Рішення

від 29.05.2020 по справі 325/528/20

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/325/171/2020

Справа № 325/528/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2020 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., представника позивача - адвоката Моісеєнка Д.Ю., представника відповідача - адвоката Ковальова Д.В., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства Марія-2016 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки площею 5,34 га, кадастровий номер 2324582200:02:001:0079, розташованої на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області, 18.07.2017 уклала договір оренди земельної ділянки із орендарем - фермерським господарством Марія-2016 , який просить розірвати з підстав, передбачених ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі , і стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 152020,86 гривень. Вимоги обґрунтовує тим, що відповідач систематично (упродовж трьох років) не виконує обов`язки щодо орендної плати. Фермерським господарством не сплачено позивачу за 2017 рік (за 135 днів) - 2372,70 гривень, за 2018 і 2019 роки - по 6415,08 гривень. 18 Грудня 2019 позивачем отримано лист відповідача про необхідність повідомити банківські реквізити або з`явитись до фермерського господарства для отримання орендної плати. Але, прийшовши за юридичною адресою фермерського господарства, вона нікого із працівників господарства не виявила. Оскільки фермерське господарство мало обов`язок вносити орендну плату, воно мало можливість відповідно до ст..ст. 526, 537 ЦК України внести орендну плату шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, якщо не відомі були реквізити для перерахування коштів на виконання договірного зобов`язання. Позивач при застосуванні норм закону, що регулюють дані відносини, посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.03.2019 (справа № 183/262/17) та від 04.09.2019 (справа № 616/871/15-ц).

У відзиві на позов голова фермерського господарства Марія-2016 Немченко Т.В. просить відмовити в задоволенні позову, так як позивач впродовж трьох років відмовлялась прийняти орендну плату від орендаря, чим створювала штучні умови для розірвання договору. Так, 18.07.2017 між позивачем та господарством укладений цей договір оренди земельної ділянки, а в вересні 2017 року позивачка усно повідомила керівника фермерського господарства про те, що вона бажає передати земельну ділянку в оренду іншій особі на більш вигідних умовах. Фермерським господарством 13.12.2017 позивачці був направлений лист з проханням повідомити банківські реквізити для зарахування орендної плати. Лист ОСОБА_1 отриманий, про що вона зазначила в позовній заяві про визнання недійсним цього договору оренди, поданій до суду 15.05.2018. Приазовським районним судом Запорізької області 26.11.2018 у справі за вказаним позовом ухвалене рішення про відмову в задоволенні вимог. 10.12.2018 на адресу позивачки направлено аналогічний лист, про що надаються докази. Щодо направлення їй такого ж листа в 2019 році позивач зазначає в даному позові. Тобто, відповідачем впродовж 2017 - 2019 років тричі надсилались листи з проханням повідомити необхідні реквізити для перерахування їй орендної плати, а також пропонувалось особисто отримати гроші. Твердження відповідачки про те, що вона приходила до господарства та нікого не застала, жодним доказом не підтверджено.

Представник позивача - адвокат Моісеєнко Д.Ю. у поданій відповіді на відзив наполягав на задоволенні позову. Вважає, що у відзиві відповідач фактично визнав систематичне (впродовж трьох років) невиконання умов договору оренди земельної ділянки в частині виплати орендної плати, що є підставою для розірвання договору. Виконання обов`язків за договором відповідач намагається перекласти на позивача. Крім цього, відповідачем не надано належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 листа за 2018 рік, так як наявність фіскального чеку та листа з описом вкладення не доводять безпосередній факт отримання цього листа позивачем. Обставина про направлення позивачу листів з пропозицією повідомити реквізити для здійснення орендної плати не є підставою для відмови в задоволенні позову.

21.04.2020 судом відкрите провадження у цій справі та призначений розгляд по суті з викликом учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача - адвокат Моісеєнко Д.Ю. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав та за обставин, що вказані в позові.

Представник відповідача - адвокат Ковальов Д.В. заперечував задоволенню позову з підстав, що вказані у відзиві на позов. Крім того, вважає, що з боку позивача наявне прострочення кредитора у вигляді ненадання даних про реквізити, необхідні для зарахування орендної плати та не з`явлення до фермерського господарства для отримання особисто орендної плати. Відповідно, прострочення кредитора, згідно ст.. 613 ЦК України, із-за якого боржник не міг виконати зобов`язання, є підставою для відмови в задоволенні позову.

Із досліджених документів (копій договору оренди земельної ділянки від 18.08.2017, акту приймання - передачі об`єкта оренди від 18.08.2017, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.04.2020) судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (орендодавцем) та відповідачем фермерським господарством Марія-2016 (орендарем) 18 серпня 2017 року укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:02:001:0079 площею 5,34 га строком на 15 років. Договір оренди земельної ділянки зареєстрований комунальним підприємством Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації 18 серпня 2017 року за № 21990202.

Відповідно до копії рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 26 листопада 2018 року судом відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства Марія-2016 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Згідно пунктів 4.1, 4.3 договору оренди земельної ділянки від 18.08.2017 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розрахована на 1 рік за загальну площу земельної ділянки, згідно грошової оцінки і становить 6415,08 гривень, в тому числі прибутковий податок з громадян та інші податки, розраховані до чинного законодавства України, яка вноситься в строк до 31 грудня кожного відповідного року.

Орендодавець, відповідно до п.9.1 договору, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п.9.2 договору орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.12.3 договору).

Згідно доданої до позову копії листа від 13.12.2019 фермерське господарство пропонувало ОСОБА_1 повідомити банківські реквізити та номер рахунку, на який орендар зможе зараховувати орендну плату за договором, а також повідомило, що за бажанням позивач може отримати орендну плату за 2019 рік в готівковій формі на руки, прибувши за юридичною адресою фермерського господарства Марія-2016 30 грудня 2019 року.

Відповідно до копій листа від 13.12.2017 і опису вкладення у цінний лист, доданих до відзиву, фермерським господарством на адресу ОСОБА_1 надісланий лист, де їй також пропонувалася повідомити про банківські реквізити або прибувати за адресою орендаря для отримання готівкою орендної плати 30 грудня кожного відповідного року.

Позивач визнає отримання нею наведених двох листів. Крім того, вказує про обставини відвідування нею фермерського господарства, за місцем розташування якого не виявила представників господарства, що будь якими доказами не підтверджено у суді.

Згідно опису вкладення у цінний лист та квитанції Приазовського відділення зв`язку Укрпошти від 10.12.2018 на адресу ОСОБА_1 надісланий лист про отримання орендної плати за 2018 рік, зміст якого невідомий, та позивач заперечує факт його отримання.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст..ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а також достатніми в їх сукупності.

Докази подаються учасниками справи, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмету спору (ч.ч.5-7 ст.81 ЦПК).

Аналізуючи надані докази, суд вважає доведеними і встановленими обставини: про укладення сторонами договору оренди земельної ділянки; про відсутність плати за оренду земельної ділянки впродовж 2017 - 2019 років; про надіслання орендарем та отримання орендодавцем наведеного змісту двох листів у 2017 та 2019 роках з пропозицією орендодавцю виконати певні дії для отримання орендної плати.

Одночасно, суд вважає не доведеними обставини, на які посилаються сторони. А саме, щодо відвідування позивачем фермерського господарства, так як відсутні будь які докази про це, а також щодо надіслання відповідачем у 2018 році позивачу листа певного змісту, так як копія листа суду не надана.

До встановлених правовідносин суд застосовує наступні норми права.

Згідно ст.. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі (в редакції на день укладення договору від 18.08.2017) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В статті 13 Закону України Про оренду землі зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, серед інших, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі, та за згодою сторін розрахунки можуть здійснюватися у натуральній формі (ст..22 Закону України Про оренду землі ).

Згідно ч.1 ст.32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Тобто, передбаченою законом підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати.

Доводи позивача про несплату орендної плати впродовж 2017 - 2019 років відповідачем не спростовані.

Згідно ст..610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно ст.. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Подібні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2019 року у справі № 289/2212/17 (провадження № 14-337цс19).

Оскільки відповідач систематично (три випадки) не виконував своїх обов`язків з виплати орендної плати, та має заборгованість перед позивачем, що є істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки, тому наявні підстави для розірвання договору земельної ділянки.

Доводи відповідача про те, що позивач не звертався до фермерського господарства для отримання коштів готівкою та не повідомив своїх банківських реквізитів для перерахування заборгованості з орендної плати, є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини першої статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного суду від 04.09.2019 (справа № 616/871/15-ц), від 01.04.2020 (справа № 623/3443/16-ц).

Орендар, який в даному випадку є боржником зі сплати за оренду земельної ділянки, гроші у депозит нотаріуса не вносив. Крім того, орендар, будучи усвідомленим про адресу місця проживання орендодавця, готівкою кошти тому не вручав та не пересилав орендну плату поштовими переказами.

Доводи відповідача про наявне прострочення кредитора суд не приймає, так як відповідно до ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Як встановлено судом, позивач не відмовлялася прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а укладеним сторонами договором або законом не передбачений обов`язок орендодавця вчиняти будь які дії для забезпечення виконання орендарем законного та встановленого договором безумовного обов`язку щодо сплати коштів за оренду земельної ділянки.

Окрім того, частина 1 ст.537 ЦК України передбачає можливість боржника виконати свій обов`язок шляхом внесення грошей у депозит нотаріуса навіть в разі ухилення кредитора від прийняття виконання або в разі прострочення з його боку.

Згідно розрахунку, що наведений в позові, заборгованість з орендної плати складає 15202,86 гривень, у тому числі за 2017 рік (за 135 днів) - 2372,70 гривень, за 2018 і 2019 роки - по 6415,08 гривень.

За встановлених обставин та наведених підстав позов підлягає повному задоволенню з розірванням договору оренди земельної ділянки від 18.08.2017 та стягненням заборгованості з орендної плати, розмір якої відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати: судовий збір в розмірі 1681,60 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду, згідно квитанції ПриватБанку від 10.04.2020.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, п. 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до фермерського господарства Марія-2016 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, повністю задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки (цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2324582200:02:001:0079, площею 5,34 га, що розташована на території Воскресенської сільської ради Приазовського району Запорізької області) від 18 серпня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарства Марія-2016 , зареєстрований 18 серпня 2017 року комунальним підприємством Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації за № 21990202.

Стягнути з фермерського господарства Марія-2016 (ЄДРПОУ 40723431, місцезнаходження: 72414, Запорізька область, Приазовський район, с.Воскресенка, вулиця Шкільна, 49) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором оренди землі в сумі 15202 (п`ятнадцять тисяч двісті дві) гривні 86 коп.

Стягнути із фермерського господарства Марія-2016 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн.. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складене 03 червня 2020 року.

Суддя О.П. Пантилус