Рішення

від 01.06.2020 по справі 686/3227/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3227/20

Провадження № 2/686/2324/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.

секретаря Петльованої Л.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

встановив:

04.02.2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Копистинської сільської ради Хмельницького району про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, який обґрунтовує тим, що її баба ОСОБА_3 працювала в колгоспі Поділля з 1932 по 1959 роки та була його членом. Відповідно до Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та п. 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95 від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали у ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право власності на землю.

Колективному сільськогосподарському товариству Поділля 18.12.1995 року було видано Державний акт на право колективної власності на землю, та як додаток списки членів колективного сільськогосподарського підприємства. На день видачі державного акту ОСОБА_3 залишалася членом підприємства та відносилась до пенсіонерів, які раніше працювали у ньому, а тому мала право на земельну частку (пай).

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вбачається, що списки членів КСП Поділля Копистинської сільської ради на зберіганні відсутні. Відповідно до п.п.23,24 Постанови Пленуму ВС України від 16.04.2004 року №7 Про практику розгляду судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ визначено, що при приватизації земель державних і сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам із числа працівників з визначенням кожному із них земельної частки (паю) з рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна із цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай) виділену в натурі на місцевості.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і разі його смерті успадкування права на земельну частку (пай) здійснюється за нормами ЦК України, в тому числі, коли з різних причин, ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу президента України №720/95 від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті все майно було успадковано матір`ю позивача ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла позивач ОСОБА_2 . Однак до спадкової маси не увійшла земельна частка (пай) що належала бабі ОСОБА_3 , оскільки її не було включено до списку осіб, що мають право на земельну частку (пай).

З огляду на викладене, позивач просить її вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Із згоди представника позивача суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів відповідно до вимог ст.ст.280-281 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні з оглянутих матеріалів баба позивача ОСОБА_3 працювала та була членом колгоспу Поділля Копистинської сільської ради з січня 1932 року. З 03 грудня 1967 року ОСОБА_3 було призначено довічну пенсію.

18 грудня 1995 року Копистинською сільською радою було видано Колективному сільськогосподарському товариству Поділля с. Копистин державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ 000030.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 21 березня 1998 року НОМЕР_2 .

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області 29 січня 2020 року на адвокатський запит було надано відомості про те, що в книзі реєстрації сертифікатів по Копистинській сільській раді членів КСП Поділля , запис про видачу ОСОБА_3 сертифіката на право на земельну частку (пай), відсутній, надано копію Державного акту на право колективної власності, а також повідомлено що списки членів КСП Поділля відсутні.

Як вбачається із копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 травня 2004 року, а також копії свідоцтва про смерть від 30 квітня 2003 року НОМЕР_3 матір позивача ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому померла ОСОБА_4 успадкувала спадкове майно у вигляді земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та ведення підсобного господарства, яка належала її матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак спадщину не оформила.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.

Відповідно до частин першої, третьої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який був чинним на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінене заповітом.

Згідно статей 529, 548, 549 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном чи подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, відповідно до ст. 1218 ЦК України, входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як роз`яснено у п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_3 за життя не оскаржувала та, відповідно, питання про виділення їй земельної частки (паю) і видачу правовстановлюючих документів, які б підтверджували наявність у неї права на земельну частку (пай), за її життя не вирішувалося.

Відомості про те, що ОСОБА_3 була включена до списків членів КСП Поділля що були додані до державного акту на право колективної власності відсутні.

Згідно статті 5 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 була членом КСП Поділля .

У спадкодавця був відсутній сертифікат на право на земельну частку (пай) і підстави для визнання за ним такого права не були доведені в ході розгляду даної справи.

Доказів належності ОСОБА_3 на час смерті права на земельну частку пай у колективній власності на землю КСП Поділля не надано, а тому позивач безпідставно вважає, що має право на його успадкування, після смерті баби ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 , оскільки воно не належало померлим і не може входити до складу спадщини.

Судові витрати по справі становлять 840 грн 80 коп., які відповідно до ст.141 ЦПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.524, 529, 548, 549 ЦК УРСР , ст.ст.1216-1218 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) в розмірі 2,97 умовних кадастрових гектари із земель колективної власності КСП Поділля Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в порядку спадкування від ОСОБА_4 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , номер паспорта НОМЕР_4 .

Відповідач: Копистинська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області місцезнаходження вул. Леніна, 89 с. Копистин Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04403700.

Повний текст рішення виготовлений 1 червня 2020 року.

Суддя: