Постанова

від 27.10.2020 по справі 910/16209/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2020 р. Справа№ 910/16209/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 20.05.2020 (дата складання та підписання повного тексту рішення 02.06.2020).

у справі № 910/16209/19 (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік"

про стягнення 116826,45 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В листопаді 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" про стягнення 116 826,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" порушило свої зобов`язання з оплати за договором переведення боргу від 14.05.2015 №ПБ11/15.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі № 910/16209/19 позовні вимоги задоволено.

За рішенням суду присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 116826, 45 грн основного боргу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з встановлених обставин невиконання відповідачем зобов`язання по сплаті боргу в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 116 826,45 грн та підлягає стягненню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої вимоги тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Так, відповідач не заперечує, що між сторонами укладався договір про переведення боргу, однак, вказує, що між позивачем та відповідачем укладено ще два договори поставки: №14 від 12.05.2015 та №49 від 19.05.2015, за якими на момент звернення з позовом до суду існувала заборгованість за реалізований товар, але апелянт вважає, що позивач повинен відповідними доказами довести розраховану ним суму заборгованості.

Апелянта також посилається на ті обставини, що в бухгалтерському обліку підприємства всі договори відображались разом і облік взаємних розрахунків не вівся по кожному договору окремо, а вівся по кожному контрагенту, тому відповідач не має можливості виділити заборгованість по кожному договору. За даними бухгалтерського відділу апелянта заявлена позивачем сума заборгованості не відповідає дійсності.

Крім того, апелянт зазначає, що умовами договору (п. 3.3.) сторони визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб. Тобто лише після продажу товару третім особам у відповідача виникає обов`язок з оплати товару протягом 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару. Разом з тим, за доводами апелянта, доказів продажу товару на користь третіх осіб (звіт за проданий товар на момент подання позову) позивачем не надано, а відтак право вимоги оплати товару у позивача ще не виникло.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції, відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі № 910/16209/19; ухвалено здійснювати розгляд апеляційної скарги за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строк для надання можливості скористатися наданими ст. 267 Господарського процесуального кодексу України правами протягом семи днів з дня отримання даної ухвали.

Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджено матеріалами справи, 14 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Читай Місто Груп (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю ОСМА ЛОГІСТІК (новий боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпап (кредитор), був укладений договір переведення боргу №ПБ 11/15 (надалі іменується "договір"), відповідно до пункту 1.1. якого цим договором регулюються відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони (первісного боржника) у зобов`язанні , що виникає із договору поставки №3/02/2014 від 03.02.2014, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі іменується - основний договір).

Так, пунктом 2 договору сторони погодили, що на момент переведення боргу заборгованість первісного боржника перед кредитором станом на 14 травня 2015 року складає 293 326 (двісті дев`яносто три тисячі триста двадцять шість) гривень 42 копійки за договором. №03/02/2014 від 03 лютого 2014 року. Первісний боржник переводить на нового боржника повне грошове зобов`язання у розмірі 293 326 (двісті дев`яносто три тисячі триста двадцять шість) гривень 42 копійки. Заборгованість у первісного боржника перед кредитором підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків, підписаний між кредитором та первісним боржником станом на 14 травня 2015 року, який є невід`ємною складовою частиною даного договору, за поставлений по основному договору товар, а новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання.

За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, на день укладення договору про переведення боргу, загальна сума боргу складала 293 326 гривень 42 копійки, що підтверджено Актом звірки взаєморозрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно пункту 6 договору новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація, яка засвідчує права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення), пов`язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між первісним боржником та кредитором.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на початку 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю ОСМА ЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 39742669) змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю БУКВА ЛОГІСТІК (код ЄДРПОУ 39742669), юридичну адресу особи не змінено: 04074, місто Київ, Оболонський район, вул. Лугова, буд. 9.

За доводами позивача, не спростованими відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" було частково сплачено борг в розмірі 175 500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що станом на 21.08.2019 залишок заборгованості за договором про переведення боргу становить 116 826,45 грн, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" зверталось до відповідача з претензією про виконання грошового зобов`язання за умовами договору про переведення боргу № ПБ11/15 від 14.05.2015.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0100172074264 (а.с. 28) відповідачем отримано претензію - 28.08.2019, однак заборгованість за договором про переведення боргу не оплачена.

Дані обставини стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі статтями 11 , 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України ), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни боржника іншою особою (переведення боргу) за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з положеннями статті 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, з огляду на встановлений положеннями статті 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, договір №№ПБ 11/15 від 14.05.2015 є належною підставою, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача права вимоги до відповідача.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, на нового боржника було переведено зобов`язання по оплаті за поставлений за договором №3/02/2014 від 03.02.2014 товар у розмірі, узгодженому між первісним боржником та кредитором в акті звірки взаємних розрахунків станом на дату укладення угоди про переведення боргу.

При цьому, умовами договору передбачено, що новий боржник погоджується виконати зазначене зобов`язання на умовах, визначених основним договором.

Так, відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору поставки №3/02/2014 від 03.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" (постачальник) було зобов`язано на умовах та в порядку, визначеному договором, поставити покупцю товар, а саме друковану продукцію, аудіо, відео продукцію, інформаційні носії різних видів, у тому числі, диски, канцелярські та супутні товари, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Читай Місто Груп" (покупець) було зобов`язано приймати товар та оплачувати його.

У п.3.3 позивач та третя особа узгодили, що розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 календарних днів з моменту продажу товару кінцевому споживачу (з правом повернення та обміну).

Даний договір набрав чинності з моменту його підписання та діяв до 31.12.2014 (п.9.1 договору №3/02/2014 від 03.02.2014).

Як встановлено судом, з метою визначення розміру грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Читай місто груп" позивачем (кредитор) та відповідачем (новим боржником) було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з січня 2015 року по травень 2015 року, згідно з яким заборгованість первісного божника складала 293326,42 грн.

У відзиві на позовну заяву (а.с. 64-66) відповідачем не заперечувалося прийняття обов`язку за договором переведення боргу, однак вказувалося на не вірну визначену суму боргу. При цьому, відповідачем не надано доказів на спростування суми заборгованості та/або доказів її оплати.

Отже, враховуючи умови договору №№ПБ 11/15 від 14.05.2015, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУКВА ЛОГІСТІК" перейшли обов`язки з оплати товару на загальну суму 293326,42 грн.

В заперечення проти позову та в апеляційній скарзі, відповідач посилається також на те, що за умовами договору сторони за взаємною згодою визначили відкладальну обставину для моменту настання обов`язку відповідача (покупця) по оплаті поставленого товару - продаж на користь третіх осіб та складання звіту з реалізації товару, і тільки після цього у покупця (відповідача) настає обов`язок оплати товару, і то не відразу після продажу, а протягом 30 (тридцяти) календарних днів після складання звіту реалізації. Крім того, відповідач зазначає, що на балансі підприємства наявні залишки товару на суму 73 732,97 грн. отриманого за договором №3/02/2014 від 03.02.2014, на підтвердження нереалізації якого, а відповідно і ненастання строку оплати, відповідачем представлено до матеріалів справи інвентарний опис 5 від 10.12.2019.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає зазначені доводи відповідача безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що наліз положень статей 530, 712, 692, 212 Цивільного кодексу України у сукупності з умовами спірного договору дає підстави для висновку, що нереалізація товару протягом 2-х місяців з моменту поставки та невчинення покупцем (відповідачем) зі спливом указаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові, тягне за собою обов`язок покупця оплатити товар.

Разом із цим, відповідач на підтвердження обставин нереалізації товару та його дійсної наявності належних доказів суду не подав, при цьому інвентарний опис, наданий відповідачем, не може бути належним та допустимим у розумінні Господарського процесуального кодексу України доказу обсягу залишків нереалізованої продукції, враховуючи, що даний документ не містить жодних ознак первинної бухгалтерської документації, які б фіксувала облік товарів, та складений в односторонньому порядку.

Одночасно, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вказувалось вище, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки відповідно до договору протягом строку його дії.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" не виконало зобов`язання по сплаті боргу в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 116 826,45 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 116 826,45 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Оскільки наявність обов`язку відповідача щодо сплати заборгованості у розмірі 116826,45 грн. підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову та стягнення з відповідача 116826,45 грн. заборгованості за договором.

Доводи апелянта на укладення між сторонами ще декількох договорів поставки №14 від 12.05.2015 та №49 від 19.05.2015, за якими на момент звернення з позовом до суду існувала заборгованість за реалізований товар, ніяким чином не стосуються спірних правовідносин сторін, з огляду на те, що позовні вимоги у даній справі стосуються лише виконання грошового зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" за договором про переведення боргу, вимог щодо нереалізованого товару за договорами поставки №14 від 12.05.2015 та №49 від 19.05.2015 не заявлялось.

Посилання апелянта на особливості ведення бухгалтерського обліку підприємства відповідача, у зв`язку з чим відповідач не має можливості виділити заборгованість по кожному договору, також визнаються безпідставними, оскільки особливості ведення бухгалтерського обліку не є підставою для неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" своїх зобов`язання за кожним окремим договором, навіть укладеного з одним і тим самих контрагентом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/16209/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква Логістік" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/16209/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 у справі №910/16209/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/16209/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова