Ухвала

від 04.06.2020 по справі 380/3598/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3598/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

04 червня 2020 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сакалош Володимир Миколайович, розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову заявника до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у справі № 380/3598/20,-

у с т а н о в и в:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебуває позовна заява фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3812-50 У від 12.11.2019 Головного управління ДПС у Львівській області.

Ухвалою судді від 18.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

03.06.2020 судом зареєстрована заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову. У якій заявник просить вжити заходи забезпечення шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до набрання судовим рішенням у справі № 380/3598/20 законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що державним виконавцем Сихівського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання оскаржуваної вимоги, а це завдасть йому додаткових матеріальних збитків та ускладнить відновлення порушеного права. Вказує, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається що державним виконавцем окрім того, винесено постанову про накладення арешту на належні ФО-П ОСОБА_1 кошти що містяться на відкритих рахунках, і це призводить до негативних фінансових наслідків у вигляді стягнення не лише суми яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження та судового збору, а також позбавлення можливості використання та вилучення належного заявнику майна і коштів.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується наступним.

Відповідно до ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу приписів ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 цієї ж ст.151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді заяви покладається виключно на заявника.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов до висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.

Суд повинен пересвідчитися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивачів, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Окрім того суд вважає за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків, не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Чинне законодавство передбачає можливий захист порушеного права, в тому числі, шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення порушених прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Більш того, суд до доводів заявника, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, позаяк оцінку протиправності вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3812-50 У від 12.11.2019 Головного управління ДПС у Львівській області буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 153, 154, 243, КАС України, суд-

у х в а л и в :

у задоволенні заяви - відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М.Сакалош