Постанова

від 20.05.2020 по справі 911/1096/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа№ 911/1096/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня

на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019

у справі № 911/1096/18 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня

до Баришівської селищної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

1. Баришівської районної ради;

2. Комунального підприємства Баришівське бюро технічної інвентаризації

про визнання недійсним рішення від 14.06.2007 №82, свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1

за відсутності представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня (надалі - ТОВ Баришівська друкарня , позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Баришівської селищної ради про визнання рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82 та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1, видане Баришівською селищною радою недійсними, вказуючи, що прийняттям без будь-яких на те правових підстав вищевказаного рішення та видачею громаді району свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 порушується право власності позивача на нерухоме майно, а саме, цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: смт. Баришівка, вул. Київський шлях (колишня вул. Леніна), 20, набутого під час приватизації за договором купівлі-продажу державного майна №56-МП-КВ від 31.10.1995 Товариством покупців членів трудового колективу Малого поліграфічного підприємства Реал , правонаступником якого він являється.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі №911/1096/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Встановивши, що на момент звернення до суду з позовом та на час постановлення оскаржуваного рішення право власності на приміщення друкарні та складу зареєстроване за позивачем, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.78-79), суд дійшов висновку, що суб`єктивне матеріальне право позивача, на захист якого ним подано позов не є порушеним; оспорюване позивачем рішення від 14.06.2007 №82 вичерпало свою дію видачею свідоцтва, яке, за наявності реєстрації права власності за позивачем, само по собі не порушує означеного права позивача. Разом з тим, оскільки власником майна за оспорюваним свідоцтвом виступає Баришівська районна рада, що свідчить про наявність між останньою та позивачем приватно-правового спору щодо права власності на спірне майно, суд вказав, що до громади району, яка приймала участь у справі в якості третьої особи, вимоги позивачем не заявлялись, натомість, у підготовчому засіданні позивач визначився з колом учасників справи, вважаючи, що саме Баришівська селищна рада має відповідати за заявленим позовом.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Баришівська друкарня звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу вмотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та в порушення вимог ст. 86 ГПК України неповно та необ`єктивно здійснив оцінку наданих позивачем доказів та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки матеріалами справи належним чином доведено, що рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1, видане 25.06.2007 на підставі цього рішення, є протиправними та підлягають скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази прийняття на пленарних засіданнях Баришівської селищної ради рішень стосовно передачі в комунальну власність нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т . Баришівка, вул. Київський шлях (колишня - вул. Леніна), будинок 20, а відтак, відповідач, прийнявши оскаржуване рішення від 14.06.2007 №82, вийшов за межі наданих йому повноважень, передбачених ст. 30 та ч.2 ст. 52 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ; місцевий господарський суд не дослідив належним чином обставин відсутності у Баришівської районної ради законних підстав для набуття права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, а суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог; оскаржуване рішення, ухвалене відповідачем та видача на його підставі оспорюваного свідоцтва про право власності порушують права позивача та створюють для нього юридичні наслідки.

27.08.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мальченко А.О., суддів ОСОБА_1., Дикунської С.Я. апеляційну скаргу ТОВ Баришівська друкарня на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі № 911/1096/18 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 03.09.2019 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

09.09.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у тому ж складі суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі № 911/1096/18, справу призначено до розгляду на 06.11.2019, встановлено Баришівській селищній раді, Баришівській районній раді та Комунальному підприємству Баришівське бюро технічної інвентаризації строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

19.09.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, а 23.09.2019 та 15.10.2019 - відзиви відповідача на апеляційну скаргу; клопотання третьої особи-2 від 27.09.2019 про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оспорюване позивачем рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82 було прийнято уповноваженим органом, в межах наданих йому повноважень та у відповідності до норм законодавства, чинного на час його прийняття. Оспорюване свідоцтво про право власності, видане громаді Баришівського району також було видане уповноваженим органом та в межах наданих йому повноважень; доводи скаржника про неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи вважає безпідставними та такими, що спростовуються доказами, дослідженими судом першої інстанції під час розгляду справи. Водночас, відповідач у відзиві наголосив на тому, що позивачем при пред`явленні позову було пропущено строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, відтак у задоволенні позову судом має бути відмовлено.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу не погодилася з її доводами, заперечила проти її задоволення, зазначивши про те, що твердження скаржника про вихід відповідача за межі своїх повноважень при прийнятті рішення №82 від 1406.2007 не відповідає дійсним обставинам справи, адже відповідно до підпункту 1 пункту а) ст. 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад є власним (самоврядним) повноваженням виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а відтак, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачеві у задоволенні позову та обгрунтував своє рішення належними та допустимими доказами, надавши їм належну правову оцінку.

В судовому засіданні 06.11.2019 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, які в ній наведені, просив рішення скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; подану суду першої інстанції заяву про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності на звернення до суду з даним позовом підтримав.

Представник третьої особи 1 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вказуючи на необґрунтованість наведених у ній доводів та відсутність підстав для скасування законного та вмотивованого рішення суду першої інстанції.

06.11.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.12.2019 у зв`язку з неявкою відповідача.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.-08/4967/19 від 13.12.2019 у зв`язку з прийняттям рішення Вищою радою правосуддя від 12.12.2019 про звільнення судді ОСОБА_1 , яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1096/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2019 апеляційну скаргу у справі № 911/1096/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Дикунської С.Я., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі №911/1096/18, призначену на 18.12.2019, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача 16.12.2019 надійшла відповідь на відзив, а 17.12.2019 від третьої особи-1 - клопотання про приєднання до матеріалів справи копії клопотання про приєднання доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2019 у розгляді справи №911/1096/18 оголошено перерву до 12.02.2020.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/524/20 від 05.02.2020 у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці з 10.02.2020, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/1096/18.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 апеляційну скаргу у справі №911/1096/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі №911/1096/18, призначену на 12.02.2020 прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

10.02.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, а 27.02.2020 від третьої особи-2 - клопотання про здійснення розгляду справи №911/1096/18 у зв`язку з виробничою необхідністю без участі представника КП Баришівське бюро технічної інвентаризації .

12.02.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду з урахуванням зміни складу суду та з метою забезпечення прав учасників судового розгляду, встановлених ст. 38 ГПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2020.

16.03.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, 17.03.2020 - від третьої особи-1 клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги у відсутність представника Баришівської районної ради, а на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду 17.03.2020 - клопотання позивача про відкладення судового засідання у справі, призначеного на 18.03.2020, обґрунтоване неможливістю прибуття до суду у зв`язку із запровадженням в країні карантинних заходів через спалах у світі коронавірусу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 зі змінами від 16.03.2020 №215 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено з 12 березня 2020 до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 у розгляді справи №911/1096/18 оголошено перерву до 09.04.2020.

04.04.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі на іншу дату у зв`язку з продовженням карантину.

У зв`язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та продовжено карантин до 24.04.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги 09.04.2020 не відбудеться, а наступне судове засідання призначено на 20.05.2020.

Пунктом 3 вищевказаної ухвали учасників апеляційного провадження повідомлено про те, що їх участь у судовому засіданні не є обов`язковою та нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

18.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі, призначеного на 20.05.2020 на іншу дату у зв`язку з продовженням карантину; 19.05.2020 від третьої особи -1 надійшло клопотання, в якому представник просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а розгляд справи проводити у відсутність представника Баришівської районної ради.

20.05.2020 сторони в судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Розглянувши подане позивачем клопотання про відкладення судового засідання, обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача та третіх осіб, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази, а також подані відповідачем та третьою особою 1 відзиви на апеляційні скарги є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, а у поданому клопотанні позивач не повідомляє про намір його представника взяти участь у судовому засіданні та не зазначає причин, які безпосередньо перешкоджають йому забезпечити явку свого представника у судове засідання, тоді як саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні вказаного клопотання позивача та здійснити розгляд скарги за відсутності зазначених осіб.

Відповідна правова позиція з процесуального питання щодо можливості перегляду судового рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №908/2323/19.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що учасники справи мають можливість брати участь у судовому засіданні поза межами суду дистанційно - у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, зокрема, за допомогою сервісу EASYCON .

Крім того, колегія суддів зазначає, що учасники апеляційного провадження, з метою реалізації принципів змагальності та диспозитивності (ст. ст. 13, 14 ГПК України) не позбавлені можливості до дня судового засідання, уникаючи безпосереднього відвідування установи суду, подати свої вмотивовані письмові пояснення, скориставшись засобами електронного зв`язку задля дотримання своєчасного розгляду апеляційної скарги як елементу права на справедливий суд.

Обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення, раніше надані учасниками справи в судових засіданнях, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ Баришівська друкарня є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.06.2007 Баришівська районна рада звернулась до Баришівської селищної ради з клопотанням №02-118/125 про надання дозволу на оформлення свідоцтва про право власності на об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: смт.Баришівка, вул. Леніна, 20 (приміщення редакції та гаражу) (т.1 а.с.18).

Того ж дня, 14.06.2007 рішенням Виконавчого комітету Баришевської селищної ради №82 Про дозвіл на видачу свідоцтва про право власності на будівлю редакції з підсобними будівлями і спорудами Баришівському БТІ доручено формувати текст свідоцтва про право власності на будівлю редакції з підсобними будівлями і спорудами в смт. Баришівка, вул. Леніна, 20 на Громаду району та дозволено зареєструвати свідоцтво про право власності (т.1 а.с.19).

25.06.2007 на виконання вищевказаного рішення відповідачем було видано свідоцтво серії № НОМЕР_1 про право власності на нежитлову будівлю (редакція з підсобними будівлями і спорудами), розташовану за адресою: Київська область , Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Леніна, 20 .

Відповідно до опису до об`єкта, на який видано свідоцтво, входять: адміністративна будівля літера 1А, площею 376,8м 2 ; гараж літера Б, площею 181,6м 2 , ворота з каліткою, 1; асфальтне покриття, 2; власником майна зазначена громада району (т.1 а.с.20).

Як вбачається з матеріалів справи, Баришівською районною радою 19.10.2007 прийнято рішення Про затвердження переліку об`єктів районної комунальної власності , згідно з додатком, до якого включено, зокрема, нежитлову будівлю (редакцію з підсобними будівлями і спорудами) по вул. Ленана, 20 без зазначення площі (а.с.199 т.1).

Водночас, судом першої інстанції встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 30.08.1995 №4/48-МП Про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна Малого поліграфічного підприємства Реал було створено комісію з інвентаризації та оцінки вартості майна та визначено її склад (т.1 а.с.42).

Так, згідно з інвентаризаційним описом №1 основних засобів, на балансовому рахунку №01 перебували у т.ч. будівля типографії 1975 року вартістю 414 601 тис.крб, будівля складу 1975 року вартістю 320 400 тис.крб; а всього на відповідному балансовому рахунку знаходилось майно загальною вартістю 1 538 347 тис.крб (т.1 а.с.43-44).

З акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Малого поліграфічного підприємства Реал , що затвердженого начальником Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області 25.10.1995, вбачається, що балансова вартість основних засобів на 01.09.1995 становила 1 538 347тис.крб, а залишкова - 745 097 тис.крб. При цьому вартість цілісного майнового комплексу, до якого включені також по залишковій проіндексованій вартості основні засоби, становить 802 171 тис.крб, а вартість майна, яке підлягало приватизації, оцінено у розмірі 1 450 345 тис.крб (т.1 а.с.45).

31.10.1995 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі - продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал (далі-покупець) було укладено договір №56-МП-КВ купівлі-продажу державного майна Малого приватного підприємства Реал (т.1 а.с.46-48).

За умовами вищевказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу Малого поліграфічного підприємства Реал , який розташований на земельній ділянці 0,1 га за адресою: Київська область, см. Баришівка, вул. Леніна, 20. Покупець за таким договором зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені договором.

Пунктом 1.1 договору визначено, що майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Відповідно до п.1.2 договору, право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта прийому-передачі, а в силу п.1.3 договору, вартість відчужуваного цілісного майнового комплексу становить 1 450 345 000 крб.

Згідно п.3.2 договору, передача об`єкта приватизації покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

За умовами п.13 договору, останній підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у відповідних органах місцевих Рад народних депутатів у місячний термін з моменту підписання.

Зазначений договір посвідчено нотаріально 31.10.1995, про що свідчить напис на звороті даного договору державним нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Маховкою Ю.І., якою належність відчужуваного майна Регіональному відділенню державного майна України по Київській області перевірено, а договір зареєстровано в реєстрі за №2-4155 (т.1 а.с.48).

