Постанова

від 02.06.2020 по справі 381/3902/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 381/3902/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/3794/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Осаулова Н.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.

2 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Семенюк Т.А

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Макаровій К.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,119 га, цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Дорогинськоі сільської ради Фастівського району Київської області.

ОСОБА_1 є спадкоємицею першої черги спадкування за законом після смерті батька, мати позивача та дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18 липня 2008 року батько позивача склав заповіт, яким заповів все належне йому майно своїй дочці ОСОБА_1 .

Зазначила, що ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори для оформлення спадщини, однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме відмовлено у відкритті спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки позивачем пропущено строк у шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини.

В період часу 6 місяців після смерті батька позивач отримала травму колінного суглоба. З 9 квітня 2012 року по 10 травня 2013 року перебувала на стаціонарному лікування в Інституті травматології та ортопедії НАМУ та фактично не могла самостійно пересуватися.

Зазначила, що коли позивач змогла ходити то звернулася до нотаріуса і з`ясувалося, що в зв`язку з хворобою вона пропустила 6-місячний строк для подання заяви на спадщину.

Вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, у зв`язку із чим просила суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з часу набрання рішення законної сили.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є донькою померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Відповідно до Свідоцтв про смерть, серії НОМЕР_1 від 13 травня 2009 року та серія НОМЕР_2 від 4 листопада 2012 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

18 липня 2008 року, ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів все його майно (рухоме та нерухоме) де б воно не знаходилося та з чого воно не складалося і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він матиме право за законом, заповів ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Заповіту посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перевертун О.Ю. зареєстрованого в реєстрі за № 785.

У травні 2017 року позивач з метою оформлення спадщини після смерті батька звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори однак, постановою нотаріуса від 18 травня 2017 року відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини передбачені ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день її відкриття внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як вбачається з Довідки-виписки з історії хвороби стаціонарно хворого від 10 травня 2013 року Інституту травматології та ортопедії національної академії медичних наук України номер медичної карти 546438 , ОСОБА_1 , 1966 року народження, дійсно перебувала у відділенні захворювань суглобів у дорослих Інституту травматології та ортопедії НАМУ на лікуванні з 9 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів неподання заяви до нотаріальної контори у період з 4 листопада 2012 року по 9 квітня 2013 року та в період з 11 травня 2013 року по 18 травня 2017 року суду не надано.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що позивач у період часу з 9 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року перебувала на стаціонарному лікуванні, а тому не могла вчасно звернутись із заявою до нотаріуса, оскільки суду не надано доказів на підтвердження неподання заяви у період до госпіталізації.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними .

Переважну більшість часу, який надається спадкоємцю для прийняття спадщини, позивач мала можливість реалізувати своє право, але не зробила цього.

Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини лише в травні 2017 року, не надала жодного доказу неможливості звернення до нотаріуса з травня 2013 року по травень 2017 року.

Встановивши, що у позивача були відсутні об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують і не впливають на їх правильність.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 4 червня 2020 року.

Головуючий

Судді