018 року на надання необхідної правничої допомоги по справі № 644/5503/17 в Апеляційному суді Харківської області. За умовами зазначеного договору ОСОБА_3 зобов`язалася провести аналіз апеляційної скарги ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки , підготувати відзив на апеляційну скаргу, заяву про розподіл судових витрат, підготувати інші процесуальні документи до суду (за необхідності), ознайомитися з матеріалами справи (за необхідності). За надання правничої допомоги за цим договором гонорар адвоката становив 4000 грн (т.2 а.с. 19).

Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг до вказаного договору від 14 серпня 2018 року адвокат надав позивачам професійну правничу допомогу при захисті прав клієнтів в Апеляційному суді Харківської області у справі № 644/5503/17 за вказаною апеляційною скаргою на суму 4000 грн, які були сплачені авансом в сумі 4000 грн (т.2 а.с. 20). Зокрема, правова допомога була надана шляхом проведення аналізу апеляційної скарги ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки , підготовки відзиву на апеляційну скаргу, заяви про розподіл судових витрат.

Сплата позивачами 4000 грн адвокату ОСОБА_3 підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №№ 1,2 (т.1 а.с. 18).

Колегія суддів уважає, що оскільки відповідач не заперечував проти розміру заявлених позивачами витрат на правову допомогу, надані докази в сукупності дають змогу визначити обсяг наданої ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правової допомоги адвокатом Білоголовською Л.А. (адвокат склала та підготувала відзив на апеляційну скаргу й заяву про розподіл судових витрат), заява позивачів про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню. З ТОВ Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належить стягнути по 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу кожній.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 270, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 644/5503/17 задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки (код ЄДРПОУ 31233747, місцезнаходження: м. Харків, вул. Соціалістична, буд. 8-А) на користь ОСОБА_1 (номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків Другої П`ятирічки (код ЄДРПОУ 31233747, місцезнаходження: м. Харків, вул. Соціалістична, буд. 8-А) на користь ОСОБА_2 (номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає оскарженню в касаційному порядку у випадках, встановлених частиною третьою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 29 травня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

О.М. Хорошевський