За прибутковим позабалансовим ордером №9993к та реєстром іменних приватизаційних майнових сертифікатів №1 від 14.11.1995 в рахунок оплати передані приватизаційні папери номіналом 1100000000крб (т.1 а.с.49-50).

Приватизаційним платіжним дорученням №50 від 12.12.1995 Мале поліграфічне підприємство Реал здійснило переказ коштів в сумі 350 345 000 крб Регіональному відділенню Фонду державного майна по Київській області в рахунок оплати за договором від 31.10.1995 (т.1 а.с.51).

Відповідно до акту прийому-передачі, майно, яке є об`єктом купівлі-продажу за таким договором, на загальну суму 1 450 345 000 крб. передано Товариству покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал (т.1 а.с.52).

21.12.1995 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області видано свідоцтво про власність на майно цілісного майнового комплексу малого поліграфічного підприємства Реал (реєстраційний № 20-МП - КВ ) (т.1 а.с.53).

В подальшому, на виконання п. 13 договору купівлі-продажу державного майна Малого приватного підприємства Реал №56-МП-КВ від 31.10.1995, розпорядженням Баришівської районної державної адміністрації від 29.12.1995 №123 Про реєстрацію договору №56-МП-КВ купівлі-продажу державного майна малого приватного підприємства Реал , було прийнято рішення про реєстрацію такого договору (т.1 а.с.54).

В силу ч. 4 Закону України Про приватизацію майна державних підприємств (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу), договір купівлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню, а також реєстрації виконкомами Рад народних депутатів протягом одного місяця з дня його укладення; порядок переходу права власності на приватизовані об`єкти визначається відповідно до законодавства.

Так, відповідно до ст.24 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) (в редакції Закону, який був чинний на момент укладення договору купівлі-продажу), норми якого підлягають застосуванню при визначенні моменту набуття права власності на майно, передане за вказаним договором, враховуючи, що об`єкт продажу відносився до підприємств, визначених ст.2 такого Закону, до покупця, який придбав на аукціоні, конкурсі об`єкт приватизації, переходить право володіння, користування і розпорядження цим об`єктом з моменту удару молотка ліцітатора або підписання протоколу засідання конкурсної комісії про визначення остаточного переможця, при викупі підприємства - з дати прийняття органом приватизації рішення про викуп.

Відтак, на майно, яке є об`єктом купівлі-продажу за таким договором, Товариство покупців членів трудового колективу малого поліграфічного підприємства Реал набуло право власності у грудні 1995 року.

Як підтвердило своїм листом від 06.09.2017 №14-07-4343 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, до такого майна, як частина цілісного майнового комплексу, увійшла вартість приміщень друкарні та складу (т.1 а.с.55).

Позивач у справі є правонаступником МПП Реал , що об`єктивно підтверджується статутом ТОВ Баришівська друкарня (т.1 а.с.33-37).

Оспорюючи законність рішення відповідача та виданого ним свідоцтва, позивач посилається на те, що є власником відповідного майна, яке набув у процесі приватизації на підставі договору купівлі-продажу від 31.10.1995, який є чинним і в установленому законом порядку недійсним не визнавався, однак відповідачем без зазначення будь-якої правової підстави, без проведення пленарних засідань з цього питання прийнято рішення доручити Баришівському БТІ формувати текст свідоцтва про право власності на будівлю редакції за Громадою району та надано дозвіл третій особі-2 на його реєстрацію.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, находить їх обґрунтованими та вмотивованими, а висновки суду першої інстанції помилковими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХІІ (у редакції Закону від 14.03.1995 №98/95-ВР) цілісним майновим комплексом є господарський об`єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Згідно з ч.3 ст. 66 Господарського кодексу України цілісний майновий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути об`єктом купівлі-продажу та інших угод, на умовах і в порядку, визначених цим Кодексом та законами, прийнятими відповідно до нього.

За приписами ч.ч.1-3 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Згідно з ч.2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування (у редакції чинній на час прийняття оспорюваних актів) підставою для набуття права комунальної власності є передача майна громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Однак, на момент прийняття оспорюваного рішення №82 та видачі свідоцтва серії № НОМЕР_1 про право власності на нежитлову будівлю (редакція з підсобними будівлями і спорудами), розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул . Леніна, 20 , відповідач не був власником нерухомого майна та не був наділений повноваженнями з управління чужим нерухомим майном. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження законних підстав набуття ним права власності на нерухоме майно за адресою: Київська область, Баришівський район, смт.Баришівка, вул. Київський шлях, будинок 20 .

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування №280/97-ВР (у редакції чинній на дату прийняття оспорюваних актів) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За приписами п.30 ч.1 ст. 26 цього ж Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з ч.ч.1, 9 ст.51 Закону України Про місцеве самоврядування №280/97-ВР (у редакції чинній на дату прийняття оспорюваних актів) виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. До складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

До повноважень виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради у відповідності до ч.2 ст.52 цього Закону віднесено попередній розгляд та схвалення проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; координація діяльності відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховування звітів про роботу їх керівників; право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Враховуючи наведені норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції та під час апеляційного провадження не було надано жодних доказів прийняття на пленарних засіданнях Баришівської селищної ради рішення щодо спірного майна, розташованого за адресою: Київська область, Баришівський район, с.м.т. Баришівка, вул. Київський шлях (колишня Леніна), будинок 20, відтак відповідач необґрунтовано стверджує, що рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82 прийнято уповноваженим органом, в межах наданих йому повноважень.

Суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Великої палати Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, дійшов висновку, що оспорюване рішення відповідача від 14.06.2007 №82 вичерпало свою дію видачею свідоцтва про право власності, а тому не може порушувати прав позивача з огляду на наявність державної реєстрації за останнім права власності на це ж майно, відповідно позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Однак з таким висновком господарського суду судова колегія не погоджується.

При цьому суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 12.03.2019 у справі №911/3594/17 стосовно того, що реєстрація права власності є лише офіційним визнанням права власності з боку держави за певною особою, яка сама по собі не є безспірним підтвердженням наявності у цієї особи права власності, але вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи по суті суд першої інстанції не дослідив у повній мірі наявності правових підстав для видачі спірного свідоцтва, оскільки підставою для його видачі мав би бути правовстановлюючий документ.

Спірне рішення відповідача №82 таким правовстановлюючим документом не являється.

Аналізуючи зміст спірного рішення №82, колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою та змістом воно виступає дозвільним документом, за яким третій особі-2 доручається формувати текст свідоцтва про право власності та проведення його реєстрації, дане рішення не базується на будь-яких правовстановчих документах.

Таким чином, питання наявності у громади Баришівського району правовстановлюючих документів на адміністративну будівлю А-1, розташовану за адресою: Київська область, Баришівський район, см.т.Баришівка, вул. Леніна, 20 судом першої інстанції в ході розгляду справи не досліджувалось.

Втім, договір купівлі-продажу від 31.10.1995 №56-МП-КВ щодо набуття позивачем права власності на майно цілісного майнового комплексу ТОВ Баришівська друкарня , що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях (колишня вул. Леніна) буд. 20, є чинним та не визнаний недійсним у встановленому законом порядку ані на момент прийняття відповідачем спірного рішення №82 та видання свідоцтва, ані на даний час.

При цьому, судова колегія не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки такі спростовуються сукупністю наявних у справі доказів.

Так, відповідач зазначає, що позивачеві за актом приймання-передачі приватизованого майна цілісного майнового комплексу МПП Реал від 21.12.1995 передавались основні та оборотні засоби без зазначення того, чи передається позивачеві приміщення та якою площею; реєстрація права власності за ТОВ Баришівська друкарня 20.09.2017 відбулась з порушенням чинного законодавства, оскільки на той час право власності на нежитлову будівлю (редакцію з підсобними будівлями і спорудами), що знаходиться за адресою: с.м.т.Баришівка, вул.Київський шлях (колишня Леніна), буд. 20, належало громаді Баришівського району в особі Баришівської районної ради з дня побудови будівлі - 1935 року.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Баришівської районної ради депутатів трудящих від 13.06.1973 №185 Про передачу будівлі районної редакції газети Баришівські вісті та районної друкарні в смт.Баришівка по вул. Комсомольській, буд. 35 на баланс районного вузла зв`язку, а будівлі колишнього районного вузла зв`язку по вул. Леніна на баланс редакції газети Баришівські вісті та районної друкарні , на яке посилається відповідач, пунктом 1 цього рішення дозволено районній редакції газети Баришівські вісті та Районній друкарні будівлю в смт.Баришівка по вул. Комсомольській, 35, яка знаходиться на їхньому балансі, передати на баланс районного вузла зв`язку, а районному вузлу зв`язку будівлі по вул. Леніна передати на баланс редакції газети Баришівські вісті та районній друкарні Київського обласного управління у справах видавництва, поліграфії та книжкової торгівлі. Пунктом 3 зобов`язано редактора районної газети Баришівські вісті ОСОБА_3 та директора районної друкарні ОСОБА_2 провести необхідну реконструкцію будівель та впорядкувати територію, що передається з будівлями, до 1 вересня 1973 року (а.с.95 т.1).

Також відповідачем надано листи, адресовані начальнику Переяслав-Хмельницького Міжміського інвентарбюро від Баришівської типографії від 14.10.1977 вих. №18 з проханням провести інвентаризацію будівель приміщення типографії та складу балансовою вартістю 16707 крб. та 11401 крб. відповідно, та від Баришівської редакції газети Баришівські вісті (вих..№216/01) про здійснення інвентаризації будівель будівлі редакції та гаражу балансовою вартістю 32750 крб. та 4600 крб. відповідно (а.с.96-97 т.1).

Як вбачається з витягу з Журналу внутрішніх обмірів та підрахунків площ будівель літер А-1 за результатами інвентаризації, загальна площа будівель по редакції становить 122 кв.м., а по типографії - 375,8 кв.м. (а.с.98-99 т. 1).

Отже, в оспорюваному позивачем свідоцтві про право власності на нежитлову будівлю (редакція з підсобними будівлями і спорудами), виданому відповідачем Громаді району в розмірі 1/1 частки безпідставно вказано адміністративну будівлю А-1 площею 376,8 кв.м., оскільки будівля вказаної площі станом на 1977 рік обліковувалась на балансі позивача, щодо якої повноважною особою здійснено інвентаризаційний опис та виготовлено технічний паспорт.

З огляду на декларативність спірного рішення відповідача від 14.06.2007 №82, його незаконність через відсутність у третьої особи-1 правовстановлюючого документу, який мав слугувати підставою для видачі свідоцтва про право власності та реєстрації відповідного речового права, судова колегія вважає, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позову також з тієї підстави, що до Баришівської районної ради, яка у справі приймала участь у статусі третьої особи -1, позивачем не заявлялись вимоги, є помилковою.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про доведеність позивачем заявлених вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Заяви відповідача та третьої особи-1 про застосування наслідків спливу строків позовної давності для звернення позивача до суду з даним позовом колегія суддів відхиляє та одночасно відзначає обґрунтованість заяви позивача про поновлення йому строку на звернення до суду за захистом порушеного права та наявність для цього підстав, зважаючи на те, що останнім вказаний строк було пропущено з поважних причин.

Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З долучених до заяви доказів вбачається, що позивач довідався про прийняття відповідачем незаконних рішення та свідоцтва лише у серпні 2011 року, отримавши від Баришівської селищної ради листа від 04.08.2011 №336-02-29, після чого звернувся до Баришівського районного суду з відповідним позовом, який задоволено, однак, у подальшому судове рішення у справі №2а-3036/2011 було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018, а провадження у справі закрито з посиланням на те, що відповідні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства через відсутність публічно-правового спору, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом у травні 2018 року.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та обґрунтованість доводів апеляційної скарги ТОВ Баришівська друкарня , у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі №911/1096/18- скасуванню, з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня на рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі № 911/1096/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.07.2019 у справі № 911/1096/18 скасувати.

3. Ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 14.06.2007 №82.

5. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2007 серії НОМЕР_1, видане Баришівською селищною радою.

6. Стягнути з Баришівської селищної ради (ідентифікаційний код 04360623; 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, 27) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баришівська друкарня (ідентифікаційний код 02466984; 07500, Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, буд. 20) 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 74 коп. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

8. Матеріали справи № 911/1096/18 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.06.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз