Ухвала

від 29.05.2020 по справі 527/1538/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

29 травня 2020року

м. Київ

справа № 527/1538/19

провадження № 61-7187ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Відділ у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору Відділ у Глобинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договори оренди землі № 1 та № 2, укладені 15 січня 2014 року між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ФОП ОСОБА_2 .

Скасовано державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки за договорами оренди землі № 1 та № 2, укладеними 15 січня 2014 року між ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) та ФОП ОСОБА_2 , номер запису про інше речове право: 4835824 від 28 лютого 2014 року та 4545531 від 03 лютого 2014 року відповідно.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) заборгованість по виплаті орендної плати у загальному розмірі 46 589,28 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та просив скасувати це судове рішення та відмовити у позові.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2020 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено, рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 6 085,40 грн.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 2 1536,80 грн. судових витрат.

16 квітня 2020 року, засобами поштового зв`язку до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з пропуском строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2020 року, в якій скаржник просить судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Скаржнику необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України та/або пункт ( абзац та\або пункт) статей 392 та/або 411 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави (підстав) та надати належні та допустимі докази, на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення.

На виконання вимог вказаної ухвали, 25 травня 2020 року ОСОБА_1 надала докази отримання повного тексту постанови апеляційного суду, а саме оригінал конверту зі штрих-кодом та роздруківка із сайту Укрпошта .

Враховуючи те, що вказані скаржником обставини підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.

Разом з тим, ОСОБА_1 не виконала повністю вимоги ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2020 року, а саме не зазначила певний (певні) норму (норми) процесуального закону, на підставі яких подана касаційна скарга (підстави касаційного оскарження судового рішення).

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню із таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Також згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23 жовтня 1996 року, Reports 1996-V, p. 1544, § 45; Brualla Gomez de la Torre v. Spain від 19 грудня 1997 року).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 не виконала вимог ухвали Верховного Суду від 28 квітня 2020 року та процесуального закону при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судового рішення, така скарга підлягає поверненню заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись статями 127, 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2020 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2020 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко