Ухвала

від 03.06.2020 по справі 663/1199/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 663/1199/18

провадження № 61-7943ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у справі за позовом Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Благодатненська сільська рада Скадовського району Херсонської області, про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Скадовська районна державна адміністрація Херсонської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Благодатненська сільська рада Скадовського району Херсонської області, про внесення змін до договору оренди землі.

Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася доВерховного Суду з касаційною скаргою на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 12 травня 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень заявник вказує про те, що постанову суду апеляційної інстанції вона не отримувала, а з повним текстом постанови вона змогла ознайомитися лише 03 січня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак заявником не надано належних доказів на підтвердження факту невиконання судом положень статей 272, 386 ЦПК України щодо ненаправлення сторонам у справі копій судових рішень та того, що позивач не отримував копію оскаржуваного судового рішення поштовим відправленням або в суді першої чи апеляційної інстанції (нарочно).

Наведені заявником причини, що призвели до пропуску строку на касаційне оскарження , не можуть бути визнані поважними, оскільки не підтверджені належними доказами.

Ураховуючи викладене, заявнику необхідно навести поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження підстав пропуску цього строку.

Крім того, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, заявниками узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначено конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України Про судовий збір .

За подання касаційної скарги справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір ).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) , символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України Про судовий збір . На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 03 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 03 липня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк