Постанова

від 03.06.2020 по справі 280/4313/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року

Київ

справа №280/4313/18

адміністративне провадження №К/9901/4131/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року (суддя Новікова І.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року (судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В., Сафронова С.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Відродження" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" в особі голови Лузана О.Ю., треті особи: ОСОБА_2 , Державне підприємство "Відродження" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної Академії Аграрних Наук України, Первинна організація профспілки працівників державного підприємства "Дослідне господарство " Відродження", Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України, про визнання протиправним та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач-1, НААН України), Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Відродження" Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України" в особі голови Лузана О.Ю. (далі - відповідач-2, Комісія), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Донецька Державна сільськогосподарська дослідна станція національної академії аграрних наук України (далі - третя особа-1), Державне підприємство "Дослідне господарство "Відродження" Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України" (далі - третя особа-2), в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Національної академії аграрних наук України, оформлене протоколом №3 засідання Конкурсної комісії на посаду директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН" щодо визначення переможцем конкурсу на посаду директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН" (ідентифікаційний код: 00724838, місцезнаходження: 72331, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Відродження, вулиця Горького, будинок 34) ОСОБА_2 , оприлюднене на офіційному сайті Національної академії аграрних наук України (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/ogoloshennya/4508/) 09 жовтня 2018 року;

зобов`язати Національну академію аграрних наук України (ідентифікаційний код 00024360, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вулиця Суворова, будинок 9) провести повторний конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН" (ідентифікаційний код: 00724838, місцезнаходження: 72331, Запорізька обл., Мелітопольський район, селище Відродження, вулиця Горького, будинок 34) з дотриманням вимог Постанови КМУ від 03 вересня 2008 року №777 "Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки".

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року закрито провадження в адміністративній справі №280/4313/18 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, Конкурсної комісії для проведення конкурсу на посаду директора Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України в особі голови Лузана О.Ю., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Донецька Державна сільськогосподарська дослідна станція національної академії аграрних наук України, Державне підприємство Дослідне господарство Відродження Донецької Державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України , ОСОБА_2 , Первинна організація профспілки працівників державного підприємства Дослідне господарство Відродження про визнання протиправними та скасування рішень.

Роз`яснено позивачу його право на звернення з даним позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства, а також те, що відповідно до частини другої статті 239 КАС України повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що Національна академія аграрних наук України не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Оскарження рішення комісії для конкурсного відбору керівника не є спором з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Тому спір у цій справі підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник стверджує, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, тому порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.

Позиція інших учасників справи

Від інших учасників справи не надходило до суду відзивів на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рух касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Желтобрюх І.Л., судді Білоус О. В., Стрелець Т. Г.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року № 711/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

У цій справі, ОСОБА_1 заявлено позовні вимоги з метою захисту його інтересів та прав щодо проведення конкурсу на заміщення вакантної посади директора ДП "ДГ "Відродження" ДДСДС НААН".

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з положенням пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 2, 7 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір (спір у сфері публічно-правових відносин) - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому, публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII до складу національних галузевих академій наук входить, у тому числі й, Національна академія аграрних наук України, яка є самоврядною науковою організацією, заснованою на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" від 07 лютого 2002 року № 3065-III Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України. Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.

Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Статтею 4 цього Закону передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що НААН України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що фінансується з Державного бюджету України.

НААН України здійснює повноваження з управління об`єктами майнового комплексу, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Законом України Про управління об`єктами державної власності від 21 вересня 2006 року № 185-V встановлено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

У відповідності до частини першої статті 4 цього Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, тобто на основі законодавства здійснює владні управлінські функції, а, отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок вже було викладено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2020 року у справі №807/866/17 (адміністративне провадження №К/9901/4561/17).

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, відтак порушені права підлягають захисту саме в порядку адміністративного судочинства відповідно до статті 19 КАС України.

Враховуючи вищезазначені обставини, Верховний Суд вважає передчасним висновок судів попередніх інстанцій щодо закриття провадження у справі, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-XI Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон №460-XI), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) унесені зміни.

Водночас пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №460-XI передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов