Рішення

від 28.05.2020 по справі 484/5808/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/5808/19

Провадження № 2/484/298/20

Рішення

іменем України

28 травня 2020 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання Завірюха В.Ю.

за участі сторін:

позивачі: прокурор Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області Умриш Н.О., представник Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини Швець Є.А.

відповідач: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення

встановив

27 грудня 2019 року прокурор Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного звільнення. В обґрунтування позову зазначено, що Наказом виконувача обов`язків начальника Первомайської РДЛВМ Унтілової Світлани Валентинівни №27-к від 28.02.2018 року. Звільнено ОСОБА_2 з посади начальника Первомайської дільничої лікарні ветеринарної медицини Первомайської РДЛВМ. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.04.2019 року у справі №484/1617/18, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 18.07.2019 року, наказ про звільнення ОСОБА_2 визнано протиправним та скасовано, останнього поновлено на посаді та стягнуто з Первомайської РДЛВМ на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 41718.72 грн. На виконання судового рішення наказом виконувача обов`язків Первомайської РДЛВМ Козіцької Т.В. №6-к від 14.05.2019 ОСОБА_2 поновлено на раніше займаній посаді та у липні 2019 року виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу. 30.07.2019 року за рахунок коштів лікарні ветеринарної медицини було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 41718.72 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2018 від 30.07.2019 року та відомістю розподілу витрат ПАТ КБ Приватбанк від 31.07.2019 року.

Позивач вважає, що звільнення ОСОБА_2 відбулося з порушенням закону, тому у винної особи ОСОБА_1 , якою видано наказ про звільнення, виник обов`язок відшкодувати державному підприємству завдану таким звільненням шкоду у вигляді виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у вказаній сумі на підставі положень ч. 1 ст. 130, п. 8 ч.1 ст. 134, ст.237 Кодексу законів про працюУкраїни.

Враховуючи те, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області та Первомайською районною державною лікарнею ветеринарної медицини не вжито будь-яких заходів щодо стягнення з відповідача завданої державному підприємству шкоди, прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області та Первомайською районною державною лікарнею ветеринарної медицини з даним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь Первомайською районною державною лікарнею ветеринарної медицини матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 41718.72 грн. та стягнути з відповідача на користь прокуратури Миколаївської області судові витрати.

28.12.2019 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк необхідний та достатній для виправлення недоліків.

13 січня 2020 року на адресу суду Первомайською місцевою прокуратурою подано пояснення та додані документи.

04.02.2020 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

17 лютого 2020 року Головне управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надало на адресу суду пояснення по справі, де вони просили закрити провадження по справі, зазначають про безпідставне твердження прокурора щодо неналежного виконання Головним управління та Лікарнею своїх повноважень щодо захисту інтересів Держави, заперечує проти наявності у прокурора підстав для звернення до суду з регресним позовом до відповідача.

25.02.2020 року позивач в.о. начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини надав на адресу суду пояснення по справі де зазначено про безпідставне твердження прокурора щодо неналежного виконання Головним управління та Лікарнею своїх повноважень щодо захисту інтересів Держави, заперечує проти наявності у прокурора підстав для звернення до суду з регресним позовом до відповідача. Просить закрити провадження по справі.

20 лютого 2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, де вона позов визнала частково, вважає, що повинна нести відповідальність лише в розмірі одного середнього місячного заробітку, відповідно до ст.. 132 КзпП України.

24.02.2020 року відповідач ОСОБА_1 відізвала свій відзив та направила до суду новий, де позов вона не визнавала в повному обсязі. Вважає, що шкода позивачу завдана внаслідок незаконного звільнення службовою особою працівника і оплатою йому часу вимушеного прогулу, тобто пов`язана саме з трудовими відносинами а не як зазначено в позові в порядку регресу. Зазначає, що у прокурора який звернувся до суду в інтересах держави з даним позовом відсутні підстави такого звернення.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала, наполягав на його розгляді та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини в судовому засіданні просив закрити провадження по справі.

Представник головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області до суду надав пояснення по справі, де просив слухати справу у його відсутність, просив закрити провадження по справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та просила закрити провадження по справі.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи дійшов слідуючого.

Судом встановлено, що згідно наказу в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 21.11.2017 року № 378-к О.Р. Калнаус на відповідача ОСОБА_1 - лікаря медицини покладено обов`язки начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-ти річного віку основного працівника ОСОБА_4 .

У період виконання обов`язків начальника Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини 28.02.2018 року ОСОБА_1 видала наказ за № 27-к про звільнення з 28.02.2018 року з займаної посади ОСОБА_2 за п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України .

01 квітня 2019 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області по цивільній справі № 487/1617/18 за позовом ОСОБА_2 до Первомайської районної Державної лікарні ветеринарної медицини про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу ухвалено рішення суду про задоволення позовних вимог визнано протиправним та скасовано наказ Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини №27-к від 28.02.2018 року про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади. Поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді начальника Первомайської дільничої лікарні ветеринарної медицини Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини з 28.02.2018 року. Стягнуто з Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_2 41718 грн.72 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 18 липня 2019 року постановою Миколаївського апеляційного суду рішення Первомайського міськрайонного суду від 01.04.2019 року залишено без змін, вказане рішення набрало законної сили.

На виконання рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.04.2019 року по цивільній справі № 487/1617/18 Первомайською районною Державною лікарнею ветеринарної медицини 30.07.2019 року за платіжним дорученням №208 перерахувало ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 41718.72 грн.

Згідно із частиною першою статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

За змістом частини першої статті 3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом законів про працю України, зокрема главою ІХ Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі організації .

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Згідно зі статтею 134 ч.1 п.8 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, зокрема, коли службова особа, винна у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу

Згідно із пунктами 13, 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками роз`яснено, що, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п.8 ст. 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або яким затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, і з цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресної вимоги.

Отже мають місце правовідносини з матеріальної відповідальності працівника ОСОБА_1 за шкоду, завдану Первомайської районної державної лікарні ветеринарної медицини, в порядку регресу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо посилання позивачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини та відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі слід зазначити наступне.

Згідно статті 255 ЦПК України підставамии закриття провадження у справі є

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

В своїх клопотаннях закрити провадження по справі сторони не послались на норми ЦПК України закріплені в ст.. 255 ЦПК України на підставі чого вони бажають закрити провадження у справі.

Згідно ч.4 ст.. 57 ЦПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Оскільки в судовому засіданні прокурор підтримав поданий ним позов в інтересах держави та вимагав його розгляд, то вимоги позивачів Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини та відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі є безпідставними та такими, що не можуть бути задоволеними.

Доводи позивачів про відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з даним позовом є безпідставними.

Так, згідно частини другої статті 35Закону України Про прокуратуру підстави для вступу у справу, а також обсяг і межі повноважень прокурора у судовому процесі визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Відповідно до частини третьої статті 36-1 Закону України Про прокуратуру підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до частини п`ятої статті 36-1 Закону України Про прокуратуру за наявності підстав, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормамиКонституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурором у позовній заяві зазначено, що Первомайська районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною установою ветеринарної медицини, підпорядковується Головному управлінню держпродспоживслужби в Миколаївській області, належить до сфери управління державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Кошти виплачені державною установою ОСОБА_2 в наслідок незаконного звільнення є її майном.

Отже, враховуючи, вище викладене та приймаючи до уваги наявність у прокурора Первомайської місцевої прокуратури права на підставі положень Закону України Про прокуратуру звертатися до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини, суд вважає безпідставними посилання представника позивачів на відсутність у прокурора повноважень подавати даний позов.

керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 17.01.1997 року ) на користь Первомайської районного державної лікарні ветеринарної медицини (код ЄДРПОУ 00702363) матеріальну шкоду завдану в наслідок незаконного звільнення в сумі 41718 (сорок одну тисячу сімсот вісімнадцять) грн.72 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий 17.01.1997 року) на користь Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (р/р НОМЕР_3 ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва МФО 820172) судовий збір у розмірі 1920 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 04.06.2020 року.

Суддя: