Рішення

від 21.05.2020 по справі 910/1421/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2020Справа № 910/1421/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

за участі представників:

від позивача: Іванов О.В., адвокат,

від відповідача: Коломієць А.П., керівник,

від третьої особи: не з`явився,

від преси: ОСОБА_2 , за посвідченням

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку № АДРЕСА_1, проведених у період з 07-20 червня 2016 року, яке оформлено протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року від 20.06.2016 року; скасування державної реєстрації (дата запису 31.01.2017; номер запису: 1065102 0000 024052 в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" (ідентифікаційний код 41112543).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку та проведення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" відбулося із порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідач, у свою чергу, подав заяву про застосування строку позовної давності, оскільки відлік такого строку має розпочинатися з дати оспорюваного рішення загальних зборів - 20.06.2016, та який до подання даного позову сплив. До того ж, відповідач вважає, що позивачу було відомо про можливе порушення своїх прав саме зі вказаної дати, так як позивач приймала участь у загальних зборах. Отже, відповідач просив застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

У запереченнях на подану відповідачем заяву позивач вказала, що не приймала участь у загальних зборах та голосуванню по кожному питанню, а лише зареєструвалася на них. Разом із цим, про результати голосування та порушення своїх прав позивач могла дізнатися лише з моменту державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4", що проведена державним реєстратором 31.01.2017 року. Відтак, на думку позивача, строк позовної давності не є пропущеним.

У письмових поясненнях третя особа зазначила, що проведення державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" здійснено на підставі поданих документів за відсутності підстав для зупинення розгляду документів або відмови в державній реєстрацій. При цьому, державного реєстратора не наділено повноваженнями перевіряти достовірність викладених у поданих документах відомостей. Також третя особа просила у відповідному клопотанні проводити розгляд справи за відсутності її представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач згідно з витягом про державну реєстрацію прав з 20.02.2012 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу від 20.06.2016 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чавдар 4 за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року, порядок денний зборів включав наступні питання: 1. Організація питання проведення зборів (обирання голови, секретаря та лічильної комісії зборів); 2. Створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) за адресою: місто Київ, вул. Єлизавети Чавдар, 4 та затвердження його назви; 3. Затвердження Статуту ОСББ; 4. Обрання членів та голови правління ОСББ; 5. Обрання членів та голови ревізійної комісії ОСББ; 6. Затвердження кошторису; 7. Прийняття будинку на баланс ОСББ; 8. Надання повноважень представнику установчих зборів на здійснення всіх дій, необхідних для державної реєстрації ОСББ.

У вказаному протоколі зазначено, що загальна площа всіх квартир багатоквартирного будинку становить 10815,78 кв.м.; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири багатоквартирного будинку загальною площею 3367 кв.м.; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири багатоквартирного будинку загальною площею 3008,21 кв.м.

За результатами проведення установчих зборів прийняті наступні рішення: 1. Обрано головою зборів ОСОБА_3 , кв. № АДРЕСА_2 (голосували за 34 співвласники, проти 3 співвласники), та обрано секретарем зборів ОСОБА_4 , кв. в„–АДРЕСА_3 , (голосували за 34 співвласники, проти 34 співвласники); 2. Вирішено створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 ( за 53,31 %, 5 766,21 м2 загальної площі квартир, проти 2,42 %, 262,1 м2 загальної площі квартир), затверджено назву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, Чавдар 4 ( за 53,31 %, 5 766,21 м2 загальної площі квартир, проти 2,42 %, 262,1 м2 загальної площі квартир); 3. Затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чавдар-4 ( за 53,59 %, 5 796,21 м2 загальної площі квартир, проти 1,16 %, 126,1 м2 загальної площі квартир); 4. Обрано правління ОСББ Чавдар у кількості 5 (п`ять) осіб з кандидатів, запропонованих установчими зборами: ОСОБА_3 , кв. № АДРЕСА_2; ОСОБА_5 , кв. № АДРЕСА_4; ОСОБА_6 , кв. № АДРЕСА_5; ОСОБА_7 , кв. № АДРЕСА_6; ОСОБА_8 , кв. № АДРЕСА_7 ( за 54,07 %, 5 849,01 м2 загальної площі квартир, проти 0,58 %, 62,9 м2 загальної площі квартир); 5. Обрано ревізійну комісію ОСББ Чавдар 4 у кількості 3 (трьох) осіб з кандидатів, запропонованих установчим зборами: ОСОБА_9 , кв. № АДРЕСА_8; ОСОБА_4 , кв. № АДРЕСА_3; ОСОБА_10 , кв. в„– АДРЕСА_9 , обрано головою ревізійної комісії ОСББ Чавдар 4 ОСОБА_4, кв. № АДРЕСА_3, ( за 54,07 %, 5 849,01 м2 загальної площі квартир, проти 0,58 %, 62,9 м2 загальної площі квартир); 6. Залишено тариф ТОВ ФІРМА КОМПАС , який буде чинним на момент прийняття будинку ОСББ Чавдар 4 в самостійне управління ( за 54,27 %, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, проти 0,58 %, 62,9 м2 загальної площі квартир); 7. Вирішено прийняти будинок № АДРЕСА_1 на баланс ОСББ Чавдар 4 з подальшим оформленням прибудинкової території у власність або користування ( за 54,27 %, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, проти 0,58 %, 62,9 м2 загальної площі квартир; 8. Вирішено уповноважити ОСОБА_3 , кв. № АДРЕСА_2 підготувати, підписати та подати всі необхідні документи для державної реєстрації ОСББ Чавдар 4 ( за 54,27 %, 5 870,3 м2 загальної площі квартир, проти 0,58 %, 62,9 м2 загальної площі квартир).

Разом із цим, позивач вважає, що внаслідок порушень вимог чинного законодавства реєстрація ОСББ Чавдар 4 є незаконною, а саме: при проведенні перерахунку голосів позивач встановив, що по другому питанню за проголосували 52,14 %, тобто 5639,15 м2 загальної площі квартир, проти 2,42 %, 262,1 м2 загальної площі квартир. При цьому, волевиявлення власників квартири № 24 загальною площею 93,10 м2 та квартири № 80 загальною площею 63 м2 ураховано двічі в листках опитування з різними датами. Крім того, співвласниками квартири № 5 загальною площею 99,80 м2 є три особи, кожна з яких володіє рівними частками в розмірі 1/3 площі квартири, у зв`язку з чим має бути урахована лише частина площі співвласника, що приймав участь у голосуванні, тобто 33,27 м2. Також, квартира № АДРЕСА_10 має загальну площу 93 м2 та налічує 4 чотирьох співвласників, кожен з яких володіє 1/4 частини площі квартири, а відтак при голосуванні має бути врахована лише 23,25 м2 площі квартири. Як зауважив позивач, у листі письмового опитування власником квартири № АДРЕСА_11 загальною площею 73,10 м2 зазначено ОСОБА_12 , однак остання станом на день голосування не набула права власності на вказану квартиру. Крім того, від власника квартири № АДРЕСА_12 загальною площею 92,9 м2 приймав участь у голосуванні ОСОБА_13 , хоча з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником даної квартири вказано ОСОБА_14 , відомості щодо представництва якої на голосуванні ОСОБА_15 відсутні. Також позивач вказав, що в листку опитування власником квартири № АДРЕСА_13 загальною площею 73 м2 зазначено ОСОБА_16 , однак відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири є ОСОБА_17 До того ж, на думку позивача, власник квартири № АДРЕСА_14 загальною площею 93,10 м2 під час голосування по другому питанню вказав так , замість за або проти , що не дає змоги встановити його волевиявлення. За наведених обставин позивач стверджує, що з другого питання за проголосували лише 47,81 %, 5170,77 м2 загальної площі квартир, а відтак кворум для прийняття вказаного рішення був відсутній. Відтак, наступні рішення з питань 4-7 порядку денного загальних зборів прийняті неповноваженим органом та підлягають визнанню недійсними.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (частина перша статті 98, частина перша статті 99 ЦК України).

Отже, Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Ураховуючи те, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його права як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на його думку, створенням юридичної особи, тому цей спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, відтак повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 № 501/1571/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17.

Відповідно до частини першої статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та частини 10 статті 14 Закону реалізація або здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Частиною 9 статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 10 статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків ).

Відповідно до частин 11, 12 статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Приписами частини 8 статті 10 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Одночасно, положеннями частини 7 статті 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків встановлено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності (частина 3 статті 4 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Відповідно до приписів статті 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

При цьому, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина 4 статті 355 ЦК України).

Як убачається із відомості щодо поіменного голосування з другого питання співвласників будинку в„– АДРЕСА_1 , присутніх на установчих зборах, власником квартири № 5 загальною площею 99,8 м2 значиться лише ОСОБА_18 , однак згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.08.2014 власниками даної квартири із визначенням часток спільної часткової власності в розмірі 1/3 є ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 . Отже, при врахуванні голосів співвласника ОСОБА_21 мала бути врахована лише належна їй частина площі квартири, а саме: 33,27 м2. Відомості щодо волевиявлення інших співвласників вказаної квартири щодо голосування з другого питання порядку денного матеріали справи не містять.

Також, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.08.2016 право власності на квартиру в„– АДРЕСА_10 зареєстровано за ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 із визначенням часток спільної часткової власності в розмірі 1/4. Водночас, у листку письмового опитування співвласника містяться відомості щодо волевиявлення власника квартири в„– АДРЕСА_10 ОСОБА_22 , якому належить 1/4 частка квартири, тобто 23,25 м2, а відомості щодо голосування інших співвласників квартири матеріали справи не містять.

У матеріалах справи також містяться два листка письмового опитування співвласника квартири в„– АДРЕСА_15 загальною площею 63 м2 від 09.06.2016 та 10.06.2016, тобто волевиявлення вказаного власника квартири ураховано двічі при підрахунку голосів. До того ж, як слідує із матеріалів справи, власник квартири № АДРЕСА_16 загальною площею 93,10 м2 проголосував з одних й тих самих питань також двічі - будучи присутнім на зборах згідно з відомостями щодо поіменного голосування, та в листку письмового опитування від 14.06.2016 року.

Крім того, як убачається із листка письмового опитування співвласника квартири № АДРЕСА_11 загальною площею 73,10 м2, власником даної квартири зазначено ОСОБА_12 Утім, станом на 15.06.2016 відсутні відомості щодо набуття ОСОБА_12 права власності на квартиру, оскільки відповідне право зареєстровано лише 03.03.2017 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону, що зазначено в частині 4 статті 334 ЦК України.

У відомості щодо поіменного голосування з другого питання співвласників будинку в„– АДРЕСА_1, присутніх на установчих зборах, власником квартири № АДРЕСА_12 загальною площею 92,9 м2 вказано ОСОБА_13 , а власником квартири № АДРЕСА_13 загальною площею 73 м2 - ОСОБА_16 . Разом із цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири в„– АДРЕСА_12 значиться ОСОБА_14 а власником квартири № АДРЕСА_13 - ОСОБА_17 . Проте, докази уповноваження власниками квартир № АДРЕСА_12 та № АДРЕСА_13 на голосування від їх імені представників в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства відсутні. Таким чином, матеріали справи не містять доказів правомірності зарахування вказаних голосів при прийнятті рішення з другого питання порядку денного.

Водночас, суд визнає необґрунтованими посилання позивача на неможливість встановити волевиявлення власника квартири № АДРЕСА_14 загальною площею 93,10 м2 з огляду на надання ним відповіді так на друге питання порядку денного.

Згідно з частиною 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався".

Тобто, надання відповідей учасниками опитування має бути здійснено у такій формі, що дає змогу визначити однозначне волевиявлення учасника в наданні згоди чи не наданні, або в не прийнятті участі з голосування по певному питанню.

Одночасно, в українській мові частка так має, серед інших, стверджувальне значення та вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища; виражає згоду на якусь дію або ствердження раніше висловленого (Словник української мови: в 11 томах - Том 10, 1979. - Стор. 17.). При цьому, прислівник за використовується на підтримку, на користь кого-, чого-небудь (Словник української мови: в 11 томах. - Том 3, 1972. - Стор. 12.).

Отже, слова так і за мають схоже значення за своєю семантикою, у зв`язку з чим використання співвласником квартири № АДРЕСА_14 при голосуванні слова так замість за не свідчить про неможливість визначити його волевиявлення при голосуванні, а тому не може мати наслідком неврахування голосу останнього до проценту голосів, які висловили своє погодження із запропонованим питанням № 2 порядку денного.

За наведених обставин судом встановлено, що при підрахунку голосів з голосування співвласників по другому питанню порядку денного до проценту співвласників, що проголосували за помилкового враховано площу квартир у розмірі 531,38 м2 (4,91 %), що вплинуло на прийняття рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та, відповідно, прийняття інших похідних рішень. Так, при вирахуванні із загальної площі квартир 53,31 % (5766,21 м2), власники яких проголосували за створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, помилково враховану площу квартир у розмірі 531,38 м2 (4,91 %), відсоткова кількість таких співвласників становить 48,4 %.

Водночас, частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Наявність спору через порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими, а тому обов`язком позивача відповідно до статей 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України є доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення його прав та інтересів відповідачами в справі.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позов може бути задоволений лише у випадку встановлення факту порушення, не визнання або оспорення відповідачем (відповідачами) прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого факту не встановлено, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен установити наявність порушених прав позивача внаслідок порушення процедури скликання та проведення зборів, тобто не тільки недотримання норм закону під час скликання і проведення зборів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є, в тому числі, визнання рішення недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 686/8227/17.

Натомість, окрім визначення порушень вимог чинного законодавства при проведенні установчих зборів, позивач у позовній заяві не навела обґрунтувань наявності її порушених прав та охоронюваних законом інтересів прийняттям рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку в„– АДРЕСА_1.

При цьому, із листків реєстрації на установчі збори від 07.06.2016 убачається, що позивач брала участь у реєстрації, при голосуванні виступила проти прийняття рішення лише по першому питанню порядку денного та в подальшому в голосуванні участі не приймала.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсними рішень установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку в„– АДРЕСА_1, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" за адресою: АДРЕСА_1, проведених 07-20 червня 2016 року від 20.06.2016 року, з огляду на недоведеність позивачем порушення її прав вказаними рішеннями.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації (дата запису 31.01.2017; номер запису: 1065102 0000 024052 в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Чавдар 4" (ідентифікаційний код 41112543) має похідний характер від основної вимоги, що не підлягає задоволенню, у задоволенні такої похідної вимоги також слід відмовити.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску.

Беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на відсутність порушених прав позивача, підстави для застосування позовної давності відсутні.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 01.06.2020 року.

Суддя К.В. Полякова