Рішення

від 28.05.2020 по справі 127/32968/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/32968/19

Провадження № 2/127/4804/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2020 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Іщук Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д.І.,

позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки Істок , Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до КС Істок , Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області про стягнення коштів. Свої вимоги мотивував тим, що в 2009 році КС Істок звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ЗАТ Елекомс про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниця від 30 березня 2009 року затверджено мирову угоду, провадження у справі закрито. Постановою державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького міського управління юстиції 07 серпня 2009 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1881/2009 від 23 червня 2009 року про стягнення з ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 17957,51 грн. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року виконавчий лист № 2-1881/2009 від 23 червня 2009 року визнаний таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що підлягає виконанню. Постановою Верховного Суду України від 19 червня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року скасовано, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області 28 квітня 2017 року залишено в силі. Відповідно до довідки з ГУПФ України у Вінницькій області з пенсійного забезпечення ОСОБА_1 стягнуто по виконавчому документу на користь КС Істок 8272,00 грн. Відповідно до довідки Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1881/2009 від 23 червня 2009 року стягнуто виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій 255,35 грн. Відповідно до довідки Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1881/2009 від 23 червня 2009 року стягнуто виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій 1758,75 грн. Позивач вказує, що стягувач безпідставно одержав 6258,00 грн, які слід стягнути з нього. Крім того, вважає, що в силу положень ст. 536 ЦК України з КС Істок слід також стягнути і проценти за користування чужими грошима в розмірі 2564,69 грн, що становить 24,5% від 6258,00 грн., адже саме така відсоткова ставка визначена п. 1.1 кредитного договору № ДКВ 1114 від 27 липня 2007 року, укладеного між сторонами. З посиланням на положення ст. 1212, 1214 ЦК України, позивач просить стягнути з КС Істок безпідставно одержані кошти в сумі 6258,00 грн, відсотки за користування такими коштами в сумі 2564,69 грн, та понесені судові витрати. Також просить стягнути з Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області 255,35 грн. безпідставно стягнутого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій та з Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області 1758,75 грн. безпідставно стягнутого виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи (а. с. 15)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2019 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі (а. с. 16).

Відповідачі відзиву на позовну заяву не надали.

Ухвалами Вінницького міського суду Вінницької області від 11 лютого 2020 року та від 26 лютого 2020 року (без винесення окремого процесуального документа) витребувано для огляду цивільну справу №2-1881/09, зобов`язано представника відповідача надати докази підтвердження перейменування органів державної виконавчої служби та зобов`язано позивача надати розшифровку сум, які стягнуті Замостянським ВДВС у м.Вінниці.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 березня 2020 року заяву про збільшення позовних вимог не прийнято до розгляду та повернуто позивачу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18 травня 2020 року (без винесення окремого процесуального документа) зобов`язано позивача надати уточнення сум стягнутих з нього Центральним ВДВС. у м.Вінниці.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Кредитної спілки Істок в судове засідання жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлявся відповідно до положень цивільно-процесуального законодавства, про причини неявки суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Представник відповідача Центрального ВДВС у місті Вінниці в одному із судових засідань вказував на перейменування відділів ДВС, а також зазначав про подання ними заяви про повернення з бюджету виконавчого збору. Надалі в судові засідання не з`явився, подав заяву та просив розгляд справи провести в їх відсутність

Представник відповідача Замостянського ВДВС у місті Вінниці в судові засіданні не з`явився, про причини неявки суд не повідомляв, заяви про відкладення розгляду справи не надав.

Суд бере до уваги, що частина позовних вимог (стягнення розміру виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій) пред`явлено позивачем саме до Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області та до Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області. Натомість відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 ліквідоване як юридична особа публічного права Головне територіальне управління юстиції у Вінницькій області, правонаступником якого є новоутворене Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Наказом Міністерства юстиції України від 17 грудня 2019 року №4053/5 Про відділи державної виконавчої служби відділи державної виконавчої служи головних територіальних управлінь в областях виведено за їх складу та введено до складу міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції з підпорядкуванням цим міжрегіональним управлінням та перейменовано згідно Переліком, зокрема Центральний ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області та Замостянський ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області перейменовані відповідно на Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зважаючи на ненадання відзивів відповідачами відповідно до положень ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторони позивача, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлено, що ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 30 березня 2009 року затверджено мирову угоду від 20 березня 2009 року, укладену між позивачем Крединою спілкою Істок та відповідачами ОСОБА_1 та ЗАТ НВФ Елекомс на наступних умовах: боржники визнають, що їх заборгованість перед стягувачем станом на 20 березня 2009 року становить 17957,51 грн, в тому числі: кредит - 3 504,52 грн, відсотки - 14 290,68 грн, судові витрати - 162,31 грн; боржники зобов`язалися, що подальше погашення боргу будуть проводити шляхом внесення готівки в касу або на розрахунковий рахунок відділення № 4 КС Істок починаючи з квітня 2009 року до повного погашення боргу, згідно з умовами кредитного договору від 27 липня 2007 року № ДКВ-1114, і таким чином ними буде сплачена сума в розмірі 17 957,51 грн у строк до дати повного погашення боргу; термін погашення: до 25 квітня 2009 року - 1 520,00 грн, до 25 травня 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 червня 2009 року - 2055,00 грн, до 25 липня 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 серпня 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 вересня 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 жовтня 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 листопада 2009 року - 2 055,00 грн, до 25 грудня 2009 року - 2 052,51 грн; стягувач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та за умови належного її виконання, а саме: сумами та в терміни, що наведені в пункті 2 цієї мирової угоди, не матиме жодних фінансових та майнових претензій до боржників з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди, а також зобов`язується після погашення заборгованості в термін, який зазначений в пункті 2 цієї мирової угоди видати боржнику письмове підтвердження щодо погашення боргу; у разі невиконання боржниками умов цієї мирової угоди, а саме: недотримання наведених в пункті 2 сум та термінів щодо повернення боргу в розмірі вказаному в цьому пункті мирової угоди, стягувач зобов`язується передати рішення Замостянського районного суду м. Вінниці та виконавчі листи, видані вищезазначеним судом, щодо стягнення суми боргу, для подальшого їх виконання до відповідних відділів ДВС щодо стягнення боргу з боржників у повному обсязі в примусовому порядку; боржники і стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі й держави. Провадження у зазначеній справі закрито.

23 червня 2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці виданий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 та ЗАТ НВФ Елекомс на користь КС Істок суми боргу в розмірі 17 957,51 грн.

Виконання за цим виконавчим листом здійснювалося Замостянським ВДВС в м.Вінниці та Центральним ВДВС в м.Вінниці.

Вищенаведені обставини встановлені зокрема і ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року та постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року при розгляді цивільної справи № 127/2-1881/09, та відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню. Зазначені рішення судів набрали законної сили.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий лист № 2-1881-2009р., виданий 23 червня 2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_1 та Закритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма Елекомс на користь Кредитної Спілки Істок суму боргу в розмірі 17957 грн. 51 коп, починаючи з квітня 2009 року до повного погашення боргу згідно умов кредитного договору № ДКВ-1114 від 27 липня 2007 року. Стягнуто з Кредитної Спілки Істок на користь ОСОБА_1 1702,52 грн, що становить суму коштів, безпідставно одержаних стягувачем.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу Кредитної спілки Істок задоволено, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року скасовано і постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Верховного Суду від 19 червня 2019 року касаційна скарга представника ОСОБА_1 задоволена, ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 29 червня 2017 року скасована, а ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року залишена в силі.

Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1881-2009, виданого 23 червня 2009 року Замостянським районним судом м. Вінниця про стягнення з ОСОБА_1 та ЗАТ НВФ Елекомс на користь КС Істок суми боргу в розмірі 17 957,51 грн. закінчене на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження (визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню) ( постанова державного виконавця Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області по виконавчому провадженню №54533304).

Відповідно до довідки ГУПФ України у Вінницькій області від 09 вересня 2019 року №872/02-05-26/04-03 за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року включно з пенсії ОСОБА_1 утримано за виконавчим провадженням № 52058171 - 2208,88 грн, за період з листопада 2017 року по липень 2019 року включно за виконавчим провадженням № 54533304 утримано 6063,15 грн (а. с. 8-9).

Відповідно до довідки Центрального ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 12 листопада 2019 року № 115147/15.26-25/17 за даними виконавчого провадження №52058171 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1881-2009 від 23 червня 2009 року з ОСОБА_1 на користь КС Істок за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року стягнуто 1953,53 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 виконавчого збору - 195,1 грн. та витрат виконавчого провадження - 62,83 грн (а. с. 10).

Відповідно до довідки Замостянського ВДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області від 21 жовтня 2019 року № 51443/15.24-25/14 за даними виконавчого провадження №54533304 з ОСОБА_1 на користь КС Істок за період з листопада 2017 року по липень 2019 року стягнуто 6063,15 грн., з них 1758,75 грн. - виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (а. с. 11).

Вирішуючи позов в частині позовних вимог заявлених до відповідача Кредитної спілки Істок щодо стягнення безпідставно одержаних коштів в розмірі 6258,00 грн, суд зазначає наступне.

З наданих суду доказів слідує, що при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1881-2009 від 23 червня 2009 року за період з жовтня 2016 року по липень 2019 року з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки Істок стягнуто 6257,93 грн (1953,53 грн - Центральним ВДВ м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області та 4304,4 грн. Замостянським ВДВ м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області). Сума 251,01 грн, стягнення якої зазначено в лютому 2018 року за даними Центрального ВДВС в м.Вінниці, не взята до уваги, зважаючи на її не відповідність даним ГУ ПФУ у Вінницькій області та періоду перебування виконавчого провадження в цьому органі. При цьому судом було зобов`язано позивача надати відповідні підтвердження щодо цієї суми, однак останнім жодних інших доказів не надано.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року виконавчий лист № 2-1881-2009, за яким проведено примусове стягнення грошових коштів з позивача, визнано таким, що не підлягає виконанню. Зазначена ухвала набрала законної сили відповідно до постанови Верховного Суду від 19 червня 2019 року.

Правовідносини, що склались між сторонами врегульовані зокрема і положеннями Глави 83 ЦК України Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави .

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Враховуючи, що стягнення грошових коштів з позивача на користь Кредитної спілки Істок відбувалось в порядку примусового виконання судового рішення, а виконавчий лист № 2-1881/2009 від 23 червня 2009 року в судовому порядку визнаний таким, що не підлягає виконанню, стягнуті з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6257,93 грн за період з жовтня 2016 року по липень 2019 року станом на день розгляду справи мають статусу набутих без достатньої правової підстави, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, підлягають поверненню позивачеві.

Щодо розміру грошових коштів, які підлягають поверненню позивачеві як безпідставно набуте майно за рахунок відповідача Кредитної спілки Істок суд враховує, що повернення частини грошових коштів в сумі 1702,52 грн вже вирішена ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 квітня 2017 року в порядку передбаченому ч. 4 ст. 432 ЦПК України як безпідставно одержані стягувачем за виконавчим документом під час вирішення питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Суд звертає увагу на те, що кошти в сумі 1702,52 грн стягнуті як безпідставні, відповідно повторне стягнення коштів за період з жовтня 2016 року по травень 2017 року призведе до їх подвійного стягнення.

За наведеного, суд дійшов висновку, що з відповідача Кредитної спілки Істок на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути грошові кошти в порядку передбаченому ч. 1 ст. 1212 ЦК України як майно набуте без достатньої правової підстави в розмірі 4555,41 грн (6257,93 грн - 1702,52 грн).

Щодо вимог про стягнення з Кредитної спілки Істок на користь позивача відсотків за користування безпідставно одержаними коштами в розмірі 24,5% в сумі 2564,69 грн, суд зазначає наступне.

Позивач, з посиланням на положення ст. 536, ч. 2 ст. 1214 ЦК України, вважає, що з відповідача Кредитної спілки Істок слід стягнути і проценти за користування безпідставно одержаними коштами. Розмір таких процентів, обґрунтовує тим, що 27 липня 2007 року між сторонами укладений договір № ДКВ 1114, відповідно до п. 1.1. якого кредитор ( КС Істок ) надає позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти строком до 26 січня 2009 року із сплатою відсотків 24,5% (а. с. 7), за невиконання якого з боку ОСОБА_1 , КС Істок звернулась до суду та отримало виконавчий лист № 2-1881/2009 від 23 червня 2009 року, який в свою чергу визнаний таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Як зазначалось вище, відповідач Кредитна спілка Істок безпідставно одержала грошові кошти від ОСОБА_1 на підставі виконавчого листа, який надалі визнаний таким, що не підлягає виконанню. В силу положень ч. 2 ст. 1214 ЦК України, в ОСОБА_1 наявна правова підстава для нарахування процентів за користування такою сумою грошей. Разом з тим, розмір процентів за користування такими коштами визначається з урахуванням положень ст. 536 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Підставою для нарахування процентів та їх розмір позивач вважає укладений між сторонами 27 липня 2007 року кредитний договір № ДКВ 1114. Натомість суд не погоджується з таким твердженням позивача, адже грошові кошти (які надалі визнані набутими без достатньої правової підстави) отримані відповідачем КС Істок при примусовому виконанні виконавчого листа №2-1881/2009, який надалі визнаний таким, що не підлягає виконанню, та не є коштами отриманими за договірними зобов`язаннями наявними між сторонами, якими в свою чергу встановлений порядок та розмір сплати процентів. Кошти отримувалися за виконавчим листом та повертаються в зв`язку з тим, що виконавчий лист був визнаний таким, що не підлягають виконаю, а не на підставі договору, як підставі, яка надалі відпала.

Отже, позивачем не доведено розмір процентів, що можуть бути нараховані та стягнуті на підставі ч. 2 ст. 1214 ЦК України. Іншого розміру процентів позивач не зазначав.

За наведеного, в задоволенні вимоги про стягнення з Кредитної спілки Істок процентів за користування безпідставно одержаними коштами слід відмовити у зв`язку із не доведенням такої позовної вимоги.

Щодо вимог заявлених до Центрального та Замостянського відділів державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зокрема в частині стягнення виконавчого збору суд зазначає наступне.

Зазначену позовну вимогу позивач обґрунтовує тим, що стягнутий виконавчий збір в межах виконавчих проваджень № 52058171 та № 54533304 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1881/2009 також є безпідставно стягнутим, як і кошти стягнуті на рахунок Кредитної спілки Істок .

Як зазначалось, положеннями ст. 1212 ЦК України, передбачені підстави та порядок повернення майна набутих без достатньої правової підстави. Норми законодавства визначені даною статтею призначені для відновлення майнового стану у разі відсутності інших підстав та за умови, що захист прав і свобод не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо. Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна, таке набуття або збереження відбувається за рахунок іншої особи та обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 27 Закону України Про виконавче провадження , у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Враховуючи, що виконавчий лист №2-1881/2009 визнаний таким, що не підлягає виконанню в судовому порядку, стягнутий виконавчий збір при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого документа підлягає поверненню. Такі повноваження щодо повернення виконавчого збору Законом України Про виконавче провадження надані державному виконавцю.

Відповідно до 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Отже, у разі порушення державним виконавцем прав боржника ОСОБА_1 з приводу не повернення стягнутого виконавчого збору при закінченні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1881/2009, за наявності на те достатніх правових підстав, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду із відповідною скаргою з приводу бездіяльності державного виконавця в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, як то передбачено Розділом VII ЦПК України.

За наведеного, виключається можливість застосування положень ст. 1212 ЦК України до правовідносин щодо стягнення на користь позивача виконавчого збору у зв`язку із тим, що захист прав позивача може бути здійснено у вищезазначений спосіб, а не в порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення з відповідачів безпідставно отриманих коштів в порядку стягнутого виконавчого збору слід відмовити у зв`язку із невірно обраним способом захисту права та відсутності підстав для застосування до зазначених правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, на які посилається позивач в обґрунтування цієї позовної вимоги.

В частині позовних вимог заявлених до Центрального та Замостянського відділів державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення витрат на проведення виконавчих дій суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як слідує з матеріалів справи державні виконавці в період з жовтня 2016 року по липень 2019 року при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1881/2009 в межах наданих їм повноважень та у спосіб передбачений законом вчиняли дії направлені на стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів, вказаних у виконавчому листі.

Відповідно до ч.1 ст. 42 Закону України Про виконавче провадження , кошти виконавчого провадження складаються, зокрема і з стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України Про виконавче провадження , на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження , встановлено види витрат виконавчого провадження, якими зокрема є: виготовлення документів виконавчого провадження; пересилання документів виконавчого провадження; послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій; послуги поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; послуги перевезення, зберігання арештованого майна, у тому числі транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці; банківські послуги при операціях з іноземною валютою; сплата судового збору; плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та за користування автоматизованою системою виконавчого провадження; інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.

Законом не передбачено підстав повернення витрат виконавчого провадження, які були стягнуті з боржника при примусовому виконанні виконавчого документа.

Наразі як зазначалася зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна, таке набуття або збереження відбувається за рахунок іншої особи та обов`язкова відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Підставою стягнення витрат виконавчого провадження було саме виконавче провадження ( вчинення виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчого листа) та відповідне рішення державного виконавця. Виконавче провадження закінчене, однак закінчення виконавчого провадження не свідчить, що підстава для набуття виконавчою службою грошових коштів в порядку стягнення витрат виконавчого провадження зникає, рішення з цього приводу відсутні, а тому такі грошові кошти не можуть бути повернутими в порядку передбаченому ст. 1212 ЦК України як безпідставно одержані, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач, звертаючись до суду, просить стягнути з відповідача Кредитної спілки Істок понесені ним судові витрати, однак позивачем не підтверджені обставини та не надано доказів понесення судових витрат пов`язаних із розглядом цієї цивільної справи. При цьому ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2019 року позивачеві відстрочено сплату судового збору в розмірі 2305,2 грн до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ЦПК України, якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково та лише до Кредитної спілки Істок про стягнення грошових коштів в розмірі 4555,41 грн (вимога майнового характеру), а судом сплата судового збору відстрочена до ухвалення судового рішення, з останньої на користь держави слід стягнути 396,75 грн, тобто в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам. Решта суми судового збору, сплата якого відстрочена судовим рішенням, підлягає стягненню з позивача на користь держави (в розмірі пропорційному відмовлених позовних вимог), а саме 1908,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 536, 1212, 1214 ЦК України, ст. 18, 27, 42 Закону України Про виконавче провадження , ст. 5, 13, 81, 136, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки Істок на користь ОСОБА_1 4555,41 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 41 копійка) грн.

В решті вимог до Кредитної спілки Істок - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки Істок на користь держави 396,75 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1908,45 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кредитна спілка Істок (65049, м. Одеса, Адміральський проспект, буд. 7/2, код ЄДРПОУ 26364449), відділення №4 КС Істок місцезнаходження: 21007, м. Вінниця, вул. Замостянська, 1, ЄДРПОУ 40564378.

Відповідач: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15А, к. 306, ЄДРПОУ 40143408.

Відповідач: Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15А, ЄДРПОУ 34983238.

Повний текст рішення складений 01.06.2020.

Суддя: