Рішення

від 20.05.2020 по справі 910/16209/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/16209/19

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап"

вул. Московська, буд. 12, м. Дніпро, 49000

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК"

вул. Лугова, буд. 9, м. Київ, 04074

про стягнення 116 826,45 грн.

Без участі представників учасників справи у зв`язку із їх неявкою

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" (далі - позивач) подало до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" (далі - відповідач) про стягнення 116 826,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" порушено свої зобов`язання із оплати за Договором переведення боргу від 14.05.2015 №ПБ11/15.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

11.12.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Імпап" в повному обсязі. Так, відзив обґрунтовано тим, що за твердженням відповідача, заборгованості на суму 116 826,45 грн. перед позивачем у відповідача немає, оскільки сторони за взаємною згодою визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб. Окрім того, відповідач звертає увагу суду, що жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування заборгованості позивачем до суду не надано, єдиним доказом який підтверджує заборгованість відповідача перед позивачем визначено акт звірки взаємних розрахунків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 вирішено здійснювати розгляд справи №910/16209/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 19.02.2020.

18.02.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпап" до суду подано відповідь на відзив.

19.02.2020 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2020 підготовче засідання у справі призначено на 11.03.2020.

У судове засідання, призначене на 11.03.2020 представники сторін не з`явилися, причин неявки суд не повідомили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2020.

01.04.2020 року судове засідання з розгляду справи не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами та доповненнями), установлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено на території України карантин з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.05.2020 розгляд справи по суті призначено на 20.05.2020.

В судове засідання, призначене на 20.05.2020 представники сторін не з`явилися, причин неявки суд не повідомили.

Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, у судовому засіданні 20.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

14 травня 2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Читай Місто Груп (Первісний Боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю ОСМА ЛОГІСТІК (Новий Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпап (Кредитор), був укладений Договір переведення боргу №ПБ 11/15 (надалі іменується "Договір"), згідно з якого ТОВ ОСМА ЛОГІСТІК було взято зобов`язання розрахуватися з Кредитором у зобов`язанні, що виникли із Договору поставки №3/02/2014 від 03.02.2014 року (п.1. Договору) (копію надано в додатках).

В пункті 2 Договору про переведення боргу №ПБ11/15 від 14.05.2015 року зазначено: 2. На момент переведення боргу заборгованість Первісного боржника перед Кредитором станом на 14 травня 2015 року складає 293 326 (двісті дев`яносто три тисячі триста двадцять шість) гривень 42 копійки за Договором. 03/02/2014 від 03 лютого 2014 року. Первісний боржник переводить на Нового боржника повне грошове зобов`язання у розмірі 293 326 (двісті дев`яносто три тисячі триста двадиять шість) гривень 42 копійки. Заборгованість у Первісного боржника перед Кредитором підтверджується Актом, звіряння взаєморозрахунків, підписаний між Кредитором та Первісним боржником станом на 14 травня 2015 року, який є невід`ємною складовою частиною даного Договору, за поставлений по Основному договору Товар, а Новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання... .

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, на день укладення Договору про переведення боргу, загальна сума боргу складала 293 326 гривень 42 копійки, що підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно пункту 6 Договору Відповідач (Новий боржник (яким і є ТОВ Осма Логістік ), підписуючи цей Договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація, яка засвідчує права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення), пов`язана із Основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Відповідно вхідних доручень та банківських виписок Відповідачем ТОВ ОСМА ЛОГІСТІК було частково сплачено борг в розмірі 175 500,00 гривень.

За даними ВИТЯГУ з Єдиний державний .реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на початку 2018 року Відповідачем було змінено назву з Товариства з обмеженою відповідальністю ОСМА ЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 39742669) на Товариства з обмеженою відповідальністю БУКВА ЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 39742669), юридичну адресу особи не змінено: 04074, місто Київ, Оболонський район, вул. Лугова, буд. 9.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що станом на 21.08.2019 року залишок боргу становить - 116 826,45 грн. з урахуванням вимог статті 530 ЦК України, Відповідачу на юридичну адресу направлено претензію про виконання грошового зобов`язання за умовами Договору про переведення боргу № ПБ11/15 від 14.05.2015 року.

З тверджень відповідача, 28.08.2019 року Відповідач отримав претензію, але борг так і не сплатив.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни боржника іншою особою (переведення боргу) за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У ст.521 Цивільного кодексу України зазначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Зі ст.513 цього Кодексу вбачається, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

За таких обставин, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №№ПБ 11/15 від 14.05.2015, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача права вимоги до відповідача.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ст.530 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як вже зазначалось, на нового боржника було переведено зобов`язання по оплаті за поставлений за договором №3/02/2014 від 03.02.2014 року товар у розмірі, узгодженому між первісним боржником та кредитором в акті звірки взаємних розрахунків станом на дату укладення угоди про переведення боргу.

При цьому, умовами договору передбачено, що новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання на умовах, визначених основним договором.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору поставки №3/02/2014 від 03.02.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" (постачальник) було зобов`язано на умовах та в порядку, визначеному договором, поставити покупцю товар, а саме друковану продукцію, аудіо, відео продукцію, інформаційні носії різних видів, у тому числі, диски, канцелярські та супутні товари, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Читай Місто Груп" (покупець) було зобов`язано приймати товар та оплачувати його.

У п.3.3 позивач та третя особа узгодили, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 календарних днів з моменту продажу товару кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну).

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2014р. (п.9.1 договору №3/02/2014 від 03.02.2014 р.).

Як встановлено судом, з метою визначення розміру грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" позивачем (кредитор) та відповідачем (новим боржником) було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2015р. по травень 2015р., згідно з яким заборгованість первісного божника складала 293 326,42 грн.

Відповідачем у відзиві б/н від 11.12.2019 не заперечувалося прийняття обов`язку за Договором переведення боргу з оплати, однак вказувалося на не вірну визначену суму боргу.

Отже, враховуючи умови договору №№ПБ 11/15 від 14.05.2015р., господарський суд дійшов висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" перейшли обов`язки з оплати товару на загальну суму 293 326,42 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує, що на балансі підприємства наявні залишки товару на суму 73 732,97 грн. отриманого за договором №3/02/2014 від 03.02.2014 р., на підтвердження нереалізації якого, а відповідно і ненастання строку оплати, відповідачем представлено до матеріалів справи інвентарний опис 5 від 10.12.2019р.

Проте, суд не приймає наведений інвентарний опис як належний та допустимий у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказ обсягу залишків нереалізованої продукції, враховуючи, що даний документ не містить жодних ознак первинної бухгалтерської документації, які б фіксувала облік товарів, та складенаий в односторонньому порядку.

Одночасно, відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вказувалось вище, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зі змісту ст.631 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки відповідно до договору протягом строку його дії.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті боргу в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 116 826,45 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 116 826,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап" підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ: 39742669; адреса: вул. Лугова, буд. 9, м. Київ, 04074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап" (код ЄДРПОУ 30198424; адреса: вул. Московська, буд. 12, м. Дніпро, 49000) 116 826 (сто шістнадцять тисяч вісімсот двадцять шість гривень) 45 коп. основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.(одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 02.06.2020.

Суддя М.О. Лиськов