Постанова

від 01.06.2020 по справі 16/283

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2020 р. Справа№ 16/283

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 01.06.2020

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 (повний текст складено 15.02.2020)

за заявою Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 16/283 (суддя - А.М. Буднік)

за позовом Акціонерного товариства Укрінбанк в особі Дніпровської філії АТ Укрінбанк

до Фізичної особи-підприємця Коломієць Аніти Олексіївни

Товариства з обмеженою відповідальністю Сінніс, ЛТД

про стягнення 175 741, 27 грн,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270, 271 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.04.2010 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Коломієць Аніти Олексіївни та з Товариства з обмеженою відповідальністю Сінніс, Лтд на користь Акціонерного товариства Український інноваційний банк , в особі Дніпровської філії АТ Укрінбанк - 135 300, 00 грн боргу по кредиту, 22 723, 00 грн процентів, 16 337, 94 грн пені за прострочення сплати кредиту та 1 380, 33 грн пені за прострочення сплати процентів, 1 757, 41 грн державного мита та 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.04.2010 Господарським судом Черкаської області було видано відповідний наказ на примусове виконання судового рішення.

У січні 2020 року Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія (далі - ПАТ Українська інноваційна компанія ) звернулося до суду першої інстанції із заявою б/н від 24.12.2019 (вх. № 1225/20 від 24.01.2020) про видачу дублікату наказу, зміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Справу було знищено за терміном зберігання, у зв`язку з чим суд першої інстанції поновив матеріали справи, за наявними у суді документами.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву ПАТ Українська інноваційна компанія про видачу дублікату наказу, зміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання було призначено до розгляду двома окремими ухвалами від 04.02.2020, зокрема, однією призначено до розгляду заяву в частині вимог про видачу дубліката наказу та про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а іншою ухвалою призначено до розгляду в частині вимог заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ УКР/ІН/КОМ від 24.12.2019 про заміну стягувача Акціонерне товариство Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія (скорочена назва ПАТ УКР/ІН/КОМ ).

Ухвала обґрунтована тим, що Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 925/698/16 з приводу статусу ПАТ УКР/ІН/КОМ встановлено, що до цієї особи не перейшли ніякі права ПАТ Укрінбанк , зокрема, на підставі тих же обставин, які у заяві про заміну сторони виконавчого провадження у справі №16/283 вказував заявник, оскільки ця особа не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства.

Доводів про інші обставини, з якими заявник ПАТ УКР/ІН/КОМ пов`язує правонаступництво за ПАТ Укрінбанк у справі № 16/283 судом першої інстанції не встановлено. А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що належним позивачем і стягувачем у справі № 16/283 є банківська установа - ПАТ Український інноваційний банк , права якого не переходили до ПАТ УКРІНКОМ / ПАТ Українська інноваційна компанія .

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У березні 2020 року ПАТ Українська інноваційна компанія звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 та постановити нове рішення, яким змінити стягувача з Публічного акціонерного товариства Укрінбанк на нового стягувача - Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія (скорочена назва ПАТ УКР/ІН/КОМ ), код ЄДРПОУ 05839888.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ Українська інноваційна компанія , встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів, заперечень та заяв. Справу призначено до розгляду на 01.06.2020.

У судове засідання 01.06.2020 з`явився представник скаржника. Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України. Позивач отримав судову кореспонденцію, що підтверджується повідомленнями про вручення. Надіслана на адресу відповідачів кореспонденція повернулася до суду у зв`язку з припиненням фізичної особи-підприємця та товариства, що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

ПАТ Українська інноваційна компанія в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав заміни стягувача з огляду на таке.

Скаржник зазначає, що під час розгляду даної справи не може братися до уваги постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 925/698/16, оскільки в межах інших адміністративних справ (№ 826/1162/16, № 826/14033/17, № 826/5325/16) було встановлено незаконність віднесення Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк до категорії проблемних та подальше виведення з ринку. На переконання скаржника, вказані обставини не були взяті Великою Палатою Верховного Суду до уваги під час розгляду справи №925/698/16, а тому зроблені висновки у такій справі не можуть братися до уваги під час розгляду даної справи.

Також скаржник вважає, що внесення реєстраційних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо назви, видів діяльності, з огляду на відсутність законодавчої процедури відновлення банківської ліцензії після її повернення було вимушеною дією з моменту усунення порушень та фактично не потребувало будь-яких погоджень Національним банком України.

Крім того, скаржник зазначає, що зміна найменування ПАТ Український інноваційний банк на ПАТ Українська інноваційна компанія не є реорганізацією особи та жодним чином не впливає на права та обов`язки такої юридичної особи. Скаржник вважає, що ПАТ Український інноваційний банк і ПАТ Українська інноваційна компанія з ідентифікаційним кодом 05839888 є однією і тією ж юридичною особою з одним і тим же обсягом прав та обов`язків. Відкликання банківської ліцензії не припиняє вже набутих прав та обов`язків юридичної особи за укладеними кредитними договорами.

Скаржник також стверджує про порушення судом першої інстанції норм матеріального права щодо припинення зобов`язань та належного їх виконання (ст. 526, 598 - 609 Цивільного кодексу України).

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзивів від відповідачів до суду апеляційної інстанції не надходило, клопотань про продовження строку для їх подачі не заявлено.

Від позивача надійшли пояснення (без доказів направлення іншим учасникам), в яких сторона зазначила адресу, за якою їй направляти процесуальні документи.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.04.2010 у даній справі позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з ФОП Коломієць А.О. та з ТОВ Сінніс, Лтд на користь Акціонерного товариства Український інноваційний банк , в особі Дніпровської філії АТ Укрінбанк - 135 300, 00 грн боргу по кредиту, 22 723, 00 грн процентів, 16 337, 94 грн пені за прострочення сплати кредиту та 1 380, 33 грн пені за прострочення сплати процентів, 1 757, 41 грн державного мита та 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.04.2010 Господарським судом Черкаської області було видано відповідний наказ на примусове виконання указаного судового рішення.

Тобто позивачем та, відповідно, стягувачем у справі є Акціонерне товариство Український інноваційний банк .

Як вірно встановлено судом першої інстанції надалі назву стягувача було змінено.

24.12.2015 правлінням Національного банку України ухвалено постанову № 934 Про віднесення Публічного акціонерного товариства УКРІНБАНК до категорії неплатоспроможних , а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) було ухвалено рішення № 239 від 24.12.2015 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ УКРІНБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Однак, надалі такі рішення Національного банку України та ФГВФО щодо запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ УКРІНБАНК були оскаржені до суду та постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі № 826/1162/16 указані розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані. Вказана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016.

24.10.2017 постановою Верховного Суду України постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016, Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

22.03.2016 правлінням Національного банку України на підставі пропозиції ФГВФО щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ УКРІНБАНК ухвалено постанову № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ УКРІНБАНК . На підставі вказаної постанови Національного банку України виконавчою дирекцією ФГВФО ухвалено рішення № 385 Про початок процедури ліквідації ПАТ УКРІНБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку .

Акціонери ПАТ УКРІНБАНК звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до НБУ, ФГВФО про визнання протиправними та скасування постанови Правління НБУ від 22.03.2016 № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ УКРІНБАНК , рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 385 від 22.03.2016 Про початок процедури ліквідації ПАТ УКРІНБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку . Постановою суду від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 перелічені вище розпорядчі акти визнані незаконними та скасовані.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 апеляційні скарги Національного банку України та ФГВФО на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 826/5325/16 від 29.04.2016 залишено без змін. Указані судові акти залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016.

Звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача, заявник вказував, що судове рішення у справі № 826/5325/16 набрало законної сили 13.07.2016, а постанова правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ УКРІНБАНК та рішення виконавчої дирекції ФГВФО № 385 від 22.03.2016 Про початок процедури ліквідації ПАТ УКРІНБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку визнані незаконними та скасовані в судовому порядку. А тому, на переконання заявника, з 13.07.2016 ліквідаційна процедура стосовно ПАТ УКРІНБАНК була припинена за рішенням суду.

13.07.2016 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ УКРІНБАНК (позивач у справі) перейменовано в ПАТ УКРІНКОМ , а також викладено статут у новій редакції та змінено місцезнаходження товариства. Відповідні зміни щодо назви внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.07.2016 за номером реєстраційної дії 10741070127038947 приватним нотаріусом Сазоновою О. М.

28.03.2017 за рішенням загальних зборів акціонерів товариства ПАТ УКРІНКОМ перейменовано в ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , викладено статут в новій редакції. Зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені 03.04.2017. Відповідно, заявник вважає, що з 28.03.2017 ПАТ Український інноваційний банк у зв`язку із зміною найменування є ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ .

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на даний час в державному реєстрі юридичної особи з назвою Український інноваційний банк не існує. Під ідентифікаційним кодом юридичної особи 05839888 в реєстрі зареєстроване ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ (скорочена назва ПАТ УКР/ІН/КОМ ), яке є заявником у справі та вважає себе правонаступником прав та обов`язків стягувача - банку у справі.

Крім того, 14.12.2017 Окружним адміністративним судом м. Києва було ухвалено постанову у справі № 826/14033/17 за позовом ПАТ УКР/ІН/КОМ до Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, якою було визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 Про віднесення Публічного акціонерного товариства УКРІНБАНК до категорії неплатоспроможних. Також було визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ УКРІНБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.

20.02.2018 Київський апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відхилив і залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 без змін. Указані судові акти залишені без змін постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019.

Ухвалюючи постанову у справі № 826/14033/17, суд касаційної інстанції зазначив таке: Наявні в матеріалах справи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, свідчать про обставини правонаступництва між позивачем ( ПАТ УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ ) та ПАТ УКРІНБАНК .

Наведене, на переконання скаржника, свідчить про те, що відбулася зміна назви первісного стягувача Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКА ІННОВАЦІЙНА КОМПАНІЯ , яке є набувачем усіх прав та обов`язків банку. Також на підтвердження факту правонаступництва скаржник вказує, що позивач у справі та ПАТ Українська інноваційна компанія (ПАТ УКР/ІН/КОМ ) мають один і той же ідентифікаційний код - 05839888 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, скарга та, відповідно, заява стосуються наявності правових підстав для встановлення факту правонаступництва (передачі прав) стягувача (позивача) у даній справі і заявника.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Чинним законодавством зміну назви товариства не віднесено до підстав виникнення правонаступництва.

Єдиний реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами (згідно із пунктом 1 Положення про ЄДРПОУ затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 118 зі змінами і доповненнями).

Згідно із ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою забезпечення єдиного державного обліку підприємств та організацій усіх форм власності Кабінет Міністрів України постановою від 22.01.1996 № 118 (у редакції постанови КМУ від 22.06.2005 № 499) затвердив положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Відповідно до п. 6 вказаного Положення ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (ст. 80 Цивільного кодексу України). Глава 7 Цивільного кодексу України містить загальні положення про юридичну особу.

Правосуб`єктність юридичної особи, тобто здатність бути учасником відповідних цивільних правовідносин, виникає з моменту державної реєстрації останньої відповідно до закону (ч. 1 ст. 80, ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України) та є універсальною (ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України) і статутною, тобто визначається на підставі установчих документів та закону (ч. 2 ст. 81, ч. 1 ст. 87, ч.1, 2 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Водночас, згідно з нормами ч. 5 ст. 336 Господарського кодексу України, ч. 6 ст. 1 Закону Про акціонерні товариства , ч. 1 ст. 1, ст. 3 та ч. 2 ст. 6 Закону Про банки і банківську діяльність в Україні діє спеціальне законодавство, яке регулює утворення банків їх статусу та припинення, здійснення ними/припинення банківської діяльності, до якого, зокрема, входять Закон Про банки і банківську діяльність , Закон України Про Національний банк України , Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , нормативно-правові акти Національного банку України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, які визначають зміст спеціальної правосуб`єктності банківської установи.

Відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, Великою Палатою Верховного Суду 10.12.2019 ухвалено постанову у справі № 925/698/19 за участі ПАТ Українська інноваційна компанія (ПАТ УКР/ІН/КОМ) та встановлено певні обставини щодо правонаступництва цього товариства за ПАТ Укрінбанк .

При цьому суд касаційної інстанції щодо посилань ПАТ Українська інноваційна компанія на вищенаведені адміністративні справи зазначив, що відповідні висновки не можуть прийматись до уваги Великою Палатою Верховного Суду як встановлені обставини, оскільки є лише правовою оцінкою іншим судом встановлених обставин справи. З урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п. 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18), преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. А тому посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги обставини в розглянутих у адміністративному порядку справах, відхиляються судом як необґрунтовані.

Так, Великою Палатою Верховного Суду зясовано, що ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ УКРІНКОМ (ПАТ Українська інноваційна компанія ) мають один і той самий ідентифікаційний код юридичної особи № 0583988. Дата реєстрації цих юридичних осіб, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань далі також - Єдиний реєстр), також збігається. Однак в Єдиному реєстрі відсутній запис про те, що ПАТ Українська інноваційна компанія є правонаступником ПАТ Український інноваційний банк (п. 29 ч. 1 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ), такий запис міститься лише в статуті цієї юридичної особи.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.02.2020, під кодом 05839888 зареєстровано ПАТ Українська інноваційна компанія (скорочена назва ПАТ УКР/ІН/КОМ ). Однак зазначено про відсутність відомостей про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Про правонаступництво заявника за ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ УКРІНКОМ вказано лише у наданому заявником витязі зі статуту ПАТ Українська інноваційна компанія (ПАТ УКР/ІН/КОМ ).

Відповідно до ст. 52, 334 ГПК України процесуальне правонаступництво можливе за настання обставин смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.

Верховний Суд у справі № 925/698/16 наголосив, що суди попередніх інстанцій не встановили, а сторони не довели, що реалізація повного комплексу організаційних змін банку від 13.07.2016 року та від 28.03.2017 була узгоджена з Національним банком України та останній погодив усі відповідні зміни в діяльності ПАТ Український інноваційний банк , про що був внесений запис щодо реєстрації статуту цього банку в новій редакції до Державного реєстру банків. Те ж стосується виключення ПАТ Український інноваційний банк з Державного реєстру банків та факту закінчення ліквідації цього банку відповідно до ч. 5 ст. 91 Господарського кодексу України, ст. 77 Закону про банки, ст. 53 Закону про гарантування вкладів, відміни/дострокової відміни за ініціативою Національного банку України застосованих ним до цього банку заходів впливу. У судових справах, на які посилаються сторони спору, також не встановлено преюдиційних обставин, які б це підтверджували.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (ч. 1, 4 ст. 104 Цивільного кодексу України). Частинам 1, 4 ст. 104 Цивільного кодексу України кореспондує ч. 1 ст. 59 та ч. 1 ст. 91 Господарського кодексу України. Частині 1 ст. 104 Цивільного кодексу України також кореспондує ч. 1 ст. 79 Закону про акціонерні товариства (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).

Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України Про банки і банківську діяльність (згідно із ч. 4 ст. 110 Цивільного кодексу України).

Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абзац 40 ч. 1 ст. 2 Закону про банки). У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (частина третя статті 26 Закону про банки). Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національного банку України та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку Національний банк України відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено Національним банком України до категорії проблемних або неплатоспроможних, Національний банк України та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом про банки та Законом про гарантування вкладів (згідно із ст. 78 Закону про банки).

Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта та шоста-восьма статті 16 Закону про банки).

Погодження змін, що вносяться до статутів банків, регулюються, зокрема главою 1 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою правління Національного банку України від 08.09.2011 № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2011 за № 1203/19941 (далі - Положення про ліцензування банків). Погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (у разі їх зміни) регулюється главою 3 розділу VII Положення про ліцензування банків. Зокрема, відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу VII Положення про ліцензування банків банк у разі зміни свого найменування зобов`язаний у новій редакції статуту зробити запис про правонаступництво банку з новим найменуванням щодо передачі йому всього майна, прав і зобов`язань банку з попереднім найменуванням.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (ч. 3 ст. 36 Закону про гарантування вкладів).

Фонд та Національний банк України співпрацюють з метою забезпечення стабільності банківської системи України і захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків. З цією метою Фонд і НБУ укладають договір про співпрацю, який передбачає засади співробітництва цих установ у процесі регулювання і нагляду за діяльністю банків, застосування до них заходів впливу, інспекційних перевірок банків, здійснення заходів з виведення неплатоспроможних банків з ринку (частина перша статті 55 Закону про гарантування вкладів).

Тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду (частина перша статті 35 Закону про гарантування вкладів). Особливості передачі активів і зобов`язань неплатоспроможного банку визначені статтею 40 Закону про гарантування вкладів.

Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закону Про банки і банківську діяльність . До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/698/16 дійшла висновку, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова банк , виключення з видів його діяльності комерційних банків (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні ст. 108 Цивільного кодексу України (ст. 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні ст. 109 Цивільного кодексу України (ст. 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні ст. 106 Цивільного кодексу України (ст. 83 - 85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24.04.2019) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін ПАТ УКРІНБАНК від 13.07.2016 та від 28.03.2017 нова банківська установа відповідно до вимог ст. 17 Закону про банки не утворилась. А тому посилання скаржника про перехід до нього усі прав банку є передчасними.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 925/698/16 встановлено, що власники ПАТ Український інноваційний банк , приймаючи рішення про відмову від банківської діяльності , висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої ст. 78 Закону про банки, погодження якої з боку Національного банку України неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як ст. 78 Закону про банки так і п. 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу.

Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з Національним банком України. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим банківським законодавством, зокрема ст. 16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з Національним банком України змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін Національним банком України. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13.07.2016 року та від 28.03.2017 не погоджувався Національним банком України, попри те, що таке погодження є обов`язковим. А тому посилання скаржника на автоматичний перехід прав позивача у справі до нього є безпідставними та не ґрунтуються на нормах права.

Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням ч. 6 ст. 77 Закону про банки, ч. 3 ст. 53 Закону про гарантування вкладів, п. 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою Національного банку України, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.

Отже, незалежно від того, чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з Національним банком України відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності постанови Національного банку України про неплатоспроможність банку, рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, постанови Національного банку України про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, рішення Фонду про ліквідацію банку.

Правочину між ПАТ Український інноваційний банк та ПАТ УКРІНКОМ щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої, передбаченої ст. 512 Цивільного кодексу України зміни кредитора в особі ПАТ Український інноваційний банк на ПАТ УКРІНКОМ (ПАТ Українська інноваційна компанія ), скаржником не доведено.

Верховним Судом констатовано також, що фактично суть організаційних змін банку від 13.07.2016 зводиться до створення власної процедури виведення проблемного банку з ринку без врахування спеціальної процедури, повноважень Національного банку України та Фонду, механізмів захисту кредиторів банку, передбаченої банківським законодавством.

Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов`язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов`язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності.

Виведення банку з ринку шляхом виключення слова банк з його назви та банківської діяльності з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства.

Рішення про здійснення змін у статуті відповідного банку є підставою для державної реєстрації цих змін лише за умови дотримання встановленої законом процедури погодження таких змін.

Отже, перехід прав та обов`язків від ПАТ Український інноваційний банк до ПАТ УКРІНКОМ та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов`язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова банк та виключення з видів своє діяльності банківської діяльності без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13.07.2016 та від 28.03.2017 не відповідають вимогам банківського законодавства.

Верховний Суд у справі № 925/698/16 дійшов висновку, що ПАТ Український інноваційний банк не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ УКРІНКОМ , а відтак й ПАТ Українська інноваційна компанія не набуло прав банку.

Припинення банком банківської діяльності можливе виключно у порядку, передбаченому Законом про банки і банківську діяльність та Законом про гарантування вкладів шляхом: ліквідації банку за рішенням власників після надання на це згоди НБУ, за відсутності ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного, або виведення неплатоспроможного банку з ринку під контролем Фонду у разі віднесення НБУ такого банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

Стосовно належного суб`єкта, уповноваженого представляти банк у правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/698/16 вказала, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб`єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п. 17 ч. 1 ст. 2, ст. 34, 37, 44, 48 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При цьому скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.

Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття Національним банком України рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд Національного банку України.

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи № 925/698/16 з приводу статусу ПАТ УКР/ІН/КОМ встановлено, що до цієї особи не перейшли права ПАТ Укрінбанк , зокрема, на підставі тих же обставин, які наведені скаржником у заяві про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі, оскільки ця особа не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства. А тому посилання скаржника про правомірність правонаступництва відхиляються як безпідставні.

Доводів про інші обставини, з якими заявник - ПАТ УКР/ІН/КОМ пов`язує правонаступництво за ПАТ Укрінбанк , у дану справу не подано. Відповідно, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що належним позивачем і стягувачем у справі № 16/283 є банківська установа - ПАТ Український інноваційний банк , права якого не переходили до ПАТ УКРІНКОМ / ПАТ Українська інноваційна компанія .

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що скаржником не доведено свого права вимагати заміни стягувача у виконавчому провадженні Акціонерного товариства Український інноваційний банк на Публічне акціонерне товариство Українська інноваційна компанія (ПАТ УКР/ІН/КОМ ) на підставі, зокрема, зміни назви ПАТ Укрінбанк на ПАТ Укрінком та ПАТ Українська інноваційна компанія , реєстрації ПАТ Українська інноваційна компанія (ПАТ УКР/ІН/КОМ ) у ЄДР з ідентифікаційним кодом 05839888, запису про правонаступництво за позивачем у статуті. Відповідно, суд обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви скаржника. Наведеного скаржником у поданій апеляційній скарзі не спростовано.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275, 271 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені заяви ПАТ Українська інноваційна компанія про заміну стягувача у справі №16/283.

Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції також не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування процесуального рішення суду першої інстанції, як і не встановлено неправильного застосування норм матеріального права.

Таким чином, на підставі ст. 4, 269, 270, 271 п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

8. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі № 16/283 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020 у справі №16/283 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 02.06.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Б.О. Ткаченко