УХВАЛА
03 червня 2020 року
Київ
справа №240/10080/19
адміністративне провадження №К/9901/13386/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів.
Не погоджуючись із указаним рішенням апеляційного суду, 19 травня 2020 року позивач звернувся до суду із касаційною скаргою.
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Однак, пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України Про запобігання корупції , займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Спірні правовідносини в цій справі виникли з приводу відшкодування позивачем витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі. Таким чином, характер спірних правовідносин і предмет позову свідчить про належність цієї справи до справ незначної складності щодо проходження громадянином публічної служби, тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована підставами з урахуванням наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України положень.
В обґрунтування касаційної скарги позивач як на підставу відкриття касаційного провадження посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Верховний Суд не приймає викладене скаржником, оскільки доводи і мотивування касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права фактично свідчать про незгоду скаржника із наданим судом висновком за наслідками розгляду спірних правовідносин у справі.
Разом із тим, скаржником у касаційній скарзі не наведено жодного з випадків, вказаних у підпунктах а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких оскаржуване судове рішення у справах незначної складності може бути переглянуте в касаційному порядку.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідність до вимог КАС України, а саме: надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням вмотивованого обґрунтування підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції відповідно до вимог частини п`ятої статті 328 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332, 333 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи - Державна казначейська служба України, управління Державної служби охорони при управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, про стягнення коштів - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2020 |
Оприлюднено | 03.06.2020 |
Номер документу | 89599674 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні