Рішення

від 03.06.2020 по справі 500/1325/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1325/19

03 червня 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 11.05.2019 року та вимоги №Ф-2307-50 від 13.08.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Тернопільській області №Ф-2307-50 від 11.05.2019 в сумі 9306,66 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що наявність права на зайняття адвокатською діяльністю не зобов`язує особу займатись незалежною професійною діяльність як адвокат - самозайнята особа, і не забороняє перебувати в трудових відносинах в межах цієї професійної діяльності. Позивач незалежну професійну діяльність як адвокат - самозайнята особа не проводить, оскільки весь період, за який відповідачем нараховано єдиний внесок, перебував в трудових відносинах у межах професійної діяльності. З огляду на положення Податкового кодексу України та беручи до уваги те, що позивач не здійснював і не здійснює незалежної професійної діяльності, не отримує жодних доходів, як самозайнята особа, вважає, що він не є платником єдиного внеску згідно пункту 5 частини першої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . А тому вважає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідача є протиправною та такою, які підлягає скасуванню.

Ухвалою суду (суддя - Хрущ В.Л.) від 11.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд справи призначено на 10.07.2019.

02.07.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 56-58, т.1), в якому зазначено, що згідно з інформацією щодо ОСОБА_1 , яка міститься в інформаційній системі Податковий блок. Облік платників податків розділ Реєстраційні дані , позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець який займається незалежною професійною діяльністю станом на 29.03.2018, та взятий на облік Чортківською ОДПІ станом на 29.05.2018 за номером 2064 з присвоєнням стану платника податків "0 - платник податків за основним місцем обліку". Крім того, у відзиві вказано, що ОСОБА_1 звертався до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування відповіді на звернення за формою №7ЄСВ, наданої Борщівським відділенням Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та зобов`язання вчинити певні дії, а саме не нараховувати єдиний соціальний внесок за період сплати внеску за нього його роботодавцем. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №594/871/18, яке набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Враховуючи викладене, сторона відповідача у задоволені позову просить відмовити.

Судове засідання 10.07.2019 не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді Хрущ В.Л. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 22.07.2019.

11.07.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на адміністративний позов, у якій представник позивача наводить ті самі обставини, положення законодавства, судову практику, що й у позовній заяві (а.с. 90-93, т.1).

24.07.2019 від представника позивача до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/935/19.

Ухвалою суду від 22.07.2019 заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Цурки Наталії Олександрівни, про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження в адміністративній справі №500/1325/19 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Цурки Наталії Олександрівни, до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 11.05.2019 року, - зупинено до набрання чинності рішенням суду в адміністративній справі №500/935/19.

16.10.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання про об`єднання справ в одне провадження, зокрема, просили об`єднати в одне провадження справу №500/1325/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 11.05.2019 у сумі 9306,66 грн. зі справою №500/2060/19 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 13.08.2019 у сумі 12060,84 грн.

12.11.2019 до суду представником позивача також подано клопотання про поновлення провадження в адміністративній справі №500/1325/19.

Ухвалою суду від 22.11.2019 провадження у даній адміністративній справі поновлено та призначено у справі судове засідання на 18.12.2019.

Також, 05.12.2019 до суду надійшла заява представника позивача про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу (а.с. 146-147, т.1).

18.12.2019 від відповідача надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат (а.с.162-164, т.1), в яких сторона відповідача повністю заперечує проти відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки вважає, що дана справа є права незначної складності, відповідно не потребує надмірно визначених затрат.

Судове засідання 18.12.2019 відкладено на 24.01.2020. Водночас, у даному судовому засіданні, судом без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, постановлено ухвалу, якою здійснено процесуальне правонаступництво, а саме, замінено неналежного відповідача - Головне управління ДФС у Тернопільській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Тернопільській області.

27.12.2019 до суду від представника позивача надійшли письмові пояснення до заяви про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 14.01.2020 призначено проводити розгляд даної справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24.01.2020, з метою передачі матеріалів справи №500/2060/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 13.08.2019 у сумі 12060,84 грн. до провадження судді Хрущ В.Л., розгляд справи відкладено без визначення дати наступного судового засідання.

У справі №500/2060/19, яка перебувала у провадженні судді Мартиць О.І., постановлено ухвалу від 24.01.2020 про об`єднати в одне провадження адміністративну справу №500/1325/19 та адміністративну справу №500/2060/19, із присвоєнням об`єднаній адміністративній справі загального номера №500/1325/19. Подальший розгляд та вирішення адміністративних позовів здійснювати у межах об`єднаної адміністративної справи №500/1325/19.

Ухвалою суду від 25.02.2020 у справі №500/1325/19, продовжено розгляд адміністративної справи, прийнявши об`єднану із нею в одне провадження адміністративну справу №500/2060/19, та здійснюючи їх подальший розгляд та вирішення у межах об`єднаної адміністративної справи із присвоєним загальним номером №500/1325/19. Розгляд справи призначено в режимі відеоконференції на 10.03.2020.

Судове засідання 10.03.2020 не відбулось у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 №10 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №500/1325/19 у зв`язку із тривалою відсутністю головуючого судді та не можливістю продовжити ним розгляд справи у строки, встановлені КАС України.

Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю по справі - Осташа А.В.

Ухвалою суду від 28.04.2020 прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.05.2020 представником позивача подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи документів.

Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000287, виданим Головою Ради адвокатів Тернопільської області 29.03.2018 на підставі рішення Ради адвокатів Тернопільської області від 29.03.2018 №139/6, та посвідченням адвоката України №000287, яке видане 29.03.2018 (а.с. 20, т.1).

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 02.01.2018 по 12.07.2019 працював в Акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит на таких посадах: головний юрисконсульт в Акціонерному товаристві Банк Фінанси та Кредит , головний юрисконсульт відділу позовної роботи в регіонах Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту; з 15.07.2019 по теперішній час працює на посаді головного юрисконсульта юридичного управління в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Хрещатик (а.с.24-25, т.2).

Наявність трудових відносин між позивачем та Акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит встановлена рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №500/935/19, що залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, та доказуванню не підлягає. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 у період з січня 2018 року по грудень 2018 року своє право на заняття адвокатською діяльністю реалізував не як самозайнята особа, а як найманий працівник - головний юрисконсульт відділу позовної роботи в регіонах Управління претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит . Протягом періоду з січня по грудень 2018 року роботодавець щомісячно сплачував єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника ОСОБА_1 в розмірі 22% від суми нарахованої йому заробітної плати - в середньому близько 3300,00 грн. на місяць, тобто в сумі, що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Наявність трудових відносин між позивачем та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик підтверджується копією наказу №284-к від 11.07.2019 Про прийняття на роботу , відповідно до якого ОСОБА_1 прийнято на посаду головного юрисконсульта юридичного управління на умовах строкового трудового договору з 15.07.2019 по 30.09.2019 (а.с.17, т.2), довідкою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик від 04.09.2019 №9-1/3659, про те, що ОСОБА_1 дійсно працює в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Хрещатик на посаді головного юрисконсульта і надано відомості про нараховану заробітну плату за період з липня 2019 по серпень 2019 (а.с.31, т.2).

Так, за період з січня 2018 по квітень 2019 роботодавцем позивача, АТ Банк Фінанси та Кредит було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1 в загальній сумі 50459,55 грн.

При цьому, за період з липня 2019 року по серпень 2019 року роботодавцем позивача, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Хрещатик , було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за працівника ОСОБА_1 в загальній сумі 8608,69 грн.

Згідно з інформацією, яка міститься в інформаційній системі Податковий блок. Облік платників податків розділ Реєстраційні дані ОСОБА_1 29.05.2018 взятий на облік Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (Чортківське управління) як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю, вид діяльності - діяльність у сфері права (код ВЕД 69.10). 29.05.2018 за позивачем встановлено ознаку незалежної професійної діяльності, за ознакою діяльності - адвокат (а.с.60-63, т.1).

За даними інтегрованої картки платника податків за ОСОБА_1 станом на 31.07.2019 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску фізичною особою, яка займається незалежною професійною діяльністю, у розмірі 12060,84 грн. (а.с.52, т.2).

11.05.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було сформовано ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 (а.с.23, т.1) на суму 9306,66 грн.

Окрім того, 13.08.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області було сформовано ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 (а.с.26, т.2) на суму 12060,84 грн.

Не погоджуючись із даними вимогами про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2307-50 від 11.05.2019 та від 13.08.2019, позивач звернувся до суду із позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.226. пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статті 178 ПК України, за умов, якщо така особа не є найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Тобто, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може проводитися фізичною особою - підприємцем.

Разом з тим, для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Статтею 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу.

Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об`єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Під час виплати суб`єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов`язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов`язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Правові і організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом №2464-VI.

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до пунктів 3 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви; в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24.11.2014, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1.

Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Абзацом третім частини восьмої статті 9 зазначеного Закону передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

В той же час, відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 частини першої статт 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Системний аналіз положень підпункту 14.1.226. пункту 14.1 статті 14 ПК України та статей 4, 7 Закону №2464-VI свідчить про те, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Як встановлено судом позивач має право на заняття адвокатською діяльністю, однак реалізовував його не як самозайнята особа, а як найманий працівник - Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит та Приватного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик . Зокрема, вказаними роботодавцями позивача у 2018-2019 роках щомісячно було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманого працівника ОСОБА_1 в сумі що перевищує розмір мінімального страхового внеску на місяць.

При вирішенні даної справи суд враховує наявність такого, що вступило в законну силу рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №500/935/19, що залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Тернопільській області, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.11.2018 № Ф-2307-50. Сума боргу, що відображена у оскаржуваних у даній справі вимогах № Ф-2307-50 від 11.05.2019 та від 13.08.2019 охоплюють суми, які відображені у вимозі, що скасована рішенням суду від 23.07.2019 у справі №500/935/19.

Податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4 пункт 4.1 стаття 4 ПК України).

Законом №2464-VI не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та здійснення незалежної професійної діяльності.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Вказана мета досягається шляхом регулярної сплати мінімального страхового внеску.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою, і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, регулярно нараховував та сплачував роботодавець у розмірі не менше мінімального, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем як особою, що має право провадити адвокатську діяльність.

Щодо посилань представника відповідача на наявність рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 в адміністративній справі №594/871/18 за позовом ОСОБА_1 до Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, яким відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування відповіді на звернення за формою №7ЄСВ, наданої Борщівським відділенням Чортківської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, то такі доводи вже були предметом розгляду та визнані необґрунтованими у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі №500/935/19, що залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2019, зокрема вказано, що предметом розгляду адміністративної справи №594/871/18 було встановлення правомірності відмови ОСОБА_1 у знятті з податкового обліку як платника податків та платника єдиного внеску, а не оскарження вимоги про сплату боргу.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача відсутній обов`язок щодо сплати єдиного внеску на загальних підставах як особою, що має право провадити адвокатську діяльність, то податковим органом безпідставно нараховано ОСОБА_1 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сформовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 №Ф-2307-50 та від 13.08.2019 №Ф-2307-50.

Оскаржувані вимоги не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям щодо рішень суб`єктів владних повноважень, зокрема не відповідає критерію пропорційності , адже у такий спосіб не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи - позивача, оскільки мета сплати єдиного внеску - страхування особи в даних правовідносинах досягається сплатою єдиного внеску роботодавцем.

Також, суд, з метою повного захисту порушених прав та інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати ГУ ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 12060,84 грн., яка виникла станом на 31.07.2019.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Крім того, представник позивача подала заяву про розподіл судових витрат на суму 12000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частиною 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До матеріалів справи представником позивача долучено не усі належні та допустимі докази, які підтверджують визначений розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, представником позивача, подано додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 18.11.2019 де сторони домовилися, що вартість послуг (гонорару) адвоката в межах розгляду даної адміністративної справи складає 6000,00 грн. (а.с. 149, т.1), а не 12000,00 грн., як це заявлено.

Більше того, сторонами складено акт приймання-передачі виконаних робіт №1 від 18.11.2019 лише на суму наданих послуг 6000,00 грн. (а.с.150, т.1). Водночас, суд зазначає, що в даному акті не описано ціни за кожну виконану послугу з надання правової допомоги.

Як доказ проведених розрахунків наданих (отриманих) послуг до матеріалів справи долучено квитанції до прибуткового касового ордера №7 від 18.11.2019 про прийняття ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_1 згідно з договором про правову допомогу від 10.04.2019 в сумі 6000,00 грн. (а.с.148, т.1), та №8 від 18.11.2019 про прийняття ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_1 згідно з договором про правову допомогу від 10.04.2019 в сумі 6000,00 грн. (а.с.131, т.2).

Відповідно до ч.7 ст.134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. в даній справі, є неспівмірною з ціною заявленого позову.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд також враховує те, що дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Відтак, розмір витрат на оплату послуг адвокату у цьому випадку неспівмірний із складністю справи, обсягом виконаної роботи, ціною позову.

Оскільки розмір понесених витрат позивачем є необгрунтованим та неспівмірним з предметом спору, враховуючи підставні заперечення відповідача щодо зменшення їх розміру, до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати, понесені ним на правничу допомогу, лише у сумі 3000,00 грн.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області, судові витрати позивача у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд усі судові витрати покласти на відповідача.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне в порядку відшкодування, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до державного бюджету судовий збір за звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" Державну судову адміністрацію України визначено стягуванем за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу від 11.05.2019 №Ф-2307-50.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Тернопільській області про сплату боргу від 13.08.2019 №Ф-2307-50.

4. Зобов`язати Головне управління ДПС у Тернопільській області виключити з облікових даних ОСОБА_1 як самозайнятої особи недоїмку по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 12060,84 грн., яка виникла станом на 31.07.2019.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінняДПС у Тернопільській області в дохід Державного бюджету судовий збір: в розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча пятсот тридцять шість гривень 80 копійок) за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м.Тернополi/м.Тернопiль/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977726, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313101206084019751, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, стягнутий з Головного управління ДПС у Тернопільській області на користь держави, за рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/1325/19.

Реквізити сторін:

позивач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області: 46003, м.Тернопіль, вул.Білецька, 1, код ЄЛРПОУ 43189026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 червня 2020 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.